05 листопада 2025 року Справа №160/17411/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 216 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_2 .
29.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив від військової частини НОМЕР_2 , в якому відповідач, серед іншого, вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду. Так, відповідач зазначає, що позивачу нараховано грошову компенсацію за щорічну невикористану основну відпустку та додаткову відпустку як учаснику бойових дій на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2023. При цьому, не відповідають дійсності зазначені позивачем у позові обставини про те, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав у квітні 2025 року, отримавши відповідь відповідачів на свій запит. Так, позивачем в рамках розгляду іншої справи №160/22632/23 про перерахунок грошового забезпечення за час проходження ним служби надавалися до суду копії наступних документів: картки особового рахунку позивача за 2023 рік, грошового атестату та розрахунково-платіжної відомості. Вказані документи надавалися позивачем до позову у справі №160/22632/23 від 06.09.2023. На переконання відповідача, позивачу було відомо про нараховані йому при звільненні суми та їх структуру, в тому числі грошову компенсацію за щорічну невикористану основну відпустку та додаткову відпустку як учасника бойових дій принаймні 06.09.2023. Натомість, з позовом до суду в цій справі щодо перерахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток ОСОБА_1 звернувся з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відтак, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Як встановлено матеріалами справи, відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 108 позивача звільнено 26.05.2023 з Військової частини НОМЕР_1 , а з запитом до відповідача про надання інформації стосовно нарахованої додаткової винагороди у рахунок компенсації за невикористану відпустку звернувся лише 03.04.2025, тобто лише через 2 роки. Тобто, позивач вчинив дії щодо з'ясування складових свого грошового забезпечення поза межами тримісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України.
Також, з відзиву військової частини НОМЕР_2 вбачається, що в межах адміністративної справи №160/22632/23 здійснювався розгляд вимог позивача до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо виплати належного грошового забезпечення позивачу, в тому числі за період з 01.01.2016 до 26.05.2023, що свідчить про обізнаність позивача із нарахованими та виплаченими йому складовими грошового забезпечення.
З наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №160/22632/23 вбачається, що 17.08.2023 позивач через адвоката отримав від відповідача докази порушення його прав в частині нарахованого грошового забезпечення за спірний період.
Відтак, зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, тримісячний строк звернення до суду в частині перерахунку грошової компенсації - пропущено.
Будь-яких клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не заявлено.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
А тому, в порядку усунення недоліків, позивачу необхідно надати обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.
Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України , суддя, -
Адміністративний позов - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- надати обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде залишена без розгляду, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Сластьон