ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2025 р. справа № 300/5787/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - Бродовська Г.В., позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, а також адміністративних штрафів та інших санкцій на загальну суму 12 351,13 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань із податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також адміністративних штрафів та інших санкцій. Оскільки заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, на думку позивача, її слід стягнути в судовому порядку.
Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області, з 07.09.2018 відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (зв. ст. а.с. 26).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 отримала 09.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32), однак правом на подання відзиву не скористалася.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами від 28.07.2025 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань:
з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 042,58 грн, з них 2 962,06 - податкові зобов'язання, 1 080,52 грн - штрафні санкції;
з військового збору у сумі 308,55 грн, з них 246,84 грн- податкові зобов'язання, 61,71 грн - штрафні санкції;
адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 8,000 грн (а.с. 4).
Податкові зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатила, у результаті чого виникла податкова заборгованість на загальну суму 12 351,13 грн.
У зв'язку із добровільною несплатою податкових зобов'язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до положень підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно приписів пункту 16-1 Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач є платником податку на доходи з фізичних осіб, та, як наслідок, військового збору.
Судом встановлено, що податковим органом відповідно до наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 06.12.2024 №3643-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
За результатами проведеної перевірки складено акт №1815/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 24.01.2025, яким встановлено порушення відповідачем:
пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік;
пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік на суму 2 962,06 грн;
п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено суму військового збору за 2022 рік на суму 246,84 грн;
пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України в частині ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 п. 73.3ст. 73 ПК України (а.с. 14-18).
Вказаний акт отримано відповідачем 30.01.2025, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення (зв. ст. а.с. 13).
На підставі згаданого акта перевірки №1815/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 24.01.2025 позивачем складено податкові повідомлення-рішення:
форми «Р» від 14.02.2025 №005129/2408, яким ОСОБА_1 збільшено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму на суму 2 962,06 грн та застосовано штрафну санкцію на суму 740,52 грн (а.с. 9);
форми «Р» від 14.02.2025 №005131/2408, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на суму 340,00 грн (а.с. 12);
форми «Р» від 14.02.2025 №005130/2408, яким ОСОБА_1 збільшено податкові зобов'язання з військового збору на суму 246,84 грн та застосовано штрафну санкцію на суму 61,71 грн (а.с. 10);
форми «Р» від 14.02.2025 №005132/2408, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 8 000,00 грн (а.с. 11).
Вказані податкові повідомлення-рішення разом із розрахунками штрафних санкцій направлялись позивачем, у відповідності до статті 42, на адресу ОСОБА_1 на її податкову адресу та отримані нею 19.02.2025, що підтверджується супровідним листом та рекомендованим листом з повідомленням про вручення (зв. ст. а.с. 7).
Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, згадані вище податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу.
У свою чергу, відповідач податкові зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, а також адміністративних штрафів та інших санкцій у встановлений ПК України строк не сплатила, податкові повідомлення-рішення не оскаржила. Тому такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно із поданим контролюючим органом витягом з інтегрованої картки платника податків, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 042,58 грн, з них 2 962,06 - податкові зобов'язання, 1 080,52 грн - штрафні санкції; з військового збору у сумі 308,55 грн, з них 246,84 - податкові зобов'язання, 61,71 грн - штрафні санкції; а також адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 8,000 грн (а.с. 19-20).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов'язків платника податків є обов'язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 17.06.2025 №0007296-1306-0919 на загальну суму 12 351,13 грн разом із детальним розрахунком суми податкового боргу (а.с. 5). Вказана вимога отримана відповідачем 23.06.2025, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6).
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ф» від 17.06.2025 №0007296-1306-0919 відповідачем відкликана або ж оскаржена.
Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.
При цьому, податковий борг відповідача в розмірі 12 351,13 грн підтверджується довідкою про борг за платежами від 28.07.2025 (а.с. 4) та обліковою карткою платника податку (а.с. 19-20).
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язана погасити податковий борг в сумі 12 351,13 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 12 351 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят одна) грн 13 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.