про залишення позовної заяви без розгляду
05 листопада 2025 року м. Житомир cправа № 240/21427/24
категорія 106000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиключення з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції станом на 10 травня 2006 року) як особу, яку раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, та зобов'язання відповідача виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції станом на 10 травня 2006 року) як особу, яку раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху у порядку частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з наданням п'ятиденного строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доданням належних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі.
Станом на 05 листопада 2025 року вимоги ухвали суду від 09 жовтня 2025 року залишились не виконаними: стороною позивача не подано ані заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, ані жодних доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі.
Згідно частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. За правилами абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Аналіз норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, у системному зв'язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд" є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення (ухвала Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 420/32853/23).
За даними підсистеми "Електронний суд" ухвала про залишення позовної заяви без руху від 09 жовтня 2025 року доставлена в Електронний кабінет представника позивача - адвоката Кичка Романа Анатолійовича 10 жовтня 2025 року о 14:53 год., про що судом отримано повідомлення 10 жовтня 2025 року о 15:05 год., відтак вважається врученою 10 жовтня 2025 року.
Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, за правилами частин першої, восьмої статті 120 КАС України позивачу (представнику) належало щонайпізніше 15 жовтня 2025 року усунути недоліки позовної заяви, подавши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявленими вимогами з доданням доказів на підтвердження поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі.
Оскільки згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом, судом узято до уваги, що за правилами частини дев'ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
У контексті викладеного доцільно зауважити, що строк, який сплинув з дня вручення копії судової ухвали через підсистему "Електронний суд" представнику позивачу, є більше ніж достатнім для забезпечення позивачу (його представнику) можливості усунути недоліки позовної заяви, та перевищує звичайний строк поштового перебігу (у разі скерування заяви про усунення недоліків в паперовій формі засобами поштового зв'язку). У таких висновках суд враховує затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958 Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень (Нормативи), які поширюються на послуги, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку.
Як визначено у Нормативах, нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення; нормативний строк пересилання простих листів - час, установлений для пересилання простих листів з часу останнього виймання з поштових скриньок до часу вкладання до абонентської поштової скриньки одержувача.
Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) визначається за формулою: місцевої - Д+2, де місцева письмова кореспонденція (листи, картки, бандеролі, секограми) - письмова кореспонденція, що пересилається, зокрема, у межах населеного пункту; Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, судом вжито всіх належних заходів задля повідомлення позивача та його представника про постановлення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху й за правилами КАС України ця ухвала вважається належно врученою позивачу 10 жовтня 2025 року.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Саме позивач, як ініціатор судового процесу, з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має насамперед виявляти зацікавленість щодо руху заявленого ним позову.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Однак станом на 05 листопада 2025 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 09 жовтня 2025 року залишились не виконаними у встановлений судом строк, про причини не повідомлено, жодних заяв, клопотань не подано.
За правилами частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Вказане положення кореспондується з нормою частини третьої статті 123 КАС України, відповідно до якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, за відсутності у розпорядженні суду жодних належних доказів на підтвердження у розумінні процесуального закону поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами у цій справі, суд застосовує процесуальні наслідки, передбачені частиною третьою статті 123 КАС України залишаючи такі вимоги без розгляду.
Керуючись статтями 123, 171, 240, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повна ухвала суду складена 05 листопада 2025 року.
Суддя О.Г. Приходько
05.11.25