04 листопада 2025 рокуСправа №160/18431/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 047050031885 від 13.05.2025 р. про відмову у призначені мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до мого пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди моєї роботи з 11.07.1988 року по 01.04.1999 рік в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського» згідно відповідними записам трудової книжки НОМЕР_1 від 15.07.1988р;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити мені ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 , починаючи з 06.05.2025 р. - з дня подачі мною заяви про призначення мені пенсії до управління ПФУ, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 06.05.2025 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 047050031885 від 13.05.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком №2. Відповідачем-2 не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи у шкідливих та важких умовах з 11.07.1988 по 01.04.1999 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського». Позивач категорично не погоджується з таким рішенням відповідача-2 та вважає, що пільговий стаж за Списком №2 належним чином підтверджений записами трудової книжки, довідкою форми ОК-5, уточнюючими довідками від 08.11.2016 №023-2473, №023-2474, №023-2476, виданими ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського», що подавались до заяви про призначення пенсії. При цьому, незмінність важких та шкідливих умов праці за професією «сортувальник-здавальник металу», з повним робочим днем згідно зі Списком № 2 підтверджено кожною черговою атестацією робочих місць за умовами праці, що проводились у періоди роботи за даною професією на підприємстві. За таких обставин, зважаючи на досягнення пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, наявність необхідного загального та пільгового стажу, позивач вважає, що набула право на пенсію за віком на пільгових умовах, відмова у призначенні пенсії протиправна, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18431/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); розрахунок страхового стажу, в т.ч. пільгового, станом на дату звернення за призначенням пенсії (06.05.2025).
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
07.07.2025 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. 06.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з питання проведення перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 13.05.2025 № 047050031885 позивачу відмовлено з призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки заявниця не набула необхідного пільгового стажу. За результатами розгляду заяви та долучених документів встановлено, що вік позивача 55 років, страховий стаж становить 36 років 08 місяців 22 дні, пільговий страховий стаж позивача не визначено. Відповідач-1 акцентує, що основою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії і виробництва в Списках № 1 і № 2; зайнятість робітника на роботах, передбачених Списками № 1 або № 2, не менше 80% робочого часу, встановленого для цього виробництва; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації. Відсутність хоч би однієї з цих умов не надає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці, є наказ по підприємству, організації. Відповідно до п. 20 Порядку № 637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правомірні та відповідають чинному законодавству, тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи є безпідставними та задоволенню не підлягають.
До відзиву відповідачем-1 долучено копію пенсійної справи позивача.
17.07.2025 до суду надійшов відзив відповідача-2, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог з наступного. 06.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- ІV (далі - Закон 1058). За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 про призначення пенсії, 13.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за № 047050031885 про відмову у призначенні пенсії згідно ч.2 п.2 ст. 114 Закону №1058-ІV, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. При опрацюванні наданих позивачем документів страховий стаж особи становить 36 років 8 місяців 22 днів. Вік заявника 55 років. Пільговий стаж особи не визначено. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання згідно довідки від 09.04.2025 № 11-12-62, оскільки в довідці відсутня інформація про закінчення навчального періоду і присвоєння кваліфікації. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано: період роботи згідно довідок від 08.11.2016 № 2473, № 2474, №2475, оскільки довідки не відповідають вимогам, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме відсутній загальний підсумковий пільговий стаж. Крім того, що відсутня інформація про вперше проведену атестацію. Враховуючи наведені факти та норми чинного законодавства, відповідач наполягає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки відсутній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзиви відповідачів не скористалась.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України НОМЕР_3 , виданого 18.06.1996 Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
06.05.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відділ обслуговування громадян №7) із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно з розпискою-повідомленням до заяви від 06.05.2025 за вх.№649 позивачем долучено копії наступних документів: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, диплом, довідки що визначають право на пенсію на пільгових умовах, №№11-12-62, 023-2475, 023-2473, 023-2474, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, трудова книжка.
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За результатом розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.05.2025 №047050031885 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Означене рішення відповідача-2 обґрунтоване наступним.
Вік заявника 55 років. Страховий стаж особи становить 36 років 8 місяців 22 дні. Пільговий стаж не визначено. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання згідно з довідки від 09.04.2025 № 11-12-62, оскільки в довідці відсутня інформація про закінчення навчального періоду і присвоєння кваліфікації. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано: період роботи згідно з довідок від 08.11.2016 № 2473, № 2474, №2475, оскільки довідки не відповідають вимогам, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: відсутній загальний підсумковий пільговий стаж. Відсутня інформація про вперше проведену атестацію. Прийнято рішення: у призначенні пенсії згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовити, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) номер ПС: 047050031885, страховий стаж позивача станом на дату звернення (06.05.2025) становить 36 років 8 місяців 22 дні, пільговий стажі відсутній, до страхового стажу зараховані такі періоди: з 11.07.1988 по 31.12.1991 - 3 роки 5 місяців 21 день; з 01.01.1992 по 10.03.1994 - 2 роки 2 місяці 10 днів; з 11.03.1994 по 01.04.1999 - 5 років 0 місяців 21 день; з 02.04.1999 по 13.03.2000 - 0 років 11 місяців 12 днів; з 14.03.2000 по 06.06.2001 - 1 рік 2 місяці 23 дні; з 07.06.2001 по 31.12.2003 - 2 роки 6 місяців 25 днів; з 01.01.2004 по 02.08.2021 - 17 років 8 місяців 0 днів; з 03.08.2021 по 23.06.2022 - 0 років 11 місяців 0 днів; з 24.06.2022 по 31.03.2025 - 2 роки 10 місяців 0 днів.
Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії та з не зарахуванням періодів роботи з 11.07.1988 по 01.04.1999 до пільгового стажу за Списком №2, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція також неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах стала відсутність на час звернення (06.05.2025) необхідного пільгового стажу відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
За розрахунком стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047050031885 на дату звернення 06.05.2025 страховий стаж позивач становить 36 років 8 місяців 22 дні, пільговий стаж за Списком № 2 - відсутній.
В межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 11.07.1988 по 01.04.1999.
Судом встановлено, що спірний період зарахований позивачу до страхового стажу, однак не до пільгового.
Позивач у позові наполягає, що у спірні періоди вона працювала в шкідливих та важких умовах.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 від 16.07.1988, позивач з 11.07.1988 по 31.03.1999 працювала в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського сортувальником-здавальником металу 2 розряду.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача сортувальником-здавальником з 11.07.1988 по 31.03.1999, вказані записи вчинені на підставі розпоряджень по підприємству про прийняття та переведення на іншу посаду, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, зайнятості повний робочий день та атестації робочих місць для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Суд зазначає, що у таких випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.
З матеріалів справ вбачається і такі обставини не заперечуються відповідачами, що позивачем разом із трудовою книжкою до заяви про призначення пенсії на підтвердження пільгового стажу надавались довідки, що уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» №023-2473 від 08.11.2016, №023-2474 від 08.11.2016, №023-2475 від 08.11.2016, відповідно до яких ОСОБА_1 , 1970 р.н., дійсно працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» в сортопрокатному цеху у період:
-з 11.07.1988 по 31.12.1991 - в прокатному виробництві сортувальником-здавальником, зайнята на оздоблені, сортуванні метала та готової продукції, що передбачена Списком №2, розділ 4, підрозділ 3а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173;
-з 01.01.1992 по 10.03.1994 - в прокатному виробництві сортувальником-здавальником, зайнята на оздоблені, сортуванні метала та готової продукції, що передбачена Списком №2, розділ 3, код КП: 2040300а-1753а, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991;
-з 11.03.1994 по 01.04.1999 - в прокатному виробництві сортувальником-здавальником, зайнята на оздоблені, сортуванні метала та готової продукції, що передбачена Списком №2, розділ 3, код КП: 2040300а-1753а, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.
Довідки №023-2473 від 08.11.2016, №023-2474 від 08.11.2016, №023-2475 від 08.11.2016 видані на підставі: особова картка, штатний розклад, табелі обліку робочого часу, технологія виробництва; додаткові відомості: робочі місця атестовані (постанови по підприємству від 20.10.1994 №813, від 25.12.2001 № 1269, від 29.12.2006 №992, листи Головного державного експерта умов праці від 26.10.1999 №14/1-121 та від 27.12.2000 №14/1-261).
Отже, надані уточнюючі довідки містять всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомостей про атестацію робочого місця), а також містять підписи уповноважених осіб (керівника підприємства, начальника відділу кадрів, головного бухгалтера), печатку підприємства та є чинними, доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачами не надано.
Суд також зазначає, що професія (посада), на якій позивач працювала у періоди з 11.07.1988 по 01.04.1999, передбачена Списком 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (розділ ІV, підрозділ 3а), постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 (розділ ІІІ, код КП: 2040300а-1753а), постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 (розділ ІІІ, код КП: 2040300а-1753а).
З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду та відомостей з довідок, що уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» №023-2473 від 08.11.2016, №023-2474 від 08.11.2016, №023-2475 від 08.11.2016, у їх сукупності, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день у періоді з 11.07.1988 по 01.04.1999 в прокатному виробництві сортувальником-здавальником на оздоблені, сортуванні метала та готової продукції, що передбачена Списком №2.
Зауваження відповідача-2 про неналежність довідок ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» №023-2473 від 08.11.2016, №023-2474 від 08.11.2016, №023-2475 від 08.11.2016, оскільки вони не містять загального підсумкового пільгового стажу, цілком необґрунтовані, оскільки таких вимог до оформлення довідок уточнюючого характеру пункт 20 Порядку №637 не містить, що в свою чергу свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача-2.
Поряд з цим, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» саме органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданих позивачем до заяви про призначення пенсії довідках для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо посилань відповідача-2 на відсутність інформації про вперше проведену атестацію, суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на проведення атестації робочих місць.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні означених спірних періодів трудової діяльності до пільгового стажу за Списком №2, відповідач-2 діяв протиправно, тому з метою відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди її роботи в прокатному виробництві сортувальником-здавальником на оздоблені, сортуванні метала та готової продукції, з 11.07.1988 по 01.04.1999.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 13.05.2025 № 047050031885 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 06.05.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-2 заяви позивача від 06.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у вигляді рішення від 13.05.2025 № 047050031885, яке скасовано судом як протиправне.
При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність не зарахування саме відповідачем-2 спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, та зобов'язано відповідача-2 зарахувати їх до пільгового стажу.
Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Оскільки саме відповідачем-2 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на момент звернення із заявою від 06.05.2025 про призначення пенсії досягла пенсійного віку, мала необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов'язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 06.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Позовні вимоги в частині зобов'язання «виплатити пенсію» не підлягають задоволенню, оскільки заявлені на майбутнє. Позаяк, на час розгляду справи питання про призначення пенсії позивачу ще не вирішено. Водночас, судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача в розмірі 1211,20грн., оскільки рішенням саме цього суб'єкта владних повноважень порушено права та інтереси позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна, буд. 3) від 13.05.2025 № 047050031885 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна, буд. 3) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди її роботи з 11.07.1988 по 01.04.1999.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 06.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: 58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова