03 листопада 2025 року Справа № 160/500/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТулянцевої І.В.
за участі секретаря судового засіданняБабецкул К.І.
за участі:
представника позивача представника відповідача Харченка К.І. Стець А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати повністю прийняте Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 43968079) податкове повідомлення-рішення від 29.10.2024 №923/32-00-07-03-19.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п.п. «а» п.198.1, абз. 1-3 п.198.2, абз. 1,2 п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за листопад 2023 року, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2023 на суму ПДВ 44402703 грн., проте позивач не погоджується з вказаним твердженням, оскільки ним правомірно було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у листопаді 2023 року за операціями з ТОВ «Гарант Прайм»; ТОВ «Агродон-трейд»; ТОВ «БК «Метком Інвест»; ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», при цьому акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у вищезазначених контрагентів та настанні змін в майновому стані платника податків. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивача вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Крім того, позивачем зауважено, що наявність недоліків в заповненні товарно-транспортних накладних, по взаємовідносинах з контрагентами, як підстава для не визнання реальності господарських операцій, не може свідчити про їх нереальність, оскільки, не зазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації, зокрема щодо проведення навантажуваньно-розвантажувальних робіт, не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ. Також наголошено, що сертифікат якості та походження товару не створюють наслідків в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, а отже не можуть і підтвердити факт здійснення господарських операцій, через що їх ненадання до перевірки жодним чином не впливає на право формування платником податків податкового кредиту. Також наголошено, що наявність чи відсутність того чи іншого дозволу у контрагента не може бути підставою для визнання операції нереальною. Посилання відповідача в акті перевірки на неможливість встановити походження товару та його виробника "по ланцюгу постачання", не підтверджує висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки його не зобов'язане встановлювати походження товару та виробника товару в "ланцюгу" його постачання для отримання права на податковий кредит з ПДВ. На переконання позивача, він не зобов'язаний контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб'єктами господарювання. Крім того, позивачем наголошується, що посилання контролюючого органу на пов'язаність вищезазначених компаній, як на доказ нереальності господарських операцій між ним та його контрагентами є безпідставним та необґрунтованим, оскільки чинне законодавства не забороняє пов'язаним компаніям виступати контрагентами між собою під час здійснення господарської діяльності. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/500/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.02.2025 року о 13:00 год..
27 січня 2025 року до суду надійшов відзив Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та на підставі наказу Східного МУ ДПС по роботі з ВПП від 18.01.2024 № 11-п та повідомлення від 18.01.2024 № 7/32-00-07-06-13, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року (від 19.12.2023 вх. № 9345381970) з урахуванням уточнюючих розрахунків. За результатами проведеної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», зокрема: встановлено порушення ПАТ- пп. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1,2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. б) п.200.4, ст. 200, з урахуванням норм п. 44.1, ст. 44 ПКУ, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за листопад 2023 року, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2023 на суму ПДВ 73 724 443 гривень. На підставі висновків акту перевірки від 15.02.2024 № 128/32-00-07-06-14/24432974 контролюючим органом прийнято ППР від 12.03.2024 № 000/198/32-00-07-06-19, про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок у банку у розмірі 73 724 443 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 36 862 221,50 гривень. Рішенням ДПС України від 23.05.2024 № 15227/6/99-00-06-01-04-06 про результати розгляду скарги ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», керуючись главою 4 розділу II ПК України, ДПС скасовує ППР Східного МУ по роботі з ВПП від 12.03.2024 № 000/198/32-00-07-06-19 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 43957994), ТОВ «АГРОДОН-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44161478), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37007132), ТОВ «КАЙМАН» (код ЄДРПОУ 33109342), ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 30655877) у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині вказане ППР залишено без змін, а скаргу - частково задоволеною. Наказом Державної податкової служби України від 09.07.2024 № 505 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», у зв'язку з виявленням невідповідності висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) від 15.02.2024 № 128 /32-00-07-06-14/24432974 з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за листопад 2023 року вимогам законодавства у зв'язку з неповним з'ясуванням під час перевірок питань, що повинні бути перевірені під час їхнього проведення для винесення об'єктивних висновків щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, Східному МУ ДПС по роботі з ВПП доручено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету по взаємовідносинах зТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 43957994); ТОВ «АГРОДОН-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44161478); ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ»» (код ЄДРПОУ 37007132); 4. ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 30655877). У порядку контролю за правильністю якого складене податкове повідомлення рішення, що було скасоване рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 23.05.2024 № 15227/6/99-00-06-01 04-06. На виконання наказу Державної податкової служби України від 04.06.2024 № 406 Східним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) (наказ від 18.07.2024 № 167-п). В охопленому перевіркою звітному періоді ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» оформляв взаємовідносини з вищезазначеними контрагентами-постачальниками, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліках вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування за листопад 2023 року на загальну суму ПДВ 44402702,64 грн. Крім того, відповідачем зауважується про принцип індивідуалізації відповідальності та принципу обачності при виборі контрагентів. Так, позивач та його контрагенти фігурують у великій кількості кримінальних проваджень, в більшості з яких відсутні ухвали, виправдовувальні вироки чи постанови про закриття, а отже можливо прийти до висновку, що позивачем не було досліджено ділової репутації відповідних контрагентів, які надавали відповідні господарські послуги. Крім того, відповідачем зазначається, що укладені між ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та його контрагентами договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Також відповідач звертає увагу, що податковий орган має право збирати податкову інформацію про платників податків та використовувати її під час проведення документальних перевірок, у зв'язку з чим докази неможливості реального виконання господарських операцій (відсутність достатньої кількості працівників, основних засобів, неможливість встановлення походження товару/робіт/послуг, невідповідність між наданими до перевірки первинними документами та даними податкової інформації) належним чином зібрані та відображені в акті перевірки.
03 лютого 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладена позиція аналогічна заявленій ним у власній позовній заяві з зазначенням тотожних доводів та аргументів.
03 лютого 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку про те, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. у відпусці, справу №160/500/25 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначену на 03.02.2025 року о 13:00 год, знято з розгляду.
Наступне підготовче засідання призначено на 17 лютого 2025 року о 13:00 год.
17 лютого 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення на відповідь на відзив.
17 лютого 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень позивача з додатками до матеріалів справи №160/500/25.
У підготовчому судовому засіданні 17 лютого 2025 року було оголошено перерву до 03 березня 2025 року о 14:00 год.
24 лютого 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення на додаткові пояснення позивача від 17.02.2025 №1114/6.
У підготовчому судовому засіданні 03 березня 2025 року було оголошено перерву до 31 березня 2025 року о 11:00 год.
03 березня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення.
31 березня 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку №409 про те, що у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі об 10:57 год справу №160/500/25 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначену на 31.03.2025 року об 11:00 год, знято з розгляду.
Наступне підготовче засідання призначено на 07 квітня 2025 року об 11:00 год.
31 березня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи №160/500/25.
31 березня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень позивача від 28.03.2025 до матеріалів справи №160/500/25.
07 квітня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення на клопотання позивача від 31.03.2025 та додаткові пояснення від 28.03.2025.
У підготовчому судовому засіданні 07.04.2025 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено закрити підготовче провадження у справі №160/500/25 та перейти до розгляду справи по суті у судовому засіданні 21.04.2025 року об 11:00 год.
21 квітня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень позивача до матеріалів справи №160/500/25.
21 квітня 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку про те, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. на лікарняному, справу №160/500/25 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначену на 21.04.2025 року об 11:00 год, знято з розгляду.
Наступне підготовче засідання призначено на 12 травня 2025 року о 14:00 год.
12 травня 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку про те, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. на лікарняному, справу №160/500/25 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначену на 12.05.2025 року о 14:00 год, знято з розгляду.
Наступне підготовче засідання призначено на 26 травня 2025 року о 14:00 год.
У судовому засіданні 26 травня 2025 року було оголошено перерву до 09 червня 2025 року о 09:15 год.
30 травня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 09 червня 2025 року було оголошено перерву до 23 червня 2025 року о 09:15 год.
23 червня 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку про те, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. на навчанні, всі справи призначені до розгляду на 23.06.2025 року зняті з розгляду.
Наступне підготовче засідання призначено на 30 червня 2025 року о 15:00 год.
27 червня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 30 червня 2025 року було оголошено перерву до 21 липня 2025 року об 11:00 год.
01 липня 2025 року року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень позивача до матеріалів справи №160/500/25.
21 липня 2025 року секретарем судового засідання Лемзіковою В.С. складено довідку про те, що у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тулянцевої І.В. на лікарняному, всі справи призначені до розгляду на 21.07.2025 року зняті з розгляду.
Наступне підготовче засідання призначено на 31 липня 2025 року об 11:00 год.
30 липня 2025 року року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №160/500/25.
У судовому засіданні 31 липня 2025 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 08 вересня 2025 року о 12:00 год.
У судовому засіданні 08 вересня 2025 року оголошено перерву до 22 вересня 2025 року об 11:00 год.
08 вересня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №160/500/25 заяви позивача щодо вирішення судом питання стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивача у судовій справі №160/500/25 після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
19 вересня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли заперечення на заяву позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.
22 вересня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 22 вересня 2025 року, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпро, було оголошено перерву до 29 вересня 2025 року об 11:00 год.
29 вересня 2025 року року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень позивача до матеріалів справи №160/500/25.
У судовому засіданні 29 вересня 2025 року було оголошено перерву до 06 жовтня 2025 року о 13:00 год.
У судовому засіданні 06 жовтня 2025 року було оголошено перерву до 20 жовтня 2025 року о 14:00 год.
У судовому засіданні 20 жовтня 2025 року представник позивача підтримав пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому, у відповіді на відзив та додаткових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 20 жовтня 2025 року пред'явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) є юридичною особою зареєстрованою 08.04.2004 року, про що внесено відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.2004 року та зроблено відповідний запис №1 227 120 0000 001364. Основний вид економічної діяльності: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів
Позивач зареєстрований платником податків 17.12.1996 та на момент проведення перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» перебувало на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Наказом Державної податкової служби України від 09.07.2024 № 505 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», у зв'язку з виявленням невідповідності висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) від 15.02.2024 № 128 /32-00-07-06-14/24432974 з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за листопад 2023 року вимогам законодавства у зв'язку з неповним з'ясуванням під час перевірок питань, що повинні бути перевірені під час їхнього проведення для винесення об'єктивних висновків щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків доручено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету по взаємовідносинах з: ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 43957994); ТОВ «АГРОДОН-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44161478); ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ»» (код ЄДРПОУ 37007132); ПРАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 30655877). У порядку контролю за правильністю якого складене податкове повідомлення - рішення, що було скасоване рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 23.05.2024 № 15227/6/99-00-06-01- 04-06.
На виконання наказу Державної податкової служби України від 04.06.2024 № 406 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 24432974), яке оформлено наказом від 18.07.2024 № 167-п.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.10.2024 року № 887/32-00-07-03-14/24432974, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
- п.п. «а» п.198.1, абз. 1-3 п.198.2, абз. 1,2 п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за листопад 2023 року, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2023 на суму ПДВ 44402703 грн.
Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що ПАТ «АРСЕЛОРМПТАЛ КРИВИЙ РІГ» при відображенні в податковій звітності взаємовідносин з контрагентами, які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня кількості персоналу для надання послуг/виконання робіт; відсутність (або незначна наявність) основних засобів; відсутність технічної та матеріальної базі для виконання робіт/послуг, постачання ТМЦ; неможливість виробництва ТМЦ, відсутності фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації товарів, робіт/послуг; неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій з урахуванням часу, місту. знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг тощо), а саме: ТОВ «Гарант Прайм»; ТОВ «Агродон-трейд»; ТОВ «БК «Метком Інвест»; ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ». У ході перевірки ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами встановлено: відсутність (ненадання до перевірки) первинних документів по зазначеним контрагентам; дефектність первинних документів, що свідчить про формальний підхід при їх складанні (господарські операції відбувалися самі по собі, або взагалі господарські операції не відбувалися, а документи складалися); оформлення господарських операції без фактичного їх здійснення тощо. Проведеною перевіркою при дослідженні взаємовідносин шляхом проведення аналізу первинних документів, які надано ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» до перевірки із вищезазначеними контрагентами, перевіркою встановлено багатоступеневий ланцюг формування податкового кредиту, до складу якого входять контрагенти, які здійснювали незаконну діяльність та проводили неіснуючі операції з продажу товарів, робіт, послуг з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до даних, інформаційних систем ДПС, податкової звітності, інших джерел інформації перевіркою встановлено проведення операції з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, не мають правових зв'язків по операціях з реалізації (продажу) товарів, послуг. За результатами перевірки виявлено факти щодо відсутності у контрагента можливості для виготовлення товару, виконання робіт, надання послуг, що є змістом господарської операції Встановлено неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою яка оформила документи на постачання товару/послуг, підприємницької діяльності; відсутність у штаті достатньої кількості персоналу для виробництва/постачання ТМЦ, надання послуг/виконання робіт, тобто, контрагенти не мали можливості здійснювати господарські операції, та як наслідок не встановлено виробника товару, надавача робіт, послуг. З огляду на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) контрагенти позивача не мали умов для ведення господарської діяльності, що в свою чергу унеможливлює реалізацію товарів, послуг в обсягах, на які оформлено первинні документи. Крім того ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» не надано до перевірки по взаємовідносинам з ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» сертифікатів якості/паспортів якості та товарнотранспортних накладних, залізничних накладних, кур'єрської служби; та регістрів бухгалтерського обліку: обігово-сальдової відомості журналів-ордерів тощо. ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» не надано до перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ»: журналів проходження інструктажів, тренінгів з питань охорони праці працівниками ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», розрахунків обсягу та вартості заміщення природного газу біопаливом, а також будь-яких первинних документів, щодо підтвердження ввезення обладнання та матеріалів на його територію, для підтвердження реальної змоги виконання послуг по заміщенню природного газу біопаливом на ОП № 4, №5. Також не було надано Акт готовності Виконавця (ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ») для надання послуг; неможливість надання послуг на зменшення витрат на споживання природного газу ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на користь позивача через відсутність дозвільних документів (ліцензій, дозволів); ненадання документації, яка підтверджує додаткові витрати відповідно до п. 2.3 закупівлю палива, мастила, інструментів тощо та нібито недостовірність даних, зазначених у актах здачі-приймання робіт (надання послуг), складених ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на виконання договору № 2060 від 27.09.2018 стосовно заміщення природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печей № 4 та № 5. Така недостовірність зумовлена, тим, що вищезазначені акти оформлені у довільній формі, що унеможливлює здійснення підрахунку фактичної наявності трудових ресурсів у виконавця робіт (людино-годин, спец. техніки, матеріалів, сировини для виконання послуги. А також відсутність серед кодів КВЕД, зареєстрованих за ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», коду КВЕД, який би відповідав суті послуг по заміщенню природного газу біопаливом, що надавалися ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на користь ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ». Також наголошено про відповідність контрагента - ТОВ «АГРОДОН-ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податків
На підставі висновків акта перевірки від 04.10.2024 року № 887/32-00-07-03-14/24432974 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №923/32-00-07-03-19 від 29.10.2024 року, яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунках платника у банку за листопад 2023 року у розмірі 44402703 грн., а також застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 22201351,50 грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подано до Державної податкової служби України скаргу від 11.11.2024 №85-12/134, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України прийнято рішення від 18.12.2024 року №37903/6/99-00-06-01-04-06, відповідно до якого, керуючись главою 4 розділу ІІ ПК України, ДПС залишило без змін ППР Східного міжрегіонального управління ДПС но роботі з великими платниками податків від 29.10.2024 №923/32-00-07-03-19, а скаргу - без задовольння.
Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії - віднімання, і в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.
Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.
Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.
З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.
Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про завищення бюджетного відшкодування за листопад 2023 року по операціям з контрагентами: ТОВ «Гарант Прайм» на загальну суму ПДВ у розмірі 9 677 135 гривень; ТОВ «Агродон-трейд» на загальну суму ПДВ у розмірі 149 887 грн; ТОВ «БК «Метком Інвест» на загальну суму ПДВ у розмірі 34551769 грн; ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» на загальну суму ПДВ у розмірі 23 912,00 грн.
Так в акті від 04.10.2024 року № 887/32-00-07-03-14/24432974, щодо взаємовідносин позивача з:
- ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» зазначається про ненадання до перевірки сертифікатів якості/паспортів якості та товарнотранспортних накладних, залізничних накладних, кур'єрської служби; регістрів бухгалтерського обліку: обігово-сальдової відомості журналів-ордерів тощо; та відсутність факту постачання товару на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, основних фондів, виробних активів складських приміщень та транспортних засобів щодо виробництва товарно-матеріальних цінностей, які реалізовано на адресу позивача;
- ТОВ «Агродон-трейд» зазначається про відповідність ТОВ «АГРОДОН-ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податків та відсутність факту постачання товару ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на неможливість встановлення джерела походження товарів по ланцюгу їх постачання.
- ТОВ «БК «Метком Інвест» зазначається про нереальність операцій з постачання товару на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки за сукупністю обставин нібито не було встановлено джерело походження цих товарів по ланцюгу постачання. Наявністю в ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» та інших суб'єктів господарювання, які реєстрували податкові накладні з придбання/продажу товарів/послуг, мають спільних засновників та/або посадових осіб. Відсутністю в ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» власних або залучених працівників, власних та/або орендованих транспортних засобів, матеріальних ресурсів для виконання робіт на користь Позивача, дозвільних документів. Юридичною дефектністю первинних документів, зокрема актів коригування вартості дизельного палива та актів приймання виконаних будівельних робіт, яка нібито полягає в тому, що всупереч норм укладених договорів складено акти щодо коригування вартості дизельного палива (що не передбачено договорами), документи складено у супереч реальному часу. Відсутністю у залучених ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» субпідрядників по ланцюгу (ТОВ «УКРОЛОГІСТИКА», ТОВ «БК «ДНІПРОСЕРВІС», ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ», ТОВ «УБК ГЛОБАЛ», ТОВ «УБК ДНІПРО») достатньої кількості власних/залучених працівників, матеріальних ресурсів, дозвільних документів; · Діяльність залучених ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МЕТКОМ ІНВЕСТ» субпідрядників по ланцюгу (ТОВ «УКРОЛОГІСТИКА», ТОВ «БК «ДНІПРОСЕРВІС», ТОВ «УКРСПЕЦМЕХАНІЗАЦІЯ», ТОВ «УБК ГЛОБАЛ», ТОВ «УБК ДНІПРО») не має на меті отримання прибутку, сплату податків та відсутня економічна доцільність укладених угод і господарської діяльності в цілому
- ТОВ «Гарант Прайм» зазначається про ненадання до перевірки певних документів, зокрема журналів проходження інструктажів, тренінгів з питань охорони праці працівниками ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», розрахунків обсягу та вартості заміщення природного газу біопаливом, а також будь-яких первинних документів, щодо підтвердження ввезення обладнання та матеріалів на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», для підтвердження реальної змоги виконання послуг по заміщенню природного газу біопаливом на ОП № 4, №5. Також не було надано Акт готовності Виконавця (ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ») для надання послуг; неможливість надання послуг на зменшення витрат на споживання природного газу ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» через нібито відсутність дозвільних документів (ліцензій, дозволів); ненадання документації, яка підтверджує додаткові витрати відповідно до п. 2.3 закупівлю палива, мастила, інструментів тощо та нібито недостовірність даних, зазначених у актах здачі-приймання робіт (надання послуг), складених ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на виконання договору № 2060 від 27.09.2018 стосовно заміщення природного газу біопаливом на обпалювальних обертових печей № 4 та № 5. Така недостовірність зумовлена, тим, що вищезазначені акти оформлені у довільній формі, що унеможливлює здійснення підрахунку фактичної наявності трудових ресурсів у виконавця робіт (людино-годин, спец. техніки, матеріалів, сировини для виконання послуги; відсутність серед кодів КВЕД, зареєстрованих за ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», коду КВЕД, який би відповідав суті послуг по заміщенню природного газу біопаливом, що надавалися ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на користь позивача.
При цьому, суд вказує, що в акті перевірки контролюючим органом не надано оцінку господарським взаємовідносинам позивача з його контрагентами на підставі наданої до перевірки первинної документації та документів бухгалтерського та податкового обліку.
Суд встановив, що позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та існування зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем робіт.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентами позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.
Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.
Як вже зазналось у відповідності пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.
Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.
Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, що мають у власному розпорядженні транспортні засоби для здійснення постачання/перевезення відповідної продукції. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.
При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.
На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ «Гарант Прайм»; ТОВ «Агродон-трейд»; ТОВ «БК «Метком Інвест»; ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ», оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.
Так, на переконання суду, неможливо дійти з інформації, що міститься в ІТС "Податковий блок" за відсутності безпосереднього дослідження контролюючим органом фінансово - господарської діяльності даного суб'єкта господарювання, в тому числі щодо наявних обсягів сировини (запасів минулих періодів та їх фактичний стан який міг вплинути на кінцевий об'єм/площу виготовлених ТМЦ).
Про такий висновок суду свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 року у справі №804/5965/16, згідно якої, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Варто зазначити, що в Акті перевірки більшість доводів податкового органу, за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем із ТОВ «Гарант Прайм»; ТОВ «Агродон-трейд»; ТОВ «БК «Метком Інвест»; ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ», стосуються або цих контрагентів, або їх контрагентів.
Також, Верховний Суд у Постанові від 21.01.2021 року по справі №804/959/16 зазначив, що що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.
Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й та 4-й ланці є суб'єкти господарської діяльності, у яких, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність ресурсів для здійснення господарської діяльності, та/або відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з такими суб'єктами господарської діяльності.
Відтак, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки «ризикових», є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.
При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та його безпосередніми контрагентами.
Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.
Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.
Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Крім того суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.
При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності з контрагентами позивача пов'язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на думку податкового органу неналежним чином здійснюють свою діяльність, що є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.
При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб'єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов'язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.
Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.
Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466-IX).
Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що вказані зміни до статті 112 ПК України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й на час виникнення спірних правовідносин активно використовувалися в судовій практиці. Суди застосовували доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності і до прийняття Закону № 466-ІХ (зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав відповідні висновки в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а та від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/18). При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався також і на рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. До того ж норма частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, у якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів, існувала й на час виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.
На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.
Так, рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.
Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.
При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2023 року у справі №360/1283/20, та від 03.03.2023 року у справі № 804/644/16.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.
В даній справі відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарських операцій, зокрема, не долучено до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагентів позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагентів.
Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатньо, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.12.2019 року у справі №814/1439/17 та від 26.01.2023 року у справі № 280/5647/19.
Щодо посилань контролюючого органу про ненадання до перевірки таких документів, як сертифікати якості на придбаний товар, то суд погоджується з твердженням позивача, що вказані документи не належать до документів на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а, від 23.10.2018 у справі №804/16486/15, від 21.10.2020 у справі №620/846/19 вказував, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, а тому саме по собі незбереження й ненадання позивачем означених документів не є безперечним доказом відсутності господарської операції.
Також судом враховується та додатково наголошується на цьому відповідачем, що є сертифікат якості від ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» за № 025 до договору № 1587 щодо поставки товару ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» відповідно до Видаткової накладної № 178 від 08.11.2023.
Суд погоджується й з твердженнями позивача, що ТТН в першу чергу є документом, який підтверджує факт надання послуг перевезення, а не факт поставки товарів.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, товарнотранспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. А товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Окрім цього судом також береться до уваги, що базисом поставки товарів, які поставлялися ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» на адресу позивача, згідно з правилами Інкотермс, виходячи з положень відповідних специфікацій, є DDP, склад покупця (Позивача), м. Кривий Ріг. Тобто, саме ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» було відповідальним за доставку товарів на користь позивача, а відповідно, останній не мав жодного відношення до організації доставки придбаних товарів, і жодним чином не міг проконтролювати дії ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» щодо цього, а тому не може нести будь-яку відповідальність за будь-які потенційні порушення, які могли бути допущені ПрАТ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» при здійсненні доставки товарів.
Також запитувані контролюючим органом документи, а саме: журнал обліку оформлення перепусток, перепустки щодо перетину КПП працівникам та транспортом, журнали проходження інструктажів / тренінгів з питань охорони праці не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції. Вказані документи стосуються виключно організації та здійснення пропускного режиму Позивача, дотримання правил охорони праці.
Щодо твердження податкового органу про неможливість надання ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» послуг на користь ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» через відсутність дозвільних документів, то судом враховується, що надання послуг із заміщення природного газу біопаливом не відноситься до видів діяльності, які потребують отримання ліцензії з огляду на ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Крім того, сама по собі наявність чи відсутність того чи іншого дозволу у контрагента не може бути підставою для визнання операції нереальною. Зокрема, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх, що додатково підтверджується висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 20.02.2023 у справі № 520/9667/19.
Щодо твердження контролюючого органу про ненадання до перевірки документації, яка підтверджує додаткові витрати відповідно до п. 2.3 закупівлю палива, мастила, інструментів тощо та нібито недостовірність даних, зазначених у актах здачі-приймання робіт (надання послуг), складених ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», то суд зауважує , що чинним законодавством не передбачена вимога щодо ступеню деталізації опису здійснених господарських операцій в первинних документах.
Вищезазначена правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема у постановах: від 12.02.2020 по справі № 813/3577/13-а, від 20 березня 2020 року у справі № 560/3956/18; від 15 квітня 2020 року по справі № 240/5420/18; від 02 липня 2020 року по справі № 560/711/19.
Щодо твердження відповідача про відсутність серед кодів КВЕД, зареєстрованих за ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», коду КВЕД, який би відповідав суті послуг по заміщенню природного газу біопаливом, що надавалися ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» на користь позивача, то суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України (далі - ГК України, чинного на момент виникнення спірних відносин): «Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом».
Тобто, відсутність серед переліку видів діяльності (кодів КВЕД) в ЄДР, який міститься відносно ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ», такого виду діяльності як заміщення природного газу біопаливом, не свідчить про заборону ТОВ «ГАРАНТ ПРАЙМ» здійснювати такий вид діяльності чи про нереальність послуг із заміщення природного газу на користь ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ».
Вищезазначене підтверджується судовою практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 28.09.2022 у справі № 826/11514/17, відповідно до якої: «Колегія суду звертає увагу, що за загальним правилом цивільна правоздатність юридичної особи є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина 1 статті 91 ЦК України). А норми статті 43 ГК України передбачають право суб'єкта господарювання на Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.01.2025 16 здійснення будь-якої підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, та відповідно на укладення будь-яких угод. Отже, юридична особа має право здійснювати будь-які не заборонені законом правочини. Відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними. Так само як і зазначення у статуті будь-якого підприємства переліку видів діяльності чи зазначення певного виду як основного саме собою не є доказом фактичного здійснення всіх цих видів діяльності чи здійснення певного виду діяльності саме як основного. Винятки із зазначеного правила встановлюються законом.»
Щодо факту віднесення окремих контрагентів-постачальників позивача до категорії «ризикових» відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, суд зазначає, що такий Порядок врегульовує виключно правовідносини, які виникають між податковим органом та платником податку на додану вартість. При цьому, єдиним правовим наслідком визнання платника податку «ризиковим» є виникнення у податкового органу права зупинити реєстрацію податкової накладної платника ПДВ, визнаного «ризиковим», жодних інших правових наслідків податковим законодавством не передбачено. Відтак, перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій.
Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 160/31872/23.
До того ж змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року по справі №500/2237/20).
У контексті наведеного слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб'єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб'єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.
Щодо доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд зазначає, що порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Самі ж протоколи допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування до винесення вироку в рамках кримінального провадження не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.
Аналогічні правові висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом.
Таким чином, посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача не може бути прийнято до уваги судом, оскільки відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано до суду не було.
Також суд зазначає, що від'ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з контрагентами, визначене вірно у частині, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.
Відтак у даному випадку суд вважає, що висновок про нереальність здійснених операцій між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ТОВ «Гарант Прайм»; ТОВ «Агродон-трейд»; ТОВ «БК «Метком Інвест»; ТОВ «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» є необґрунтованим, зроблений без посилання на відповідні докази (акти перевірок, зустрічних звірок, рішення суду), тобто висновки контролюючого органу мають суб'єктивний характер та є нічим іншим ніж припущенням.
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «В1» №923/32-00-07-03-19 від 29.10.2024 року, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, в частині зменшення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунках платника у банку за листопад 2023 року у розмірі 44402703 грн., а також застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 22201351,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволеню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 49031, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 29.10.2024 №923/32-00-07-03-19, винесене Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 49031, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 листопада 2025 року.
Суддя І.В. Тулянцева