03 листопада 2025 року Справа № 280/7529/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (69096, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 11, ЄДРПОУ 00216757) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора Шесденко Анни Станіславівни (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 27 ЄДРПОУ 37573508), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача, Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9 ЄДРПОУ 00032945) про визнання протиправним та скасування повідомлення й рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
27 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (далі - позивач) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора Шесденко Анни Станіславівни (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування повідомлення й рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Повідомлення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2025, код 529694864080, виданого державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко А.С., яким відмовлено у державній реєстрації по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (00216757);
визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2025, код 529694864080, виданого державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко А.С., яким відмовлено у державній реєстрації по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (00216757);
зобов'язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко Анну Станіславівну повторно розглянути заяву Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (00216757) від 26.06.2025 за номером 66211858 та додані до неї документи про проведення в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та прийняти відповідне рішення;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 9084,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство станом на дату 24.02.2022 початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України мало кінцевим бенефіціарним власником фізичну особу - громадянина російської федерації ОСОБА_1 . Рішенням Вищого антикорупційного суду України від 01.09.2022 по справі №991/3183/22 задоволено позов Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» і в дохід держави стягнуто 34,21% акцій товариства, якими опосередковано володів ОСОБА_2 через АТ ХК «Електрозавод». Згодом Вищий антикорупційний суд України прийняв ще одне рішення від 03.10.2023 у справі № 991/8192/23, яким у дохід держави стягнув 57,9628% акцій АТ «ВІТ», якими опосередковано володіло російське підприємство ПАТ «АФК «Система», в тому числі 34,21% акцій, що належали ОСОБА_2 . На виконання судових актів, Національним депозитарієм України за державою Україна зареєстровано право власності на 57,962753% акцій АТ «ВІТ». Керуючий рахунком Держави - суб'єкт управління об'єктами державної власності Фонд державного майна України. У власності АТ ХК «Електрозавод» залишилося 23,311182% акцій товариства. Про таке позивачу стало відомо з довідки НДУ від 30.11.2023. Дані про зміну власників акцій також підтверджуються довідкою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) АТ «ВІТ», що додається. Внаслідок змін у складі акціонерів АТ «ВІТ» ОСОБА_1 втратив статус кінцевого бенефіціарного власника Позивача, внаслідок чого не відповідають дійсності відомості про юридичну особу АТ «ВІТ», що містяться в ЄДР. Станом на сьогодні частка ОСОБА_2 у ланцюжку володіння позивачем складає 3,938975% акцій, що підтверджується розрахунком до оновленої структури власності АТ «ВІТ». ФДМУ як орган управління зобов'язав позивача листом від 08.04.2025 привести у відповідність інформацію в ЄДР на підставі рішення ВАКС від 03.10.2023 у справі №991/8192/23 шляхом звернення до державного реєстратора для внесення актуальної інформації про кінцевого бенефіціарного власника АТ «ВІТ». 26 червня 2025 року позивач звернувся до Відповідача заявою (форма 2) щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме зміни кінцевого бенефіціарного власника та зміни структури власності заявника. Натомість, 27.06.2025 року державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко А.С. відмовив у проведенні реєстраційної дії в ЄДР, про що видав Повідомлення та Рішення. Підставою для відмови державним реєстратором зазначене наступне: встановлення факту застосування санкції відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації (пункт 3/3 частини 1 ст.28 Закону № 755 про реєстрацію). Відомості про кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 , який відповідно до заяви (форма 2) підлягає виключенню з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено до Державного реєстру санкцій. Позивач вважає, що Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації від 27.06.2025 року, а також рішення про відмову від 27.06.2025 є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовну заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
16 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не визнає позов повністю. Так 26.06.2025 до Державного реєстратора надійшли документи, які були подані до територіального підрозділу Центру надання адміністративних послуг по Дніпровському району міста Запоріжжя, для проведення реєстраційної дії стосовно Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» - "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", а саме зміна кінцевого бенефіціарного власника або відомостей про таку особу та зміна структури власності. Під час проведення перевірки поданого пакету документів було встановлено, що відповідно до заяви підлягають виключенню з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 . Однак відомості щодо кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 внесено до Державного реєстру санкцій відповідно до Закону України "Про санкції". Зазначені відомості підтверджуються витягом з Державного реєстру санкцій від 27.06.2025, відповідно до якого стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано санкції, введені в дію Указом Президента України від 24.05.2022 № 362/2022, строк дії яких визначено як безстроковий. Пунктом 3-3 частини 1 статті 28 Закону визначено, що підставою для відмови у державній реєстрації є встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації, крім проведення державної реєстрації змін до відомостей про боржника на підставі судового рішення господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника. Зазначена норма є імперативним правовим приписом спеціального характеру і не допускає альтернативного тлумачення. У зв'язку з цим будь-які доводи позивача щодо нібито можливості проведення державної реєстрації у випадку застосування санкцій є безпідставними та суперечать прямому припису закону. Відповідач зауважує, що відповідно до зазначеного позивачем судового Рішення ВАКС від 01.09.2022 у справі №991/3183/22 стягнуто у дохід держави активи ОСОБА_2 . Однак, стосовно ОСОБА_1 , не скасовано дію санкцій про що свідчать відомості з Державного реєстру санкцій. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа своїм правом на надання пояснень у справі не скористалася.
Копію ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 доставлено до електронного кабінету Фонду державного майна України 01.09.2025 о 16:19 год.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Акціонерне товариство «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (ЄДРПОУ 00216757) (далі - АТ "ВІТ") зареєстровано як юридична особа 09.02.1995 (дата запису: 15.10.2004, номер запису: 11031200000001176) та знаходиться за адресою: Україна, 69069, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 11.
Види діяльності: 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів (основний); 62.01 Комп'ютерне програмування; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання.
В графі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, тип бенефіціарного володіння, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу, інший характер та міра впливу, або інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» вказано « ОСОБА_3 , громадянство: АДРЕСА_1 . Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 34.21».
Рішенням РНБО від 24.05.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 24.05.2022 № 362/2022 яким до ОСОБА_2 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). До ОСОБА_2 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення.
Рішенням Вищого антикорупційного суду України від 01.09.2022 по справі №991/3183/22 задоволено позов Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» і в дохід держави стягнуто 34,21% акцій товариства, якими опосередковано володів ОСОБА_2 через АТ ХК «Електрозавод».
Рішенням Вищого антикорупційного суду України від 03.10.2023 у справі № 991/8192/23, стягнуто у дохід держави 57,9628 % акцій АТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (код згідно з ЄДРПОУ: 00216757), номінальною вартістю 0,05 грн, які у кількісному еквіваленті становлять 4 123 934 штуки, якими опосередковано через АТ Холдингова Компанія «Електрозавод» (російська федерація, 107023, м. москва, вул. Електрозаводська, буд. 21) володіє ПАТ «Акціонерна фінансова корпорація «Система» та які зберігаються в депозитарній установі ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» (код згідно з ЄДРПОУ: 23730178).
Фонд державного майна України листом від 08.04.2025 № 10-78-1-9067 звернувся до АТ «ВІТ» щодо внесення останнім актуальної інформації про кінцевого бенефіціарного власника товариства.
26 червня 2025 року представник позивача звернувся до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявою про внесення про проведення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - зміна структури власності, зміна кінцевого бенефіціарного власника або відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. До заяви було додано: опис структури власності, документ про сплату адміністративного збору, інформаційна довідка Національного депозитарія України, копія листа Фонду державного майна України від 08.04.2025, копія рішення ВАКС від 03.10.2023, копія свідоцтва від 13.10.1993, копія рішення ВАКС від 01.09.2022, виписка з рахунку цінних паперів (довідка про власників пакетів голосуючих акцій від 26.11.2024.
27 червня 2025 року позивачу відмовлено у державній реєстрації змін оскільки встановлено факт застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації, (пункт 3/3 частини 1 ст.28 Закону № 755 про реєстрацію). Відомості про кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_3 , який відповідно до заяви (форма 2) підлягає виключенню з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено до Державного реєстру санкцій.
Державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко А.С. 27.06.2025 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2025, код 529694864080.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно на відносини з реалізації відповідачем наданих законом повноважень поширюється дія ч. 2 ст.19 Конституції України, де указано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон №755-IV) державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.
У п. 31 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі - Закон № 361-IX) зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Відповідно до абз. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 5-1 Закону № 361-IX юридичні особи зобов'язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Юридичні особи зобов'язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи подається у паперовій або електронній формі.
Юридичні особи, які порушили вимоги цієї частини у зв'язку з неотриманням відповіді на запит інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, звільняються від відповідальності за таке порушення.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.
У випадках, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи.
Тобто зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зареєстрованої на території України, має бути відображена в Єдиному державному реєстрі, зокрема й у випадку, якщо такий кінцевий бенефіціарний власник має опосередкований вплив на таку особу через іноземну юридичну особу.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону №755-IV порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.
Згідно з абз. 1 п. 6 розділу І наказу Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 №200/2833 (далі - Порядок № 359/5) державна реєстрація проводиться на підставі документів, що подаються Заявником для державної реєстрації.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 359/5 державна реєстрація проводиться на підставі документів, поданих заявником, шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса. Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій формі або у електронній формі. У паперовій формі заява та документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви для державної реєстрації поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.
Згідно з абз. 1 п. 2 розділу II Порядку № 359/5 документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, установленим Законом.
Відповідно до п. 3-3 ч. 1 ст. 28 Закону №755-IV визначено підстави для відмови у державній реєстрації, у випадку коли встановлено факт застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації, крім проведення державної реєстрації змін до відомостей про боржника на підставі судового рішення господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти й на сьогоднішній день.
Згідно з п. 3, 5 цього Указу в зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII (далі - Закон № 1644-VII) санкції застосовуються з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Виходячи із зазначеної мети, завданням блокування активів є не покарання суб'єкта, до якого санкції застосовані, а недопущення нанесення ним шкоди національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальної цілісності України. Блокування можливості розпорядження активом у вигляді акцій запобігає зміні власника, зокрема, й кінцевого бенефіціарного власника відповідної юридичної особи чи перерозподілу кількості голосів в управлінні такою юридичною особою.
Відповідно до ч. 3, 8 ст. 5 Закону №1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України (РНБО) та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами у межах наданих їм повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, вживає заходів щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях РНБО.
У разі виявлення незаблокованих активів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до відповідних органів та/або посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися цими активами. Така вимога центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, є обов'язковою та підлягає негайному виконанню.
Згідно із вимогами статей 121, 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187 (далі - Постанова №187).
Відповідно до пп. 2 п. 1 Постанови №187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов'язаними з державою-агресором, крім: безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна; задоволення вимог Національного банку за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків.
З аналізу вищенаведених положень слідує, що внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру інформації про зміну кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має своєю метою визнання юридичного факту застосування санкцій до попереднього кінцевого бенефіціарного власника, що впливає на подальші його правомочності щодо активів юридичної особи (які заблоковані).
Водночас якщо державний реєстратор відмовить у внесенні змін про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з підсанкційної особи на іншу, будь-які дії, спрямовані на зміну контролю над активами юридичної особи, будуть унеможливлені в Україні, а також можуть бути оскаржені як юридично нечинні на території інших держав. Якщо зміна кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи не відображена в Єдиному державному реєстрі, відповідні державні органи, банківські установи та інші уповноважені суб'єкти будуть продовжувати реалізацію санкційних обмежень щодо блокування активів попереднього власника.
Таким чином, оскільки внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про зміну кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи з підсанкційної особи на іншу є офіційним визнанням в Україні відповідного факту та впливає на правомочності щодо заблокованих активів, то, враховуючи мету застосування санкцій, державний реєстратор повинен перевірити мету такої реєстрації.
Суд зазначає, що в даному випадку під час розгляду документів державний реєстратор має перевірити факт застосовування санкції, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», до юридичної особи, щодо якої надійшли документи для проведення державної реєстрації, а також щодо фізичних та юридичних осіб, що виступають засновниками (учасниками) такої юридичної особи.
Враховуючи викладене, якщо до особи застосована вказана санкція, то тоді слід з'ясувати, чи розпоряджається вона своїми активами, які заблоковано.
Наприклад, якщо подано документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які пов'язані із зміною засновників (учасників) юридичної особи, внаслідок відчуження частки (її частини) особою, щодо якого застосована санкція, або для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, до якої застосована санкція, які пов'язані із зміною розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду), державним реєстратором має бути надано відмову у проведенні такої державної реєстрації.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що станом на момент проведення реєстраційних дій до згаданих вище юридичних осіб жодних персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) застосовано не було.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд наголошує на тому, що необхідною умовою для відмови у реєстрації відомостей щодо юридичної особи з підстав застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції" є неможливість проведення державної реєстрації у зв'язку із застосованими санкціями.
Однак, в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено застосування до позивача чи інших осіб санкцій, які б перешкоджали проведенню державної реєстрації щодо кінцевого бенефіціарного власника та зміни структури власності Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування», а відповідно і наявність правових підстав для відмови у реєстрації відповідних змін до відомостей про юридичну особу щодо Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування».
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування приватною особою новоствореного обов'язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем суб'єктом владних повноважень.
При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч. 4 ст. 9, абз. 2 ч. 2 ст. 77, частин 3 і 4 ст. 242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч. 2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.
Викладені вище міркування суду також є цілком релевантними правовій позиції постанови Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №520/6006/21, де указано, що: 1) у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб'єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб'єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом"; 3) Цей висновок сформульований Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.11.2019 у справі №822/863/16, від 21.11.2019 у справі №826/5857/16, від 11.02.2020 у справі №816/502/16, від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а та від 18.11.2022 у справі №560/3734/22.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
У межах спірних правовідносин суб'єктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень у ході розгляду справи не було доведено беззаперечне та неспростовне існування достатніх правових підстав для вчинення оскарженого волевиявлення.
Тож, за наслідками розгляду справи слід визнати недоведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України факт відповідності ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення та навпаки доведеним за правилом ч.1 ст.77 КАС України факт існування у заявника порушеного публічного права (інтересу) у межах спірних правовідносин.
Указане є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині вимоги про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Надаючи оцінку обраному способу захисту прав позивача, суд зазначає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №520/22373/24 указано, що у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.05.2025 у справі №520/9626/24.
Тож повноваження суб'єкта владних повноважень згідно з ч.1 ст. 24 Закону №1952-IV не підлягають кваліфікації судом у якості дискреційних, а конкуренція між приписами абз.1 ч.4 ст.245 КАС України та абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у даному конкретному випадку нівелюється рішеннями Вищого антикорупційного суду України від 01.09.2022 по справі №991/3183/22 та від 03.10.2023 у справі № 991/8192/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 9 084,00 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 9 084,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні рішення.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (69096, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 11, ЄДРПОУ 00216757) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради в особі державного реєстратора Шесденко Анни Станіславівни (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 27 ЄДРПОУ 37573508), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача, Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9 ЄДРПОУ 00032945) про визнання протиправним та скасування повідомлення й рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Повідомлення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2025, код 529694864080, виданого державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко А.С., яким відмовлено у державній реєстрації по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (00216757).
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.06.2025, код 529694864080, виданого державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Шесденко А.С., яким відмовлено у державній реєстрації по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (00216757).
Зобов'язати Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради повторно розглянути заяву Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (00216757) від 26.06.2025 за номером 66211858 та додані до неї документи про проведення в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та прийняти відповідне рішення.
Стягнути з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради на користь Акціонерного товариства «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» судові витрати у сумі 9084,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз