ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2025 р. справа № 300/6050/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 25.08.2025 звернулася в суд з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Департамент соціальної політики Івано-Франківської ОДА) у якій просить:
- визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації у встановленні статусу і видачі посвідчення 1-ї категорії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії починаючи з 16.04.2025 та видати відповідне посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 08.04.2025 їй встановлено статус особи з інвалідністю другої групи, захворювання пов'язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У зв'язку із цим, бажаючи реалізувати право на заміну посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно приписів постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 за №551, звернулася із заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Проте, відповідач листом відмовив у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, з тих підстав, що причинний зв'язок інвалідності, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою їй встановлено після набрання чинності Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Позивач вважає, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє її статусу особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи категорії 4, так як такий статус набутий позивачем правомірно до 01.01.2015 і цей статус безстроковий. Відтак, вважає таку відмову відповідача протиправною.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.21,22).
Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який отримано судом 05.09.2025 за №1480/01-08/09 від 04.09.2025 за змістом якого, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що відповідно до статей 11 та 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. На підставі Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 Закону та скасовано статтю 23, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Медико-соціальною експертною комісією причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено після набрання чинності вказаним Законом. Тому, на переконання відповідача, підстави для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 відсутні. Водночас зазначив, що прийняття рішення щодо видачі посвідчення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи належить до компетенції обласної комісії з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, а не приймається рішенням Департаментом, як це зазначено у позовних вимогах. В зв'язку із наведеним, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.
ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.05.2010 (а.с.12).
Експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні №1 від 23.01.2025 по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС позивачу встановлено відповідний діагноз та зроблено висновок, що захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.14).
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №254/25/1506/В від 08.04.2025 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, пов'язану з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.15,16 та зворотна сторона).
На звернення позивача до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, відповідач листом від 23.04.2025 №779/05.4-03/09-25 відмовив у задоволенні заяви. Вказана відмова мотивована тим, що на підставі Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності з 01.01.2015) виключено статтю 2 Закону та скасовано статтю 23, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до категорії 4 потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи причинний зв'язок інвалідності з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС позивачу встановлено після набрання чинності Законом №76-VIII. Як наслідок, відповідач вказав на відсутність підстав для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 (а.с.18).
Не погоджуючись із відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Визначення статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до статей 9, 11 і 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до статті 65 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997, чинної до 24.07.2018, затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51).
Відповідно до пункту 10 Порядку №51, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом, рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, мотивовано виключенням статті 2 та скасування статті 23 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4-ї категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 містилося у статті 2 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення віднесено такі зони: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
01.01.2015 набув чинності Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014, яким статтю 2 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Однак, цими законами не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
Так, суд зауважує, що позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії 19.05.2010, тобто до 01.01.2015, і цей статус є безстроковий.
Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
Крім того, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, статті 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).
Отже, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.03.2019 у справі №697/121/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, і його позивач отримала до 01.01.2015 на передбачених Законом підставах, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не впливають на статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.
Враховуючи викладене та той факт, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання пов'язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС), то позивач має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Стаття 13 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципі пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи; соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації не надав суду доказів щодо прийняття комісією рішення на звернення позивача, при цьому, листом від 23.04.2025 №779/05.4-03/09-25 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача про оформлення та присвоєння позивачу статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та видачі відповідного посвідчення.
Згідно з пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі регіональні комісії).
Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 21.09.2018 №546 утворено комісію та затверджено положення про комісію з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, відповідно до розділу 2 завдання, права та обов'язки Комісії видача чи відмова у видачі посвідчення особі що зазначена в пункті 1.1 розділу І Положення належить виключно до повноважень Комісії.
Враховуючи наведене, подані позивачем документи для отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1-ї категорії повинні були бути передані відповідачем на розгляд вказаної комісії, а сам відповідач не є належним суб'єктом владних повноважень, на підставі закону, уповноваженим вирішувати питання надання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, бездіяльність Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації є протиправною, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації внести подання до комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при обласній державній адміністрації для розгляду питання щодо встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач не діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення порушеного позивачем питання.
Оскільки позивач обрала не вірний спосіб захисту свого порушеного права, на переконання суду позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Так як позивач, згідно з квитанцією за №399 від 19.08.2025 підтвердила сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом у загальному розмірі 1 211,20 грн (а.с.1), підлягає стягненню із відповідача на користь позивача 605,60 гривень судових витрат, що пропорційно становить 50% від задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченої нею суми судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо передачі заяви та доданих до неї документів на розгляд Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації внести подання до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації для розгляду питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 25925236) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) частину сплаченої суми судового збору, що пропорційно до задоволених позовних вимог та становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
відповідач - Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, адреса: вул. Леся Курбаса, буд. 2, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 25925236.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.