про відмову у задоволенні заяви про заміну способу та порядку виконання рішення
04 листопада 2025 рокуСправа № 280/11789/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпака А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання судового рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа № 280/11789/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії) за період з 16.05.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
14.05.2025 рішення Запорізького окружного адміністративного суду набрало законної сили.
Постановою державного виконавця від 22.09.2025 було відкрите виконавче провадження №79153302 з приводу примусового виконання рішення суду в частині зобов'язання боржника вчинити певні дії.
17.10.2025 засобами системи “Електронний суд» до суду від державного виконавця надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №280/11789/24, в якій заявник просить: змінити спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року по справі № 280/11789/24, на виконання якого судом 04.09.2025 видано виконавчий лист по справі № 280/11789/24 про: “Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії) за період з 16.05.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум» шляхом встановлення способу виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 280/11789/24 наступним чином: “Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму нарахованого грошового забезпечення за період з 16.05.2022 року по 19.05.2023 року в розмірі 79702,00 грн.». Розгляд заяви здійснити за відсутності представника відділу.
Ухвалою суду від 20.10.2025 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Учасники справи про розгляд заяви повідомлялись належним чином. Будь-яких пояснень або заперечень від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до положень статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Вирішуючи заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №280/11789/24, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України«Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Зміна способу і порядку виконання судового рішення це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Суд встановив, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у цій справі має зобов'язальний характер.
Слід також зазначити, що грошове забезпечення, нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у нормі ч. 3ст. 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Водночас, суд при розгляді вказаної справи не вирішував позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, і, як наслідок, не перевіряв правильність нарахування заборгованості з виплати позивачу грошового забезпечення у спірний період, відтак розрахунок належної позивачу заборгованості при розгляді справи суд не здійснював.
Отже, змінивши спосіб виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року по справі № 280/11789/24 із зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії) за період з 16.05.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму нарахованого грошового забезпечення за період з 16.05.2022 року по 19.05.2023 року в розмірі 79702,00 грн., суд фактично змінить рішення по суті з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченого грошового забезпечення не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку щодо неможливості зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №28011789/24.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 28 квітня 2025 року у справі №200/7257/23.
Аналогічної позиції з цього питання також дотримуються Другий апеляційний адміністративний суд у постановах від 01 серпня 2025 року усправі № 440/8762/24, від 31 липня 2025 року у справі № 520/9748/22, від 12 травня 2025 року у справі № 520/27518/24, П'ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19 травня 2025 року у справі № 400/4471/22, від 29 квітня 2025 року у справі № 400/6248/21, Восьмий апеляційний адміністративний суду постанові від 25 квітня 2025 року у справі № 140/7684/22.
Виходячи з системного аналізу приписів наведених норм, суд дійшов висновку, що заява про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі задоволенню не підлягає.
Решта доводів, а також наданих доказів, висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
На підставі викладеного, керуючись статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зміну способу і порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року по справі № 280/11789/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено та підписано 04.11.2025.
Суддя А.В. Сіпака