Справа № 991/10792/23
Провадження 1-кп/991/129/23
28 жовтня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування додаткового обов'язку, покладеного на обвинувачену
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сміла Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України
у межах кримінального провадження № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23 березня 2023 року.
20 жовтня 2025 року захисником ОСОБА_8 подано до суду клопотання про скасування додаткового обов'язку, покладеного на обвинувачену ОСОБА_7 , а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади дипломатичний паспорт НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 20 вересня 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначену рішенням суду суму застави внесено. Також, на виконання обов'язків, ОСОБА_7 здано до Міністерства закордонних справ України дипломатичний паспорт, а до Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
У подальшому строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 , неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 14 жовтня 2025 року.
Захисник зазначає, що ОСОБА_7 як за час досудового розслідування так і судового розгляду не вчиняла жодних дій, які б прямо чи побічно свідчили про наміри перешкоджати у будь-який спосіб ефективному кримінальному провадженню (стороною обвинувачення не наведено жодного факту). ОСОБА_7 виконує всі покладені на неї обов'язки, тобто має належну процесуальну поведінку.
Також захисник посилається на те, що 08 жовтня 2025 року розпорядженням Голови Верховної Ради України за № 1566 внесено зміни до розпорядження Голови Верховної Ради України від 07 березня 2024 № 187 «Про затвердження складу Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС-Східні сусіди (надалі - ПА ЄВРОНЕСТ)» та народного депутата України ОСОБА_7 включено до складу Постійної делегації Верховної Ради України ПА ЄВРОНЕСТ в якості члена Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ЄВРОНЕСТ. Таким чином, ОСОБА_7 як народний депутат України набула спеціальних повноважень на представництво Верховної Ради України у відносинах з посадовими особами і державними органами іноземних держав, що відповідає положенням ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата України».
Захисник звертає увагу, що ПА ЄВРОНЕСТ - це парламентський форум для сприяння політичної асоціації та подальшої економічної інтеграції між Європейським союзом та східноєвропейськими партнерами ЄС, в тому числі і України.
14 жовтня 2025 року згідно з розпорядженням Заступника Голови Верховної Ради України № 1603 ОСОБА_7 - члена Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ЄВРОНЕСТ відряджено з 26 жовтня по 01 листопада 2025 року до Республіки Вірменія (м. Єреван) для участі у Дванадцятому пленарному засіданні ПА ЄВРОНЕСТ.
Тому, з метою виконання повноважень народного депутата України ОСОБА_7 необхідно виїхати у службове відрядження за межі України відповідно до розпорядження від 14 жовтня 2025 року №1603.
Під час виїзду у службове відрядження народний депутат України користується дипломатичним паспортом, що передбачено Положенням «Про дипломатичний паспорт України», затвердженим Указом Президента України від 12 травня 2015 року № 264/2015.
Тому Головою Верховної Ради України направлено до Міністерства закордонних справ України відповідне клопотання про оформлення ОСОБА_7 дипломатичного паспорта. За рішенням Міністерства закордонних справ України ОСОБА_7 оформлено дипломатичний паспорт НОМЕР_1 .
Отже, з метою виконання повноважень визначених Законом України «Про статус народного депутата України» є всі підстави для скасування додаткового обов'язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України та покладеного на ОСОБА_7 судом в частині зобов'язання здати на зберігання до відповідних органів державної влади дипломатичний паспорт НОМЕР_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що судове засідання у цій справі відбулося 14 жовтня 2025 року та оголошена перерва до 28 жовтня 2025року. Дата визначена з урахуванням перебування головуючої судді у запланованій відпустці до 27 жовтня 2025 року. Тому, розгляд клопотання захисника у період з 20 жовтня 2025 року по 28 жовтня 2025 року був неможливий.
У судовому засіданні 28 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_8 наполягав на розгляді цього клопотання, підтримав його у повному обсязі та просив задовольнити. Зазначив, що клопотання підлягає розгляду у тій же редакції, в якій воно подано ним 20 жовтня 2025 року. Звернув увагу, що клопотання подано з метою забезпечення виїзду обвинуваченої ОСОБА_7 у службове відрядження, а також це клопотання пов'язане із наданням ОСОБА_7 можливості виконувати повноваження народного депутата України. Також це клопотання необхідно розглянути задля надання можливості ОСОБА_7 отримати дипломатичний паспорт, оскільки у подальшому також може виникнути необхідність виїхати у службове відрядження. У той же час, завчасно розпланувати такі відрядження неможливо. Хоч стороні захисту і було відомо про наявність розпорядження Голови Верховної Ради України про включення ОСОБА_7 до складу Постійної Делегації, однак лише 20 жовтня 2025 року їй стали відомі реквізити нового дипломатичного паспорта, що перешкоджало зверненню до суду до цієї дати.
Захисник ОСОБА_10 підтримав прохальну частину клопотання, зазначив, що на стадії досудового розслідування слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу в частині покладення на ОСОБА_7 обов'язку не відлучатись за межі міста Києва, оскільки це б перешкоджало виконанню нею обов'язків народного депутата України. У той же час на ОСОБА_7 покладено обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади, зокрема дипломатичноий паспорт, що у даному випадку перешкоджає виконанню нею повноважень народного депутата України. Однак, сформувати прохальну частину клопотання якимось іншим чином, зокрема повернути ОСОБА_7 дипломатичний паспорт на відповідний період є неможливим. Разом з тим, Положенням «Про дипломатичний паспорт України» і так вже передбачений обов'язок народного депутата України після закінчення службового відрядження протягом десяти днів повернути дипломатичний паспорт на зберігання до Міністерства закордонних справ України. До того ж у сторони обвинувачення наявні можливості контролювати виїзд/в'їзд особи за кордон.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала позицію своїх захисників. Додатково пояснила, що народний депутат України жодним чином не впливає на процес виготовлення дипломатичних паспортів. Він виготовляється Міністерством закордонних справ України на виконання розпорядження Голови Верховної Ради України. Також народний депутат не може впливати і на процес/можливість отримання такого дипломатичного паспорта, оскільки видається він відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України. Так як на неї покладений обов'язок здати на зберігання дипломатичний паспорт, то вона не збиралась й не могла його отримати. На даний час новий дипломатичний паспорт перебуває у Міністерстві закордонних справ України. Процедура щодо виготовлення дипломатичного паспорта мала дедлайн до 20 жовтня 2025 року, тому, відповідно, коли вже Департамент міжнародного співробітництва повідомив їй реквізити нового дипломатичного паспорта тоді захисник і звернувся з клопотанням до суду. На запитання суду ОСОБА_7 повідомила, що станом на дату судового засідання відрядження триває, оскільки період відрядження з 26 жовтня до 01 листопада 2025 року. У випадку задоволення клопотання вона може встигнути 30 жовтня 2025 року на голосування резолюції, а також на голосування за результатами роботи Асамблеї. Звернула увагу, що на цій Асамблеї вона мала бути представником економічного комітету, 28 жовтня 2025 року відбулось засідання цього комітету, який не був ніким представлений з боку України, і на голосуванні буде нуль голосів. На запитання суду повідомила, що від фракції (Слуга народу) у службове відрядження виїхало вісім народних депутатів України; питання з оформленням дипломатичного паспорта було тільки у ОСОБА_7 ; вона повідомляла Голові Верховної Ради України про наявність у неї обмеження у виїзді за кордон через покладений обов'язок здати на зберігання дипломатичний паспорт, однак вона була включена у склад Постійної делегації. ОСОБА_7 має бажання брати участь у Парламентській асамблеї, тому готова відбути у службове відрядження, оскільки це надважливе питання для України і кожен голос має значення. У будь-який інший спосіб, зокрема дистанційно, не має можливості брати участь. У разі задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 матиме можливість через Молдову доїхати до Вірменії та встигнути на голосування.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, послався на те, що на обвинувачену ОСОБА_7 покладено обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади дипломатичний паспорт, скасування такого обов'язку надасть можливість обвинуваченій виїхати за кордон, а отже і можливість не повертатись в Україну, тобто уникнути кримінальної відповідальності. У сторони обвинувачення відсутні можливості проконтролювати поведінку/дії обвинуваченої за межами України. У той же час, враховуючи визнані доведеними раніше судом ризики, зокрема і 14 жовтня 2025 року, наразі не перестали існувати. Застава у визначеному слідчим суддею розмірі не зможе належним чином забезпечити ці ризики. Зокрема, є відомим той факт, що прокуратура звернулась з позовною заявою до суду про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів ОСОБА_7 , що також впливає на поведінку обвмнуваченої. Так, наявність нерухомого майна могло б бути стримуючим фактором для обвинуваченої, однак наразі на це майно накладено арешт, а тому всі ризики у такому випадку, навпаки актуалізувалися.
Сторона захисту ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника ОСОБА_8 .
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Питання застосування запобіжних заходів врегульовані главою 18 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати клопотання про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, зміна чи скасування додаткового обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого обов'язок, зокрема може бути скасований.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку застосування стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий суддя, суд може покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язок: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Так, за матеріалами справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2023 року у зв'язку зі застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на підозрювану ОСОБА_7 покладено обов'язок, зокрема здати на зберігання до відповідних органів державної влади дипломатичний паспорт.
Сторона захисту підтвердила, що цей обов'язок ОСОБА_7 виконала та здала дипломатичний паспорт на зберігання до Міністерства закордонних справ України.
Також у судовому засіданні сторона захисту ОСОБА_7 стверджувала, що на виконання Розпорядження Голови Верховної Ради України Міністерством закордонних справ України виготовлено для ОСОБА_7 новий дипломатичний паспорт НОМЕР_1 .
Однак, будь-які документи на підтвердження зазначених обставин стороною захисту не надано.
У той же час, стверджуючи про наявність підстав для скасування обов'язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, сторона захисту посилалась на необхідність виїзду ОСОБА_7 як народного депутата України у службове відрядження.
На підтвердження цих обставин захисником додано до клопотання копію розпорядження Голови Верховної Ради України від 08 жовтня 2025 року № 1566 «Про внесення змін до розпорядження Голови Верховної Ради України від 07 березня 2024 року № 187 «Про затвердження складу Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС-Східні сусіди», згідно з яким до складу Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС - Східні сусіди в якості члена Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ЄВРОНЕСТ включено, зокрема народного депутата України, заступника голови Комітету, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, члена депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» ОСОБА_7 .
Також копію розпорядження Заступника Голови Верховної Ради України від 14 жовтня 2025 року № 1603, зі змісту якого встановлено, що зокрема ОСОБА_7 - члена Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС - Східні сусіди, заступника голови Комітету, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України з 26 жовтня по 01 листопада 2025 року відряджено до Республіки Вірменія (м. Єреван) для участі у Дванадцятому пленарному засіданні ПА ЄВРОНЕСТ.
Тобто, пленарне засідання ПА ЄВРОНЕСТ мало відбутись у період з 26 жовтня по 01 листопада 2025 року. Судове засідання у цій справі завчасно було призначене на 28 жовтня 2025 року, про що сторони були належним чином повідомлені, зокрема і в судовому засіданні 14 жовтня 2025 року. На той час сторона захисту ОСОБА_7 вже була обізнана про включення її до складу Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ЄВРОНЕСТ. Однак, у судовому засіданні 14 жовтня 2025 року ОСОБА_7 обмежилась лише повідомленням суду, що у неї заплановане відрядження за кордон, тому буде звернення до суду з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 стверджувала, що отримавши дозвіл суду, вона зможе організувати виїзд і взяти участь у частині засідань Асамблеї, зокрема у голосуванні за важливі для держави питання.
Водночас рекомендацією суду щодо долучення до справи додаткових доказів, зокрема адженди цього заходу (ПА ЄВРОНЕСТ), сторона захисту ОСОБА_7 не скористалась.
Відсутність достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні та поясненнях ОСОБА_7 , наданих нею у судовому засіданні, позбавляє суд можливості надати належну оцінку таким обставинам та врахувати при ухваленні судового рішення.
Щодо посилань захисника ОСОБА_8 на необхідність скасування обов'язку - здати на зберігання до відповідних органів державної влади дипломатичний паспорт, оскільки він перешкоджає ОСОБА_7 виконувати повноваження народного депутата України колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» (надалі - Закон) народний депутат України (надалі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі.
У цьому Законі визначені, серед іншого, права та обов'язки народного депутата. Разом з тим, жодне з положень цього Закону не містить імперативної норми щодо того, що народний депутат зобов'язаний перебувати/виїжджати у службові відрядження. Тому, відсутні підстави стверджувати, що саме покладення на обвинувачену обов'язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, перешкоджає ОСОБА_7 виконувати свої повноваження народного депутата.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 , поданого у порядку ст. 201 КПК України, належить відмовити у зв'язку з його необгрунтованістю.
Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 201, 318, 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування додаткового обов'язку, покладеного на обвинувачену ОСОБА_7 , а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади дипломатичний паспорт НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3