04 листопада 2025 року Справа № 280/6663/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність (дії) відповідача щодо невиплати позивачу пенсії, призначеної та нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 на відкритий ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно з наданої під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії;
визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного припинення виплати пенсії з 01.06.2022 позивачу, відмову у поновленні його пенсії з 01.06.2022, оформлену листами відповідача №7975-7421/К-02/8-0800/25 від 26.04.2025, №0800-0209-8/66301 від 25.06.2025 та бездіяльність (дії) щодо не поновлення виплати пенсії з 01.06.2022 за заявами про поновлення від 26.04.2025, 15.05.2025, 27.06.2025 на відкритий ним банківський рахунок в АТКБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно з наданою під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) та не виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу пенсію, нараховану на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 за період з 01.10.2020 по 28.02.2022 у розмірі 130276,35 грн на відкритий ним банківський рахунок в АТКБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно наданої під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії;
зобов'язати відповідача виплатити (або нарахувати та виплатити) позивачу пенсію за період 01.03.2022 по дату її припинення, а саме по 01.06.2022 на відкритий ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно наданої під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії;
зобов'язати відповідача поновити, нарахувати та виплачувати без обмеження будь-яким строком позивачу призначену на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 по справі №280/2524/21, пенсію, починаючи з дати її припинення, а саме з 01.06.2022 на вказаний ним банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно з наданою під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, що призначена на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 по справі №280/2524/21. 29.07.2021 позивач подав заяву про виплату йому пенсії на відкритий банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк» за допомогою Веб-порталу Пенсійного фонду України. В подальшому позивачем було з'ясовано, що його пенсія нараховувалась на попередній рахунок в АТ «Креді Агріколь Банк», що був закритим. У зв'язку з неодноразовим поверненням банківською установою коштів, виплату пенсії позивачу було припинено. На звернення позивача до ГУ ПФУ в Запорізькій області його було повідомлено про припинення пенсії, а заяви про виплату пенсії на розрахунковий рахунок АТ КБ «Приватбанк» надходили від нього виключно в рамках Закону України «Про звернення громадян». Також посилається на те, що нарахована за рішенням суду у справі №280/2524/21 сума боргу з пенсійних виплат буде виплачена з порушенням строків виплати, а тому просить суд зобов'язати відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою суду від 09.08.2025 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 25.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 05.09.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву (вх. №44556), у якому вказує, що позивачу нараховувалась пенсія на розрахунковий рахунок АТ “Креді Агріколь банк» НОМЕР_3 згідно заяви від 30.12.2020. Зараховані кошти на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 за березень та квітень 2022 року були повернуті установою АТ “Креді Агріколь банк» Пенсійному фонду України в березні 2022 року у зв'язку із закриттям рахунку за заявою власника. Представник позивача 30.07.2025 звернувся із заявою про виплату пенсії позивачу на його поточний банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». Листом від 14.08.2025 №14165-14253/К-02/8-0800/25 представника позивача повідомлено про виплату позивачу пенсії в наступний виплатний період. Починаючи з 01.10.2020 по 30.06.2025 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі №280/2524/21 нараховано суму боргу в розмірі 444108,90 грн, яка разом з поточним розміром пенсії за вересень 2025 року в розмірі 7657,05 грн буде виплачена 23.09.2025 Головним управлінням на банківський рахунок позивача, що відкритий в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вважає безпідставними вимоги позивача Щодо компенсації втрати частини, оскільки виплата основної суми боргу позивачу ще не відбулась, а рішення суду виконано вчасно та в межах покладених зобов'язань. Відповідно до зазначеного, вважає, що Управління здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушило. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою довільної форми від 30.12.2020 (вх. від 04.01.2021 №33/8), в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах. Як вбачається із опису вкладення до листа, до заяви було надано заяву про виплату пенсії на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Креді Агріколь Банк».
04.02.2021 відповідачем прийнято рішення №083950008422, яким відмовлено у призначення пенсії ОСОБА_1 , оскільки він фактично постійно проживає за межами України в Державі Ізраїль, реєстрація місця проживання на території України відсутня. У рішенні також зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 р. 4 міс. 8 дн., пільговий стаж за Списком №1 - 11 р. 11 міс.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до Запорізького окружного адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2020.
Зазначене рішення набрало законної сили 18.01.2022.
На звернення позивача від 16.08.2023 через веб-портал Пенсійного фонду України з клопотанням про зміну реквізитів у пенсійній справі, відповідач листом від 25.08.2023 №13797-14244/К-02/8-0800/23 повідомив, що заява про виплат пенсії має подаватись особисто та разом з оригіналами документів.
На звернення представника позивача від 27.06.2025 із заявою про виплату позивачу пенсії на вказаний ним банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк», відповідач листом від 11.07.2025 №11853-11661/К-02/8-08800/25 повідомив, що призначена позивачу пенсію на виконання рішення суду у справі №280/2524/21 нараховувалась на визначений позивачем банківський рахунок в АТ «Креді Агріколь Банк», однак кошти з березень-квітень 2022 року повернуті банківською установою у зв'язку з відсутністю активного рахунку клієнта, тому виплата пенсії позивачу була припинена з 01.06.2022. Повідомлено, що позивач з оновленою заявою з банківської установи не звертався.
Не погоджуючись з бездіяльністю та діями відповідача щодо невиплати на визначений ним банківський рахунок, припинення виплати пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) (надалі - Порядок № 1596), визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно п. 3 Порядку № 1596, виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються: […] між уповноваженими банками, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п. 4, 6 Порядку № 1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Пунктом 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.
Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що заява про виплату пенсії на банківський рахунок подавалась особисто позивачем та його представником до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
З огляду на означене, заява позивача про виплату пенсії на банківський рахунок подана до ПФУ в установленому законом порядку.
Поряд з цим, п. 17 Порядку № 1596 передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть забезпечити проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Під час сеансу такого відеоконференцзв'язку пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.
До фізичної ідентифікації прирівнюється: авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного веб - порталу електронних послуг; […].
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (надалі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 (в редакції чинній станом на 15.05.2023 року) установлено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб - портал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - веб - портал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного веб - порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.2. Порядку № 22-1 установлено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
Водночас, п. 1.8. Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через веб - портал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на веб - порталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Фактично відмовляючи у продовженні виплати пенсії позивачу на банківський рахунок, відповідач дійшов висновку, що приписи Порядку № 22-1 вимагають виключного особистого звернення позивача із заявою щодо поновлення виплати пенсії.
Системно проаналізувавши положення Порядку № 22-1, суд дійшов висновку про хибність такої позиції відповідача з огляду на те, що приписи абз. 1 п. 1.1. Порядку № 22-1 не визначають спосіб подання заяв, що свідчить про те, що заява може бути подана пенсіонером у будь-який визначений законом спосіб: особисто, через представника, засобами поштового зв'язку, веб - портал, засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного веб - порталу електронних послуг.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У розрізі цієї норми суд вважає слушними посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 липня 2023 року у справі №280/6637/22, згідно яких наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Тому, колегія суддів дійшла висновку про можливість проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 року у справі “Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі “Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», “Ґаші проти Хорватії», “Трґо проти Хорватії»).
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic, № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).
З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2023 позивач особисто направив відповідачу заяву зміну банківського рахунку в АТ КБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку UA553052990000025608799257816 в ПриватБанку, КОД 14360570).
Крім того, в подальшому представник позивача неодноразово звертався до відповідача з аналогічними заявами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача стосовно не виплати пенсії позивачу його особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “Приватбанк», та зобов'язання відповідача з 01.10.2020 здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачу, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок.
Щодо позовних вимог в частині компенсації втрати частини доходів суд зазначає наступне.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно із ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159, відповідно до п. 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Як визначено в п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Згідно з п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу цих правових норм слід зробити висновок, що основними умовами для виплати компенсації є:
1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та
2) виплата нарахованих доходів.
При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу і обчислюється за кожен місяць періоду невиплати доходу.
Тобто, закон пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу (ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ ).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а, від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19 та інших.
Як вже було встановлено, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 01.10.2020. В результаті утворилась заборгованість за попередні періоди, яку станом на розгляд даної справи не було виплачено.
Суд зауважує, що учасниками справи під час розгляду даної справи не було надано доказів фактичної сплати відповідачем заборгованості, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21.
Отже, оскільки фактичну виплату нарахованої суми заборгованості по пенсії позивачу на час звернення позивача до суду з цим позовом не здійснено, то суд дійшов висновку, що у спірних відносинах не настала обставина, з якою закон пов'язує виникнення у відповідача обов'язку здійснити нарахування й виплату позивачу компенсації втрати частини доходів.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11.07.2018 у справі №487/6923/16-а. Крім того, зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 у справі №200/11292/19-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 у справі №807/1525/16, від 04.03.2021 у справі №520/34/17, від 01.04.2021 у справі №120/4555/18-а, від 31.05.2022 у справі №380/2839/20, від 20.10.2022 у справі №140/862/19, від 29.09.2022 у справі №520/1001/19, від 23.03.2023 у справі №520/2020/19, від 21.08.2024 у справі №200/63/23, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті143 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 143, 241, 243-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно не виплати пенсії ОСОБА_1 на його особистий банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.10.2020 на визначений ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак