Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2025 року Справа№640/18926/18
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІОН ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування наказу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРІОН ТРЕЙД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві), в якому просить:
1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018 №3612615147, №3622615147;
2) визнати протиправним наказ про проведення перевірки від 04.06.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за господарськими відносинами з ТОВ "Бром форс", ТОВ "Макао Союз", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Сурінам плюс", ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "ПАНОРАМА-СКАИ", ТОВ "БК "Профбуд-2015". Позивач вважає, що вищевказані господарські операції підтверджено необхідними первинними документами.
Окрім того, позивач звертає увагу, що слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року, винесена в рамках кримінального провадження про проведення перевірки не ухвалена відповідно до закону, та не може вважатися належною підставою для проведення перевірки.
На думку позивача, порушення підстав та порядку проведення податкових перевірок є підставою для висновку про нікчемність наслідків такої перевірки.
19 грудня 2018 року представником ГУ ДПС надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що під час перевірки позивача встановлено порушення: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 50475,0 гривень; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 73060,00 грн., в тому числі: за листопад 2015 року на суму 36586,0 грн., за січень 2016 року на суму 3070,0 грн., за лютий 2016 року на суму 5360,0 грн. та за березень 2016 року на суму 28044,0 гривень.
Враховуючи обставини встановлені перевіркою, не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ “ТРІОН ТРЕЙД» та ТОВ "Бром форс", ТОВ "Макао Союз", ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Сурінам плюс", ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "ПАНОРАМА-СКАИ", ТОВ "БК "Профбуд-2015".
З урахуванням наведеного представник Головного управління ДПС у м. Києві вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІІЯ “ПРОМСИЛА» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.04.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 року справу № 640/18926/18 прийнято до провадження.
17 червня 2025 року прийнято до провадження справу № 640/18926/18, про що постановлено ухвалу.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Донецької області, задля збереження життя та здоров'я учасників справи, працівників суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІОН ТРЕЙД» є юридичною особою, ідентифікаційний код 37116243, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 17, м. Дніпро, 49044. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Управляюча компанія «Промсила» змінило найменування на «ТРІОН ТРЕЙД».
На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) у зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 1 серпня 2016 року у справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 8 грудня 2015 року №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві видано наказ від 14 червня 2018 року №9314 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Управляюча компанія "Промсила".
За результатами реалізації цього наказу шляхом проведення перевірки Відповідачем складено акт від 25 червня 2018 року №153/26-15-14-07-02-10/37116243, згідно з яким Позивачем порушено вимоги:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 50 475,00 за 2016 рік.
- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 73 060,00 грн., в тому числі по періодах за: - за листопад 2015 року на суму 36 586,0 грн.; - за січень 2016 року на суму 3 070,0 грн.; - за лютий 2016 року на суму 5 360,0 грн.; за березень 2016 року на суму 28 044,0 грн.
Висновки відповідача про порушення позивачем наведених норм ґрунтуються, зокрема, на тому, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість та зменшив фінансовий результат до оподаткування на суму витрат за результатами операцій ТОВ "Бром форс", ТОВ "Макао Союз" , ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія", ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Панорама-Скай", ТОВ "БК"Профбуд-2015", оскільки такі операції фактично не здійснювались.
На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2018 року:
- №3612615147, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток: 50 475 грн. за основаним платежем, та 12 619 грн. штрафних санкцій, всього 63094 грн.;
- №3622615147, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість: 73060 грн. за основним платежем, та 18265 грн. штрафних санкцій, всього 91 325 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 75.1 ст. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб'єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
При цьому абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту наведених правових норм слідує, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
- непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
З урахуванням наведеного незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, яка ухвалена у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду. У цій постанові Судова палата відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка. Натомість, в межах даної справи, суди обмежилися висновком про відсутність підстав для скасування наказу про проведення перевірки в силу допуску до проведення перевірки та не надали оцінку доводам Позивача в частині висновків про відсутність підстав для її проведення.
Як вже зазначалось судом, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) у зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 1 серпня 2016 року у справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 8 грудня 2015 року №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві видано наказ від 14 червня 2018 року №9314 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Управляюча компанія "Промсила".
При цьому, судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року, скасовано ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області про проведення у кримінальному провадженні №312015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року, - відмовлено.
Суд звертає увагу, що винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.
Так, скасовуючи ухвалу слідчого судді про призначення перевірки позивача, Апеляційний суд м. Києва констатував, що кримінальним процесуальним законом не передбачено право слідчого, прокурора звертатися з клопотаннями про призначення позапланової документальної перевірки, право прокурора погоджувати такі клопотання, а також не передбачено порядку розгляду та повноважень слідчого судді стосовно розгляду таких клопотань, а так само ухвалення рішень за наслідками їх розгляду.
Тобто, розгляд слідчим суддею подібного клопотання було визнано судом вищої інстанції позапроцесуальним, а постановлену за його результатами ухвалу - незаконною.
У свою чергу, скасування судового рішення (у даному випадку - ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконними, мали місце вже на час прийняття такого акта.
Отже, оскільки ухвала слідчого судді про призначення перевірки позивача була скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права поза межами повноважень суду, то суд вважає, що у такому разі були і відсутні підстави для проведення перевірки, призначеної податковим органом на її виконання.
Відповідач наголошує на тому, що наказ про проведення перевірки був прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством України, зокрема, на момент його прийняття ухвала слідчого судді була чинною й підлягала виконанню.
Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зауважує, що у даному випадку не йде мова про порушення відповідачем будь-яких норм податкового законодавства при прийнятті наказу про проведення перевірки. Визначальним моментом у цьому спорі є наступне: у разі скасування незаконного судового рішення як єдиної правової підстави для проведення перевірки, відсутні й підстави для проведення останньої.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі № 826/10948/17.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що наказ від 14 червня 2018 року №9314 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ПРОМСИЛА» підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, то Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, є безумовною підставою для визнання незаконними її наслідків (прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень).
Більш того, відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.
За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року), «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
У постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) Верховний Суд зазначив, що «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання».
Тобто, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки Акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу відсутності правових наслідків такої.
Приймаючи до уваги наведені норми чинного податкового законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018 року №3612615147, №3622615147 є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІОН ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування наказу, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІОН ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 17, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 37116243) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування наказу - задовольнити повністю.
Скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 14 червня 2018 року №9314 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІОН ТРЕЙД» (товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ПРОМСИЛА»).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16 липня 2018 року № 3612615147.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16 липня 2018 року № 3622615147.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТРІОН ТРЕЙД» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4078 (чотири тисячі сімдесят вісім) грн. 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв