Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2025 року Справа№200/6527/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Косточки Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
25.08.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Косточки Сергія Олеговича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 по червень 2018;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 Військова частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 по 28.02.2018, з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по червень 2018;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 Військова частина НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по червень 2018 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 Військовій частині НОМЕР_1 , при цьому нарахування грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, а саме - не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивач вказав, що базовим місяцем в період з жовтня 2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Також позивач вважає, що за період з 01.03.2018 по червень 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.10.2016 по 31.01.2018, у період з 01.02.2018 по 19.06.2018 у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.07.2020 №69 Про завершення заходів з припинення діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , військова частина НОМЕР_2 , затверджений передавальний акт та визначено правонаступником всіх активів та зобов'язань військову частину НОМЕР_1 .
Відповідач вказав, що пунктом 1 Постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших правників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів i коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського i старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового i начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексацій військовослужбовцям за березень 2018 року. Отже, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, i включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Стосовно індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 вказав, що лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078). Згідно довідки щодо складових частини грошового забезпечення зроблено порівняння грошового забезпечення за березень 2018 та лютий 2018 року (виходячи з займаної посади) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 2840,26 грн.
Також відповідач заперечив щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, та вказав, що представник позивача, будучі адвокатом - фахівцем у галузі права, не зміг з'ясувати обставини у справі, підготувати та належним чином направити адвокатський запит, оскільки останній направлено за неправильною адресою та на тимчасово окуповану територію, де відділення Укрпошти не працюють. Стосовно часу витраченого адвокатом на підготовку позову вказав, що у позовній заяві правова позиція або думка адвокатом не сформульовано, була зроблена лише механічна робота по шаблонному позову, яка не потребує спеціальних професійних навиків. Вказав, що виготовлення додатків до позовної заяви, виготовлення адвокатських запитів та відправка вказаних документів поштою не є юридичними послугами, а їх виготовлення не потребує спеціальних навиків. Вважає, що з урахуванням невідповідності витраченого часу адвокатом на підготовку позову, складності справи позивач не довів дійсність витрат на правову допомогу, а перелічені послуги у звіті не відповідають дійсності.
Ухвалою судді від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 . Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 10.03.2017.
У період з 21.10.2016 по 31.01.2018 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), з 01.02.2018 по 16.06.2018 - у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 прикордонний загін з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2025 №08/5250.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.07.2020 №69 Про завершення заходів з припинення діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , військова частина НОМЕР_2 , затверджений передавальний акт та визначено правонаступником всіх активів та зобов'язань військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , код НОМЕР_6 ).
04.07.2025 адвокат позивача направив до Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит щодо індексації грошового забезпечення позивача із зазначенням адреси АДРЕСА_1 (що є тимчасово окупованою територією).
Проте, лист не отримано відповідачем та повернуто за зворотною адресою.
Згідно з поданими відповідачем на вимоги ухвали суду доказами, у період з жовтня 2016 року по січень 2018 року (сплачено в наступному місяці за попередній) індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.
Також відповідачем не заперечується, що позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 за період з 01.03.2018 по 19.06.2018.
Згідно з довідкою щодо складових грошового забезпечення, які враховуються під час розрахунку індексації, що надана відповідачем на вимоги ухвали суду, у лютому 2018 року ОСОБА_1 нараховано 4650,04 грн, у березні 2018 року - 7490,30 грн. Розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року становить 2840,26 грн. Фіксована індексація грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 року розрахована відповідачем як 1622,89 грн.
Вважаючи, протиправними дії відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі-Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 101 відсоток).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV"Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Стосовно позовних вимог в частині встановлення базового місяця суд зазначає наступне.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 (в редакції чинній на час прийняття позивача на службу) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Згідно з п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.
При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01. 2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
При вирішенні питання щодо встановлення базового місяця суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та зазначає, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача починаючи з 21.10.2016 до 28.02.2018.
Також суд зазначає, що положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
З наведених підстав підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 21.10.2016 по 28.02.2018 та зобов'язання нарахувати та виплатити таку індексацію із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Стосовно позовних вимог щодо врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 19.06.2018, суд зазначає наступне.
Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Оскільки 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 з подібними правовідносинами.
Під час розгляду справи судом встановлено, що грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 4650,04 грн, а у березні 2018 року - 7490,30 грн.
Аналізуючи грошові доходи отримані у лютому 2018 року та в березні 2018 року, суд зазначає, що сума збільшення грошового доходу у березні 2018 року в порівнянні з грошовим доходом отриманим у лютому 2018 року становить 2840,26 грн (7490,30 грн - 4650,04 грн).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 березня 2018 року помножений на величина приросту індексу споживчих цін і поділений на 100.
1762 грн. * 253,30 % / 100 = 4463,15 грн.
Різниця між сумою індексації і розміром підвищення доход у березні 2018 року складає 1622,89 грн. (4463,15 грн - 2840,26 грн).
Згідно з матеріалами справи, позивачу не нараховувалася і не виплачувалася індексація-різниця за період з 01.03.2018 по 19.06.2018.
Суд ураховує, що у вказаний період позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 (відповідач у справі), отже відповідач не вчиняв протиправну бездіяльність щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 19.06.2018.
Проте, ураховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , та судовим розглядом встановлено порушення право позивача на отримання індексації-різниці, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.06.2018 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, отже позов суд задовольняє.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Судовий збір за подання цього позову не сплачено, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у цій справі представляв адвокат Косточка С.О. на підставі договору №04/07 про надання правничої допомоги від 04.07.2025.
Матеріали справи містять копію ордеру серії ВІ №1043780 від 24.08.2025 на представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатом Косточка С.О. в Донецькому окружному адміністративному суді на підставі договору №04/07 про надання правничої допомоги від 04.07.2025.
Згідно зі звітом №04/07 про виконання адвокатом роботи (надання послуги), що є додатком до договору про надання правничої допомоги №04/07 від 04.07.2025, розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі 6000 грн. Згідно з описом виконаних робіт, адвокатом підготовлено та подано запит до військової частини НОМЕР_1 та складено і подано позовну заява, а також включено супровід справи в суді першої інстанції.
Також, матеріали справи містять копію квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт на суму 6000 грн.
Зі змісту наданих адвокатом послуг випливає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із цією справою, у розмірі 6000 грн.
Суд звертає увагу, що ця справа про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є справою незначної складності. Ця обставина вказує на те, що витрати на професійну правничу допомогу у такій справі не можуть бути значними.
Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду багатьох аналогічних справ, отже вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.
З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
При цьому, оскільки позивач, у зв'язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв'язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд вважає за можливим присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.10.2016 по 28.02.2018 відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 21.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.06.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/)
Суддя В.С. Дмитрієв