про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
03 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/12113/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, які полягають у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 17.10.2023 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078) та зобов'язання нарахувати і виплатити різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 17.10.2023 в загальній сумі 62 062,11 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; визнання протиправною бездіяльність, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 17.10.2023, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.
27.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 17.10.2023необхідно повернути позивачу з таких мотивів та підстав.
Цей спір стосується виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 17.10.2023 під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Однак положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що норма статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022 (далі - Закон №2352-ІХ), частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року (стаття 234 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ).
Отже, на відміну від положень частини другої статті 233 КЗпП України (передбачала право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком) у статті 233 цього Кодексу з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 (з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин).
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а з 19.07.2022 застосуванню підлягає стаття 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.10.2023 №659-ос майстер-сержанта ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням з військової служби виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 17.10.2023.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини регулюються частиною другою статті 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому (у період з 19.07.2022 по 17.10.2023. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
З долучених до позовної заяви документів слідує, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) листом від 07.05.2025 №09/10267-25-Вих направив представнику позивача довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2018-2023, в яких зазначено всі складові грошового забезпечення, які отримував позивач у спірний період, в тому числі індексацію грошового забезпечення та її щомісячний розмір.
Однак даний позов направлено до суду лише 15.10.2025, тобто із пропуском тримісячного строку в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення з 19.07.2022 по 17.10.2023.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин для звернення до суду, підтверджених належними доказами.
У заяві про поновлення строку звернення до суду жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду протягом тримісячного строку як після виключення 17.10.2023 зі списків особового складу загону та усіх видів забезпечення, так і після отримання листа відповідача від 07.05.2025 №09/10267-25-Вих (в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 17.10.2023) не наведено та належних і допустимих доказів не надано, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду у вказаній частині позовних вимог.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №380/893/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22 та від 27.03.2024 у справі №380/1105/23).
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Пунктом частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії за період з 19.07.2022 по 17.10.2023, при цьому позивач не навів доводів та не надав документального підтвердження наявності об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п'ятою, шостою статті 169, частиною другою статті 123, статтею 248 КАС України,
В задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 17.10.2023 повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. О. Андрусенко