05 листопада 2025 рокуСправа №160/401/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/401/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
2110.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій заявник просить суд змінити порядок виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовці особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 01 жовтня 2022 року по 06 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення 319 354, 84 грн.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що 18.09.2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75963299 щодо примусового виконання виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 року № 160/401/24. Боржником рішення суду не виконано. Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено вимогу на адресу Військової частини НОМЕР_1 щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду. Боржником рішення суду не виконається. 16.10.2024 року державним виконавцем за виконавчим провадженням керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання. 17.03.2025 року державним виконавцем за виконавчим провадженням керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. Згідно довідки розрахунку Військової частина НОМЕР_1 від 29.05.2025 року № 2954/ФЕС заборгованість за виконавчим провадженням складає 319 354,84 грн. На підставі викладеного, заявник вважає, що рішення суду в даній справі можливо виконати тільки якщо замінити зобов'язальну частину на стягнення, тому просить суд задовольнити вимоги викладені у заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.11.2025 року об 11:30 год.
Від позивача та відповідача письмові пояснення щодо заяви на адресу суду не надходили.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Заявник у своїй заяві просив суд розглядати заяву без участі його представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі сторін в письмовому провадженні.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 року у справі №160/401/24 позовну заяву задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за період з 01 жовтня 2022 року по 06 січня 2023 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовці особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 01 жовтня 2022 року по 06 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду від 26.04.2024 року у справі №160/401/24 відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
На виконання вказаного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 23.07.2024 року позивачу було видано виконавчий лист від 03.06.2024 року по даній справі щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовці особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 01 жовтня 2022 року по 06 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вищезазначений виконавчий лист позивачем було подано для примусового виконання до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
18.09.2024 року постановою державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 75963299 з примусового виконання виконавчого листа №160/401/24, виданого 03.06.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Боржником рішення суду не виконано.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено вимогу на адресу Військової частини НОМЕР_1 щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду.
Боржником рішення суду не виконається.
16.10.2024 року державним виконавцем за виконавчим провадженням керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.
17.03.2025 державним виконавцем за виконавчим провадженням керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.
Згідно довідки розрахунку Військової частина НОМЕР_1 від 29.05.2025 року № 2954/ФЕС заборгованість за виконавчим провадженням складає 319 354,84 грн.
Вважаючи, що виникла необхідність у зміні порядку виконання судового рішення, заявник звернувся до суду із цією заявою.
Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Суд зазначає, що заявник у своїй заяві просить суд змінити порядок виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити певні дії на стягнення 319 354, 84 грн.
За наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, суд в порядку ст.378 КАС може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, але не змінюючи при цьому змісту резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 року.
Згідно із частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві заявляв вимогу про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовці особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 12 серпня 2022 року по 06 січня 2023 року, та судом 26.04.2024 року прийнято рішення відновити порушені права позивача саме шляхом зобов'язання відповідача - Військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії.
Відтак недопустимим є зміна способу і порядку виконання рішення суду із зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовці особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 01 жовтня 2022 року по 06 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум - на безспірне списання Державною казначейською службою України перерахованої додаткової винагороди у розмірі 319 354,84 грн., що фактично є стягненням.
У даному спірному випадку, задоволення вимоги заявника фактично призведе до зміни змісту та суті раніше ухваленого по справі судового рішення.
Отже, заява заявника фактично містить вимогу про зміну рішення суду по суті.
Окремо слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX від 21.11.2024 року частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим, згідно якого визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Фактично вказаним абзацом процесуальний закон не надає суду розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, невиконання суб'єктом владних повноважень такого рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Поряд з цим, суд наголошує, що рішенням суду у цій справі визначено зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу саме додаткової винагороди, а не пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, суд вважає, що заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/401/24 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/401/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна