05 листопада 2025 року Справа № 280/2241/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,, -
26.03.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у перерахуванні на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, періодів служби з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 перерахувати ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Донецька область, Покровський район, Курахівська територіальна громада, с. Вознесенка, Донецька область, Покровський район, Селидівська міська громада, м. Селидове, Донецька область, Покровський район, Іллінівська територіальна громада, с. Бересток, Донецька область, Покровський район, Очеретинська територіальна громада, с. Пантелеймонівка, з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025, на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці відповідно до абзацу першого підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.03.2025 № 69 щодо проведеного перерахунку вислуги років ОСОБА_1 ;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 15.06.2022 по 06.03.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 провести щодо періоду з 15.06.2022 по 06.03.2025 перерахунок грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) шляхом урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити їй його недоотриману частину;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо оподаткування військовим збором доходів ОСОБА_1 у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 15.06.2022 по 06.03.2025 та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 виплатити утримане оподаткування у вигляді військового збору з доходів позивача у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та інші додаткові виплати за зазначений період із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання військового збору з грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані суми військового збору;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 15.06.2022 по 06.03.2025 відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за зазначений період відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та має право на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці відповідно до абзацу першого підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Також вказано, що позивачу не було нараховано та виплачено грошове забезпечення та інші додаткові виплати із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
07.04.2025 від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечено проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2025 заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про заміну сторони правонаступником в адміністративній справі - задоволено. Допущено заміну відповідача у справі № 280/2241/25 з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на його правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Військовою НОМЕР_5 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити та одночасно зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 № 32 від 26.06.2022 та наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 77 від 26.06.2024 позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та 27.06.2024 прийняв справи та посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 . У вказаному наказі командира військової частини НОМЕР_6 була відсутня вислуга років, у зв'язку з чим вислуга років у наказі командира військової частини НОМЕР_2 не обраховувалась через відсутність підтверджуючих документів. Відповідно до розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України № 55 від 24.02.2025 та наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 69 від 06.03.2025 позивача 06.03.2024 було переведено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого проходження військової служби. Календарна вислуга на 06.03.2025 складала 3 роки, 7 місяців та 21 день, яка включає в себе період строкової служби та з дати подальшої мобілізації у 2022. Згідно до матеріалів справи, позивач 07.06.2025, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 175 від 07.06.2025 вибув до нового місця служби - військової частини НОМЕР_7 . Матеріали справи не місять доказів того, що позивач оформлює пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Додатково відзначено, що у зв'язку із тим, що позивач звільнився із військової служби 06.03.2025 р. та тим, що індекс інфляції в лютому поточного року не перевищив 103 %, індексація в 2025 для грошового забезпечення позивача не застосовувалась. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_8 від 07.06.2023 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до довідки № 1557/1084 від 06.03.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (вих. № 1557/1084 від 1084 від 06.03.2025) дійсно в період з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Донецька область, Покровський район, Курахівська територіальна громада, с. Вознесенка, Донецька область, Покровський район, Селидівська міська громада, м. Селидове, Донецька область, Покровський район, Іллінівська територіальна громада, с. Бересток, Донецька область, Покровський район, Очеретинська територіальна громада, с. Пантелеймонівка.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 69 від 15.03.2025 старший солдат ОСОБА_1 ,вважається таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
Вислуга років у Збройних Силах України станом на 06.03.2025 становить: календарна - 03 роки 07 місяців 21 день, пільгова не обраховувалась, загальна - 03 роки 05 місяців 21 день.
Позивач не погоджуючись із не зарахуванням до пільгової вислуги років періодів служби під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців-діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Постанова № 393).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема військова служба в Збройних Силах.
Підпунктом 1 п. 3 Постанови № 393 встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024. Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до довідки № 1557/1084 від 06.03.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України дійсно в період з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025 позивач брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Донецька область, Покровський район, Курахівська територіальна громада, с. Вознесенка, Донецька область, Покровський район, Селидівська міська громада, м. Селидове, Донецька область, Покровський район, Іллінівська територіальна громада, с. Бересток, Донецька область, Покровський район, Очеретинська територіальна громада, с. Пантелеймонівка.
У якості підстав для видачу вказаної довідки зазначено: бойовий наказ ОТУ «Донецьк» № БН-132Т/УО від 05.08.2022, бойове розпорядження ОТУ «Донецьк» № БР-119/1/4070ТЮТУ від 23.05.2024, бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № БР-119/1/6128Т/ОТУ від 24.07.2024, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 4Т (розпочатий 27.27.2022), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 5Т (розпочатий 13.05.2023), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 6Т (розпочатий 03.01.2024), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 7Т (розпочатий 30.06.2024), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 8Т (розпочатий 01.11.2024), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 № 9Т (розпочатий 08.02.2025).
При цьому, відповідачем не заперечується участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у зазначені періоди та жодних доказів на спростування вказаних обставин до матеріалів справи не надано.
Так само, матеріали справи не містять доказів врахування відповідачем періодів безпосередньої участі позивача у бойових з 05.08.2022 по 25.03.2024 та з 07.04.2024 по 14.03.2025 при обчисленні вислуги років на пільгових умовах, оскільки відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) за № 78 від 14.03.2025 вислуга років позивача у Збройних Силах України станом на 14.03.2025 становить: календарна - 18 років 05 місяців 04 дні, пільгова не обраховувалась, загальна - 18 років 05 місяців 04 дні.
Таким чином, не зарахування відповідачем до вислуги років ОСОБА_2 на пільгових умовах періодів з 05.08.2022 по 25.03.2024 та з 07.04.2024 по 14.03.2025, протягом яких позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є протиправним.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не врахування при виданні наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.03.2025 № 69 періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах та зобов'язання відповідача перерахувати вислугу років на пільгових умовах за час безпосередньої участі позивача у бойових діях з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025 та внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.03.2025 № 69 в частині зазначення пільгової вислуги років позивача.
Щодо перерахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, суд зазначає наступне.
Положення статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пункт 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) встановлює, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції:
«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже, з 01.03.2018 Уряд України запровадив одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Відтак, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного суд дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 (далі - Постанова КМУ № 481), що набрала законної сили 20.05.2023, якою було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Тобто, з 20.05.2023 у зв'язку із внесенням постановою КМУ № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 103, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік, у даному випадку станом на 01.01.2023, 01.01.2024.
У межах справи № 320/29450/24 оскаржено пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка є нормативно-правовим актом, стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка є нормативно-правовим актом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили відповідно до Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Водночас, з системного аналізу положень КАС України та теорії права є відмінність у правових наслідках «визнання протиправним та скасування» і «визнання протиправним та нечинним» відповідного адміністративного акта.
Так, відповідно до вимог ст. 5 КАС України, ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до абзаців 3, 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили або з іншого, визначеного судом моменту.
Таким чином, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт; принципу правової визначеності.
У цьому контексті суд звертає увагу, що згідно положень ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24, не впливає на вирішення даної справи, оскільки не має ретроактивної дії.
З огляду на наведене, постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 є нечинною лише з 18.06.2025.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, викладену при вирішення подібних правовідносин у постановах від 24 червня 2025 року у справі № 420/5584/24, від 26 червня 2025 року у справі № 480/7154/24, від 30 червня 2025 року у справі № 280/8083/24, від 30 червня 2025 року у справі № 280/8605/24, від 30 червня 2025 року у справі 460/3942/24, від 02 липня 2025 року № 240/29489/23 у справі 240/29489/23.
В указаних постановах Верховний Суду звернув увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22, наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб'єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення, починаючи з 15.06.2022 до 19.05.2023 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», є неправомірними.
На цій підставі відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату позивачу вказаних грошових виплат з урахуванням вже виплачених сум.
Водночас, у відповідача були відсутні правові підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, починаючи з 20.05.2023.
Суд наголошує, що оскільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення (зокрема, надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошова допомога на оздоровлення, відповідно до норм Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), розраховуються, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, перерахунок грошового забезпечення за період з 15.06.2022 по 19.05.2023 тягне за собою необхідність проведення перерахунку й усіх вказаних виплат, здійснених у цей же період.
Щодо утримання військового збору з грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців за період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
На виконання цієї норми, Постановою Кабінету Міністрів України № 1161 від 30.12.2015 встановлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у зазначених заходах, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, здійснюється на підставі витягів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ № 168. Ця винагорода виплачується особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, у розмірі до 100 000 гривень, розрахованих пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Судом встановлено, що позивач згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Винагорода виплачувалась позивачу в розмірах, що становили як 30 000 грн., так і 100 000 грн, у розрахунку на місяць, пропорційно до часу участі у відповідних діях та заходах.
Відтак, за ті періоди (дні) місяця, за які позивач отримував додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн (в розрахунку на місяць), відповідно до прямої норми Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 1161, військовий збір на суму його грошового забезпечення не нараховується та не утримується.
З огляду на викладене, суд вважає заявлені вимоги в цій частині не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо нарахування індексації грошового забезпечення.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» № 1078 від 17.07.2003, індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, встановлений у розмірі 103%. Для здійснення індексації визначається базовий місяць (місяць останнього підвищення окладів) та коефіцієнт індексації, який обчислюється наростаючим підсумком шляхом перемноження місячних індексів інфляції, починаючи з місяця, наступного за базовим, до перевищення зазначеного порогу.
Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-ІХ від 03.11.2022, дія Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік.
Стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 встановила, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Таким чином, базовим місяцем для індексації доходів законодавчо визначено січень 2024 року.
Судом встановлено, що, відповідно до цієї норми та індексу інфляції, який перевищив поріг 103% у липні 2024 року, індексація грошового забезпечення позивачу почала нараховуватись із серпня 2024 року.
Нарахування індексації відбувалося відповідно до телеграми Департаменту фінансів МОУ № 248/1353 від 31.03.2022 - одночасно з виплатою грошового забезпечення за місяць, тобто у поточному місяці за минулий, що підтверджується наданими особовими рахунками.
Стаття 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачає, що обчислення індексу споживчих цін провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Оскільки позивач був звільнений з військової служби 06.03.2025, і станом на лютий 2025 року індекс інфляції не перевищив встановленого порогу 103%, індексація грошового забезпечення у 2025 році щодо позивача застосована не була.
Суд додатково наголошує на тому, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування при виданні наказу № 69 від 06.03.2025 періодів безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025, при обчисленні вислуги років на пільгових умовах.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати вислугу років на пільгових умовах за час безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях з з 05.08.2022 по 27.12.2022, з 31.12.2022 по 31.12.2022, з 08.04.2023 по 30.04.2023, з 02.05.2023 по 08.05.2023, з 18.05.2023 по 21.05.2023, з 02.06.2023 по 02.06.2023, з 02.07.2023 по 15.08.2023, з 26.08.2023 по 09.11.2023, з 01.12.2023 по 02.12.2023, з 08.12.2023 по 12.12.2023, з 23.12.2023 по 26.12.2023, з 07.02.2024 по 13.05.2024, з 30.05.2024 по 22.08.2024, з 21.09.2024 по 24.11.2024, з 09.01.2025 по 20.01.2025, з 29.01.2025 по 13.02.2025 та з 03.03.2025 по 06.03.2025 та внести зміни в наказ № 69 від 06.03.2025 в частині зазначення пільгової вислуги років ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 15.06.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 15.06.2022 по 19.05.2023 (включно) грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії), з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 15.06.2022 по 31.12.2022 та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 згідно з додатками до Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 05 листопада 2025 року.
Суддя Р.В. Сацький