Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2025 року Справа№640/23229/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 0065503308 від 07.11.2019 року, -
25 листопада 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 0065503308 від 07.11.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до обліку розрахунків по сплаті єдиного соціальною внеску встановлено, що КП СПБ «Арсенал» несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий, березень та липень 2019 р. У зв'язку і зазначеним, відповідачем нараховано штрафні санкції та пеню.
Позивач зазначає, що відповідач нарахував штрафні санкції на суми, що були списані з поточних платежів в рахунок погашення боргу, а саме: поточні платежі за березень 2019 року списано в рахунок погашення недоїмки за лютий 2019 року на суму 112814,44 грн.; поточні платежі за квітень 2019 року списано в рахунок погашення недоїмки за березень 2019 року на суму 2054000,00 грн.
На думку позивача погашення боргу з ЄСВ за рахунок коштів, які спрямовувались на погашення поточних зобов'язань, автоматично утворює недоплату за такими зобов'язаннями. і як наслідок - новий борг з ЄСВ.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
29 листопада 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, про що постановлено відповідну ухвалу.
24 грудня 2019 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до Інтегрованої картки платника позивача з Інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» за кодом платежу 71010000 та розрахунку штрафних санкцій до рішення № 0065503308 від 07.11.2019, вбачається відсутність сплати єдиного внеску згідно поданих звітів за перше півріччя 2019 року.
У зв'язку з наведеним представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
09 червня 2025 року справу №640/23229/19 прийнято до провадження Донецького окружного адміністративного суду.
05 листопада 2025 року судом постановлена ухвала про заміну первісного відповідача Головного управління ДПС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011).
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Донецької області, задля збереження життя та здоров'я учасників справи, працівників суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Державне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» зареєстроване юридичною особою, ідентифікаційний код 14307357, місцезнаходження: вул. Острозьких Князів, буд. 8, м. Київ, 01010, вид реєстрації: державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення.
07 листопада 2019 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №0065503308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано штраф у розмірі 1521649,52 грн за період з 23.01.2018 року до 21.08.2019 року та пеню у розмірі 192274,65 грн (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (в редакції на момент прийняття спірного рішення) (далі - Закон № 2464 -VI).
За приписами пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення з платників єдиного внеску.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Вказане положення кореспондується з абзацом 1 підпункту 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі Інструкція № 449).
З огляду на зміст наведених норм для вирішення питання правомірності накладення штрафних санкцій підлягає встановленню факту того, що позивачем своєчасно не нараховано єдиний внесок.
Стаття 7 Закону № 2464-VІ визначає базу нарахування єдиного внеску.
Згідно з пунктом 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частина друга статті 9 Закону № 2464-VІ передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно частини 3 статті 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частина сьома статті 9 Закону № 2464-VІ встановлює, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац 1 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VІ).
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац 2 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VІ).
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону №2464-VI).
Аналогічні правові норми закріплені в положеннях Інструкції № 449 (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
В підпункті 2 пункті 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.
Таким чином, законодавцем визначено порушення, за вчинення яких до порушника застосовуються штрафні санкції, зокрема, несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Належними та допустимими, достатніми доказами несвоєчасної сплати платником (позивачем) сум єдиного внеску є дані інтегрованої картки платника, які внесені до неї контролюючим органом в результаті подання платником звітних документів та сплати єдиного внеску (для нарахування штрафу), а також звіти платника щодо нарахування єдиного внеску (для нарахування пені).
Окрім того, відповідно до частини 6 статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, відповідно до змісту наведеної норми, у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, контролюючий орган не лише має повноваження, але й зобов'язаний зараховувати сплачені таким платником суми єдиного внеску в рахунок сплати існуючої недоїмки (штрафів, пені) у порядку календарної черговості їх виникнення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 1340/5764/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
З ІКП вбачається, що сума недоїмки позивача станом на 20.03.2019 року становила 2 036 426,32 грн.
Поточні платежі за березень 2019 року списано в рахунок погашення недоїмки за лютий 2019 року на суму 112814,44 грн, а саме: платіжне доручення № 398 від 04 березня 2019 року; платіжне доручення № 406 від 11 березня 2019 року; платіжне доручення № 438 від 15 березня 2019 року; платіжне доручення № 449 від 18 березня 2019 року; платіжне доручення № 483 від 20 березня 2019 року; платіжне доручення № 489 від 21 березня 2019 року; платіжне доручення № 523 від 28 березня 2019 року; платіжне доручення № 541 від 29 березня 2019 року; платіжне доручення № 518 від 28 березня 2019 року.
Поточні платежі за квітень 2019 року списано в рахунок погашення недоїмки за березень 2019 року на суму 2054000,00 грн., а саме платіжне доручення № 916 від 17 травня 2019 року.
Отже, інтегрованою карткою платника підтверджується несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску.
Таким чином, матеріалами справи, а саме інтегрованою карткою, платіжними дорученнями за відповідний період підтверджуються висновки податкового органу про несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску.
Оскільки за позивачем обліковувалась недоїмка, на час перерахування позивачем сум поточних платежів, податковий орган відповідно до частини шостої статті 25 Закону №2464-VI погашав суми недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, що мало наслідком порушення строків сплати єдиного внеску.
Правовим наслідком несвоєчасної сплати сум єдиного внеску для платника податків є застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.
Таким чином, рішення № 0065503308 від 07.11.2019 року прийнято податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином позов державного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 0065503308 від 07.11.2019 року є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову державного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» (місцезнаходження: вул. Острозьких Князів, буд. 8, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 14307357) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення № 0065503308 від 07.11.2019 року - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв