ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2025 р. справа № 300/3045/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці, щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, щорічної додаткової відпустки, грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов'язання вчинити відповідні дії, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі по тексту також - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (надалі по тексту також - Порядку №1078);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 31.01.2023 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 31.01.2023 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні), з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні), з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2011-XII, Закон України №2011-XII) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону України №2011-XII з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України (надалі по тексту також - КМУ) від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 31.01.2023 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 31.01.2023 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (II діб) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до ч.2 ст.15 Закону України №2011-XII, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону України №2011-ХІІ, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є, протиправні, на переконання позивача, дії відповідачів щодо відмови здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці, щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, щорічної додаткової відпустки, грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.05.2013 по 01.04.2022, та в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 02.04.2022 по 04.04.2025. За доводами позивача, згідно пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи "поточної" та "індексації-різниці". Згідно абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а також її розмір. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018 року. Відповідно до офіційних відомостей сайту Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив - 101,1%, в квітні 2018 року становив -100,8%, в травні 2018 року становив - 100,0%, в червні 2018 року становив - 100,0%, в липні 2018 року становив - 99,3%, в серпні 2018 року становив - 100,0%, в вересні 2018 року становив - 101,9%, в жовтні 2018 року становив - 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року розрахований сукупно наростаючим підсумком поріг індексації у 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, що зумовило виникнення права на індексацію суми грошової оплати праці (як заробітної плати, так і грошового забезпечення). При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року було опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію грошового забезпечення необхідно проводити з грудня 2018 року.
Зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 (надалі по тексту також - Постанова №103), яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, що визначала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Оскільки ці зміни визнанні судом протиправними і скасовані, а Кабінет Міністрів України після їх скасування не прийняв іншого нормативного акту щодо визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, застосуванню підлягає пункту 4 Постанови №704, в редакції до внесення змін пунктом 6 Постанови №103, а саме: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються із урахуванням прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.05.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у сторін докази, необхідні для розгляду справи (а.с.26-30).
ОСОБА_1 скерував до суду клопотання від 12.05.2025 про долучення доказів до матеріалів справи, яке зареєстровано судом 12.05.2025 за вх.№12812/25 (а.с.33-34).
На виконання ухвали суду від 09.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерував до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.05.2025", реєстрацію якого здійснено судом 14.05.2025 за вх.№13108/25 (а.с.35-39).
Також ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву від 14.05.2025 про долучення до матеріалів адміністративної справи №300/3045/25 копії витягу з наказу від 04.04.2025 за №101 (а.с.40-41).
ІНФОРМАЦІЯ_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему надіслав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.05.2025", реєстраційні дії щодо якого здійснено в суді 14.05.2025 за вх.№13183/25 (а.с.42-44).
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 за №2352-ІХ (надалі по тексту також - Закон України №2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) діють у новій редакції. Відповідно до статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України №2352-ІХ), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). З наведеного слідує, що стаття 233 частина 1 КЗпП України передбачає можливість звернення працівника із заявою щодо вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.04.2022 за №81 підполковника ОСОБА_1 з 01.04.2022 виключено зі списків особового складу зонального відділу, знято з усіх видів забезпечення та вважати таким, що вибув до нового місця служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . В той же час, із заявою про здійснення перерахунку та виплати деяких видів грошового забезпечення позивач звернувся лише 01.05.2025 року та лише 05.05.2025 року звернувся із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, здійснений ІНФОРМАЦІЯ_6 розрахунок і виплачені позивачу при переведені до нового місця служби не були спірними на момент виключення зі списків особового складу і подальших трьох років позивач не здійснював жодних дій, спрямованих на перерахунок грошового забезпечення.
Надаючи оцінку такому клопотанню відповідача 1 суд зазначає та керується наступним.
Так, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати Судова палата дійшла таких висновків:
"…65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року […].
71. Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року.
72. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції керувався частиною другою статті 233 КЗпП України, у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, та зазначив, що відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 30 березня 2023 року і мав би закінчитися 30 червня 2023 року.
73. Отже, звернувшись до суду з позовом лише 11 вересня 2023 року, ОСОБА_2 пропустив визначений законом строк звернення до суду та не навів поважних причин, які зумовили його пропуск.
74. Судова палата зазначає, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" [19 липня 2022 року] та після цього.
75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності…".
Як визначено підпунктом 11.1 пункту 11 "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту", затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 за №280, з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 22.04.2021 за №104 (надалі по тексту також - Правила №280), грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках, зокрема, вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини.
У той же час, щодо порядку видачі грошових атестатів, підпунктом 11.3 пункту 11 Правил №280 визначено, що грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється у журналі реєстрації вихідної документації.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий - залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.
У суду відсутні належні та достовірні відомості про те, що ОСОБА_1 вручено грошовий атестат (або іншу достовірну та документально підтверджену інформацію про обсяг і характер виплачених йому сум).
Суд вказує на те, що відвідач не довів (не надав докази) отримання ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, як це передбачено у статті 116 КЗпП України, зокрема:
- про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум;
- про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Також суд звертає увагу сторін на висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 25.09.2025 у справі №440/9690/24, за змістом яких:
"…Чинна редакція частини другої статті 233 КЗпП України містить поняття "суми, що належать працівникові при звільненні".
З огляду на викладене Суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини регулюються частиною другою статті 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
На переконання Суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
З огляду на обставини цієї справи, суд зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року слід з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача до моменту звернення до суду із цим позовом з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
За результатом установлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 19 травня 2023 року) та, за необхідності, з'ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку…".
За змістом частини 3 і 4 статті 123 КАС України:
- якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду;
- якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви без розгляду із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.05.2025", не підлягає до задоволення.
Відповідач 1 скористався правом на подання відзиву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 20.05.2025" на позовну заяву, який надійшов через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та зареєстрований судом 20.05.2025 за вх.№13764/25. ІНФОРМАЦІЯ_1 заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.04.2022 за №81 підполковника ОСОБА_1 з 01.04.2022 виключено зі списків особового складу зонального відділу, знято з усіх видів забезпечення та вважати таким, що вибув до нового місця служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . Копія наказу додана позивачем до матеріалів справи. Отже, 01.04.2022 позивач виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв'язку із направленням до нового місця служби - ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 . Виходячи з цього, підполковник ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_6 по день виключення зі списків особового складу, тобто по 01.04.2022.
За доводами відповідача 1, грошова компенсація за невикористані днів щорічної відпустки за спірний період (2022 та 2023 роки) була нарахована і виплачена саме в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 скерував до суду клопотання від 22.05.2025 про долучення доказів до матеріалів справи, яке зареєстровано судом 22.05.2025 за вх.№13944/25 (а.с.52-58).
Відповідач 2 також скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, ІНФОРМАЦІЯ_5 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подав до суду відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 23.05.2025" на позовну заяву, реєстраційні дії щодо якого здійснено в суді 26.05.2025 за вх.№14208/25 (а.с.59-67). Відповідач 2 не погодився з мотивами та доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, зважаючи на наступні підстави та аргументи.
Приміткою 1 додатку 1 до Постанови 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Постановою №103 внесено зміни до Постанови №704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови №103). Відтак, на переконання представника відповідача 2, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року. З 20.05.2023 у зв'язку із внесенням Постановою № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривень та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024. Тобто, встановлення з 01.01.2024 абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців. Отже, 01.01.2024 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також у поданому відзиві на позовну заяву, відповідач 2 просить суд розглядати справу №300/3045/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_5 , має досить важливе значення для відповідача зважаючи на її складність, значну кількість заявлених позовних вимог та у випадку їх задоволення виплати значної суми бюджетних коштів, а тому вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також відповідач 2 має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі.
Надаючи оцінку такому клопотанню відповідача 2 суд зазначає та керується наступним.
Суд зважає на те, що в клопотанні представник відповідача 2 не розкрив зміст власних міркувань, а саме не конкретизував, у чому проявляється значущість даної адміністративної справи для ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яким саме чином суд позбавить чи обмежить останнього у реалізації прав учасника справи і забезпечення здійснення деяких принципів адміністративного судочинства, якщо не здійснить розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак, таке клопотання не містить жодної мотивації щодо неможливості забезпечення належного представництва, надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, одержання можливості своєчасно та належним чином заперечувати доводи інших учасників, при розгляді справи за правилами статті 262 КАС України, а тому в задоволенні клопотання належить відмовити.
ОСОБА_1 скористався правом на подання відповіді від 27.05.2025 на відзив відповідача 1, яку зареєстровано судом 27.05.2025 за вх.№14461/25 (а.с.68-69). Позивач зазначив, що останнім не заявлялись позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_8 за період з 02.04.2022 по 04.04.2025, а лише з 29.03.2022 по 31.01.2023, де перебував на грошовому забезпеченні.
ІНФОРМАЦІЯ_5 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 29.05.2025", реєстраційні дії щодо якого здійснено в суді 29.05.2025 за вх.№14762/25 (а.с.70-84).
Відповідач 2 зазначив, що у 2023 році, у зв'язку із призупиненням дії Закону України від 03 липня 1991 року за №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Закон № 1282-ХІІ) на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року за №2710-IX (надалі по тексту також - Закон №2710-ІХ), правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком №1078 не застосовувалися і з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не проводилась. У 2024 році дію Закону №1282-ХІІ відновлено відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року за №3460-IX (надалі по тексту також - Закон №3460-ІХ). Відповідно до положень статті 39 Закону № 3460-ІХ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться починаючи з 01 січня 2024 року.
Нарахування і виплата ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 - 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2025 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 - 2025 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби здійснено без врахування індексації грошового забезпечення.
Позивач скористався правом на подання відповіді від 02.06.2025 на відзив відповідача 2, реєстрацію якої проведено судом 02.06.2025 за вх.№14937/25 (а.с.85-88).
За доводами ОСОБА_1 , рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови №481, а також визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №841 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
ІНФОРМАЦІЯ_5 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подав до суду заперечення на відповідь на відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 10.06.2025", які зареєстровано судом 10.06.2025 за вх.№15847/25 (а.с.70-84).
У поданих запереченнях відповідач 2 зазначив про те, що позивач посилається на те, що відповідач не погоджується з позиціями Верховного Суду, але на підтвердження своїх аргументів приводить для прикладу постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, рішення Київського окружного адміністративного суду, а не Верховного Суду.
В подальшому, ОСОБА_1 подав до суду заяву від 02.07.2025, реєстраційні дії щодо якої здійснено судом 02.07.2025 за вх.№17947/25 (а.с.96-99). Позивач просив суд при ухваленні судового рішення врахувати правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного суду, наведені позивачем.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позов, відповіді на відзиви, письмові пояснення, заяви, клопотання, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.04.2022 за №81 ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям до нового місця служби (зворотній бік а.с.21).
Зі змісту витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 04.04.2025 за №101 позивача з 04 квітня 2025 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с.18).
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці, перерахунку та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, щорічної додаткової відпустки, грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на належний розмір грошового забезпечення.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ).
Так, в силу правового регулювання, визначеного статтею 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
У первинній редакції частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 за №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі по тексту також - Закон №911-VIII), який набрав законну силу 01.01.2016.
Тож, індексація грошових доходів населення, як то визначено статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції змін згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015), проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частинами 2-5 статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, зважаючи на застосування положень частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (як зазначено вище, надалі по тексту також - Порядок №1078).
Згідно пункту 11 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби
Як визначено пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, з системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09.12.2015.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
В свою чергу, абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Пункт 102 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 102 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 за №260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі по тексту також - Інструкція №260).
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Аналогічне правове регулювання з 20.07.2018 визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).
Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 11, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним компетентним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Так, Мінцосполітики у своєму листі від 08.09.2021 за №826/3263/фес зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року. Цим же листом Мінсоцполітики визначено, що сума індексації у березні 2018 року становить 4 463,15 (1762 (прожитковий мінімум) х 253,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Як встановлено судом, у період з 02.04.2022 по 04.04.2025 та з 29.03.2022 по 31.01.2023 спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Водночас, відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу І Інструкції №260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (надалі по тексту також - командир).
Як зазначалось судом, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Водночас, як визнається і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.05.2013 по 01.04.2022, та в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 02.04.2022 по 04.04.2025.
В адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд, серед іншого:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 31.01.2023 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 31.01.2023 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 7 розділу І Інструкції №260 військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.
Натомість, ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.05.2013 по 01.04.2022, а позовні вимоги до відповідача 1 заявлено по 31.01.2023, враховуючи що позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 01.04.2022, то є безпідставними позовні вимоги про здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 31.01.2023 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 3859,40 гривень, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, спірною між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у періоди з 29.03.2022 по 01.04.2022 та з 02.04.2022 по 04.04.2025.
В контексті вказаного варто мати на увазі, що "фіксованої" суми індексації Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 за №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду від 09.12.2015 за №1013 цей Додаток викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачам належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи.
Як видно з установлених обставин справи, ІНФОРМАЦІЯ_9 не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 29.03.2022 по 01.04.2022 та з 02.04.2022 по 04.04.2025. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами.
В матеріалах справи міститься витяг з особового рахунку за 2018, в якому наявна інформація про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (а.с.20).
У розглядуваному випадку, суд вважає коментований витяг належним доказом, яку слід взяти до уваги на підтвердження розміру грошового забезпечення позивача.
Досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 29.03.2022 по 01.04.2022 та з 02.04.2022 по 04.04.2025 суд встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 12 144,00 гривень (а.с.20).
Також судом враховано, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 12 747,75 гривень (а.с.20).
Відтак, з урахуванням вказаного, грошовий дохід позивача збільшився на 603,75 гривень, виходячи з розрахунку: 12 747,75 - 12 144,00 = 603,75 гривень.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 х 253,30% / 100 = 4 463,15).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 - 603,75 = 3859,40 гривень.
Таким чином, починаючи сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 3859,40 гривень до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Однак відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та починаючи з 01.03.2018 не виплачував позивачу до "поточної індексації" - "індексацію-різниці" грошового забезпечення у фіксованому розмірі 3859,40 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення перевищить фіксовану суму індексації.
Дана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16, від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Водночас, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено зупинити на 2023 рік дію: Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Оскільки дію Закону №1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.
З огляду на вказані обставини, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у відповідача 2 відсутній обов'язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, ІНФОРМАЦІЯ_9 всупереч абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 протиправно не нарахували і не виплатили позивачу, за період з 29.03.2022 по 01.04.2022, 02.04.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 04.04.2025 індексацію грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці в сумі 3859,40 гривень щомісячно.
У спірному випадку слід також врахувати абзац 6 пункту 4 Порядку №1078, за змістом якого у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
З урахуванням вказаного за період з 29.03.2022 по 01.04.2022, 02.04.2022 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 04.04.2025 сума індексації підлягає визначенню з розрахунку кількості календарних днів у місяці, а виплаті пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок додаткових видів грошового забезпечення із урахуванням індексації грошового забезпечення, яка виплачується згідно абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.
Так, в адміністративному позові ОСОБА_1 , серед іншого, просить суд:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні), з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України №2011-XII з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Як слідує зі змісту витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.04.2022 за №81, щорічна основна відпустка за 2022 рік використана тривалістю 15 (п'ятнадцять) діб та 2 (дві) доби для проїзду до місця проведення відпустки і в зворотному напрямку (зворотній бік а.с.21).
Матеріали адміністративної справи позбавлені доказів нарахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), а відтак позовні вимоги в частині здійснення перерахунку такої компенсації з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до відомостей витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 04.04.2025 за №101 ОСОБА_1 виплачено:
- грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб);
- грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік (а.с.20).
Водночас, в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази на засвідчення обставини виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні), грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII, а відтак позовні вимоги в частині здійснення перерахунку такої компенсації з урахуванням включення в обрахунок індексації грошового забезпечення є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 здійснити перерахунок грошової компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб) та грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік із урахуванням індексації грошового забезпечення, яка виплачується згідно абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд керується наступним.
Положеннями розділу ХХІІІ Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання допомоги для оздоровлення звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення включаються посадовий оклад за відповідним тарифним розрядом, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними штатними посадами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення є місячне грошове забезпечення.
Відповідно до приписів пунктів 1, 3 та 6 розділу ХХХІ Порядку №260), грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.
У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Отже, грошова компенсація за невикористані основної відпустки обчислюються виходячи із місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить бланкетну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги на оздоровлення не регулюється положеннями Закону № 2011-XII.
Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, Порядку №260, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошові допомоги, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що забезпечує дотримання прав осіб, які перебувають на військовій службі, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №820/3423/18, постанові від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, постанові від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру "грошової допомоги на оздоровлення" та "одноразової грошової допомоги при звільненні".
Зокрема, у постанові від 21.12.2021 по справі №820/3423/18 Верховний Суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тому індексація грошового забезпечення включається для обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, та компенсації за не використані дні основної відпустки, оскільки входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця.
В свою чергу, вище по тексу судового рішення судом зроблено висновок про те, що за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у відповідача 2 був відсутній обов'язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.
Таким чином, відповідачем 2 протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення, яка виплачується згідно абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при обчисленні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік, та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб).
Надаючи оцінку вимогам позивача про зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", суд керується наступним.
Приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ, установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв 30.08.2017 постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704, в первинній редакцій від 30.08.2017, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Примітки додатків №№1, 12, 13, 14 містили положення, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у пункт 4 Постанови №704, який викладений в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Закон України від 05.10.2000 за №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі по тексту також - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Отже, з 29.01.2020 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Пунктом 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017 (надалі по тексту також - Закон №1774-VІІІ), встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, після набрання чинності цим Законом, положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Відтак, суд звертає увагу, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Таким чином, згідно з Постановою №704 та положеннями пункту 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1774-VІІІ розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Редакція законів України про Державний бюджет на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення. Так:
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у сумі 1921,00 гривень
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 за №294-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 гривень
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 за №1082-IX передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено у сумі 2270,00 гривень
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 за №1928-IX передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено у сумі 2481,00 гривень
Також статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 за №2710-IX передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено у сумі 2684,00 гривень
Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 за № 3460-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2024 визначено у сумі 3028,00 гривень.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 за № 4059-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 визначено у сумі 3028,00 гривень.
Отже, з початком календарного року відбуваються зміни в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону його збільшення.
Так, Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 зазначив:
"…62. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням…".
Описаний вище правовий висновок Верховного Суду також продубльовано в хронологічно пізніше прийнятих постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №420/26141/21, від 06.11.2023 у справі №300/1947/22, від 09.05.2023 у справі №380/5158/22, від 08.05.2023 у справі № 520/12159/21, від 11.04.2023 у справі №240/21362/21, 11.04.2023 у справі №520/14820/21, від 06.04.2023 у справі №380/10075/21, від 05.04.2023 у справі №340/3604/22, від 04.04.2023 у справі №120/5264/22, від 30.03.2023 у справі №320/9431/21, від 29.03.2023 у справі №640/8668/21, від 27.03.2023 у справі №640/24075/20, від 27.03.2023 у справі №280/11480/21, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21, від 16.03.2023 у справі №500/8486/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22, від 28.02.2023 у справі №380/18850/21, від 27.02.2023 у справі №640/11131/21, від 15.02.2023 у справі №120/6288/21-а, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 16.11.2022 у справі №160/648/22-а, від 22.09.2022 у справі №500/3840/21, від 15.02.2023 у справі №120/6288/21-а, від 31.01.2023 у справі №160/14866/21, від 24.01.2023 у справі №500/1433/21, від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 04.01.2023 у справі №640/17686/21, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а, від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 і від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а).
Отже, такий підхід до правозастосування, за вказаних обставин, суд змушений визнати усталеним, з огляду на вимоги частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 5 статті 242 КАС України.
При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 15 березня 2023 у справі №420/6572/22 за наслідками розгляду спору в подібних правовідносинах:
"… Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 (на яку є покликання у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21, спір у якій - подібно до цієї справи - стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 року по 6 листопада 2020 року відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у зв'язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18.
У справах, про які мовиться вище, правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Проте з уваги на вимоги позивачки, надто період, за який вона просила перерахувати і виплатити (доплатити) їй грошове забезпечення, відтак і одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки (виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704), а також зважаючи на вимоги і доводи касаційної скарги, які, в значенні статті 341 КАС України, визначають межі касаційного перегляду, колегія суддів вважає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21, має бути врахований при застосуванні положень пункту 4 Постанови №704 при вирішенні також і цієї справи.
17. Спираючись на цей висновок можна погодитися з судом першої інстанції у тому, що посадовий оклад ОСОБА_1, її оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 30 січня 2020 року (як заявлено у позовній заяві) аж до її звільнення з військової служби у вересні 2021 року (згідно з наказом від 3 вересня 2021 року №291-ОС) мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не на 1 січня 2018 року). З тих самих мотивів обґрунтовані висновки цього суду також і про неправильне нарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні (розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення).... ".
Вказаний правовий висновок Верховного Суду в подальшому застосовано в постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 у справі №380/13603/21, від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а.
Так, Верховний Суд в постанові від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а зазначив:
"…33. …Постановою №704 підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
34. Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.
35. Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови №103.
36. Наведене свідчить, що, починаючи з 29 січня 2020 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
37. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (надалі по тексту також - Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
38. З аналізу наведених правових норм висновується, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
39. Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX, виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт…".
Відтак, зміна (підвищенням) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (2102,00 гривень), на 1 січня 2021 року (2270,00 гривень) на 1 січня 2022 року (2481,00 гривень), на 1 січня 2023 року (2684,00 гривень), на 1 січня 2024 року (3028,00 гривень), на 1 січня 2025 року (3028,00 гривень), в порівнянні із таким значенням, встановленого 1 січня 2018 року (1762,00 гривні), є об'єктивною обставиною, що призводять до зміни розміру грошового забезпечення та всіх надбавок та доплат, при визначенні розміру яких враховуються посадовий оклад та оклад за спеціальне звання.
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом з'ясовано, що посадовий оклад та оклад за військовим званням ОСОБА_1 розраховано:
- за період з 01.03.2018 по 19.05.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року;
- за період з 20.05.2023 по 04.04.2025 виходячи з 1762 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за № 481.
Вказані обставини визнаються і не заперечуються сторонами.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 78 КАС України).
Таким чином, посадовий оклад позивача розраховано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
При розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 04.04.2025 відповідачі повинні були застосувати пункт 4 постанови №704 в редакції до внесення змін пунктом 6 Постанови №103, в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік згідно Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік).
Як уже зазначалось судом, зміна (підвищенням) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020-2025 років, в порівнянні із таким значенням, встановленого 1 січня 2018 року (1762,00 гривні), є об'єктивною обставиною, що призводять до зміни розміру грошового забезпечення при визначенні розміру яких враховуються посадовий оклад та оклад за спеціальне звання.
На веб-сторінці "Урядовий портал" (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України) 17.05.2023 розміщено повідомлення про прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за № 481 (надалі по тексту також - Постанова № 481, постанова Уряду України №481).
Даною постановою Уряду України вирішено:
1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст.662).
2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст.2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
3. Установити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Згідно інформації з офіційного веб-порталу Верховної Ради України коментована Постанова №481 набрала чинності 20.05.2023 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/481-2023-%D0%BF).
Жодним із положень Постанови №481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно частини першої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Таким чином, з 20.05.2023 (дати набрання чинності Постановою №481) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - задоволено частково.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 - без змін.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яким скасовано пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" набрало законної сили 18.06.2025, то зазначений пункт Постанови №481 втратив чинність лише 18.06.2025.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та по 18.06.2025 положення Постанови №481, яким установлено що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 підлягало застосуванню.
Окремо суд враховує положення частини 3 статті 7 КАС України, за змістом яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке набрало 18.06.2025, не встановлено, що пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" втрачає чинність з іншої календарної дати, ніж з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 20.05.2023 (дати набрання чинності Постановою №481) по 18.06.2025 (втрата чинності пунктом 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Верховний Судом у постанові від 08.09.2025 у справі №200/4426/24 сформовано наступні правові висновки у релевантних правовідносинах:
"…66. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Верховним Судом встановлено, що Постанова № 481 була предметом оскарження, зокрема, у судових провадженнях №320/29450/24, №320/41449/23, №320/35573/23.
67. На час розгляду справи у Верховному Суді рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704.
68. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
69. Враховуючи, що предметом оскарження у цій справі є, зокрема дії відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 21.05.2023 по 30.04.2024 із застосуванням чинної на той час редакції Постанови №704, то подальше скасування судом цієї норми не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення за спірний період.
70. Така позиція Верховного Суду узгоджується з раніше викладеною у численних постановах, зокрема у постановах від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 30.04.2025 у справі №620/9741/24 та інших, а саме про те, що зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 не підлягають застосуванню саме з дати набрання чинності постанови суду апеляційної інстанції.
71. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі №554/154/22, наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб'єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).
72. Відступу від наведеної позиції Верховний Суд не здійснював, що обумовлює висновок про чинність відповідних положень Постанови № 481 до 18.06.2025.
73. Підсумовуючи зазначене Суд дійшов висновку, що у період з 21.05.2023 по 30.04.2024 правові підстави для застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, до внесення змін Постановою №481 відсутні, а тому відповідач правомірно проводив нарахування і виплату грошового забезпечення на підставі приписів пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481…".
За вказаних обставин, відповідач 2 правомірно нарахував та виплатив ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 21.05.2023 по 04.04.2025, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру 1762 гривні.
Таким чином, з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція постанови 4 Постанови №704, яка була чинною до внесення вказаних змін. Тобто з 30.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Такий підхід щодо наслідків визнання нечинним судом певних положень Постанови №704 зроблено Верховний Суд у рішенні від 17 грудня 2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19, та застосований Верховним Судом у вже згаданих постановах від 15 березня 2023 у справі №420/6572/22 та від 15 червня 2023 у справі №380/13603/21.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що з 30.01.2020 (з дня наступного за днем набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду), по 20.05.2023 ОСОБА_1 мав право на отримання більшого розміру грошового забезпечення, оскільки виникли підстави для перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, які мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: законом України про Державний бюджет України на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В свою чергу, в адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд, серед іншого:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 04.04.2025 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 31.01.2023 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Як вже неодноразово зазначалось судом, ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.05.2013 по 01.04.2022, та в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 02.04.2022 по 04.04.2025.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 27.05.2013 по 01.04.2022, а позовні вимоги до відповідача 1 заявлено по 31.01.2023, враховуючи що позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 01.04.2022, то є безпідставними позовні вимоги про здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 31.01.2023 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
З огляду на наведене дії відповідачів щодо виплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 01.04.2022, з 02.04.2022 по 20.05.2023, з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, є протиправними.
Щодо зобов'язання відповідачів зробити перерахунок додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, премії), то такі види грошового забезпечення розраховується з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Оскільки судом зроблено висновок про протиправність дій відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 01.04.2022, з 02.04.2022 по 20.05.2023, з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, а перерахунок грошового забезпечення на виконання цього судового рішення ще не здійснено, то така позовна вимога є передчасною.
В адміністративному позові ОСОБА_1 також просить суд:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні) виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2024-2025 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до ч.2 ст.15 Закону України №2011-ХІІ, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум.
Судом, вище по тексу судового рішення встановлено, що матеріали адміністративної справи позбавлені доказів нарахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб), а відтак позовні вимоги в частині здійснення перерахунку такої компенсації виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Також в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази на засвідчення обставини виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2025 роки (154 дні), грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 35 повних років військової служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII, а відтак позовні вимоги в частині здійснення перерахунку такої компенсації та грошової допомоги виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та раніше виплачених сум є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 6 розділу XXIII цього Порядку).
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку №260 військовослужбовцям, які після прибуття для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України з державних органів, установ, організацій зараховані у розпорядження та звільняються зі служби, розмір одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби обчислюється виходячи з окладів за посадами, які вони обіймали в цих органах, установах, організаціях, та інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій.
Крім того, згідно з частини 1 статті 101 Закону України №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, виплата грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Разом з тим, судом вище по тексу судового рішення зроблено висновок про те, що відповідачем 2 правомірно нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 21.05.2023 по 04.04.2025, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру 1762 гривні.
Таким чином, з мотивів, що наведені судом вище, не підлягають перерахунку сума грошової допомоги на оздоровлення за 2025, а також компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В свою чергу, підлягає перерахунку і виплачена ОСОБА_1 сума грошової компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік (30 календарних днів), за 2023 рік (15 календарних днів), з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням уже виплачених сум.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачами власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи (зворотній бік а.с.12).
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29.03.2022 по 01.04.2022.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.03.2022 по 01.04.2022 в сумі 3859,40 гривень (три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень сорок копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 02.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.04.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.04.2025 в сумі 3859,40 гривень (три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень сорок копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, грошову компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (30 діб), за 2024 рік (15 діб), за 2025 рік (11 діб), з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір таких виплат, індексації грошового забезпечення із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.03.2022 по 01.04.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.03.2022 по 01.04.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704, за вирахуванням уже виплачених сум грошового забезпечення за вказані періоди.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.04.2022 по 20.05.2023, грошової компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік (30 календарних днів), за 2023 рік (15 календарних днів), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за № 704.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 02.04.2022 по 20.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за № 704, за вирахуванням уже виплачених сум грошового забезпечення за вказані періоди.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік (30 діб), за 2023 рік (15 діб) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за № 704, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ), АДРЕСА_3 ;
відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), АДРЕСА_4 .
Суддя Чуприна О.В.