05 листопада 2025 року (09:40)Справа № 280/8368/25 : м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), треті особи: Оріхівський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (70504, Запорізька область, м.Оріхів, вул.Запорізька, буд.59; код ЄДРПОУ 34960781); Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), треті особи: Оріхівський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - третя особа 1), Військова частина НОМЕР_4 (далі - третя особа 2), в якій позивач просить суд:
визнати дії відповідача, які полягають у обмеженні нарахування та сплаті (перерахуванні, стягненні) аліментів по виконавчому провадженню №59383095 від 22.06.2020 з грошового забезпечення військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 - ОСОБА_2 за період з квітня 2024 року по травень 2025 року пропорційно щомісячним нарахуванням грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та сплату (відрахування) аліментів по виконавчому провадженню №59383095 від 22.06.2020 з грошового забезпечення військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 - ОСОБА_2 за період з квітня 2024 року по травень 2025 року пропорційно щомісячним нарахуванням грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем до березня 2024 року позивачці відраховувались аліменти із грошового забезпечення ОСОБА_2 у повному обсязі. У квітні 2024 року припинено нарахування грошового забезпечення зниклого без вісті ОСОБА_2 та, відповідно, припинилося відрахування на сплату аліментів. Виплата грошового забезпечення зниклого без вісті ОСОБА_2 відновилась у червні 2025 року. Зазначає, що відповідач нарахував ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з квітня 2024 року по травень 2025 року у розмірі 1627898,05грн., проте позивачці виплачено аліменти у розмірі 63920,00грн. замість 534439,19грн. Тобто, вважає, що відповідачем протиправно обмежено позивачці суму аліментів, недоплачено 470573,19грн.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
31.10.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №54585), у якому зазначає, що спір не має розглядатись за правилами адміністративного судочинства. Зазначає, що відсутній предмет спору.
09.10.2025 від представника третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що на виконанні перебуває виконавче провадження №59383095 від 19.06.2019 з примусового виконання судового наказу №323/1552/2019(2Н/323/51/2019), виданого 18.06.2019 Оріхівським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 04.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття, яке відкрито 19.06.2019. До 01.01.2020 боржник аліменти сплачував самостійно. 22.06.2020 до військової частини НОМЕР_2 , де ОСОБА_2 отримував дохід, направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. З 01.08.2020 по 01.05.2024 щомісячно аліменти, утримані з доходу боржника надходили на депозитний рахунок відділу та перераховувались на рахунок стягувачці. За період 01.05.2024 - 01.05.2025 заробітна плата ОСОБА_2 не нараховувалась. 23.05.2025 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти у сумі 63920,00 грн., які згідно звіту про здійснені відрахування та виплати від 08.07.2025, наданого військовою частиною НОМЕР_2 , нараховано із суми 1 627 898,05 грн (дохід боржника за травень 2025 року). Оскільки, у судовому наказі №323/1552/2019(2Н/323/51/2019) вказано, що аліменти необхідно утримувати «у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 04.06.2019 і до досягнення дітьми повноліття» та враховуючи вимоги частина 5 статті 183 Сімейного кодексу України у травні 2025 року утримано аліменти у розмірі по 10 прожиткових мінімумів для двох дітей старше 6 років (3196,00 грн.*10) х 2 = 63920,00 грн.
Дослідивши матеріли справи, позовну заяву, відзив на позовну заяву та пояснення третьої особи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «судом, встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.3 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту, юридичної природи обставин у справі та реалізації суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах владних управлінських функцій.
Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.
Так, судом із позовної заяви встановлено, що позивачка вважає протиправними дії відповідача в частині обмеження суми аліментів, які відраховані на її користь із грошового забезпечення ОСОБА_2 , двадцятьма прожитковими мінімумами (по десять прожиткових мінімумів на дитину).
Відповідно до судового наказу Оріхівського районного суду Запорізької області від 18.06.2019 №323/1552/2019 наказано стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Оріхів Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Запоріжжя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї третьої частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 04.06.2019, і до досягнення дітьми повноліття.
Отже, фактично позивачка не згодна із виконанням судового наказу Оріхівського районного суду Запорізького області №323/1552/2019 від 18.06.2019 щодо суми виплачених аліментів у розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину у загальній сумі 63920,00грн.,та вважає, що сума аліментів за спірний період має становити 534493,17грн.
Відтак, предметом спору є визначення розміру аліментів за період з 01.05.2024 по 01.05.2025.
Відповідно до частини третьої статті 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Оскільки предметом регулювання за указаними нормами є як визначення розміру заборгованості за аліментами, то вирішення спору щодо розміру заборгованості має відбуватися у межах цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Запорізький окружний адміністративний суд не є судом, який «встановлений законом» при розгляді цієї справи.
Враховуючи викладене, а також предмет спору, характер спірних правовідносин, юридичну природу обставин у справі, суд вважає, що даний спір має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Пунктом. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене провадження у справі належить закрити.
Керуючись ст.ст. 238, 241-243, 248 КАС України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі № 280/8368/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), треті особи: Оріхівський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (70504, Запорізька область, м.Оріхів, вул.Запорізька, буд.59; код ЄДРПОУ 34960781); Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник