05 листопада 2025 року Справа № 280/4524/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн, за періоди лікування з 09.11.2023 по 29.11.2023, з 05.12.2023 по 26.12.2023, з 30.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024, з 27.03.2024 по 18.04.2024, з 02.07.2024 по 16.07.2024 та за період перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для реабілітації після тяжкої травми, а саме: з 27.12.2023 по 24.01.2024 включно пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці після тяжкої травми у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн, за періоди лікування з 09.11.2023 по 29.11.2023, з 05.12.2023 по 26.12.2023, з 30.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024, з 27.03.2024 по 18.04.2024, з 02.07.2024 по 16.07.2024 та за період перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для реабілітації тяжкої травми, а саме: з 27.12.2023 по 24.01.2024 включно пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці після тяжкої травми у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу за період з 01.03.2024 по 26.07.2024 грошового забезпечення в розмірі визначеному абз. 7 пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 01.03.2024 року по 26.07.2024, в розмірі визначеному абз. 7 пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у зв'язку з отриманням травми тяжкого ступеню, набув право на отримання додаткової винагороди, у збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування на підставі постанови (висновку) ВЛК, внаслідок тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, але відповідачем не здійснено в повному обсязі виплату додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови №168. У зв'язку переведенням позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 з листопада 2023 року виплата основних видів грошового забезпечення позивача здійснювалась у розмірі 652,56 грн щомісячно з березня 2024 року до виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що не відповідає абзацу 7 пункту 1-1 Постанови № 168. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року відкрите провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач проходить військову службу з 28.07.2024 по теперішній час.
Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залучення співвідповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивач проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_1 з 19 травня 2023 року по 26 липня 2024 року.
Під час перебування в районі населеного пункту Мар'їнка Покровського району Донецької області 15 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу позивач одержав травму: мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму, сенсоневральну приглухуватість І ст., різані рани V пальця лівої кисті, яка пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 05.12.2023 №7029 та первинною медичною карткою за формою 100 від 15.08.2023.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 08 жовтня 2024 року №8277 травма - важкого ступеня.
З 09.11.2023 по 29.11.2023, з 05.12.2023 по 26.12.2023, з 30.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024, з 27.03.2024 по 18.04.2024, з 02.07.2024 по 16.07.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого, а з 27.12.2023 по 24.01.2024 включно перебував у відпустці для лікування за рішенням військово-лікарської комісії від 26.12.2023 №10118, що підтверджується відпускним квитком військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2023 №3227/в.
На підставі наказу від 14.11.2023 №322 позивач зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2024 № 214 з 26.07.2024 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та переміщено для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди та грошового забезпечення в розмірі визначеному абз. 7 пунктом 1-1 Постанови №168 у спірні періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини 1 статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 Постанови №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
На виконання Постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою №704.
Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 (в редакціях на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1-2 якої установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судом встановлено, що позивач отримав травму, під час безпосередньої участі у бойових діях, діагноз: мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму, сенсоневральну приглухуватість І ст., різані рани V пальця лівої кисті, на підтвердження чого надані копії: первинної медичної картки форми 100 від 15.08.2023, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.12.2023 №7029, довідкою військово-лікарської комісії від 08.10.2024 №8277. Згідно Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007).
Матеріалами справи підтверджується (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4338, виписки із медичної карти стаціонарного хворого №№ 9076, 884, 1146, 1447, 2010, 25905087), що позивач проходив лікування у стаціонарі з 09.11.2023 по 29.11.2023, з 05.12.2023 по 26.12.2023, з 30.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024, з 27.03.2024 по 18.04.2024, з 02.07.2024 по 16.07.2024, через отриману травму 15.08.2023, а також на підставі відповідних висновків ВЛК (довідка військово-лікарської комісії від 26.12.2023 №10118, відпускний квиток від 26.12.2023 №3227/в) потребував відпустки за станом здоров'я з 27.12.2023 по 24.01.2024.
Отже, враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, як такий, що отримав тяжку травму 15.08.2023, пов'язану із захистом Батьківщини, за спірний період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, та перебування у відпустці для лікування після тяжкої травми за висновком (постановою) ВЛК.
Відповідачем належними доказами не спростовано, що за періоди, які є спірними у цій справі, позивачу нараховані та виплачені належні йому суми додаткової винагороди, тому така бездіяльність відповідача визнається судом протиправною.
Щодо нарахування грошового забезпечення в частині спірного періоду з 01.03.2024 по 26.07.2024, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та не є спірним між сторонами у вказаний період позивач був зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до абзацу 7 пункту 1-1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Ця норма щодо виплати додаткової винагороди застосовується з 01 червня 2023 року.
Аналогічний зміст має і абзац 29 ч. 2 Розділу XXXIV Порядку № 260, яким встановлено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Аналіз змісту вказаних положень дає підстави для висновку про те, що право на отримання окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень після спливу двох місяців перебування у розпорядженні мають військовослужбовці за дотримання таких умов: отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини та визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців і зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці.
Судом відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 08.10.2024 № 8277 встановлено, що позивач отримав тяжку травму, що пов'язана із захистом Батьківщини, приданий для проходження служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах медичних підрозділів, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Отже, відповідно до змісту зазначеної довідки військово-лікарської комісії від 08.10.2024 № 8277, позивач визнаний таким, що приданий для проходження служби у військових частинах забезпечення ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах медичних підрозділів, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає, що позивач не має права на отримання грошового забезпечення в розмірі визначеному абз. 7 пунктом 1-1 Постанови № 168 у спірному періоді.
Суд також враховує, що 04.05.2024 набрав чинності Закон № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким, серед іншого, скасовано статус «обмежено придатний».
Міноборони наказом від 27.04.2024 № 262 затверджено зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, які також набрали чинності 04.05.2024.
Відповідно до внесених змін до цього Положення, визначено такі категорії придатності:
непридатні до військової служби з виключенням із військового обліку;
придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків;
придатні.
За наведеного, суд зауважує, що на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, існує лише три варіанти висновку ВЛК, який відображатиметься у формі статусу придатності, непридатності до військової служби чи тимчасової непридатності.
При цьому, визначення «придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони», не є «обмежено придатними».
Отже, заявлені позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», такі витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн, за періоди лікування з 09.11.2023 по 29.11.2023, з 05.12.2023 по 26.12.2023, з 30.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024, з 27.03.2024 по 18.04.2024, з 02.07.2024 по 16.07.2024 та за період перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для реабілітації після тяжкої травми, а саме: з 27.12.2023 по 24.01.2024 включно, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці після тяжкої травми у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн, за періоди лікування з 09.11.2023 по 29.11.2023, з 05.12.2023 по 26.12.2023, з 30.01.2024 по 15.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 26.03.2024, з 27.03.2024 по 18.04.2024, з 02.07.2024 по 16.07.2024 та за період перебування у відпустці за рішенням військово-лікарської комісії для реабілітації тяжкої травми, а саме: з 27.12.2023 по 24.01.2024 включно, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці після тяжкої травми у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 05.11.2025.
Суддя Б.В. Богатинський