про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/12754/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі заподіяної державі матеріальної шкоди на загальну суму 43 987,75 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як передбачено частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, оскільки позивачем було подано позовну заяву про стягнення коштів у сумі 43 987,75 грн, що є майновою вимогою, тому позов має бути оплачений судовим збором у сумі 3028,00 грн.
В порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову.
Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач зазначає, що сержанту ОСОБА_1 за період з 24 квітня 2025 року по 31 травня 2025 року, було безпідставно нараховано та виплачено грошове забезпечення на загальну суму 93 987,75 грн (дев'яносто три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 75 копійок.
Також позивач наголошує, що про даний факт командиру військової частини НОМЕР_1 стало відомо лише з рапорту тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічної служби-головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 вх. №962-вн від 23.09.2025.
Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2025 командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ за №945 "Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення вчасно сержантом ОСОБА_1 на службу з лікувального закладу без поважних причин", яким серед іншого, встановлено факт незаконного отримання відповідачем грошового забезпечення за період з 24 квітня 2025 року по 31 травня 2025 року на суму 93 987,75 грн (дев'яносто три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 75 копійок.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд вважає, що за результатами проведеного службового розслідування, результати якого затверджені наказом командира військової частини НОМЕР_1 №945 від 03.07.2025, позивач володів інформацією про факт безпідставної виплати в користь відповідача грошового забезпечення за період з 24 квітня 2025 року по 31 травня 2025 року.
Проте позивач звернувся до суду з цим позовом 01.11.2025 (відбиток дати на конверті, в якому надійшов цей позов до суду), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другої статті 122 КАС України.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведені вище приписи КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 3028,00 грн, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н. В. Стецик