Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2025 року Справа№200/6958/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшла позовна заява адвоката Варбана Олександра Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з вимогами:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07 лютого 2025 року №051330003893 про відмову у призначені мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » (Список №1) визнати неправомірними та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового підземного стажу роботи за Списком №1 періодів роботи з 08 вересня 1993 року по 29 липня 2000 року на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Дзержинського» ВО “Дзержинськвугілля», з 07 серпня 2000 року по 13 травня 2002 року на посаді “електрослюсаря підземного» в ДВАТ шахта “Новодзержинська», з 28 жовтня 2002 року по 10 липня 2004 року на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Нова» ВО “Дзержинськвугілля», з 07 лютого 2005 року по 29 липня 2014 року на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Північна» ДП “Донецька вугільна коксова компінія», з 09 січня 2018 року по 09 січня 2020 року на посаді “електрослюсаря підземного» в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської» та з 28 липня 2020 року по 30 вересня 2022 року на посаді “електрослюсаря підземного» в відокремленому підрозділі Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 08 вересня 1993 року по 31 грудня 1998 року на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Дзержинського» ВО “Дзержинськвугілля», з 09 січня 2018 року по 09 січня 2020 року на посаді “електрослюсаря підземного» в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської», з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2022 року на посаді “електрослюсаря підземного» в відокремленому підрозділі Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) від 31 січня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії у позивача наявний страховий стаж та пільговий стаж за Списком №1 більше 10 років для права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що записи його трудової книжки містять відомості про роботу в шахті повний робочий день. Проте, відповідач відмовив у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю права, не зарахувавши до пільгового стажу спірні періоди, пославшись на відсутність документів, що підтверджують пільговий характер роботи. Також позивач вказав про неправильність обрахунку страхового стажу.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності із Списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві, якщо до трудової книжки внесені не всі відомості, якими визначається право на пільгове пенсійне забезпечення працівника. Однак, в матеріалах електронної пенсійної справи позивача відсутня трудова книжка, а також документи, які б підтверджували пільговий характер роботи.
Стосовно зарахування періодів роботи до страхового стажу вказав, що оскільки, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 відсутня інформація щодо періоду роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998, а також відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за періоди роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998 з 09.01.2018 по 09.01.2020 та з 01.01.2022 по 30.09.2022 тому дані періоди роботи не враховано до страхового стажу.
Від третьої особи надійшли пояснення у яких зазначено, що пільговий стаж ОСОБА_1 не підтверджено, оскільки відсутні документи що підтверджують пільговий характер робіт, а саме довідка згідно додатку 5 Постанови №637, результати проведених атестації робочих місць та переліки атестованих посад.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 24.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішено залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, клопотання про поновлення строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи після отримання додаткових доказів; витребувати докази у справі.
Ухвалою суду від 05.11.2025 вирішено поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 17.11.1998.
30.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 051330003893 від 07.05.2025 відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так, відповідно до вказаного вище рішення, згідно з наданими до заяви документів, вік заявника - 51 рік 09 місяців 21 день, страховий стаж становить - 17 років 01 місяць 28 днів. Також вказано, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди, пільговий стаж особи не підтверджено, оскільки відсутні документи що підтверджують пільговий характер робіт, а саме довідка згідно додатку 5, результати проведення атестації робочих місць та переліки атестованих посад.
Згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) страховий стаж позивача становить 17 років 1 місяць 28 днів, пільговий стаж не визначений.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
За приписами ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. До 01.01.1992 були чинними Список №1 та Список №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, а після - списки, затверджені: постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.
Так, на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 50 років, а саме: 51 рік 09 місяців 21 день.
У спірному рішенні не зазначено які саме періоди роботи не зараховані до пільгового та страхового стажу позивача.
При цьому, позивач просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового підземного стажу роботи за Списком №1 періоди роботи:
- з 08.09.1993 по 29.07.2000 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Дзержинського» ВО “Дзержинськвугілля»,
- з 07.08.2000 по 13.05.2002 на посаді “електрослюсаря підземного» в ДВАТ шахта “Новодзержинська»,
- з 28.10.2002 по 10.07.2004 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Нова» ВО “Дзержинськвугілля»,
- з 07.02.2005 по 29.07.2014 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Північна» ДП “Донецька вугільна коксова компанія»,
- з 09.01.2018 по 09.01.2020 на посаді “електрослюсаря підземного» в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської»,
- з 28.07.2020 по 30.09.2022 на посаді “електрослюсаря підземного» в відокремленому підрозділі Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля».
Суд зазначає, що професія «електрослюсаря підземного» віднесена до Списку №1 Розділ 1 підрозділ 1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003 та №461 від 24.06.2016.
Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана на ім'я ОСОБА_1 , позивач, зокрема працював:
Шахта Дзержинського ВО Дзержинськвугілля
- 08.09.1993 - прийнятий учнем електрослюсаря з повним робочим днем на підземної роботі (наказ 234 від 08.09.1993, запис №5);
- 04.05.1995 переведений підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті (наказ 6910.05.1995, запис №6);
- 04.01.1999 переведений електрослюсарем черговим поверхні (наказ №1 від 04.01.1999, запис №7);
- 29.07.2000 звільнений за власним бажанням (наказ №133 від 31.07.2000, запис №8).
Отже позивач працював електрослюсарем підземним повний робочий день в шахті у період з 08.09.1993 по 03.01.1999.
Записи трудової книжки позивача за період з 04.01.1999 по 29.07.2000 свідчать про роботу на поверхні.
Разом з тим, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж Позивача, зокрема за період роботи з 01.01.1999 по 29.07.2000 за кодом підстави “ЗП3013А1».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже період роботи з 08.09.1993 по 29.07.2000 має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Також трудова книжка позивача містить наступні записи.
Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Новоджержинська»:
- з 07.08.2000 по 10.08.2000 навчання в учбовому пункті шахти (протокол від 10.08.2000, запис №9);
- 11.08.2000 прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду ЕМС (наказ №109к від 02.08.2000, запис №10);
- 08.01.2002 переведений підземним електрослюсарем 4 розряду ЕМС (наказ №4к від 08.01.2002, запис №11);
- 13.05.2002 звільнений за власним бажанням (наказ №74-к від 22.05.2002, запис №12).
Отже записи трудової книжки за період роботи з 07.08.2000 по 10.07.2004 не містять інформації про роботу в шахті повний робочий день.
Разом з тим, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж Позивача, зокрема за період роботи 07.08.2000 по 31.12.2000 за кодом підстави “ЗП3013А1» та з 01.01.2001 по 13.05.2002 за кодом підстави “ЗП3014А1».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
код підстави “ЗП3014А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
Отже, період роботи з 07.08.2000 по 13.05.2002 має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Наступні записи трудової книжки позивача про роботу в шахті “Нова» ВО “Дзержинськвугілля»:
- 28.10.2002 прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду (наказ №150-к від 25.10.2002, запис №13);
- 22.04.2003 переведений підземним електрослюсарем 4 розряду (наказ №58-к від 22.04.2003, запис №14);
- 10.07.2004 звільнений за власним бажанням (наказ №95-к від 09.07.2004, запис №15).
Разом з тим, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж Позивача, зокрема за період роботи з 28.10.2002 по 10.07.2004 за кодом підстави “ЗП3013А1» та “ЗП3014А1».
Отже, період роботи з 28.10.2002 по 10.07.2004 має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Також позивач працював в шахті “Північна» ДП “Донецька вугільна коксова компанія»:
- 07.02.2005 прийнятий підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №23-к від 07.02.2005, запис №16);
- 11.02.2005 переведений підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №25-к від 11.02.2005, запис №17);
- 29.07.2014 звільнений за власним бажанням (наказ №135-к від 29.07.2014, запис №18).
Отже, записи трудової книжки містять інформацію про повний робочий день під землею, отже надання пільгової довідки не обов'язково.
Також, індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) підтверджується спеціальний стаж Позивача за період з 07.02.2005 по 29.07.2014 за кодом підстави “ЗП3014А1», що як зазначалось вище відноситься до пільгової роботи.
Таким чином період роботи з 07.02.2005 по 29.07.2014 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Також записами трудової книжки підтверджується, що позивач працював в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської»:
- 09.01.2018 прийнятий підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем на підземній роботі (наказ №1-к від 05.01.2018, запис №23);
- 01.03.2018 переведений підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі (наказ №10-к від 01.03.2018, запис №24);
- 09.01. 2020 звільнений за згодою сторін (наказ №11-к від 10.01.2020, запис №25).
Отже, записи трудової книжки містять інформацію про повний робочий день під землею, отже надання пільгової довідки не обов'язково.
Також, індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) підтверджується спеціальний стаж Позивача за період з 09.01.2018 по 09.01.2020 за кодом підстави “ЗП3014А1», що як зазначалось вище відноситься до пільгової роботи.
Таким чином період роботи з 09.01.2018 по 09.01.2020 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Згідно із записами трудової книжки позивач 28.07.2020 прийнятий у відокремлений підрозділ Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №148-к від 27.07.2020, запис №26), інші записи трудової книжки відсутні.
Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) підтверджується спеціальний стаж Позивача за період з 28.07.2020 по 30.09.2022 за кодом підстави “ЗП3014А1», що як зазначалось вище відноситься до пільгової роботи.
Таким чином період роботи з 28.07.2020 по 30.09.2022 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Також суд ураховує, що в матеріалах справи містяться довідки про підтвердження трудового стажу для призначенням пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема за періоди роботи за які в трудовій книжці відсутні відомості про повний робочий день, а саме: довідка ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» №6/291 від 13.06.2022, якою підтверджується період роботи з 08.09.1993 по 29.07.2000 за Списком №1. (вказана довідка містить інформацію про атестацію робочих місць); довідка ТДВ «Орендне підприємство імені Святої Матрони Московської №12 від 31.01.2022, якою підтверджується період роботи з 07.08.2000 по 13.05.2002, з 09.01.2018 по 09.01.2020 за Списком №1 (вказана довідка містить інформацію про атестацію робочих місць).
Також містяться копії наказів про атестацію робочих місць та про перейменування підприємства.
Суд зазначає, що з матеріалів справи неможливо встановити подання ОСОБА_1 вказаних вище довідок разом із заявою про призначення пенсії, проте, ураховуючи наявність таких довідок в матеріалах адміністративної справи, підстави для неврахування їх відсутні.
Отже позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за списком №1 періодів роботи з 08.09.1993 по 29.07.2000 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Дзержинського» ВО “Дзержинськвугілля», з 07.08.2000 по 13.05.2002 на посаді “електрослюсаря підземного» в ДВАТ шахта “Новодзержинська», з 28.10.2002 по 10.07.2004 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Нова» ВО “Дзержинськвугілля», з 07.02.2005 по 29.07.2014 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Північна» ДП “Донецька вугільна коксова компанія», з 09.01.2018 по 09.01.2020 на посаді “електрослюсаря підземного» в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської», з 28.07.2020 по 30.09.2022 на посаді “електрослюсаря підземного» в відокремленому підрозділі Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля» підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині не зарахування періодів роботи до страхового стажу роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Дзержинського» ВО “Дзержинськвугілля», з 09.01.2018 по 09.01.2020 на посаді “електрослюсаря підземного» в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської», з 01.01.2022 по 30.09.2022 на посаді “електрослюсаря підземного» в відокремленому підрозділі Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля», суд зазначає наступне.
Згідно з розрахунком стажу до спірного рішення, період роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998 не зарахований до страхового стажу, період роботи з 09.01.2018 по 09.01.2020 зарахований у кількості 8 днів. При цьому, вбачається, що період роботи з 01.01.2022 по 30.09.2022 зарахований до страхового стажу в межах періоду з 28.07.2020 по 30.09.2022. Проте, період з 28.07.2020 по 30.09.2022 зарахований в розмірі 1 рік 5 місяців 6 днів, хоча період між датами становить 2 роки 2 місяці 3 дні. Отже, період роботи з 28.07.2020 по 30.09.2022 зарахований не повністю.
Дослідивши форму РС-право, суд вважає, що вказані відомості є недостовірними оскільки незважаючи на зазначення періодів роботи, стаж на право визначено не в повному обсязі між датами початку роботи та звільнення.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що оскільки в індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 відсутня інформація щодо періоду роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998, а також відсутня інформація про нарахування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за періоди роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998 з 09.01.2018 по 09.01.2020 та з 01.01.2022 по 30.09.2022, тому дані періоди роботи не враховано до страхового стажу.
Так, частиною 1 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Стосовно періоду з 08.09.1993 по 31.12.1998, суд зазначає, що відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у 2011 році створений Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників (підприємств, організацій, установ, тощо) та реєстру застрахованих осіб.
У реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично оброблюється інформація про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
При цьому відомості про застрахованих осіб містяться в реєстрі з 1999 року.
Отже, відсутність інформації щодо сплати страхових внесків у період роботи позивача з 08.09.1993 по 31.12.1998 обумовлено технічною можливістю Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» №6/291 від 13.06.2022 щодо сплати за період навчання у НП з 08.09.1993 по 14.09.1993 заробітної плати як учню підземного слюсаря, також міститься довідка про спуски в шахту, довідка про підтвердження трудового стажу №6/291 від 13.06.2022 видана на підставі особової картки №3619, 6828, особового рахунку №3619, 6828, форми «Т-13».
Отже період роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998 має бути зарахований до страхового стажу позивача.
Стосовно періоду роботи з 09.01.2018 по 09.01.2020, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується робота позивача за професією електрослюсар підземний в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської».
Дослідивши відомості про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків, судом встановлено, що роботодавцем -страхувальником (код 36182252) заробітна плата нараховувалася, проте відомості про сплату страхових внесків відсутні.
Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував період роботи з 09.01.2018 по 09.01.2020 до страхового та пільгового стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Стосовно періоду з 01.01.2022 по 30.09.2022, як зазначалось вище, вказаний період, згідно з розрахунком стажу зарахований до страхового стажу в межах періоду з 28.07.2020 по 30.09.2022. Проте, період з 28.07.2020 по 30.09.2022 зарахований в розмірі 1 рік 5 місяців 6 днів, хоча період між датами становить більше 2 років. Отже, період роботи з 28.07.2020 по 30.09.2022 зарахований не повністю.
Згідно з відомостями про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків, судом встановлено, що роботодавцем-страхувальником (код 33839013) заробітна плата нараховувалася за весь період, проте відомості про сплату страхових внесків відсутні за період з 01.01.2022 по 30.09.2022.
Як зазначалось судом вище, працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Таким чином, період роботи з 01.01.2022 по 30.09.2022 слід зарахувати до страхового стажу позивача.
На підставі викладеного вище, ураховуючи, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового та страхового стажу позивача спірні періоди роботи, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 051330003893 від 07.02.2025 є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 31.01.2025, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується звернення із заявою про призначення пенсії 30.01.2025.
При цьому суд вважає, що позивачем допущена технічна описка, отже в цій частині суд задовольняє позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 частини 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) від 30.01.2025.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 969 грн, проте належний розмір судового збору за подання цього позову становить 968,96 грн (1211,20 *0,8).
Отже, суд вважає, що судовий збір у належному розмірі 968,96 грн, за одну вимогу немайнового характеру, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.02.2025 №051330003893 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком від 30.01.2025, зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком №1 період роботи з 08.09.1993 по 29.07.2000 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Дзержинського» ВО “Дзержинськвугілля», з 07.08.2000 по 13.05.2002 на посаді “електрослюсаря підземного» в ДВАТ шахта “Новодзержинська», з 28.10.2002 по 10.07.2004 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Нова» ВО “Дзержинськвугілля», з 07.02.2005 по 29.07.2014 на посаді “електрослюсаря підземного» в шахті “Північна» ДП “Донецька вугільна коксова компінія», з 09.01.2018 по 09.01.2020 на посаді “електрослюсаря підземного» в Товаристві з Додатковою відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта імені Святої Мотрони Московської», з 28.07. 2020 по 30.09.2022 року на посаді “електрослюсаря підземного» в відокремленому підрозділі Шахта “Торецька» ДП “Торецьквугілля» та до страхового стажу періоди роботи з 08.09.1993 по 31.12.1998, з 09.01.2018 по 09.01.2020, з 01.01.2022 по 30.09.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв