03 листопада 2025 року Справа № 826/25645/15 Провадження ЗП/280/830/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши клопотання сторін про залучення Державної митної служби України у якості співвідповідача до участі, питання щодо прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, поданих в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа №826/25645/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 17.10.2025 (з урахуванням ухвали суду від 20.10.2025) суд відклав судове засідання на 03.11.2025.
Беручи до уваги вимоги частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе питання про залучення Державної митної служби України у якості співвідповідача до участі у справі розглянути у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач подавав до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про залучення Державної митної служби України у якості другого відповідача до участі (надійшло 30.10.2020), обґрунтоване тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 Державна фіскальна служба України реорганізована в Державну податкову службу України та Державну митну службу України, тому враховуючи характер виконуваних позивачем функцій за час перебування на посаді вважає правомірним здійснювати його поновлення в системі Державної митної служби України. Після подання вказаного клопотання від позивача до суду 04.11.2020 надійшла уточнена позовна заява з оновленим змістом позовних вимог, визначаючи відповідачем з вимогами про поновленні на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання направити до Міністерства юстиції України лист про виключення ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
У відзиві на позовну заяву (надійшов 03.12.2020) відповідач з метою належного розгляду справи також просив залучити Державну митну службу України як відповідача у справі.
З моменту прийняття справи до провадження ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 сторони жодної позиції щодо задоволення або заперечення стосовно раніше заявлених клопотань не висловили.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для залучення Державної митної служби України у якості співвідповідача до участі у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 4 КАС України відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до частини третьої, п'ятої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Так, спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу звільнення позивача з посади заступника директора департаменту - начальника управління контролю Організаційно-розпорядчого департаменту Державної фіскальної служби України на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 26.10.2015 № 3417-о.
Кабінет Міністрів України 18.12.2018 прийняв постанову № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою вирішено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.
Цією ж постановою передбачено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби України, Державної митної служби України та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби України за переліком, згідно з додатком 1, та реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби України за переліком, згідно з додатком 2 (пункти 1 і 2).
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) знаходиться у стані припинення.
За позицією позивача залучення Державної митної служби України у якості співвідповідача сприяє забезпеченню поновлення його прав в частині поновлення на рівнозначній посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідач жодним чином не обґрунтував свою позицію щодо залучення вказаної особи до участі у справі.
Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово (зокрема, в постановах від 20.01.2021 у справі №640/18679/18, від 20.01.2021 у справі №804/958/16, від 11.02.2021 у справі №640/21065/18, від 31.05.2021 у справі №0840/3202/18, від 06.07.2021 у справі №640/3456/20, від 06.07.2021 у справі №640/1627/20, від 21.10.2021 у справі № 809/2894/13-а, від 10.08.2023 у справі №540/2917/21, від 02.11.2023 у справі № 380/9055/22, від 31.07.2024 у справі №300/5313/22, від 30.01.2025 у справі №340/1765/23, від 15.08.2025 у справі №420/27192/21) наголошував, що обов'язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладений на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції.
Разом з тим, предмет спору у справі № 826/25645/15 не стосується публічно-владних функцій, переданих Державній податковій службі України або Державній митній службі України, і наразі запис про припинення Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ - 39292197) відсутній, а вказана юридична особа перебуває у стані припинення, але не є ліквідованою або припиненою, а також здійснює свої функції через Комісію з реорганізації Державної фіскальної служби України.
Отже, з огляду на сформовану Верховним Судом правову позицію стосовно необхідності поновлення працівника саме на тій посаді, з якої його звільнили, суд зазначає, що обставини наявності чи відсутності в Державній фіскальній службі посади, на яку може бути поновлено позивача за наслідками розгляду цієї справи, не може вплинути на обов'язок Державної фіскальної служби України видати наказ про поновлення позивача на посаді та забезпечити реальне виконання цього наказу про поновлення на посаді із подальшим фактичним допуском особи до роботи у випадку задоволення позову.
Таким чином, підстави для залучення Державної митної служби у якості співвідповідача відсутні.
Щодо прийняття до розгляду уточненої позовної заяви слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 у справі № 210/2289/17, від 30.01.2020 у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 у справі № 2а-3025/11/0970.
До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у справі №405/3360/17, в якій суд також зауважив, що у разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
В уточненій позовній заяві позивач частину позовних вимог, а саме щодо поновлення на посаді на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу звернув до Державної митної служби України, а також додав іншу позовну вимогу - про зобов'язання Державну митну службу України направити до Міністерства юстиції України лист про виключення ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». Отже, вказана уточнена позовна заява фактично є заявою про зміну предмету та підстав позову у розумінні положень частини першої статті 47 КАС України.
Разом з тим, позивачем подано вказану уточнену позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва зі спливом строку, встановленого частиною першою статті 47 КАС України, у зв'язку з чим суд відмовляє у прийнятті уточненої позовної заяви. При цьому суд також бере до уваги відсутність підстав для залучення Державної митної служби як відповідача у справі та враховує заяву позивача про розгляд справи без його участі, яка надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, без зазначення правової позиції щодо актуальності спору на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2025.
Керуючись статтями 47, 48, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та Державної фіскальної служби України про залучення Державної митної служби України у якості співвідповідача до участі у справі відмовити.
У прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 03.11.2025.
Суддя К.В.Мінаєва