31 жовтня 2025 рокуСправа №160/23638/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 серпня 2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати дії відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з фактичною відмовою ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком за період: з 07.05.2019 року по 29.07.2021, відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. №1058 - IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - як бездіяльність;
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 р. про перерахунок пенсії за віком за період: з 07.05.2019 року по 29.07.2021 року, відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. №1058 - IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 07.05.2019 року. Позивач вказує, що відповідачем протиправно допущені порушення при обчисленні пенсії, а саме заробітна плата взята лише по березень 2019 року, тоді як звернення відбулося у травні 2019 року, і мав бути врахований заробіток по травень 2019 р. включно. Для розрахунку середньої заробітної плати замість необхідних 2016, 2017, 2018 років (три календарні роки, що передують року звернення) були взяті 2014, 2015, 2016 роки. Крім того, позивач зазначив, що після звільнення 29.07.2021 року відповідач змінив лише коефіцієнт стажу, додавши 2 роки 4 місяці, але не перерахував заробітну плату з урахуванням 2 років і 4 місяців роботи після призначення пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують право на отримання пенсії в належному розмірі позивач звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
05.09.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 12.01.2007 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 07.05.2019 переведена на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), обчислену за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є певний стаж роботи за спеціальністю.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за вислугу років має призначатися згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Проте, на даний час такий законодавчий акт не прийнято, тому пенсії призначаються відповідно до норм цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 Закону № 1058-ІV (залежно від страхового стажу та заробітної плати кожної конкретної особи) та з урахуванням норм статті 28 цього ж Закону (наявність страхового стажу - 30 років для жінок та 35 років для чоловіків): пенсія встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та за кожний повний рік страхового стажу понад зазначений пенсія за віком збільшується на 1 % від розміру пенсії, обчисленої відповідно до вказаної вище статті 27, але не більше ніж на 1 % мінімального розміру пенсії за віком.
При цьому, слід зазначити, що положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено лише порядок обчислення спеціального стажу та умови, за яких визначається право на пенсію за вислугу років, в той час як нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено порядок обчислення розміру пенсії, розрахунку коефіцієнтів страхового стажу, заробітної плати, залежно від яких визначається розмір пенсії.
Отже, документально встановлено, що при обчисленні пенсії позивачу при призначенні пенсії за вислугу років був застосований розрахунок, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не Законом України "Про пенсійне забезпечення", оскільки Закон України "Про пенсійне забезпечення" визначає лише умови набуття права на призначення пенсії за вислугу років.
Позивачем до територіального органу Пенсійного фонду подано заяву про переведення на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Переведення з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, а пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону (в межах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
При цьому, порядок та умови здійснення переведення з одного виду пенсії на інший визначений лише частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема:
переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесено ряд змін, зокрема, п. 4-3 ч. 4 р.ХV Прикінцеві положення, встановлено:
"Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Таким чином, з метою осучаснення пенсійних виплат, при обчислені розміру пенсії з 01.10.2017 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (3764,40 грн).
Також, відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
На виконання частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV органом Пенсійного фонду здійснюється індексація пенсій за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124.
Індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який є складовою формули розрахунку пенсії, на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у 2019 році - 1,17 (постанова КМУ № 124 від 20.02.2019), у 2020 році - 1,11, у 2021 році-1,11 (постанова КМУ № 127), у 2022 році - 1,14 (постанова КМУ № 118 від 16.02.2022), у 2023 році - 1,197 (постанова КМУ № 168 від 24.02.2023), у 2024 році - 1,0796 (постанова КМУ № 185 від 23.02.2024).
Отже, на коефіцієнти підвищення 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 збільшується не загальний розмір пенсії, а показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії, а саме: 3764,40 грн (показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки) х 1,17 (2019 рік) х 1,11 (2020 рік) х 1,11 (2021 рік) х 1,14 (2022 рік) х 1,197 (2023 рік) х 1,0796 (2024 рік) - 7994,47 грн.
З 01.03.2024 застосовано показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн), з урахуванням коефіцієнтів попередніх років (1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) що складає - 7994,47 грн.
З 01.03.2025 застосовано показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн), з урахуванням коефіцієнтів попередніх років (1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,19, 1,0796 та 1,115) що складає - 8913,83 грн.
При цьому, визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується лише у випадку первинного призначення пенсії або переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Оскільки позивачу була призначена пенсія до 01 жовтня 2017 року, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (частина друга статті 40 Закону № 1058-ІV) не застосовується.
Отже, враховуючи той факт, що позивач став учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугу років, яка є різновидом пенсії за віком в розумінні Закону № 1058-ІV, підстави для здійснення позивачу первинного призначення пенсії у 2019 році за нормами ст. 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2016-2018 роки - відсутні.
Щодо вимоги про проведення перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивача 07.05.2019 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, яку обчислено відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При переведенні позивача з виду на вид (07.05.2019) пенсію за віком обчислено із заробітної плати з 01.04.1990 по 31.03.1995 та за даними, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.03.2019.
Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 42 Закону № 1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
21.05.2021 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 статті 42 Закону № 1058-ІV з урахуванням виключно набутого стажу, оскільки при застосуванні заробітної плати зменшується коефіцієнт заробітної плати, що відповідно призводить до зменшення пенсії.
При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кількості відпрацьованих місяців) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний період у розрізі кожного місяця.
Страховий стаж позивача зарахований по 31.07.2021, складає 43 роки 06 місяців 02 дні.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % становить 0,43500.
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058-IV виходячи із заробітної плати з 01.04.1990 по 31.03.1995 та за даними, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.03.2019.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить - 1,33900.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 складає 11935,62 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн х 1,33900).
Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.06.2025 складає 5498,92 грн, у тому числі:
5191,99 грн - основний розмір пенсії (11935,62 грнх 0,43500);
306,93 грн - доплата за 13 років понаднормативного стажу (2361,00 грн х 13 %).
27.09.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 вказує, що 12 січня 2007 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років та позивач отримувала пенсію з 12.01.2007 року по 31.03.2007 року. З 02.04.2007 року позивач повернулась працювати на посаду з якої вийшла на вищевказану пенсію, виплату пенсії було припинено.
Вказує, що право на одержання одночасно і пенсії, і заробітної плати виникає лише у разі, якщо після досягнення пенсійного віку буде призначено пенсію за віком. Чим позивач і скористалась, як позивач зазначила у позові, 07.05.2019 року згідно ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 - IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ще продовжувала працювати до 31.07.2021 року включно.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Але, навіть у разі, коли пенсійний орган переведе пенсіонера на пенсію за віком, пенсія може виплачуватись у розмірі, меншому за встановлений законодавством.
Так, одним із важливих показників, що враховується при розрахунку розміру пенсії, є середня заробітна плата в Україні за три роки до звернення за пенсією. Цей показник має прямо пропорційний вплив на загальний розмір пенсії. За приписами законодавства, у разі, якщо особа переходить на інший вид пенсії, що передбачений іншим законом, до уваги має братися показник середньої заробітної плати за три роки до звернення за новим видом пенсії.
Отже, оскільки пенсія за вислугу років передбачена Законом України "Про пенсійне забезпечення", а пенсія за віком - Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі переходу з першого виду пенсії на другий має братися до уваги саме новий показник середньої заробітної плати. В випадку позивача при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, для перерахунку пенсії беруться дані за останні три роки перед зверненням, тобто з 07 травня 2016 року по 07 травня 2019 року, за умови, що за цей період позивач отримувала заробітну плату і сплачувала внески до ПФУ.
При цьому, позивач не отримувала пенсію за вислугу років, і працювала, перерахунок повинен проводитися на основі заробітної плати позивача та страхового стажу, набутих за цей період. Зазвичай, для перерахунку пенсії береться заробітна плата за останні три роки до моменту звернення до ПФУ і у випадку позивача це період з 07 травня 2016 року до 07 травня 2019 року. Також враховується набутий додатковий страховий стаж.
Проте, органи Пенсійного фонду України при переході на пенсію за віком продовжують використовувати старий показник середньої заробітної плати в Україні. У випадку позивача за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, що суттєво зменшує її розмір.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.
З 12.01.2007 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно п. "е" і "ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
07.05.2019 року позивач звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до поданої заяви від 07.05.2019 року, відповідачем здійснено перерахунок пенсії та переведено на пенсію за віком з 07.05.2019 року відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23.06.2025 року позивач звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії.
Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №32490-23544/Д-01/8-0400/25 від 21.07.2025 року позивача повідомлено, що відповідно поданої заяви, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно д пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення, а саме з 12.01.2007 року.
Відповідно поданої заяви від 07.05.2019 року позивачу здійснено перерахунок пенсії та переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058).
Відповідно до першого абзацу частини 4 статті 42 Закону № 1058 передбачено, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не залежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислено пенсію.
21.05.2021 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно частини 4 статті 42 Закону № 1058 з урахуванням виключно набутого стажу, оскільки при застосуванні заробітної плати зменшується коефіцієнт заробітної плати, що відповідно призводить зменшення пенсії.
При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кількості відпрацьованих місяців) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної на застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний період у розрізі кожного місяця.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини (розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом).
Пенсію було призначено на підставі наявних в пенсійній справі документів про стаж та заробітну плату.
Станом на дату надання відповіді, страховий стаж позивача, зарахований по 31.07.2021, складає 43 роки 6 місяців 2 дні.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного і страхового стажу 1% становить 0,43500
Першим пунктом статті 40 Закону № 1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати з 01.04.1990 по 31.03.1995 та за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.03.2019.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить - 1,33900.
Чинним законодавством передбачено застосування середньої заробітної плати за попередні три роки, виключно при зверненні за призначенням пенсії.
Стосовно пенсій, призначених у попередні роки, то при їх обчисленії застосовуються інші показники.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 складає 11935,62 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 8913,83 грн х 1,33900).
Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.06.2025 складає 5498,92 грн,; тому числі:
5191,99 грн - основний розмір пенсії (11935,62 грн. х 0,43500);
306,93 грн - доплата за 13 років понаднормативного стажу (2361,00 грн х 13%).
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, врегульовані Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з абзацом першим частиною першою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058, виходячи із заробітної плати за періоди з 01.04.1990 по 31.03.1995; за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - ДРЗО) з 01.07.2000 по 31.03.2019.
Суд встановив, що на дату призначення пенсії за віком (07.05.2019) позивач продовжувала трудову діяльність. Однак при розрахунку розміру пенсії було враховано заробіток лише по 31.03.2019 включно.
Таким чином, дохід, отриманий позивачем у період з 01.04.2019 по 07.05.2019 (включно з датою призначення пенсії), був виплачений, але не був врахований для обчислення пенсії. Протилежного відповідачем у межах цієї справи не доведено.
Таким чином, дії відповідача щодо врахування заробітку позивача лише по 31.03.2019 включно є протиправними, оскільки це призвело до необґрунтованого виключення із розрахунку пенсії доходу за період, що входить до її страхового стажу та має бути врахований при призначенні.
Щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно пунктів 2-1, 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Втім позивачу у 2007 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV позивач звернулась вперше в 2019 році, відтак в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058. Тому, за обставин цієї справи має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 29.03.2023 року у справі №240/4170/19.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2019 році на підставі норм Закону №1058-IV мав бути врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2016, 2017, 2018 роки.
На підставі викладеного, оскільки відповідачем було застосовано невірний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2014, 2015 та 2016 роки замість вірного - за 2016, 2017, 2018 роки, суд приходить до висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки.
Щодо тверджень відповідача про те, що 21.05.2021 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 з урахуванням виключно набутого стажу, оскільки при застосуванні заробітної плати зменшується коефіцієнт заробітної плати, що відповідно призводить до зменшення пенсії, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено судом вище, згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
У свою чергу, механізм проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", щороку з 01 квітня без додаткового звернення осіб, які після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати визначає Порядок проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року № 10-1 (далі - Порядок № 10-1).
Підпунктом 1 пункту 3 Порядку № 10-1 встановлено, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавством встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу.
Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. При цьому, показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
Так, за першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу, змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону №1058-IV: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З огляду на викладене, під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи (К).
При цьому, Верховний Суд у постановах від 01 листопада 2018 у справі №804/9874/14, від 13 червня 2019 у справі №265/84/16-а, від 29 липня 2020 у справі №264/7044/16-а, від 18 листопада 2020 у справі №522/1916/17, від 21 жовтня 2021 у справі №2-а-2430/11 зазначив, що перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону.
При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у листі від 21.07.2025 року № 32490-23544/Д-01/8-0400/25 за наслідками розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії за віком від 23.06.2025 року, з додаванням заробітної плати, отриманої після призначення пенсії, а саме з 07.05.2019 року по 29.07.2021 року, пенсійний фонд виходив з того, 21.05.2021 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно частини 4 статті 42 Закону № 1058 з урахуванням виключно набутого стажу, оскільки при застосуванні заробітної плати зменшується коефіцієнт заробітної плати, що відповідно призводить до зменшення пенсії.
Однак, суд звертає увагу на те, що оскільки згідно частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, відтак підстави для непроведення такого перерахунку з урахуванням заробітної плати, отриманої позивачем після призначення пенсії, а саме з 07.05.2019 по 29.07.2021 - відсутні.
При цьому, за правилами пункту 4 Прикінцевих Положень Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, не зважаючи на те, що після проведення відповідного перерахунку на підставі заяви позивача розмір пенсії можливо зменшиться, вказане не є підставою для непроведення такого перерахунку за бажанням самого пенсіонера на підставі відповідної заяви, з урахуванням положень частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Перерахунок та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
Зважаючи на встановлені обставини справи, норми чинного законодавства, з метою правильного та ефективного способу захисту порушеного права суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.06.2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник