05 листопада 2025 рокуСправа № 160/28519/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Надія Євгенівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Криленко Наталія Вікторівна про визнання неправомірним рішення, скасування постанови та визнання протиправними дій, -
02.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Криленко Наталія Вікторівна (далі - відповідачі) про визнання неправомірним рішення, скасування постанови та визнання протиправними дій, в якому позивач просить:
- визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Криленко Наталії Вікторівни щодо прийняття постанов про опис та арешт майна боржника від 26 лютого 2025 року у виконавчому провадженні № 77013117 земельної ділянки, загальною площею 11.660 га, з кадастровим номером 1222083000:01:001:0619, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район на території Катеринопільської сільської ради Криничанського району;
- скасувати постанови про опис та арешт майна боржника від 26 лютого 2025 року у виконавчому провадженні № 77013117 земельної ділянки, загальною площею 11.660 га, з кадастровим номером 1222083000:01:001:0619, для ведення товарного сільськогосподарського яка знаходиться за адресою: виробництва, Дніпропетровська область, Криничанський район на території Катеринопільської сільської ради Криничанського району;
- визнати противоправними дії головного державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Криленко Наталії Вікторівни щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна боржника, ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки, загальною площею 11.660 га, з кадастровим номером 1222083000:01:001:0619, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район на території Катеринопільської сільської ради Криничанського району, відповідно до звіту Про експертну грошову оцінку від 04 квітня 2025 року проведену ТОВ «Авто маркет»;
- визнати недійсними результати оцінки вартості нерухомого майна боржника, ОСОБА_1 , а саме: земельна ділянка, загальною площею 11.660 га, з кадастровим номером 1222083000:01:001:0619, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район на території Катеринопільської сільської ради Криничанського району, відповідно до звіту Про експертну грошову оцінку від 04 квітня 2025 року, в межах виконавчого провадження №77013117.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 зазначений позов залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк, з дня вручення ухвали про залишення позову без руху, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.
20.10.2025 позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої підтримує раніше надані доводи, посилається на правові висновки, викладені у постанові ВС від 14.08.2025 у справі №480/9707/23, апелює до необхідності доступу по правосуддя та на практику Європейського суду з прав людини. Позивач зазначає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші обмеження прав та свобод. Також позивач акцентує, що оскільки боржнику (позивачу) не надсилалися в повному обсязі результати визначення вартості майна, то фактично повне ознайомлення позивача з оцінкою арештованого майна не відбулося.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, цю позовну заяву подано з пропуском 10-денного строку звернення до суду, залишено без руху ухвалою суду від 07.10.2025 та запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відтак, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова відповідачем винесена 26.02.2025 у виконавчому провадженні №77013117, однак до суду із даним позовом позивач звернувся лише 02.10.2025, що підтверджується відміткою на конверті органу поштового зв'язку, тобто із пропуском 10-денного строку звернення до суду.
Разом з заявою про усунення недоліків позовної заяви, позивач надав суду копію листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.09.2025 №4292/Б-5044-05.2-09, наданого у відповідь позивачу на його скаргу від 22.08.2025.
Зі змісту вищевказаного листа від 23.09.2025 №4292/Б-5044-05.2-09 вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-440 від 02.07.2008 про стягнення аліментів перебувало на виконанні у відділі ДВС з 03.09.2008 та було завершено 11.12.2024 на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 26.11.2024, згідно якої, остання просить повернути без подальшого виконання вищевказаний виконавчий лист, у зв'язку з відсутністю заборгованості станом на 26.11.2024.
11.12.2024 державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору на користь держави у розмірі 24085,58 грн та відкриває виконавче провадження №77013117. Постанови по цьому виконавчому провадженню направлялися позивачу поштою на адресу: АДРЕСА_1 .
Суд заважує, що зазначена адреса вказана у позовній заяві як адреса позивача.
Згідно копії скарги ОСОБА_1 від 22.08.2025 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивач зазначає: «…прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77013117 від 11.12.2024 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмір 24085,58 грн. Вказана постанова отримана мною у лютому 2025 року.»
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач був обізнаний щодо виконавчого провадження № 77013117 та, зокрема, про постанову про відкриття виконавчого провадження № 77013117 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмір 24085,58 грн з лютого 2025 року, та зауважує, що законодавством не передбачено звільнення від необхідності дотримуватися процесуальних строків.
Принцип рівного доступу до правосуддя не означає автоматичного поновлення строків, а потребує доведення об'єктивних перешкод, яких у цьому випадку не було.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого законодавством строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, суд вважає, що позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що позивачем подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 22.10.2025 по 04.11.2025 у відпустці, ухвалу складено першого робочего дня - 05.11.2025.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Криленко Наталія Вікторівна про визнання неправомірним рішення, скасування постанови та визнання протиправними дій - повернути позивачу.
Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
У відповідності до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець