04 листопада 2025 року Справа № 280/1963/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/1963/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 280/1963/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 29 січня 2020 року по 14 січня 2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 у перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 14 січня 2022 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- в іншій частині позову відмовлено.
28 жовтня 2025 року засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення належним чином не виконується.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року вищезазначену заяву призначено до судового розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження. Також, вказаною ухвалою суду від Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України витребувано докази виконання за рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/1963/25.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду № 280/1963/25 від 21 травня 2025 року, позивачу виплачено 16 649,12 грн. Надано перерахунок грошового забезпечення, але якість перерахунку не дає можливість встановити визначені суми.
Представник позивача у заяві про встановлення судового контролю зазначає, що відповідачем після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду по справі № 280/1963/25 розмір суми премії зменшено.
Суд зауважує, що у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №280/1963/25 зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 у перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 14 січня 2022 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_2 НГУ здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №280/1963/25.
Але, позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в порядку визначеному статтею 383 КАС України, у разі незгоди з правильністю визначення розміру належних до виплати сум.
З огляду на відсутність можливості суду визначити розмір нарахованих сум щодо виконання рішення суду від 21 травня 2025 року у справі №280/1963/25 (низька якість перерахунку грошового забезпечення надана до суду представником позивача), наявності права позивача звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України, суд дійшов висновку, що заява представника позивача підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/1963/25- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику та Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Ухвалу складено та підписано 04 листопада 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов