05 листопада 2025 рокуСправа №160/160/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - Управління Держпраці, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати прийняту Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 03.07.2024, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 240 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.04.2024 між позивачем та ОСОБА_2 укладено трудовий договір. Цього ж дня, наказом №2 від 21.04.2024 ОСОБА_2 прийнято на посаду продавця за основним місцем роботи з посадовим окладом 8000,00 грн. на місяць. 21.04.2024 позивачем засобами електронного зв'язку сформовано та направлено до Правобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке прийнято податковим органом. 26.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_1 , згідно з яким у період з 19.04.2024 по 26.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, законів про працю України в частині несвоєчасного повідомлення органів Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу та допущення працівників до роботи без оформлення трудового договору, а саме: у кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , допущений до роботи без оформлення трудового договору продавець ОСОБА_2 . 03.07.2024 Управлінням Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на позивача накладено штраф у розмірі 240000,00 грн. Позивач звертає увагу, що у постанові про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення вказано, що відповідно до копії акту перевірки від 26.04.2024 під час проведення перевірки кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 19.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 (продавець), яка проводила розрахункові операції в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_2 , остання працює у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач звертає увагу суду, що 21.04.2024 між роботодавцем - ФОП ОСОБА_1 та працівником - ОСОБА_2 укладено трудовий договір між працівником і фізичною особо-підприємцем (трудовий договір). Згідно з пунктом 2.2. трудового договору датою початку роботи є 22.04.2024. Крім того, 21.04.2024 позивачем прийнято наказ №2 “Про прийняття на роботу працівників», відповідно до якого з 21.04.2024 ОСОБА_2 прийнято на посаду продавця за основним місцем роботи з посадовим окладом 8000,00 грн на місяць. З акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась у період з 19.04.2024 по 26.04.2024. До виконання трудових обов'язків ОСОБА_2 приступила з 22.04.2024 на підставі укладеного трудового договору та після направлення податковому органу повідомлення про прийняття на роботу працівника. Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_2 виконувала трудові функції в якості працівника ФОП ОСОБА_1 до укладання трудового договору - у матеріалах справи відсутні, посилання на відповідні докази у оскаржуваній постанові також відсутні. В оскаржуваній постанові вказано, що відповідно до копії повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, направленого страхувальником ФОП ОСОБА_1 21.04.2024 відносно ОСОБА_2 , вказано: працівник - ОСОБА_2 , номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 2, дата роботи 22.04.2024. При цьому, квитанція №2 щодо отримання повідомлення територіальним органом ДПС у справі відсутня. Позивач звертає увагу, що 21.04.2024 позивачем через кабінет платника податків сформовано та направлено до Правобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке було цього ж дня отримано та прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією №2. Відсутність цієї квитанції у матеріалах справи не свідчить про допуск працівника без оформлення трудового договору. Крім того, у постанові про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення вказано, що згідно з даними витягу з веб-порталу ПФУ про поточний список працівників страхувальника ФОП ОСОБА_1 станом на 05.06.2024 та 03.07.2024 в РЗО відсутня інформація щодо жодного актуального звіту страхувальника за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки. Позивач вказує, що ОСОБА_2 прийнята на роботу у квітні 2024, тому не зрозуміло які саме звіти в РЗО за останні два роки потребує відповідач. Окрім цього, станом на 05.06.2024 та на 03.07.2024 у РЗО не могло бути ще звітів щодо ОСОБА_2 . Крім того, позивач вказує про неналежне повідомлення відповідачем ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи. Вважаючи спірну постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 07.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
21.01.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління Держпраці проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що під час розгляду справи про накладення штрафу відносно ФОП ОСОБА_1 встановлено, що 30.04.2024 надійшов лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вжиття заходів від 24.04.2024 №19223/5/04-36-09-03-11 та копія акта (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним №1064/04-36-09-03/ НОМЕР_2 від 19.04.2024 у відношенні ФОП ОСОБА_1 , проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, у ході якої виявлені порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту). На підставі матеріалів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, а саме: про фактичний допуск одного працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024). ФОП ОСОБА_1 повторно протягом двох років з дня виявлення вчинено порушення щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту), відповідно, за вказане повторне порушення відповідальність передбачена абзацом 3 частини другої статті 265 КЗпП України. Матеріали перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлені на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для вжиття відповідних заходів. 05.06.2024 Управлінням Держпраці прийнято рішення №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД щодо розгляду справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 . Додатково, за вих. № ПС/3.1/10394-24 від 06.06.2024, винесено запрошення ФОП ОСОБА_1 відповідно до якого останньому повідомляється про те, що розгляд справи про накладення штрафу відбудеться 03.07.2024 о 13:30 год., за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 . Враховуючи вищевикладене, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 /ДПС/ТД та запрошення направлено на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом АТ «УКРПОШТА» №0600928085993 від 06.06.2024. 03.07.2024 Управлінням Держпраці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 / ДПС/ТД-ФС на ФОП ОСОБА_1 та накладено штраф у розмірі 240 000.00 грн. Під час винесення постанови про накладення штрафу, ФОП ОСОБА_1 не був присутній, хоча був заздалегідь повідомлений про дату та час розгляду. Щодо встановленого правопорушення, відповідач вказує, що на момент проведення фактичної перевірки, яке мало місце 19.04.2024, працівниками ГУ ДПС в Дніпропетровській області виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 . Тобто, станом на момент проведення фактичної перевірки 19.04.2024 ОСОБА_2 вже перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . З матеріалів справи встановлено, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області отримало повідомлення від ФОП ОСОБА_1 про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту ОСОБА_2 лише 21.04.2024, тобто після початку проведення перевірки ГУ ДПС. Представник позивача констатує, що трудові відносини між позивачем та ОСОБА_2 розпочались лише з 22.04.2024. Так, таке твердження є вірним, оскільки офіційні трудові відносини розпочались саме з цього часу. Однак, представник позивача не вказує, з якого саме часу між позивачем та продавцем кіоску ОСОБА_2 склались неофіційні трудові відносини.
27.01.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 21.04.2024, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України не передбачена відповідальність за неповідомлення контролюючого органу про прийняття на роботу, не подання звітності, або несплату податків, відтак відповідачем здійснено неправильну кваліфікацію ймовірного порушення позивача, що є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови № 1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 / ДПС/ТД-ФС від 03.07.2024.
29.01.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких Управління Держпраці заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
11.02.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/30688/24. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 240 000,00 грн на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України за вчинене повторно порушення щодо допуску працівника до роботи без укладання трудового договору (контракту). В оскаржуваній постанові, на підтвердження повторності вчиненого ОСОБА_1 порушення, відповідач посилався на прийняту на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, якою позивача вперше притягнуто до відповідальності за вчинене порушення щодо допуску працівника до роботи без укладання трудового договору (контракту). Разом з цим, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №160/30688/24 визнано протиправною та скасовано постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024. Отже, оскільки обов'язковою умовою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України є повторне вчинення порушення, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, при цьому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №160/30688/24 скасовано постанову контролюючого органу №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, з якою відповідач пов'язує повторність вчинення позивачем порушення, наявні підстави для зупинення провадження у справі №160/160/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/30688/24.
Ухвалою суду від 13.02.2025 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі №160/160/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/30688/24.
24.09.2025 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, з яких вбачається, що оскільки обов'язковою умовою для притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України є повторне вчинення порушення передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП, відсутність такої кваліфікуючої ознаки як “повторність» свідчить про протиправність прийнятої відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 03.07.2024.
Ухвалою суду від 05.11.2025 провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт (довідку) від 26.04.2024 №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з якої вбачається, що контролюючим органом розпочато перевірку 19.04.2024 о 12:45 год. Проведено перевірку господарської одиниці «кіоск», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Так, перевіркою, зокрема, виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 (продавець), яка проводила розрахункові операції в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 22.05.2024 звернулось до Управління Держпраці із листом №24127/5/04-36-07-08-16 про вжиття відповідних заходів в межах компетенції у зв'язку з виявленими контролюючим органом порушеннями.
03.07.2024 Управлінням Держпраці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/3675810011/ ДПС/ТД-ФС, якою накладено на ВОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 240 000,00 грн.
Зі змісту спірної постанови вбачається таке:
Відповідно до копії акта (довідки) фактичної перевірки від 26.04.2024, реєстраційний №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у період з 19.04.2024 по 26.04.2024 проведено перевірку господарської одиниці - кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
Згідно з даними Реєстру платників єдиного податку станом на 05.06.2024 ФОП ОСОБА_1 у реєстрі не значиться.
Відповідно до копії акта (довідки) фактичної перевірки від 26.04.2024, реєстраційний №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 під час проведення перевірки господарської одиниці кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб?єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 19.04.2024 виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 (продавець), яка проводила розрахункові операції в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
Згідно з пояснювальною ОСОБА_2 , вона працює у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг- контракту, направленого страхувальником ФОП ОСОБА_1 21.04.2024 відносно: ОСОБА_2 : працівник ОСОБА_2 , номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 2, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 21.04.2024, дата початку роботи - 22.04.2024. При цьому, квитанція №2 щодо отримання повідомлення територіальним органом ДПС у справі відсутня.
Крім того, згідно з даними витягу з веб-порталу ПФУ про поточний список працівників страхувальника ФОП ОСОБА_1 станом на 05.06.2024 та 03.07.2024 в РЗО відсутня інформація щодо жодного актуального звіту страхувальника за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки.
Зазначені факти свідчать про порушення вимог частини першої статті 21 КЗпП України.
Вищезазначене свідчить про фактичний допуск одного працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Разом з тим, під час розгляду справи про накладення штрафу відносно ФОП ОСОБА_1 встановлено, що 30.04.2024 надійшов лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вжиття заходів від 24.04.2024 №19223/5/04-36-09-03-11 та копія акта (довідки) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, реєстраційний №1064/04-36-09-03/ НОМЕР_2 від 19.04.2024 у відношенні ФОП ОСОБА_1 , проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, у ході якої виявлені порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту).
На підставі матеріалів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, а саме: про фактичний допуск одного працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024).
Вищезазначене свідчіть, що ФОП ОСОБА_1 повторно протягом двох років з дня виявлення вчинено порушення щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту), відповідно, за вказане повторне порушення відповідальність передбачена абзацом 3 частини другої статті 265 КЗпП України.
Керуючись статтею 265 КЗпП України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (зі змінами), абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 240 000,00 грн.
Вважаючи спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підпункту 6 пункту 4 Положення №96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення №96).
Кабінетом Міністрів України згідно з пунктом 1 постанови від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі - Постанова № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.
Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Державною службою з питань праці наказом № 232 від 02.12.2022 прийнято рішення про можливість забезпечення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09. 2022 № 167. У зв'язку з цим, Державною службою України з питань праці наказано припинити здійснення повноважень та виконання функцій Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області з 05.12.2022.
Отже, повноваження та функції Головного управління за Постановою № 14 передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці.
Відповідач є уповноваженим суб'єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про працю.
В частині доводів позивача про відсутність факту порушення законодавства про працю, суд виходить з такого.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У статті 1 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
На підставі частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно із частиною 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Частиною 4 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи випливає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 26.04.2024 складено акт (довідку) №1170/04-36-09-02/3675810011 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з якої вбачається, що контролюючим органом розпочато перевірку 19.04.2024 о 12:45 год. Проведено перевірку господарської одиниці «кіоск», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Так, перевіркою, зокрема, виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 (продавець), яка проводила розрахункові операції в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
До акту перевірки долучено опис наявної готівки на місці проведення розрахунків, на якому міститься підпис продавця ОСОБА_2 з власноруч поставленою датою « 19.04.».
Також, до акту перевірки долучені власноруч написані пояснення продавця ОСОБА_2 , в яких вона зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як свідчать матеріали справи, 21.04.2024 між ФОП ОСОБА_1 (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівник) укладено трудовий договір б/н (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1. якого роботодавець зобов'язується прийняти працівника на посаду продавця для виконання обов'язків, пов'язаних з продажом товарів, забезпечити умови праці, передбачені трудовим законодавством України та іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, та цим договором, своєчасно і в повному обсязі виплачувати працівникові заробітну плату, а працівник зобов'язується особисто виконувати функції продавця, дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють у роботодавця.
Договір набирає чинності з дня його укладання працівником і роботодавцем (або з дня фактичного допущення працівника до роботи з відома або за дорученням роботодавця або його представника) (пункт 2.1. Договору).
Згідно з пунктом 2.2. Договору дата початку роботи: « 22» квітня 2024 р.
Також, відповідно до наказу ФОП ОСОБА_1 від 21.04.2024 №2 «Про прийняття на роботу працівників» прийнято ОСОБА_2 на посаду продавця з 21.04.2024 за основним місцем роботи з посадовим окладом 8000,00 грн на місяць.
21.04.2024 позивачем до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту. У вказаному повідомленні зазначено про прийняття на роботу особи - ОСОБА_2 ; номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 2; дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 21.04.2024; дата початку роботи/початку виконання робіт (надання послуг) - 22.04.2024.
Згідно з квитанцією №2 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документ прийнято 21.04.2024.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог трудового законодавства підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, під час фактичної перевірки 19.04.2024 було виявлено, що до виконання трудових обов'язків (здійснення розрахункових операцій у кіоску) була допущена ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин.
Докази, надані позивачем, свідчать, що трудовий договір з ОСОБА_2 укладено лише 21.04.2024, а повідомлення про її прийняття на роботу подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області того ж дня - тобто після дати перевірки та фіксації порушення.
Отже, суд вважає доводи позивача про наявність трудових відносин на момент перевірки необґрунтованими, а факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору - доведеним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України (штрафи) визначений у Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (уповноважені посадові особи).
Відповідно до пункту 6 Порядку №509 (в редакції на час прийняття) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно із пунктом 7 Порядку №509 (в тій же редакції) справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Таким чином, право суб'єкта господарювання або роботодавця буди присутнім при розгляді справи кореспондується з обов'язком органу державного контролю повідомити суб'єкта господарювання або роботодавця про розгляд справи. При цьому, справу може бути розглянуто без участі суб'єкта господарювання або роботодавця за умови коли їх було проінформовано про розгляд справи.
В подальшому, до постанови Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 по справі №640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, постанову Кабінету Міністрів України №823 визнано протиправною та нечинною.
Отже, у зв'язку з набранням законної сили рішенням у справі №640/17424/19, діє редакція постанови Кабінету Міністрів України №509 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №823.
Позивач зазначає, що будь-яких повідомлень про отримання відповідачем акту перевірки та будь-яких запрошень для участі у розгляді справи позивач не отримував. Оскільки ФОП ОСОБА_1 не був повідомлений про час і місце розгляду справи про накладення на нього штрафу, він не міг надати будь яких пояснень щодо здійснення податковим органом фактичної перевірки, а також щодо наявного трудового договору з між ним та ОСОБА_2 .
З цього приводу, суд зазначає таке.
Листом № ПС/3.1/10394-24 від 06.06.2024 ФОП ОСОБА_1 запрошено на розгляд справи про накладення штрафу 03.07.2024 о 13:30 год., за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 /ДПС/ТД та запрошення № ПС/3.1/10394-24 від 06.06.2024 направлено Управлінням Держпраці на адресу ФОП ОСОБА_1 , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_3 ).
З корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (№0600928085993) вбачається, що вказаний лист направлено 06.06.2024, втім на адресу Управління Держпраці 24.06.2024 повернувся конверт з відміткою поштової установи про причину невручення відправлення: «за закінченням терміну зберігання».
Суд враховує висновки, викладені у постанові суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 18.09.2024 у справі №240/7766/23 (пункт 57) про те, що незнання позивача про отримання Управлінням Держпраці матеріалів перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу є наслідком суб'єктивних обставин, а не результатом неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків.
Таким чином, у даному випадку відповідач належним чином виконав обов'язок щодо направлення рішення про розгляд справи №1170/04-36-09-02/ НОМЕР_2 /ДПС/ТД та запрошення №ПС/3.1/10394-24 від 06.06.2024 за зареєстрованою адресою місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом №0600928085993 від 06.06.2024.
Факт повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про неналежне направлення документів відповідачем і не може бути підставою для визнання його дій неправомірними.
Матеріали справи підтверджують, що поштове відправлення, надіслане відповідачем, повернулося до Управління Держпраці 24.06.2024, тоді як розгляд справи про накладення штрафу було призначено на 03.07.2024.
Таким чином, відсутність фактичного отримання кореспонденції позивачем, не може свідчити про порушення відповідачем порядку повідомлення.
За таких обставин, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.09.2024 у справі №240/7766/23, та належного виконання відповідачем свого обов'язку щодо направлення відповідних документів, позивач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи про накладення штрафу.
Вирішуючи питання щодо правомірності накладення на позивача штрафу за порушення норм трудового законодавства в частині фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, суд виходить з такого.
Відповідно до абзаців другого та третього частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 раніше було притягнуто до відповідальності та накладено Управлінням Держпраці штраф на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024).
Правомірність винесення вказаної вище постанови була предметом розгляду адміністративної справи №160/30688/24.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №160/30688/24 позовну ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №160/30688/24 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.01.2025 у справі залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №160/30688/24 набрало законної сили 17.09.2025.
Зі змісту судових рішень у справі №160/30688/24 вбачається, що підставою для скасування постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн, послугувало те, що на час розгляду справи в Управління Держпраці була відсутня інформація про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи чи про неповідомлення позивача та з яких причин. Натомість, за відсутності вказаної інформації справа була розглянута відповідачем. Тобто, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій прийняте з порушенням права позивача бути присутнім під час розгляду справи і, відповідно, з порушенням його права на участь у процесі прийняття рішення.
Позивач, вважаючи спірну у справі №160/160/25 постанову протиправною з посиланням на постанову Верховного Суду від 23.06.2023 у справі № 300/377/22 зазначає, що обов'язковою умовою для притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України є повторне вчинення порушення передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП, відсутність такої кваліфікуючої ознаки як «повторність» свідчить про протиправність прийнятої відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 03.07.2024.
З цього приводу, суд зазначає, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2023 у справі № 300/377/22 (пункт 70) зроблено висновок, що застосування до правопорушника санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП України можливе лише за сукупності таких умов:
- правопорушення роботодавця полягає у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків;
- за правопорушення, вказане в абзаці другому частини другої статті 265 КЗпП України, на роботодавця було накладено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовано попередження;
- роботодавцем вчинене порушення, передбачене абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення;
- повторюваністю вважається тоді, якщо роботодавця було притягнуто до відповідальності тільки за правопорушення, вказане в абзаці другому частини другої статті 265 КЗпП України, а не в інших нормах КЗпП України, КУпАП чи інших нормативно-правових актах.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №300/377/22 як на безумовну підставу для визнання протиправною та скасування оскаржуваної у цій справі постанови є нерелевантним до спірних правовідносин.
Зокрема, у справі №300/377/22 спір виник у зв'язку із притягненням особи до відповідальності спочатку за однією нормою КЗпП України, а згодом, неправомірно, за абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, що судом касаційної інстанції було визнано обставиною, яка виключає повторність порушення.
Натомість, у даній справі відповідальність ФОП ОСОБА_1 визначалась виключно в межах статті 265 КЗпП України, а саме за абзацом 2 частини 2 (первинне порушення), та абзацом 3 частини 2 (повторне порушення), що свідчить про інший предмет спору та відмінний правовий контекст, у зв'язку з чим правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2023 у справі №300/377/22, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, була чинною та не скасованою постанова Управління Держпраці №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, винесена на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Разом з тим, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі №160/30688/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025, зазначену постанову Управління Держпраці визнано протиправною та скасовано.
З огляду на викладене, у спірному випадку відповідальність за абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України не може бути застосована, оскільки штраф до ФОП ОСОБА_1 за порушення, передбачене абзацом другим цієї частини, скасовано.
Водночас, судом у цій справі установлено, що під час фактичної перевірки 19.04.2024 було встановлено, що до виконання трудових обов'язків у кіоску (здійснення розрахункових операцій) була допущена ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин.
Надані позивачем докази підтверджують, що трудовий договір з ОСОБА_2 укладено лише 21.04.2024, а повідомлення про її прийняття на роботу подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області того ж дня, тобто після проведення перевірки та фіксації порушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що хоча підстав для застосування санкцій за абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України на час розгляду цієї справи немає, факт первинного порушення трудового законодавства з боку ФОП ОСОБА_1 є доведеним.
Суд також звертає увагу, що у справі №160/30688/24 постанову про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу скасовано з процедурних підстав, а саме через неналежне повідомлення позивача про розгляд справи.
Водночас, у межах розгляду справи №160/160/25 судом встановлено факт порушення позивачем законодавства про працю, зокрема допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, а також підтверджено дотримання Управлінням Держпраці процесуальних вимог, у тому числі належне повідомлення ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи про накладення штрафу.
Таким чином, обставини, встановлені у справі №160/30688/24, не спростовують факту вчинення позивачем порушення трудового законодавства, а лише свідчать про допущені тоді процедурні недоліки, які у справі №160/160/25 відсутні.
За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, а саме, допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, суд дійшов висновку, що відповідальність за таке порушення передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне скасувати постанову Управління Держпраці №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 03.07.2024 в частині накладення на позивача штрафу, застосованого на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, як за повторне порушення.
Водночас, з огляду на доведеність факту первинного порушення трудового законодавства, суд вважає обґрунтованим залишити постанову в силі в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 80 000,00 грн, що передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
З урахуванням вищевикладеного, спірна постанова має бути залишена в силі в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 80 000,00 грн, а в іншій частині, що становить різницю між санкцією у тридцятикратному та десятикратному розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення - 160 000,00 грн підлягає скасуванню.
Також, суд зазначає, що відсутні підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки остання прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб та з урахування обставин, чинних на дату її прийняття.
На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2646,72 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4004126408.1 від 13.11.2024.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 1 323,36 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Покровсько- Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (адреса: вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро, 49064; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1170/04-36-09-02/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 03.07.2024 щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 160 000,00 грн до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судові витрати у розмірі 1323 (одна тисяча триста двадцять три) гривні 36 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар