про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/12379/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) з позовом:
про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати в період з 12 березня 2022 року по 15 лютого 2023 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції з 29 січня 2020 року) (далі - Постанова №704); зобов'язання здійснити за період з 12 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 15 лютого 2023 року перерахунок сум грошового забезпечення - основних, додаткових та одноразових видів, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 (в редакції з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення весь час затримки виплати за період з 12 березня 2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення;
про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати у період з 16 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 Постанови №704 (в редакції з 29 січня 2020 року); зобов'язання здійснити за період з 16 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року перерахунок сум грошового забезпечення - основних, додаткових та одноразових видів, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови №704 (в редакції з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення весь час затримки виплати за період з 16 лютого 2023 року по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується виплати грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 12 березня 2022 року по 20 травня 2023 року.
У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є публічною службою.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Натомість положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України (постанова Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року (далі - Закон №2352-ІХ) частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року (з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. З 19 липня 2022 року КЗпП України строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 лютого 2023 року №161-ОС ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу загону у зв'язку із вибуттям для подальшого проходження служби до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби.
Початок перебігу тримісячного строку звернення до суду (у правовідносинах з 19 липня 2022 року) обчислюється з дати виключення військовослужбовця зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, оскільки у цей день проводяться усі розрахунки.
Цей позов подано до суду 20 жовтня 2025 року - із пропуском тримісячного строку звернення до суду, установленого статтею 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX, в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 за період з 19 липня 2022 року по 15 лютого 2023 року (на час дії карантину строк продовжувався до 30 червня 2023 року та відновив перебіг з 01 липня 2023 року).
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду є лише наявність тих обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
У заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача просив поновити ОСОБА_1 цей строк з тих підстав, що останній проходить військову службу, здійснює бойові (спеціальні) завдання, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у зоні ведення бойових дій, через що був обмежений у комунікації з адвокатом, судом й не мав змоги звернутися із позовом раніше.
Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24 сформував висновок, за змістом якого сам лише факт перебування на військовій службі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом, якщо позивачем не доведено, що характер та обставини такої служби свідчать про наявність об'єктивних перешкод для реалізації права на звернення до суду.
Обставинам, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, суд може надати оцінку на підставі доказів.
Однак суду не надано докази на підтвердження обставин, про які йдеться у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, в матеріалах позовної заяви є докази проходження військової служби позивачем по червень 2025 року. Про проходження військової служби надалі докази не надано, що позбавляє суд можливості перевірити, чи дотримано строк звернення до суду і в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_4 (за період з 16 лютого 2023року по 20 травня 2023 року).
Частина друга статті 79 КАС України зобов'язує позивача, особу, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, подати докази разом із поданням позовної заяви.
Оскільки пропуск строку звернення до суду має юридичні наслідки, то позивач, який ініціює вирішення спору у судовому порядку, має бути зацікавленим надати до позовної заяви (заяви про поновлення строку звернення до суду) належні докази на підтвердження обставин, які мають значення для подальшого руху позовної заяви.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України обумовлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а також відповідно до частини першої статті 123 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду доказів, які обмежили можливість своєчасного звернення до суду, зокрема, доказів щодо проходження військової служби на момент звернення до суду у Військовій частині НОМЕР_4 (довідки про проходження військової служби, про участь у бойових (спеціальних) завданнях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави і т.п.).
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк