03 листопада 2025 рокуСправа № 280/9021/21
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 280/9021/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, між іншого: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії (із врахуванням раніше виплачених сум).
21.06.2022 рішення по справі №280/9021/21 набрало законної сили.
09.08.2022 позивачу видано виконавчий лист.
24.10.2025 до суду надійшла заява позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні (вх. №53209), якій останній просить: замінити боржника у виконавчому провадженні №70048493, щодо виконання виконавчого листа №280/9021/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 09.08.2022, з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) на його правонаступника - Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323, вул. Бастіонна, 9, м.Київ, 01014).
В обґрунтування заяви позивача зазначає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області на адресу Відділу примусового виконання рішень було направлено лист на вимогу від 14.06.2023 ВП 70048493, в якому ГУ ПФУ в Запорізькій області, підтверджуючи перерахунок пенсії та внесення донарахованої суми у розмірі 68476,83 грн. до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою (реєстраційний №287385) зазначає про неможливість самостійної виплати цієї суми. Зокрема, в листі зазначено, що виплата пенсій, у тому числі доплат, надбавок та підвищень, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій...» (головний розпорядник - Мінсоцполітики, розпорядник нижчого рівня - Пенсійний фонд України), з 01.04.2021 кошти на виплату пенсій, в тому числі за рішеннями суду, перераховуються безпосередньо Пенсійним фондом України на поточні рахунки пенсіонерів без їх зарахування до Головного управління. Тобто, боржник (ГУ ПФУ в Запорізькій області) взагалі не є розпорядником коштів на виплату пенсій за рішенням суду та не може здійснювати жодних розпоряджень коштами. Таким чином, ГУ ПФУ в Запорізькій області фактично визнає, що зобов'язання щодо виплати коштів за рішенням суду, яке є предметом виконавчого провадження ВП №70048493, не може бути виконано ним через відсутність у нього повноважень розпорядника відповідних бюджетних коштів. Вказані повноваження належать Пенсійному фонду України (м. Київ) як розпоряднику коштів за бюджетною програмою КПКВК 2506080. Оскільки, ГУ ПФУ в Запорізькій області не є розпорядником коштів, необхідних для виконання рішення в частині виплати, а функція фінансування цих виплат покладена на Пенсійний фонд України, слід дійти висновку, що Пенсійний фонд України є належним боржником (правонаступником) у виконавчому провадженні ВП № 70048493 в частині виплати донарахованої суми.
Ухвалою суду від 24.10.2025 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі, суд не знайшов підстави для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб'єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах. Залучення правонаступника до участі в розгляді та вирішенні адміністративної справи має відбуватися шляхом постановлення ухвали як за ініціативою суду, так і зацікавлених осіб.
Заміна правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і на стадії виконання судових рішень.
Частина 1 статті 379 КАС України визначає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частина 4 статті 379 КАС України передбачає, що положення вказаної статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, необхідною умовою для заміни сторони у виконавчому провадженні є її заміна саме правонаступником.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2021 у справі №9901/348/19 зазначила, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
У постанові від 18.03.2024 у справі №826/6799/15 та у постанові від 06.02.2025 у справі №620/17004/21 Верховний Суд зазначив, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відмову у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні №70048493 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на Пенсійний фонд України, оскільки Пенсійний фонд України не є правонаступником суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, на якого рішенням суду було покладено певні обов'язки.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 52 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям.
Як визначено у п. 12 Положення № 28-2, Головне управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління (п. 7 Положення № 280).
Спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають, перераховують та виплачують пенсію в Пенсійному фонді України не створено.
Функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Фонду.
Пенсійний фонд України є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках (абз. 4 п. 14).
Відтак, Головне управління та Пенсійний фонд є окремими юридичними особами з різними повноваженнями.
Судовим рішенням у справі №280/9021/21 зобов'язано Головне управління, у якому ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію, здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Заява про заміну сторони виконавчого провадження ґрунтується на ототожненні понять «Фінансування виплати пенсії» та «виплата пенсії».
Натомість, дані поняття є принципово різними та передбачають проведення відмінних між собою адміністративних процедур.
Пп. 4 п. 4 Положення № 280 визначено, що Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а відповідно до пп. 6 п. 4 - організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.
Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов'язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом. Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок, та централізованого їх перерахування безпосередньо до АТ "Укрпошта" та уповноваженим банкам для здійснення ними виплат за виплатними документами, сформованими Головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. При цьому централізоване перерахування коштів (фінансування) не є персоналізованим, не передбачає індивідуального визначення суми виплати кожному одержувачу та лише спрощує процедуру проходження коштів від Пенсійного фонду до банку або пошти.
Виплата пенсії передбачає здійснення територіальним органом Пенсійного фонду щомісячного нарахування пенсій (з урахуванням здійснення відрахувань за виконавчими документами, розподілу пенсії для осіб, які перебувають на повному державному утриманні тощо), оформлення документів для виплати нарахованої пенсії (персоналізованих відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги або у разі виплати пенсії через поточний рахунок в уповноваженому банку - списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки), передачу виплатних документів уповноваженим на виплату пенсій організаціям або банкам, що також здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до повноважень Головних управлінь, визначених у Положенні №28-2, саме Головне управління, як сторона у судовій справі, боржник у виконавчому провадженні здійснює виплату нарахованих на виконання судових рішень сум пенсії.
За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Пенсійний фонд України не був учасником адміністративної справи №280/9021/21, зобов'язань на Фонд рішенням у даній справі не покладалося.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 379 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні (вх. № 53209 від 24.10.2025), - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.В.Калашник