05 листопада 2025 року Справа № 560/9771/25 провадження №ЗП/280/1133/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд., 3; код ЄДРПОУ 13486010)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.06.2025 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, з 17.06.2003 йому призначено пенсію по інвалідності. 25.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), втім, відповідач рішенням №914210162499 від 02.12.2024 відмовив позивачу, з посиланням на відсутність законних підстав для перерахунку пенсії. Позивач вважає, що рішення відповідача суперечить чинному законодавству та істотно порушує право позивача на отримання пенсії в належному розмірі та з законодавчо встановленого періоду. Зазначає, що на час звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії його пільговий стаж на роботах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №1) становив 3 роки 3 місяці 22 дні, що, в свою чергу, означає про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку 60 років на 3 роки, тобто по досягненню 57 років. Твердження позивача ґрунтується на тому, що період проходження ним строкової військової служби повинен зараховуватися до пільгового стажу позивача за правилами, передбаченими статтею 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) в редакції на час його прийняття, без урахування внесених пізніше змін. Просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної.
На виконання вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.06.2025 позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду та уточнений адміністративний позов, в якому уточнив суб'єктний склад учасників справи, визначивши в якості відповідача лише ГУ ПФУ в Донецькій області, та виклав позовні вимоги в такій редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.12.2024 №914210162499 про проведення позивачу перерахунку - перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок - перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з 26.09.2024.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.07.2025 справу передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду відповідно до статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06.08.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляду судді Семененко М.О.
Ухвалою судді від 11.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
08.08.2025 відповідач подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058-IV. 25.11.2024 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме «перехід на інший вид пенсії». Відповідно до даних електронної пенсійної справи позивача наявний стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, складає 02 роки 09 місяців 14 днів. За таких умов можливе зниження пенсійного віку на 2 роки, тобто при настанні 58-річного віку (ч.1 ст. 26 Закону №1058-IV). З огляду на вищевикладене, прийнято рішення від 02.12.2024 № 914210162499 про відмову в переведенні позивача на інший вид пенсії. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 22.09.2025 поновлено строк для подання відзиву на позовну заяву у справі №560/9771/25.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, з 17.06.2003 йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058-IV.
На відповідне звернення позивача від 28.10.2024, ГУ ПФУ в Донецькій області листом №30597-28528/К-02/8-0500/24 від 08.11.2024 повідомило, що згідно з матеріалами електронної пенсійної справи пільговий стаж позивача складає 3 роки, тобто ОСОБА_1 матиме право на перехід на пенсію за віком після досягнення 57 років.
25.11.2024 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до ч.2 ст. 114 №1058-IV.
Рішенням №914210162499 від 02.12.2024, прийнятим ГУ ПФУ в Донецькій області, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. В обґрунтування рішення зазначено, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 114 Закону №1058-IV за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом 1 статі 26 цього Закону, зменшується на один рік. В результаті аналізу наданих документів та електронної пенсійної справи встановлено, що пільговий стаж складає 2 роки 9 місяців 14 днів, отже зниження пенсійного віку на 2 роки. Оскільки на дату подання заяви 25.11.2024 ОСОБА_1 виповнилось 57 років, прийнято рішення відмовити в перерахунку у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що рішення №914210162499 від 02.12.2024 на адресу позивача не надсилалося.
На відповідне звернення позивача, ГУ ПФУ в Донецькій області листом №11296-7547/К-02/8-0500/25 від 06.05.2025 повідомило, що Головним управлінням повторно переглянуто матеріали пенсійної справи позивача. За результатами перегляду встановлено, що його пільговий стаж складає 2 роки 9 місяців 14 днів, а саме: фактично відпрацьований стаж на підземних роботах складає 1 рік 4 місяці 22 дні (з 06.01.1986 по 25.06.1986 та 08.08.1988 по 09.07.1989) та час проходження строкової військової служби 1 рік 4 місяці 22 дні, відповідно до ст. 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Враховуючи зазначене, повідомляє, що рішення від 02.12.2024 №914210162499, яким позивачу відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV винесено правомірно. Право на призначення пенсії за віком позивач набуде при досягненні 58 років (з 27.09.2025) зі скороченням пенсійного віку на 2 роки.
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо не призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку з урахуванням пільгового стажу з дати досягнення віку 57 років, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) №137-V 14 вересня 2006 року, визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Частина 3 статті 114 Закону №1058-IV передбачає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
При цьому, відповідно до ст. 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведеної норми дозволяє дійти висновку, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому, час проходження строкової військової служби, який зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Як слідує зі змісту спірного рішення, пільговий стаж позивача складає 2 роки 9 місяців 14 днів, з цих підстав відповідач вважає, що станом на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набув відповідного права, оскільки звернувся у віці 57 років.
До матеріалів справи надано копію трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 22.05.1985, відповідно до записів №3-8 якої позивач має такий стаж:
з 06.01.1986 прийнятий підземним майстром з повним робочим днем на підземній роботі на період виробничої практики на Шахту імені Артема Виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля»;
з 24.06.1986 прийнятий на постійну роботу підземним-гірничим майстром з повним робочим днем на підземній роботі на Шахту імені Артема Виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля»;
з 25.06.1986 звільнений у зв'язку з призовом в Радянську армію з Шахти імені Артема Виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля»;
з 30.06.1986 по 04.06.1988 служив в рядах Радянської армії;
з 08.08.1988 прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем на підземній роботі на Шахту імені Артема Виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля»;
з 09.07.1989 звільнений з Шахти імені Артема Виробничого об'єднання «Дзержинськвугілля'за ст. 38 КЗпП УРСР.
Згідно розрахунку стажу форми РС-право, період роботи позивача з 06.01.1986 по 25.06.1986 склав - 5 місяців 20 днів; період проходження військової служби з 30.06.1986 по 02.06.1988 - 1 рік 11 місяців 3 дні; період роботи з 08.08.1988 по 09.07.1989 - 11 місяців 2 дні.
Відповідач не заперечує пільговий характер роботи позивача у період з 06.01.1986 по 25.06.1986 та з 08.08.1988 по 09.07.1989, тобто у цій справі не є спірним, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Відповідно до оскаржуваного рішення пільговий стаж позивача у розмірі 2 роки 9 місяців 14 днів розрахований таким чином: фактично відпрацьований стаж на підземних роботах у сукупності 1 рік 4 місяці 22 дні (з 06.01.1986 по 25.06.1986 та 08.08.1988 по 09.07.1989) та час проходження строкової військової служби 1 рік 4 місяці 22 дні, тобто у розмірі наявного пільгового стажу роботи, що відповідає умовам, передбаченим ст. 8 Закону №2011-ХІІ.
Посилання позивача на те, що при розрахунку пільгового стажу позивача відповідач мав врахувати первинну редакції статті 8 Закону №2011-ХІІ та зарахувати до пільгового стажу весь період проходження строкової військової служби, є помилковими, оскільки первинна редакція вказаної норми була викладена в такій редакції «Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.», та не передбачала умов та порядку зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Так, умови зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, були вперше запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 2 червня 2005 року №2636-IV, яким абзац другий пункту 1 статті 8 Закону №2011-ХІІ доповнено двома реченнями такого змісту: "Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15). Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах".
Після внесення змін Законом №2636-IV норма статті 8 Закону №2011-ХІІ неодноразово змінювалась, проте, загальні умови, необхідні для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, залишились незмінними: 1) на момент призову на строкову військову службу особа мала навчатися за фахом у професійно-технічному навчальному закладі або працювати за професією (займати посаду), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; 2) час проходження строкової військової служби, який зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Оскільки фактично відпрацьований позивачем стаж на підземних роботах складає 1 рік 4 місяці 22 дні, тому час проходження позивачем строкової військової служби не може бути зараховано до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах в повному обсязі понад 1 рік 4 місяці 22 дні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки з урахуванням наявного у позивача пільгового стажу на підземних роботах (2 роки 9 місяців 14 днів, тобто повних 2 роки), позивач має право на зменшення загального пенсійного віку 60 років, встановленого абзацом першим статті 26 Закону №1058-IV, на 2 роки, отже набуде права на відповідний вид пенсії при досягненні 58 років.
Оскільки позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах у віці 57 років, тобто до досягнення віку, з якого він набуде права на відповідний вид пенсії, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Слід зазначити, що адміністративний суд повноважений на вирішення наявного публічного спору в межах доводів учасників справи, які викладаються у заявах по суті справи, зокрема, у позовній заяві.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Враховуючи, що в межах підстав позову судом не встановлено протиправних дій відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд., 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05.11.2025.
Суддя М.О. Семененко