про повернення позовної заяви
05 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/22566/25
категорія 111030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва Вікторія Анатоліївна, розглянувши позовну заяву приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1021/Ж10/31-00-23-03-20 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 5 209, 25 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 року Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким збільшено суму грошового зобов'язанням за платежем податок на прибуток в розмірі 65 226 301,00 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 16 306 575,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1023/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмір 312 774 724,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1024/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1025/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмір 24 822 790, 00 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 6 205 698, 00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість 32 504, 21 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок в розмірі 27 120,00 грн та нараховано штрафні санкції 6 780,00 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- докази досудового (адміністративного) порядку оскарження спірних податкових повідомлень-рішень (за навності);
- доказів доплати судового збору у сумі 54504,00 грн.
Залишаючи позов без руху, суд зокрема виснував, що для перевірки дотримання приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" процесуальних строків звернення до суду з вказаним позовом, позивачу необхідно надати докази досудового (адміністративного) порядку оскарження спірних податкових повідомлень-рішень (за навності).
На виконання ухвали від 29 вересня 2025 року представником позивача 10 жовтня 2025 року подано до суду заяву, в якій вказує, що судовий збір ним сплачено в повному обсязі.
Щодо вимоги суду надати докази досудового адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, позивач надав копію скарги до Державної податкової служби України та рішення про результати розгляду скарги № 21405/6/99-00-06-01-01-06 від 24.07.2025 Державної податкової служби України.
З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя суд продовжив строк для усунення недоліків позову шляхом надання до суду:
- доказів доплати судового збору у сумі 54504,00 грн;
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
28.10.2025 на виконання зазначеної ухвали суду позивач надав квитанцію про доплату судового збору у встановленому судом розмірі та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду позивач, зокрема, зазначає про те, що рішення про результати розгляду скарги від 24.07.2025 №21408/6/99-00-06-01-01-06 на спірні податкові повідомлення-рішення Товариство отримало 05.08.2025, відповідно ця дата є датою завершення процедури адміністративного оскарження. Уже через три дні після отримання рішення про результати розгляду скарги, а саме 08.08.2025 Товариством була подана позовна заява до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про що отримано відмітку від канцелярії суду. Звертаючись з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду, позивач мав правомірні очікування на виконання судом зафіксованих процесуальним законодавством обов'язків щодо своєчасності розгляду справи (у тому числі строку для вирішення питання про відкриття провадження). Проте, в порушення норм адміністративного судочинства щодо строків відкриття провадження в адміністративній справі, який визначений протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви, суд виніс ухвалу про повернення позовної заяви через 1.5 місяці. Таким чином, судом фактично було унеможливлено здійснення позивачем захисту своїх порушених прав у встановлений місячний строк, визначений п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, шляхом повторного звернення з позовною заявою чи подання позовної заяви з інших підстав. З метою відновлення своїх порушених прав, Товариством 22.09.2025 була подана позовна заява до Житомирського окружного адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу з інших підстав.
Розглянувши подану заяву представника позивача про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Судом становлено, що позивач скористався правом досудового врегулювання спору та подав на оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2025 №1021/Ж10/31-00-23-03-20, №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25 скаргу.
За результатами розгляду зазначеної скарги, згідно позовної заяви, засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» позивачем 05.08.2025 було отримано рішення ДПС України від 24.07.2025 №21408/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, яким відмовлено у задоволенні останньої.
Отже, суд зазначає, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, та нормою встановленою пунктом 56.19 статті 56 ПК України строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у поставнові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 та від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23.
З позовом до суду позивач звернувся через автоматизовану систему «Електронний суд» 23.09.2025, тобто з порушенням місячного строку звернення з позовом до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
У постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, норма викладена у пункті 56.19 статті 56 ПК України прямо визначає строк звернення до суду у разі застосування досудового (адміністративного) порядку оскарження рішення.
Так, у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду висновує, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.
Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, який визначений у пункті 56.19 статті 56 ПК України.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умова: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд враховує, що приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" була подана позовна заява до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2025 №1021/Ж10/31-00-23-03-20, №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25 в межах встановленого місячного строку, проте позивачем 23.09.2025 була подана позовна заява до Житомирського окружного адміністративного суду щодо оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу з інших підстав, що не заперечується позивачем.
З огляду на наведене, затримка Київським окружним адміністративним судом в розгляді позовної заяви приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" та в подальшому постановлення ухвали про її повернення позивачеві, жодним чином не впливало на реалізацію права позивача звернутись до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу з інших підстав звернення в межах місячного строку.
Суд зазначає, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх належних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуального права на подання адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд вказує про відсутність поважних причин у заяві про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Панкеєва