05 листопада 2025 року Справа № 160/31688/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Південного районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб , який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2025 в розмірі 2102 гривні 00 копійок;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Південного районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025 на підставі частин 2 - 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , розмір якого встановлено на 01.01.2025, а саме в сумі 3028 гривень 00 копійок, регіонального коефіцієнту - 1,1 , надбавки за вислугу років - 70 відсотків , та щомісячної доплати в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду як голові суду , з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.08.2025 по 31.10.2025.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З урахуванням положень частини 6 статті 12, частини 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі немає.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області довідку про нараховану та фактично виплачену позивачу суддівську винагороду за період з 01.08.2025 по 31.10.2025.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки довідка про нараховану та фактично виплачену позивачу суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025 необхідна для належного розгляду даної справи.
У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Південного районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб , який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2025 в розмірі 2102 гривні 00 копійок; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Південного районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025 на підставі частин 2 - 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , розмір якого встановлено на 01.01.2025, а саме в сумі 3028 гривень 00 копійок, регіонального коефіцієнту - 1,1 , надбавки за вислугу років - 70 відсотків , та щомісячної доплати в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду як голові суду , з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.08.2025 по 31.10.2025.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Перебування позивача на посаді судді Південного районного суду міста Кам'янського не може бути належним аргументом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на наступне.
Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, судді, то дана справа не визначається процесуальним законом як справа незначної складності.
При цьому, Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, відповідно до якого до таких посад належать:
посада Глави Адміністрації Президента України та його заступників;
посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;
посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;
посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
посади в органах місцевого самоврядування:
перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
заступників голів районних, районних в містах рад;
секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).
З огляду на викладене, суд зазначає, що посада судді суду загальної юрисдикції не відноситься до посад осіб, що займають відповідальне становище.
Однак, процесуальний закон не містить імперативних вимог щодо розгляду справ такої категорії виключно за правилами загального позовного провадження, отже така справа може бути визнана справою незначної складності судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з урахуванням інших критеріїв, встановлених КАС України.
Правовий висновок щодо можливості розгляду в порядку спрощеного провадження адміністративних справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №808/1271/18.
З урахуванням критеріїв, визначених статтею 257 КАС України, а також враховуючи, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про її незначну складність, у зв'язку з чим, ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Положеннями ч. 1, 4, 7 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи в поряду загального позовного провадження повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав.
Однак, наведені у клопотанні позивача доводи не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи в поряду загального позовного провадження. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.
Водночас, суд зазначає, що рішенням Ради суддів України № 23 від 05.08.2022 затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 80, 171, 257, 260, 262, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/31688/25.
Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Лозицькою І.О.
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію довідки про нараховану та фактично виплачену позивачу суддівську винагороду за період з 01.08.2025 по 31.10.2025.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя І.О. Лозицька