ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2025 р. справа № 640/22125/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича (далі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - треті особи), у якому позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка А.А. щодо не включення ОСОБА_1 , до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві «Український комунальний банк» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Український комунальний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Український комунальний банк» було укладено договір строкового банківського вкладу від 12.11.2013 №17562/10, за умовами якого банк прийняв від позивача грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок в сумі 200 000,00 грн строком до 18.11.2014 зі сплатою 15,50% річних. Однак, банк у порушення положень законодавства, належним чином взяті на себе зобов'язання за згаданим договором не виконав, депозит разом із відсотками не повернув. Позивач наголосила, що 14.09.2015 Правління Національного банку України прийняло постанову №604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк». При цьому, протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку Уповноважена особа Фонду формує, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Позивач зверталась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про визнання вимог кредитора та виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом. Проте, листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнка А.А. від 17.03.2021 №67/21-Л відмовлено у визнанні вимог кредитора та виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом. За доводами ОСОБА_1 , у порушення положень законодавства уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомунбанк» Матвієнком А.А. не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, посилання Фонду у листі від 17.03.2021 на відсутність первинних бухгалтерських документів ПАТ «Укркомунбанк», а також серверів (із встановленою базою даних банку) автоматизованої банківської системи, інших документів та технічних засобів банку, на думку позивача, свідчить про не виконання відповідачами покладених на них обов'язків та протиправне розширення підстав, направлених на їх невиконання. Водночас, позивач вказує, що підтвердженням факту внесення грошових коштів на рахунок до банку є належним чином оформлений документ банківської установи який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені, а саме банківська квитанція від 12.11.2013 №20167_15. З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 позовну заяву залишено без руху (а.с. 35).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с. 52-53).
22.09.2021 Уповноважена особа Фонду подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив щодо позовних вимог та у їх задоволенні просив відмовити. Так, зазначив, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 12.05.2015 №309/БТ про віднесення ПАТ «Укркомунбанк» до категорії неплатоспроможних. На підставі цієї постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб своїм рішенням від 12.05.2015 №96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» розпочала з 13.05.2015 процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 13.05.2015 по 12.08.2015; призначила уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Матвієнка А.А. Для забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку, запобіганню втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду рішенням від 10.08.2015 №149 продовжила до 12.09.2015 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» та повноваження Уповноваженої особи Фонду. Надалі відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 №604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14.09.2015 №169 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким зі змінами, внесеними рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30.12.2015 №285, розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду, якій делеговано усі повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України від 23.02.2012 №4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VІ) строком з 14.09.2015 по 13.09.2017 (строки здійснення ліквідації продовжено рішеннями від 28.08.2017 №3789, від 23.08.2018 №2335, від 29.08.2019 №2197).
Відповідач вказав, що для виконання вимог статті 27 Закону №4452-VІ (в т.ч. щодо формуванням переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню) у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду повинна бути база даних про вкладників банку станом на день початку виведення Фондом банку з ринку, тобто у випадку з ПАТ «Укркомунбанк» станом на 14.09.2015. Відповідно до розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 09.08.2012 №14 (далі - Положення №14), саме банк після отримання повідомлення про його віднесення до категорії неплатоспроможних, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити цілу низку дій із визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Відсторонені керівники банку всупереч вимогам частини другої статті 46 Закону №4452-VІ ухиляються від виконання обов'язку забезпечити передачу протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду та за цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2016 внесені відомості щодо кримінального правопорушення.
Відповідач зауважив, що сам факт наявності укладених між позивачем та банком договорів про строковий банківський вклад не свідчить про наявність підстав для її включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Звіти, які подають банки-учасники Фонду на виконання пункту 6 Правил надання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (затверджені рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2012 №4) та додатку №1 до цих Правил, містять загальну інформацію про вкладників та кількість вкладів з їх розподілом у залежності від суми, валюти вкладу, його строку і т.п., але відсутні достатні відомості щодо кожного вкладника, суми вкладу, яка підлягає відшкодуванню.
Відповідач також повідомив, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 30.11.2015 №213 затверджено Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Чинне з 25.01.2020 Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.08.2019 №2080, є аналогічним за своїм змістом. На виконання приписів пункту 6 розділу І Положення у зв'язку із неможливістю дотримання строків формування переліків рахунків вкладників, складу реєстру акцептованих вимог кредиторів, здійснення інвентаризації активів (майна) банку та формування ліквідаційної маси через відсутність доступу до бази даних про вкладників, автоматизованої банківської системи та банківських документів, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 16.04.2020 №817 про здійснення ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» шляхом накопичення ліквідаційної маси. Вказані акти у своїй сукупності встановлюють обов'язок безпосередньо банку щодо формування бази даних вкладників та її передачі до Фонду. З огляду на вищевикладене, відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 67-74).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 29.09.2021 подав пояснення щодо позову, в яких заперечував проти позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити (а.с. 90-93).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича про розгляд справи №640/22125/21 за правилами загального позовного провадження (а.с. 102).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича про розгляд справи №640/22125/21 за правилами загального позовного провадження (а.с. 102).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 112-116).
Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2022 судом витребувано у позивача докази по справі (а.с. 109-111).
11.11.2022 позивач долучила на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2022 копії та оригінали документів (а.с. 121-131).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/22125/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/22125/21 зареєстрована 07.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025, справу №640/22125/21 передано судді Кафарському В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/22125/21 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Розгляд справи вирішено розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 135-136).
19.03.2025 представник ПАТ «Укркомунбанк» подав заяву, у якій зазначив, що підтримує мотиви і доводи, зазначені у відзиві на позовну заяву, від 23.09.2021 (вх. №421/21-л), а тому просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Також проінформував, що не отримував доступ до бази даних вкладників банку чи будь-яких інших документів з відомостями щодо вкладника ОСОБА_1 , місто Луганськ і надалі залишається на тимчасово окупованій російською федерацією території. При цьому, процедура ліквідації банку відбувається на підставі та відповідно до рішень Фонду від 16.04.2020 №817 та від 25.08.2020 №1564 (а.с. 139-141).
20.03.2025 Фонд гарантування вкладів фізичних осіби подав суду пояснення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 150-153).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
12.11.2013 між ПАТ «Укркомунбанк» в особі начальника Центру обслуговування клієнтів по роботі з фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (вкладник) укладений договір №17562/10 про строковий банківський вклад фізичної особи резидента в національній валюті, за умовами пунктів 1.2, 1.4 якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок в сумі 200 000,00 грн строком до 18.11.2014 з нарахуванням 15,50 процентів річних та їх сплатою щомісячно; дата одержання вкладу/депозити та процентів на вклад - 19.11.2014 (а.с. 123).
12.11.2013 ОСОБА_1 згідно з договором вкладу від 12.11.2013 №17562/10 внесла до ПАТ «Український комунальний банк» грошові кошти в сумі 200 000,00 грн, про що останнім позивачу видано квитанцію від 12.11.2013 №20167_15 (а.с. 124).
Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 №309/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства Український комунальний банк до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Укркомунбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 76-77).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 12..2015 №309/БТ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.05.2015 №96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк»», яким розпочато з 13.05.2015 процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 13.05.2015 по 12.08.2015; призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» провідного юрисконсульта відділу методологічного забезпечення та контролю виведення неплатоспроможних банків з ринку Матвієнка А.А. (а.с. 78).
Строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк» продовжено по 12.09.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.08.2015 №149 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк»»; одночасно продовжено на той же строк повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Укркомунбанк».
Постановою Правління Національного банку України від 14.09.2015 №604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Укркомунбанк» (а.с. 79).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 №604 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.09.2015 №169 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» з 14.09.2015 по 13.09.2017, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені, зокрема, статтями 37, 38, 48, 51 Закону №4452-VІ, провідному юрисконсульту відділу методологічного забезпечення та контролю виведення неплатоспроможних банків з ринку Матвієнку А.А. строком на два роки з 14.09.2015 по 13.09.2017 (а.с. 80).
Надалі, як встановлено судом, рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2017 №3789, від 23.08.2018 №2335, від 29.08.2019 №2197 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» та повноваження ліквідатора по 13.09.2018, потім з 14.09.2018 по 13.09.2019, а наступним рішенням - з 14. 09.2019 по 13.09.2020.
З метою врегулювання строків і заходів на здійснення процедури ліквідації банку та враховуючи відсутність доступу до необхідної банківської інформації, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 16.04.2020 №817, яким у зв'язку із неможливістю здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укркомунбанк» відповідно до закону через відсутність доступу до автоматизованої банківської системи, бази даних про вкладників та банківських документів, вирішено здійснювати ліквідацію останнього шляхом накопичення ліквідаційної маси (а.с. 82).
Як вбачається з матеріалів справи, на звернення позивача від 01.03.2021 щодо повернення депозитів, які були розміщені у ПАТ «Укркомунбанк» за договором від 12.11.2013 №17562/10, листом від 17.03.2021 №67/21-Л Уповноважена особа Фонду повідомила про розпочату процедуру ліквідації Банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано усі повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Станом на день запровадження процедури виведення ПАТ «Укркомунбанк» з ринку, головний офіс м. Луганськ, а також частина відділень зазначеної банківської установи знаходяться у населених пунктах, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. На території Луганської області склалась ситуація, яка унеможливлює роботу банківської системи. У зв'язку із чим, з метою забезпечення фінансування потреб держави та життєдіяльності населення, з 24.07.2015 в Луганській області введено надзвичайний режим роботи банківської системи та призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій. Станом на дату надання відповіді тимчасова окупація збройними формуваннями рф м. Луганськ триває, а місто відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв'язку із цим, у розпорядженні Уповноваженої особи відсутня база даних вкладників Банку, як головний елемент формування переліку вкладників, а також первинні бухгалтерські документи ПАТ «Укркомунбанк», сервер (з базою даних банку), автоматизованої банківської системи, інші документи та технічні засоби Банку, відсутній фактичний доступ до головного офісу ПАТ «Укркомунбанк», що унеможливлює на цей час здійснення заходів щодо складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок кошів Фонду (а.с. 17-19).
Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Український комунальний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернулась за захистом свого права до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулює Закон №4452-VI (у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини першої статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Частиною другою статті 4 цього Закону також установлено, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом та ін.
На підставі частин першої та другої статті 6 Закону №4452-VI в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
Частинами першою другою, шостою статті 26 Закону №4452-VI регламентовано, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №4452-VI Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
За приписами статті 27 Закону №4452-VI (в редакції Закону від 16.07.2015 №629-VIII) Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Отже, названими нормами врегульовано алгоритм дій, який має забезпечити вкладникам відшкодування коштів за рахунок Фонду (в межах граничних сум такого відшкодування).
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону №4452-VI вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Діяльність уповноваженої особи Фонду при здійсненні відшкодувань коштів за вкладами деталізовано у пунктах 3-5 розділу ІІІ Положення №14 (в редакції від 11.11.2014, чинній на момент процедури виведення Фондом банку з ринку).
Зокрема, згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІІ Положення №14 Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення №14 також передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.
Аналіз наведених положень Закону №4452-VI дає підстави для висновку, що відшкодуванню коштів вкладникам передує формування Уповноваженою особою переліків рахунків, визначених у частині другій статті 26 цього Закону, з яких один передбачає безумовне право на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду, а інші чотири виключають можливість відшкодування або ж передбачають проведення відповідних дій; реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, затверджує Фонд.
За визначеннями, наведеними у пунктах 3, 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом №4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
Частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (частина третя статті 1058 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 7 Закону України від 05 квітня 2001 року №2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.
Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору (підпункт 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону).
Відповідно до пункту 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516 (далі - Постанова №516), грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За пунктом 3.2 Положення №516 грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.
Як уже з'ясовано судом, позивачем укладено з банком договір банківського вкладу (від 12.11.2013 №17562/10), на умовах якого позивачем як вкладником було внесено грошові кошти (вклад), що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи (суду надано як їх оригінали, так і засвідчені копії).
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому неподання Уповноваженою особою до Фонду гарантування інформації про позивача як вкладника банку, який має право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є підставою для визнання бездіяльності протиправною.
Доводи відповідача про те, що ним не отримано файли бази даних про вкладників ПАТ «Укркомунбанк», бухгалтерську та іншу документацію банку стосовно його вкладників, не можуть бути підставою для того, щоб вважати, що договір з позивачем не укладався, а вказує про невиконання (чи неналежне виконання) банком своїх обов'язків за договорами банківського вкладу, що в підсумку призвело до того, що позивача як вкладника банку фактично позбавлено встановлених Законом №4452-VI гарантій Фонду за цим вкладом.
Виходячи з того, що позивач є власником грошових коштів, розміщених у ПАТ «Укркомунбанк», а Україна як правова держава гарантує непорушність права власності (стаття 41 Конституція України), а також виходячи з того, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, суд дійшов висновку про те, що у зв'язку із ситуацією, у якій опиналася позивач, вона позбавлена своєї власності. При цьому ані суспільного інтересу, ані жодного закону, які б передбачали та легалізували б правомірність такого позбавлення власності, наразі не існує.
Посилання відповідача на те, що позивачем залишено поза увагою норми Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які також є спеціальними у правовідносинах, що виникли між сторонами, а тому є безпідставними висновки щодо протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду, суд вважає неприйнятними з огляду на таке.
Так рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.11.2015 №213 затверджено Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2015 за №1630/28075, чинне до 25.01.2020). Положення визначає особливості дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі - банк), у разі неможливості здійснення процедури ліквідації відповідно до Закону.
У розділі ІV вказаного Положення передбачено особливості формування та складання переліку вкладників банку, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування.
Згідно з пунктами 1-3 розділу ІV Положення разі якщо дії Фонду не призвели до відновлення бази даних про вкладників, встановлення фактичних даних про розміри залишків на рахунках фізичних осіб - вкладників банку, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про неможливість формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
У разі відновлення доступу до серверів автоматизованої банківської системи, інших документів та технічних засобів банку, необхідних для затвердження переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, таке питання буде вирішуватися шляхом прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду.
У разі делегування Фондом уповноваженій особі Фонду повноважень щодо формування та складання переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування, така особа повідомляє Фонд про прийняте рішення у строки, передбачені Законом для подання повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Аналогічні дії закріплені в новому Положенні про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України, яке затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.08.2019 №2080 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.01.2020 за №21/34304, чинне з 25.01.2020) у розділі IV.
Отже, вказані Положення передбачають певні дії з боку Фонду гарантування вкладів у разі неможливості відновлення бази даних про вкладників, встановлення фактичних даних про розміри залишків на рахунках фізичних осіб - вкладників банку. У такому випадку виконавча дирекція Фонду приймає рішення про неможливість формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Однак, під час розгляду справи по суті відповідач не надав суду рішення виконавчої дирекції Фонду про неможливість формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як це передбачено вказаними вище Положеннями.
Верховний Суд послідовно у своїх рішеннях підкреслював важливість дотримання суб'єктами владних повноважень принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені судом обставини у справі, з урахуванням повноважень, наданих частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що іншого способу відновити права позивача, ніж зобов'язати Уповноважену особу Фонду вирішити питання про включення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Укркомунбанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей стосовно ОСОБА_1 за договором про строковий банківський вклад фізичної особи в національній валюті від 12.11.2013 №17562/10, немає.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; для листування: м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнко Андрія Анатолійовича (код ЄДРПОУ 24191588, вул. Шевченка, 18А, м. Луганськ; фактичне місце розташування: вул. Петра Сагайдачного, 17, м. Київ, 04070), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» (код ЄДРПОУ 24191588, вул. Шевченка, 18А, м. Луганськ; фактичне місце розташування: вул. Петра Сагайдачного, 17, м. Київ, 04070), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січорвих Стрільців, 17, м. Київ, 04053), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка А.А. щодо не включення ОСОБА_1 , до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» включити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; для листування: м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві «Український комунальний банк» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Український комунальний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; для листування: м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.