22 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6610/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Кушнір С.В.,
за участі представника відповідача Карпюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,
До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), відповідно до якого просить суд визнати протиправними та скасувати, винесені ГУ ДПС у Волинській області, вимогу про сплату боргу № 0-0076222407 від 04.03.2025 та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0076112407 від 04.03.2025, № 0076122407 від 04.03.2025, № 0076132407 від 04.03.2025, № 0076172407 від 04.03.2025, № 0076192407 від 04.03.2025, № 0170862407 від 02.06.2025, № 0170872407 від 02.06.2025, № 0170882407 від 02.06.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
28.02.2025 ФОП ОСОБА_1 за результатами податкової перевірки отримано Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.12.2023 року, із врахуванням вимог п. 102.1, п. 102.3 ст.102 ПКУ» перевірки №15550/03-20-24-07/2800504051 від 17.01.2025 (далі - Акт перевірки №15550/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 17.01.2025).
Згідно даного акту документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення позивачем:
- п.44.1 ст.44. п. 177.2. п.п. 177.4.4 п.п. 177.4.5 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на 21 560,71 гри в т.ч. за 2021 р. - на 7 747,89 грн, за 2022 р. - на 8 185,38 грн, за 2023 р. - на 5 627,44 грн.
- пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164, підпункт 1.3 п.16' підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено військовий збір на загальну суму 1 796.75 гри., в т.ч. за 2021р. на 645.66 грн., за 2022р. на 682.11 грн. та за 2023р. на 468,95 грн.
- п.2 ч.І ст.7, ч.5 ст.8. ч.2,3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2022р. на суму 32 818,57 грн.
- п. 189.1 ст.189, п. 198.5 «г» ст. 198. п. 199.1 ст. 199. п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено ПДВ. що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 781 042 гри., в тому числі за серпень 2020 року - 50 000 грн., вересень 2020 року - 1 599 грн, жовтень 2020 року - 36 051 грн, за червень 2021 р. - на 5 833 грн,, за жовтень 2021 року - 50 000 грн., за грудень 2021 року - 25 000 грн., за вересень 2022 року - 190 000 грн., за жовтень 2022 року - 49 180 грн.. за листопад 2022 року - 257 500 грн. та за грудень 2022 року - 115 879 грн.
- ст.1201, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме перереєстрація 10 податкових накладних.
- п. 22.1 статті 22, п.63.3 ст. 63, п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) та п.8.4 розділу VIII Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014р. за №503/25280, а саме неподання Повідомлення за формою №20-ОПП на 11 об'єктів рухомого майна та 15 об'єктів нерухомого майна.
ФОП ОСОБА_1 подано заперечення на вказаний акт, яке було частково задоволено в частині зменшення ЄСВ, що підлягає сплаті до 29 318,24 грн., в решті - залишено без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення від 04.03.2025 № 0076112407, № 0076122407 № 0076132407, № 0076172407, № 0076192407 та вимогу про сплату боргу № Ф-0076222407 від 04.03.2025, рішення № 0076232407 від 04.03.2025.
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивачем подано скаргу до ДПС України. За результатами розгляду даної скарги, ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги за вих. № 15566/6/99-00-06-01-02-06 від 29.05.2025 та № 15602/6/99-00-06- 02-01-06 від 30.05.2025.
Згідно рішення ДПС України про результати розгляду скарги за №15602/6/99-00-06-02-01-06 від 30.05.2025 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2025 № Ф-0076222407 ГУ ДПС у Волинській області залишити без змін, а рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.03.2025 № 0076232407 ГУ ДПС у Волинській області скасувати та відкликати з дня прийняття даного рішення. Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.03.2025 № 0076232407 ГУ ДПС у Волинській області скасовано, оскільки штрафна санкція застосована без врахування пункту 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464. Відповідно до пункту 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
Згідно рішення ДПС України про результати розгляду скарги за №15566/6/99-00-06-01-02-06 від 29.05.2025 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Волинській області від 04.03.2025 № 0076112407, № 0076122407, № 0076132407, №0076172407, №0076192407, а скаргу -без задоволення; збільшено грошове зобов'язання у частині штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та в частині перереєстрації податкових накладних. ГУ ДПС у Волинській області на збільшену суму грошового зобов'язання.
ГУ ДПС у Волинській області 02.06.2025 винесено ППР № 0170862407 від 02.06.2025, ППР №0170872407 від 02.06.2025, ППР №0170882407 від 02.06.2025.
ФОП ОСОБА_1 не погоджується з рішеннями відповідача, вважає їх прийнятими з порушенням норм податкового законодавства та такими, що порушують його законні права та інтереси платника податків з огляду на наступне.
В акті перевірки вказано, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у податкових деклараціях, встановлено їх завищення на 128 336,08 грн, в тому числі за 2021 рік на 43 043,83 грн, за 2022 рік на 45 474,33 грн та за 2023 рік на 39 817,92 грн.
Зокрема до складу валових витрат за 2021-2022 роки віднесено амортизаційні відрахування за 2021 рік в сумі 47 268,16 грн та за 2022 рік - 156 328,83 грн, з яких сума амортизаційних відрахувань на інв. № 22 - паркан та інв. № 23 - кавомашина становила за 2021 рік - 43043,83 грн, за 2022 рік - 45 474,33 грн.
Перевіряючими встановлено, що підприємцем неправомірно включено до складу амортизаційних відрахувань амортизацію основних засобів, використання яких документально не підтверджено в господарській діяльності платника та не пов'язано з отриманням доходів.
Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та вказує на наступне.
Паркан, огорожа земельної ділянки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Об'єкт введений в експлуатацію 29.01.2021.
Паркан використовували виключно в межах господарської діяльності та досягнення наступних цілей: запобігання доступу третіх осіб до виробничих, складських і адміністративних приміщень; захисту майна від крадіжок, пошкоджень і розкрадання; збереження матеріальних цінностей та контролю їхнього переміщення; формування чітких меж території відповідно до правовстановлюючих документів на землю та вимог містобудівного законодавства; розмежування виробничих, адміністративних і складських зон відповідно до технологічних документів; виконання вимог пожежної безпеки та охорони праці шляхом унеможливлення неконтрольованого доступу до зон із підвищеною небезпекою; забезпечення належного естетичного вигляду території; створення комфортних та безпечних умов для працівників, клієнтів та партнерів; зменшення витрат на охорону території завдяки ефективному фізичному бар'єру.
На ділянці, огородженій парканом, були встановлено харчові бочки, в яких зберігалась олія соняшникова, починаючи з січня 2021 року по грудень 2024 року. Саме оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами є основним видом економічної діяльності позивача.
Також, під час перевірки були надані документи, що підтверджують витрати на придбання кавомашини OCS SAE AULIKA EVO TOP HSC 230 SCH. Було надано накладну №4344 від 14.06.2021 від ПП «Кава Тревел». Позивач підтвердив документально використання кавомашини у господарській діяльності належними первинними бухгалтерськими документами, а саме: інвентарна картка №2 обліку об'єкта основних засобів «кавомашина OCS SAE AULIKA EVO TOP HSC 230 SCH» від 14 червня 2021 pоку, акт введення в експлуатацію основних засобів кавомашина «OCS SAE AULIKA EVO TOP HSC 230 SCH» №2 від 14 червня 2021 pоку, акт приймання -передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів кавомашина OCS SAE AULIKA EVO TOP HSC 230 SCH» №B3-000002 від 14 червня 2021 pоку, наказ про введення в експлуатацію основних засобів кавомашина OCS SAE AULIKA EVO TOP HSC 230 SCH» №2/оз від 14 червня 2021 року.
Кавомашина знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк. вул. Яровиця, 4 (місце здійснення господарської діяльності). Введена в експлуатацію 14.06.2021.
Використання кавомашини здійснюється виключно в межах господарської діяльності підприємства для досягнення наступних цілей: підвищення продуктивності працівників, ефективності робочого процесу та створення комфортних умов для їхньої роботи; покращення іміджу підприємства, залучення нових клієнтів та зміцнення ділових відносин із партнерами; розширення асортименту продуктів і послуг, підвищення рівня задоволеності клієнтів та створення комфортної атмосфери; оптимізація витрат на обслуговування клієнтів і внутрішні процеси підприємства; забезпечення комфортних умов для працівників та клієнтів підприємства; підтримання належного рівня працездатності персоналу та водіїв для безпечної й ефективної роботи; формування позитивного корпоративного середовища, підвищення рівня внутрішньої корпоративної культури та впровадження сучасних стандартів роботи; створення зони відпочинку для зниження рівня стресу та підтримання балансу між роботою та відпочинком; підвищення лояльності працівників до підприємства шляхом покращення умов праці та турботи про їхній добробут.
Амортизаційні витрати підтверджено належними документами, зокрема: облік амортизаційних відрахувань основних засобів за 2021 рік та облік амортизаційних відрахувань основних засобів за 2022 рік.
В акті перевірки також зазначено, що ФОП ОСОБА_1 завищив витрати за 2023 рік на 39 817,92 грн та занизив суму чистого доходу в 2023 році на 39 817,92 грн, посилаючись на те, шо ФОП ОСОБА_1 діяльність у 2023 році не здійснював, а задекларований дохід за 2023 рік у сумі 2 262 332,21 грн є погашенням дебіторської заборгованості за попередній рік, внаслідок чого ОСОБА_2 порушив п. 177.2, п.п. 177.4.4, а 177.4 ст.177 ПКУ.
Твердження відповідача про відсутність підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 у 2023 році і як наслідок втрата права на витрати, є безпідставним та суперечить фактичним обставинам. Проведеним аналізом наявності залишків товарно-матеріальних цінностей у самозайнятої особи ОСОБА_1 , встановлено, що залишки ТМЦ станом на 01.01.2018 - 5 393 737,62 грн та на 31.12.2023 - 4 649 187,46 грн, що було підтверджено самими перевіряючими під час документальної перевірки на сторінці 13 Акту. Цей товар підприємець зберігав на території, яка обгороджена парканом та на місці, де будується виробниче приміщення: АДРЕСА_1 .
Згодом зазначений товар був реалізований у межах звичайної господарської діяльності, що додатково підтверджується податковою звітністю, накладними, рахунками-фактурами та сплатою податків. Це є беззаперечним доказом того, що ФОП не лише здійснював діяльність, а й мав відповідну господарську інфраструктуру та товарні залишки для її ведення.
Таким чином, віднесення сум амортизаційних відрахувань до складу валових витрат підтверджується документально ФОП ОСОБА_1 та є правомірним.
Оскільки податковим органом було визначено порушення платника податку щодо визначення суми доходу в 2022 році, відтак, контролюючий орган робить висновок про заниження бази оподаткування в 2022 році для нарахування ЄСВ, що є похідною величиною. Оскільки ФОП ОСОБА_1 наведено аргументи щодо відсутності порушень щодо заниження доходів, в тому числі і за 2022 рік, відтак, твердження контролюючого органу щодо заниження ЄСВ є необґрунтованим, отже вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2025 №0-0076222407 є неправомірною.
Податковим органом було визначено порушення платника податку щодо визначення суми доходу в 2021, 2022, 2023 роках, відтак, контролюючий орган робить висновок про заниження бази оподаткування в ці періоди для нарахування військового збору, що є похідною величиною. Оскільки ФОП ОСОБА_1 наведено аргументи щодо відсутності порушень щодо заниження доходів, в тому числі і за 2021-2023 роки, відтак, твердження контролюючого органу щодо заниження військового збору за 2021-2023 роки є необґрунтованим. Відтак, винесені ППР є неправомірними. Зокрема: ППР № 0076112407 від 04.03.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДФО на суму 21 560,71 грн, ППР № 0076122407 від 04.03.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на суму 1 796,72 грн, ПІІР № 0170862407 від 02.06.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДФО на суму штрафу в розмірі 1 381,28 грн, ППР № 0170872407 від 02.06.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму штрафу в розмірі 115,11 грн.
За період з 01.01.2018 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі ПДВ 22 603 701 грн, в т.ч. в 2018 році - 3 235 648 грн, в 2019 році - 2 945 531 грн, в 2020 році - 2 877 328 грн, в 2021 році - 4 549 050 грн, в 2022 році - 8 996 144 грн, та в 2023 році - 0 грн.
Протягом 2018-2023 років на облаштування приміщення та прилеглої території було придбано будівельні матеріали, які були включені до складу податкового кредиту.
Будівельні матеріали, закуплені на встановлення паркану - облаштування огородження земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті перевірки, перевіряючі зробили висновок, що ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 781 042 грн, в тому числі за серпень 2020 року - 50 000 грн, вересень 2020 року - 1 599 грн, жовтень 2020 року - 36 051 грн, за червень 2021 року - 5 833 грн, за жовтень 2021 року - 50 000 грн, за грудень 2021 року - 25 000 грн, за вересень 2022 року - 190 000 грн, за жовтень 2022 року - 49 180 грн, за листопад 2022 року - 257 500 грн, та за грудень 2022 року - 115 879 грн, чим порушено п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 «г» ст.198, п. 199.1 ст.199 Податкового Кодексу України.
Дані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 не надав актів щодо здійснення будівельних робіт, актів списання будівельних матеріалів, відсутні спеціалісти у підприємця для виконання таких робіт та дане приміщення набуте у власність фізичною особою ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_1 .
Контролюючий орган, посилаючись на підпункт "г" пункту 198.5 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у момент придбання товарів та послуг, оскільки вони начебто не використовувалися в оподатковуваних операціях. Проте така позиція є юридично необґрунтованою та фактично хибною.
ФОП ОСОБА_1 придбав будівельні матеріали та замовив відповідні послуги виключно з метою здійснення господарської діяльності, а саме:
• для будівництва паркану на території, де зберігається продукція, товари;
• для реконструкції колишньої конюшні під господарсько-виробниче приміщення, яке після завершення робіт буде використовуватись для обробки та зберігання продукції, пов'язаної з підприємницькою діяльністю.
Паркан вже завершений та введений в експлуатацію, що підтверджується відповідними первинними документами (акти, інвентарні картки, накази). Він виконує господарську функцію: забезпечує фізичну охорону майна, обмежує доступу сторонніх осіб, створений для дотримання пожежної безпеки та збереження матеріальних цінностей.
Реконструкція господарського приміщення триває, однак це не впливає на правомірність відображення податкового кредиту, оскільки об'єкт безперечно призначений для використання у підприємницькій діяльності.
Податковий кредит було сформовано на підставі належно зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що повністю відповідає вимогам п. 198.6 ПК України.
Жодна з обставин, передбачених п. 198.5 ПК України як підстава для нарахування компенсуючих податкових зобов'язань, у даній ситуації відсутня.
З огляду на зазначене, ФОП ОСОБА_1 вважає протиправними податкові повідомлення-рішення № 0076172407 від 04.03.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним зобов'язанням на суму 612 559,00 грн та штрафною санкцією на суму 61 255,90 грн; № 0076192407 від 04.03.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафною санкцією на суму 9 600,00 грн; № 0170882407 від 02.06.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафною санкцією на суму 4 000,00 грн.
Податковий орган зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не подав Повідомлення 20-ОПП щодо 11 об'єктів рухомого майна та 15 об'єктів нерухомого майна, які використовуються в господарській діяльності в період 2018-2023 роках.
Вказує, що, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (у т.ч. за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. №20-ОПП, заяви за ф. №1-ОПП) не застосовується. Отже, з 01.03.2020 по сьогодні платники податків звільняються від сплати штрафних санкцій за неподання повідомлення 20-ОПП.
Крім того, з посиланням на судову практику, вказує, що неподання повідомлення за формою №20-ОПП не є підставою для застосування штрафу за пунктом 117.1 ПК України, оскільки строки подання цієї форми встановлені не ПК України, а підзаконним нормативним актом - Порядком №1588. Тоді як, обов'язковою умовою для застосування відповідальності за статтею 117 ПК України є порушення строків, передбачених саме ПК України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.
Згідно наданої підприємцем структури валових витрат за 2021-2022рр. та інформації відображеної в Додатках Ф-2 Декларацій про майновий стан та доходи встановлено, що СПД ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2021-2022 роки віднесено амортизаційні відрахування за 2021 рік. в сумі 47268,16 грн та за 2022 рік в сумі 156328,83 грн, з яких сума амортизаційних відрахувань на Інв. №22 - Паркан та Інв. №23 - Кавомашина становила за 2021 рік - 43 043,83 грн та за 2022 рік - 45 474,33 грн.
Жодним документом ФОП ОСОБА_1 не підтверджено облік витрат на дану експлуатацію машини, а саме каву (витратний матеріал), воду та технічне обслуговування. Якщо кавомашина використовується виключно в межах господарської діяльності для досягнення продуктивності працівників, залучення нових клієнтів та зміцнення ділових відносин з партнерами, вищезазначені відомості мають підтвердити систематичне використання кавомашини в роботі.
Щодо використання в господарській діяльності паркану, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повідомляє таке.
Під час перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом перевірки, поясненнями наданими суб'єктом господарювання, первинними документами та змістом позовної заяви.
В свою чергу ФОП ОСОБА_1 укладено договір підряду №03/08/20 від 03.08.2020 із ФОП ОСОБА_4 , з предметом: встановлення паркану - облаштуванню огородження земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробною, машинобудівної та іншої промисловості.
Відповідно Договору підряду №01/11/21 від 01.11.2021 вищезазначеними суб'єктами господарювання досягнуто договірних відносин, що стосуються реконструкції об'єкта - будівлі конюшні під виробничу-складську будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, жодними документами не підтверджено фактичного здійснення господарської діяльності та отримання доходу ФОП ОСОБА_1 за даною адресою в перевіряємий період.
Відповідно, згідно аналізу даних відомостей встановлено, що підприємцем неправомірно включено до складу амортизаційних відрахувань амортизацію основних засобів, використання яких документально не підтверджено в господарській діяльності платника та не пов'язано з отриманням доходів, що призвело до завищення валових витрат за 2021 рік на 43 043,83 грн та за 2022 рік на 45 474,33 грн.
Також згідно наданої підприємцем структури валових доходів та витрат за 2023 рік та в Додатку Ф-2 Декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік встановлено, що ФОП ОСОБА_1 задекларований дохід в сумі 2 262 332,21 грн.
До складу валових витрат 2023 року віднесено вартість ТМЦ в сумі 2 178 068,63 грн, інших витрат в сумі 92 817,92 грн та задекларовано чистий оподатковуваний дохід в сумі -8554,34 грн.
Однак, перевіркою встановлено, що діяльність у 2023 році підприємцем не здійснювалася, а задекларований дохід в сумі 2 262 332,21 грн є погашенням дебіторської заборгованості, тому ФОП ОСОБА_1 завищено статтю витрат як інші витрати за 2023 рік на 39817,92 грн, чим порушено п.177.2, п.п.177.4.4 п. 177.4 ст 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями).
Дане порушення призвело до заниження сум чистого оподаткованого доходу на загальну суму 128336,08 грн, в тому числі за 2021 рік на суму 43043,83 грн, за 2022 рік на суму 45474,33 грн та за 2023 рік на суму 39817,92 грн, що в свою чергу призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2021 - 2023 роки на загальну суму 21560,71 грн, в т.ч. за 2021 рік на 7747,89 грн, за 2022 рік на 8185,38 грн та за 2023 рік на 5627,44 грн, до заниження військового збору на загальну суму 1796,75 грн, в т.ч. за 2021 рік на суму 645,66 грн, за 2022 рік на суму 682,11 грн та за 2023 рік на 468,95 грн, заниження єдиного соціального внеску за 2022 рік на 32818,57 грн.
Щодо нарахованих податкових зобов'язань.
За період з 01.01.2018 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі ПДВ 22603701 грн, в т.ч. 2018 рік - 3235648 грн, 2019 рік - 2945531 грн, 2020 рік - 2877328 грн, 2021 рік - 4549050 грн, 2022 рік - 8996144 грн та 2023 рік - 0 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 встановлено наступне.
Згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2020 громадянином ОСОБА_1 придбано у громадянина ОСОБА_5 нерухоме майно (згідно частини першої ст.2 та частини першої ст.318 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи), а саме: будівлю конюшні /літер А-1/, загальною площею 513,1 кв.м. Майно, що відчужується за даним Договором розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1683524407228. Будівля конюшні розташована на земельній ділянці, площею 1,0813 га. Продаж майна за домовленістю сторін вчинюється за 198 400,00 грн. Термін сплати згідно даного Договору становить 11.07.2020.
Однак згідно наданих для перевірки платіжних документів оплата за нерухоме майно з підприємницьких рахунків платника станом на 31.12.2023 відсутня. ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки та на розгляд заперечення не було надано повідомлення про початок будівництва і дозволу на початок будівельних робіт виданих Державною архітектурно - будівельною інспекцією, та не подано повідомлення 20-ОПП до ГУ ДПС у Волинській області про даний об'єкт оподаткування, пов'язаний з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.
На облаштування приміщення та прилеглої території (згідно письмового пояснення ОСОБА_1 ) підприємцем протягом 2018-2023 років було придбано будівельні матеріали, які були включені до складу податкового кредиту (перелік яких описаний в Акті) на суму ПДВ 781 042 грн.
ФОП ОСОБА_1 було надано пояснення, що будівельні матеріали придбані для будівництва комерційного виробничо - складського приміщення. Станом на 07.01.2025 будівництво приміщення триває. Будівельні роботи виконуються будівельною компанією, з якою укладено договір. Однак, підтверджуючі документи для перевірки надані не були.
Згідно наданих ФОП ОСОБА_1 копій договорів підряду №03/08/20 від 03.08.2020 та №01/11/21 від 01.11.2021 з ФОП ОСОБА_4 щодо виконання робіт по встановленню паркану - облаштуванню огородження земельної ділянки, здійснення реконструкції об'єкта - будівлі конюшні під виробничо - складську будівлю з переліком матеріалів, що передані підприємцем для проведення робіт. Однак, документи що підтверджують використання будівельних матеріалів (актів виконаних робіт, актів списання тощо) до перевірки не надано.
Підприємцем, ні до заперечення на Акт перевірки, ні в ході його проведення не надано документальне підтвердження використання будівельних матеріалів, оплати за виконання будівельних робіт, акти виконаних робіт, повідомлення 20-ОПП тощо. Також підприємцем не надано Повідомлення про початок будівельних робіт (реконструкції) СС1.
Повідомлення про початок будівельних робіт - це необхідний дозвільний документ, який оформляється перед початком будівництва. Відповідно до норм чинного законодавства подається повідомлення у встановленій формі до Державної архітектурної-будівельної інспекції замовником будівництва (юридичною та фізичної особою). Тому, тільки після реєстрації повідомлення, замовник може почати будівельні роботи на ділянці. Тобто, без Повідомлення про початок будівельних робіт, підприємець не мав право здійснювати будь-які будівельні роботи (реконструкції).
Оскільки підприємцем на вищевказані будівельні товари не надано актів щодо здійснення будівельних робіт (відсутні виконавці будівельних послуг), відсутні акти списання будівельних матеріалів, відсутні кваліфіковані спеціалісти щодо здійснення даних робіт у самого підприємця та дане приміщення набуте у власність на фізичну особу ОСОБА_1 , то відповідно ФОП ОСОБА_1 згідно п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, що не є господарською діяльністю платника податку.
На підтвердження вищезазначеної інформації, ГУ ДПС у Волинській області надає зведені дані Управління податкових сервісів, згідно листа №388/03-20-12-02-04 від 01.07.2025, відповідно до якого аналізуючи дані ІКС «Податковий блок» станом на 01.07.2025 відсутні відомості щодо подачі фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, заяв про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП та повідомлень про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП за період з 22.06.2020 (дата взяття на облік) по даний час.
Вказує, що вказані вище договори підряду щодо виконання робіт по встановленню паркану - облаштуванню огородження земельної ділянки, здійснення реконструкції об'єкта - будівлі конюшні під виробничо - складську будівлю були укладені щодо облаштування території за адресою: АДРЕСА_1 , стосувалися майна, що знаходилося на земельній ділянці із кадастровим номером 0722880700:01:001:8732.
Згідно наданого позивачем Договору про поділ спільного сумісного майна подружжя від 11.07.2023, встановлена особиста приватна власність двох із подружжя, а саме:
- виробничий будинок з господарськими (допоміжними) спорудами, будівля конюшні, літера /А-/, загальною площею - 256,6 кв.м., шо знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,6428 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0722880700:01:001:0376, за ОСОБА_1 .
- виробничий будинок з господарськими (допоміжними) спорудами, будівля конюшні, літера /А-/, загальною площею - 256,6 кв.м., шо знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0,6428 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 0722880700:01:001:0377, за ОСОБА_6 .
Вищезазначені земельні ділянки утворилися за рахунок поділу земельної ділянки із кадастровим номером: 0722880700:01:001:8732, яка належала ОСОБА_1 на основі Договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2020.
Крім того встановлено, що є порушення п.120.2. ст.120, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме нереєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 612559 грн, в тому числі вересень 2022 року - 190000 грн, за жовтень 2022 року - 49180 грн, за листопад 2022 року - 257500 грн та за грудень 2022 року - 115879 грн.
Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_1 не подано Повідомлення за формою №20-ОПП, щодо наявності у підприємця рухомого майна, яке використовується у підприємницькій діяльності в кількості 11 шт. та щодо наявності у підприємця нерухомого майна в кількості 15 шт. (п.1.6.1, п.1.8 Акту перевірки), чим порушено п.22.1 статті 22, п.63.3 ст. 63, п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та п.8.4 розділу VIII Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за №503/25280.
Позивачем не заперечується факти неподання вказаного повідомлення.
Відповідач з посиланням на судову практику вказує, що встановлений факт не подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України.
В додаткових письмових поясненнях поданих позивачем, його представник вказує на те, що Витрати на забезпечення експлуатації основних засобів (зокрема, витрати на каву, воду, технічне обслуговування кавомашини) не є такими, що можуть бути враховані у складі витрат ФОП згідно з ПКУ, оскільки не належать до переліку витрат, наведеного у п.п. 177.4.4-177.4.6 ПК України, та не формують об'єкт оподаткування. Саме тому відповідні витрати не були включені до податкової звітності та, відповідно, не підлягали поданню під час перевірки. ПК України не містить вимоги щодо зберігання або пред'явлення первинних документів, які не використовуються у податковому обліку.
Також вказує, що твердження контролюючого органу про відсутність господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за вказаною адресою є юридично необґрунтованим і суперечить як фактичним обставинам справи, так і положенням податкового законодавства. У Акті перевірки №15550/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 02.06.2025, складеному тим самим контролюючим органом, на сторінці 5 прямо зазначено, що господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснювалась за адресою АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою знаходиться земельна ділянка з облаштованою інфраструктурою - зокрема, огорожею, яка введена в експлуатацію 29.01.2021. Її будівництво підтверджено первинними документами (накладні, податкові накладні, акти), в тому числі на закупівлю металопрофілю, цементу, арматури, піноблоків, труб, тощо. Витрати були відображені у податковому обліку в частині податкового кредиту з ПДВ та в амортизаційних витратах згідно з п.п. 177.4.5-177.4.6 ПК України. Територія використовувалась для забезпечення господарських процесів: зберігання товарів, захисту активів, технічного зонування виробничих площ, контролю доступу, забезпечення пожежної безпеки. Це чітко вказано у поясненнях до перевірки, що були надані ФОП ОСОБА_1 .
Твердження контролюючого органу про фіктивність господарських операцій є необґрунтованими і спростовуються низкою фактичних доказів.
У матеріалах справи містяться договори підряду №03/08/20 від 03.08.2020 та №01/11/21 від 01.11.2021 між ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_4 на виконання робіт з реконструкції та облаштування об'єкта на АДРЕСА_1 . Надано первинні документи: розрахунки, видаткові та товарно-транспортні накладні, акти постачання ТМЦ, які підтверджують придбання будівельних матеріалів. Матеріали були закуплені, доставлені, та їх використання підтверджено документально. ФОП ОСОБА_1 надав докази фактичного придбання та використання будівельних матеріалів, зокрема: - видаткові накладні від постачальників.; - бухгалтерські розрахунки використання матеріалів; - позиційні специфікації, що деталізують обсяг і призначення ТМЦ. Ці документи підтверджують матеріальний рух активів, що свідчить про фактичне здійснення робіт.
Також вказує, що ФОП ОСОБА_1 не може нести відповідальність за виконання податкових обов'язків іншого суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_4 . Відсутність у контрагента певної податкової звітності (наприклад, форми 1-ДФ або ЄСВ) не є свідченням нереальності чи фіктивності господарських операцій з ним, якщо відсутність таких форм не підтверджує порушення безпосередньо з боку платника податків - у даному випадку ОСОБА_1 .
В додаткових поясненнях поданих до суду відповідачем, представник вказує, що необхідною умовою для віднесення витрат, понесених платником податку на придбання товарів (послуг), до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є безпосередній зв'язок з отриманням доходу. Фізична особа - підприємець до складу витрат має право включати документально підтверджені витрати господарської діяльності, пов'язані з отриманням такого доходу.
Контролюючий орган вважає, що кавомашина не має безпосереднього зв'язку із отриманням доходу ФОП ОСОБА_1 , адже використання та амортизація побутової техніки у господарській діяльності можлива лише тоді, коли є підтвердження, що така є невід'ємною частиною отримання доходів. Кухонна техніка та її утримання є витратами особистого/загальногосподарського комфорту, а не джерелом отримання доходу. Також, платником не доведено, що є наявна виробнича необхідність у використанні кавоварки. Отож, можна зробити висновок, що використання кавомашини ніяк не пов'язано із здійсненням господарської діяльності у вигляді реалізації олії нерафінованої соняшникової підприємцем.
Відповідач наполягає, що реконструкція об'єкту та списання будівельних матеріалів фізичною особою - підприємцем впродовж перевіряємого періоду відбулося на майно, на яке відсутні будь-які законодавчо визначені дозвільні документи, які б у свою чергу підтверджували цільове використання даного майна, право на початок цього будівництва, замовника будівництва тощо.
Також, варто зазначити, що ФОП ОСОБА_1 не надано жодних документів, які б підтверджували те, що він звертався до компетентних органів для отримання відповідних дозвільних документів. Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва були надані позивачу Відділом архітектури та містобудування виконавчого комітету Боратинської сільської ради лише 06.01.2025.
Отже, контролюючим органом під час проведення перевірки був викладений обґрунтований висновок, про відсутність ознак щодо використання підприємцем даного майна в господарській діяльності, та відповідно неправомірне списання закуплених будівельних матеріалів на дану реконструкцію.
Щодо договорів підряду ФОП ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_4 , то дані договори не вбачають факту реального здійснення господарських операцій, так як у ФОП ОСОБА_4 відсутні трудові ресурси, договори субпідряду, основні засоби, будівельне, транспортне та інше обладнання, для здійснення будівельних робіт такого обсягу.
Вважає, що надані позивачем первинні документи (договори про надання послуг, акти виконаних робіт) у їх сукупному взаємозв'язку не можуть свідчити про безумовне підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій між контрагентами. Згідно поданих ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки, заперечення на Акт перевірки, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2018-2023 роки встановлено відсутність нарахованих та виплачених доходів ФОП ОСОБА_4 .
В судових засіданнях представники сторін підтвердили доводи та аргументи викладені в письмових поясненнях.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області згідно наказу №4120-п від 09.12.2024 та направлень про проведення перевірки від 20.12.2024 №6908 та від 23.12.2014 №6938, відповідно плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2023, із врахуванням вимог п.102.1, п.102.3 ст.102 ПК України.
Документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення самозайнятою особою ОСОБА_1 :
- п.44.1 ст.44, п.177.2, п.п.177.4.4 п.п.177.4.5 п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на 21560,71 грн, в т.ч. за за 2021 рік на 7747,89 грн, за 2022 рік на 8185,38 грн та за 2023 рік на 5627,44 грн;
- пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164, підпункт 1.3 пункт 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено військовий збір на загальну суму 1796,75 грн, в т.ч за 2021 рік на 645,66 грн, за 2022 рік на 682,11 грн та за 2023 рік на 468,95 грн;
- п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8, ч.2,3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено єдиний соціального внесок за за 2022 рік на суму 32818,57 грн;
- п.189.1 ст.189, п.198.5 «г» ст.198, п.199.1 с.199, п.200.1 п.200.2 ст.200 ПК України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 781042 грн, в тому числі за серпень 2020 року - 50000 грн, вересень 2020 року - 1599 грн, жовтень 2020 року - 36051 грн, за червень 2021 року - 5833 грн, за жовтень 2021 року - 50000 грн, за грудень 2021 року - 25000 грн, за вересень 2022 року - 190000 грн, за жовтень 2022 року - 49180 грн, за листопад 2022 року - 257500 грн та за грудень 2022 року - 115879 грн;
- п.120.2. ст.120, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України (із змінами та доповненнями), а саме нереєстрація 10 податкових накладних;
- п.22.1 статті 22, п.63.3 ст. 63, п.117.1 ст.117 ПК України (із змінами та доповненнями) та п.8.4 розділу VIII Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014р. за №503/25280, а саме неподання Повідомлення за формою №20-ОПП на 11 об'єктів рухомого майна та 15 об'єктів нерухомого майна.
На основі визначених порушень було винесено Акт документальної планової виїзної перевірки № 1552/03-20-24-07/2800504051 від 17.01.2025.
ФОП ОСОБА_1 подано заперечення на вказаний акт, яке було частково задоволено в частині зменшення ЄСВ, що підлягає сплаті до 29 318,24 грн., в решті - залишено без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення від 04.03.2025 № 0076112407, № 0076122407 № 0076132407, № 0076172407, № 0076192407 та вимогу про сплату боргу № Ф-0076222407 від 04.03.2025 року, рішення № 0076232407 від 04.03.2025 року.
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивачем подано скаргу до ДПС України. За результатами розгляду даної скарги, ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги за вих. № 15566/6/99-00-06-01-02-06 від 29.05.2025 та № 15602/6/99-00-06- 02-01-06 від 30.05.2025.
Згідно рішення ДПС України про результати розгляду скарги за №15602/6/99-00-06-02-01-06 від 30.05.2025 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2025 № Ф-0076222407 ГУ ДПС у Волинській області залишити без змін, а рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.03.2025 № 0076232407 ГУ ДПС у Волинській області скасувати та відкликати з дня прийняття даного рішення. Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.03.2025 № 0076232407 ГУ ДПС у Волинській області скасовано, оскільки штрафна санкція застосована без врахування пункту 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464. Відповідно до пункту 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
Згідно рішення ДПС України про результати розгляду скарги за №15566/6/99-00-06-01-02-06 від 29.05.2025 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 04.03.2025:
· № 0076112407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 21 560,71 грн;
· № 0076122407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1 796,72 грн;
· №0076172407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням на суму 612 559 грн та штрафними санкціями на суму 61 255,90 грн;
· №0076192407, яким до позивача застосовано штраф за нереєстрацію податкових накладних на суму 9 600 грн;
· № 0076132407, яким до позивача застосовано штраф за неподання повідомлення за формою 20-ОПП щодо 11 об'єктів рухомого майна та 15 об'єктів нерухомого майна, які використовуються позивачем в господарській діяльності, на суму 8 840 грн;
· та вимогу про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску № Ф-0076222407 від 04.03.2025 в сумі 3 500 грн.
Також збільшено грошове зобов'язання у частині штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та в частині перереєстрації податкових накладних. ГУ ДПС у Волинській області на збільшену суму грошового зобов'язання, винесло до ФОП ОСОБА_1 окремі податкові повідомлення-рішення.
ГУ ДПС у Волинській області 02.06.2025 винесено податкові повідомлення-рішення:
· № 0170862407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 1 381,28 грн;
· № 0170872407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 115,11 грн;
· № 0170882407 яким до позивача застосовано штраф за нереєстрацію податкових накладних на суму 4 000 грн.
ФОП ОСОБА_1 не погодившись із рішеннями відповідача звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи даний спір судом взято до уваги таке.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 ПК України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Водночас, приписами пункту 177.4.5 визначено перелік витрат, що не включаються до складу витрат підприємця, зокрема: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Згідно з пунктом 177.4.6, зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення поточного ремонту; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Актом перевірки № 1552/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 17.01.2025 встановлено, що згідно наданої позивачем структури валових витрат за 2021-2022 роки та інформації відображеної в Додатках Ф-2 Декларацій про майновий стан та доходи встановлено, що СПД ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2021-2022 роки віднесено амортизаційні відрахування на Інв. №22 - Паркан та Інв. №23 - Кавомашина.
Використання у господарській діяльності кавомашини підтверджується інвентарною карткою, актом введення в експлуатацію основних засобів, наказом про введення в експлуатацію кавомашини, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (адреса розташування офісу позивача).
Вказані обставини не заперечуються учасниками справи.
Обґрунтовуючи неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на кавомашину відповідач вказує на те, що кавомашина не має безпосереднього зв'язку із отриманням доходу ФОП ОСОБА_1 , адже використання та амортизація побутової техніки у господарській діяльності можлива лише тоді, коли є підтвердження, що така є невід'ємною частиною отримання доходів. Кухонна техніка та її утримання є витратами особистого/загальногосподарського комфорту, а не джерелом отримання доходу. Звідси робить висновок, що використання кавомашини ніяк не пов'язано із здійсненням господарської діяльності у вигляді реалізації олії нерафінованої соняшникової підприємцем.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки сам факт знаходження та використання кавомашини в офісі суб'єкта підприємницької діяльності свідчить про використання цього засобу саме у підприємницькій діяльності.
І хоча очевидним є те, що кавомашина не використовується у виробничій діяльності, однак створення комфортних умов праці для найманих працівників має значний вплив на ефективність виконання найманими працівниками своїх функціональних обов'язків. Також наявність кавомашини має позитивне значення для проведення ділових переговорів суб'єкта господарської діяльності з його контрагентами, адже вживання кавових напоїв глибоко вкорінене в культуру комунікації між людьми.
Також відповідач вказує на відсутність документів, що підтверджують облік витрат на експлуатацію кавомашини, зокрема, витрат на каву (витратний матеріал), воду та технічне обслуговування.
Однак, витрати на забезпечення експлуатації основних засобів (зокрема, витрати на каву, воду, технічне обслуговування кавомашини) не є такими, що можуть бути включені фізичною особою-підприємцем до складу витрат, оскільки не належать до переліку витрат, наведеного у пунктах 177.4.4-177.4.6 ПК України.
Таким чином, слід дійти висновку, що такі витрати не впливають на об'єкт оподаткування фізичної особи-підприємця, а, відтак, у підприємця відсутній обов'язок здійснювати облік таких витрат.
Зважаючи на наведене, висновки відповідача про незаконність віднесення до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на кавомашину не відповідають фактичним обставинам та законодавчому регулюванню цього питання.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2020 громадянином ОСОБА_1 придбано будівлю конюшні, загальною площею 513,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1683524407228. Будівля конюшні розташована на земельній ділянці, площею 1,0813 га.
Приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0,6428 га, цільове призначення ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості.
Рішенням Боратинської сільської ради №16/114 від 10.07.2020 надано дозвіл на розроблення детального плану території власної земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості громадянину ОСОБА_1
ФОП ОСОБА_1 укладено договір підряду №03/08/20 від 03.08.2020 із ФОП ОСОБА_4 , з предметом: встановлення паркану - облаштуванню огородження земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробною, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно Договору підряду №01/11/21 від 01.11.2021 вищезазначеними суб'єктами господарювання досягнуто договірних відносин, що стосуються реконструкції об'єкта - будівлі конюшні під виробничу-складську будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач стверджує, що позивачем жодними документами не підтверджено фактичного здійснення господарської діяльності та отримання доходу ФОП ОСОБА_7 за даною адресою в перевіряємий період.
Відповідно, згідно аналізу даних відомостей встановлено, що підприємцем неправомірно включено до складу амортизаційних відрахувань амортизацію основних засобів (паркану), використання яких документально не підтверджено в господарській діяльності платника та не пов'язано з отриманням доходів, що призвело до завищення валових витрат за 2021 рік на 43 043,83 грн та за 2022 рік на 45 474,33 грн.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарською діяльністю визнається діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Частиною першою статті 3 Господарського кодексу України визначено господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За приписами статі 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З матеріалів справи достеменно встановлено, що позивачем в 2020 році з метою будівництва виробничих потужностей (виробничо-складських приміщень) придбано об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлю конюшні, загальною площею 513,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На реалізацію цієї мети ФОП ОСОБА_1 укладено із ФОП ОСОБА_4 договори підряду №03/08/20 від 03.08.2020 та №01/11/21 від 01.11.2021.
Також на облаштування приміщення та прилеглої території (згідно письмового пояснення ФОП ОСОБА_1 ) підприємцем протягом 2018-2023 років. було придбано будівельні матеріали, які були включені до складу податкового кредиту (перелік яких описаний в Акті перевірки № 1552/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 17.01.2025) на суму ПДВ 781 042 грн.
Як зазначалось вище предметом договору підряду №03/08/20 є встановлення паркану (який введений в експлуатацію 29.01.2021) - облаштуванню огородження земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробною, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: АДРЕСА_1 .
За своєю суттю паркан встановлює межі території, запобігає проникненню на територію сторонніх осіб, виконує функцію збереження матеріальних цінностей, що належать як власнику земельної ділянки так і його підрядникам, тощо.
Таким чином, висновки податкового органу про непідтвердженість використання паркану в господарській діяльності суперечать здоровому глузду, адже будівництво виробничих потужностей очевидно є господарською діяльністю, що має на меті отримання прибутку від використання такого об'єкту в майбутньому.
Відтак, віднесення позивачем до складу валових витрат за 2021-2022 роки амортизаційних відрахувань на паркан, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повністю відповідають вимогам приписів ПК України, якими регламентовано це питання.
Крім того, відповідачем встановлено, що згідно наданої позивачем структури валових доходів та витрат за 2023 рік та в Додатку Ф-2 декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік встановлено, що ФОП ОСОБА_1 задекларований дохід в сумі 2 262 332,21 грн.
До складу валових витрат 2023 року віднесено вартість ТМЦ в сумі 2 178 068,63 грн, інших витрат в сумі 92 817,92 грн та задекларовано чистий оподатковуваний дохід в сумі -8554,34 грн.
Однак, перевіркою встановлено, що діяльність у 2023 році підприємцем не здійснювалася, а задекларований дохід в сумі 2 262 332,21 грн є погашенням дебіторської заборгованості, тому ФОП ОСОБА_1 завищено статтю витрат як інші витрати за 2023 рік на 39817,92 грн, чим порушено пункт 177.2, підпункт177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України.
З цього приводу суд наголошує, що погашення дебіторської заборгованості це і є дохід від здійснення господарської діяльності, а отже висновки податкового органу про нездійснення ФОП ОСОБА_1 в 2023 році господарської діяльності не відповідають фактичним обставинам справи.
Також, судом взято до уваги, що Актом перевірки № 1552/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 17.01.2025 встановлено наявність у позивача залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2023 на загальну суму 4 649 187,46 грн, що також підтверджує хибність висновків податкового органу в цій частині.
Водночас судом не взято до уваги посилання відповідача на те, що реконструкція об'єкта - будівлі конюшні під виробничу-складську будівлю, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалась позивачем без дотримання вимог місто-будівного законодавства.
Так, містобудівельні умови та обмеження для проектування вищезазначеного об'єкта будівництва затверджені відділом архітектури та містобудування виконавчого комітету Боратинської сільської ради були видані позивачу лише 06.01.2025 року, тобто в момент проведення перевірки контролюючим органом.
З чого відповідач робить висновок, що реконструкція об'єкту та списання будівельних матеріалів фізичною особою - підприємцем впродовж перевіряємого періоду відбулося на майно, на яке відсутні будь-які законодавчо визначені дозвільні документи, які б у свою чергу підтверджували цільове використання даного майна, право на початок цього будівництва, замовника будівництва тощо.
Однак, будівництво об'єктів нерухомості з порушенням вимог місто-будівного законодавства утворює склад іншого ніж податкового правопорушення, а тому не відноситься до компетенції податкового органу та не було предметом перевірки, що досліджується в даній справі.
Окрім того, факт порушення позивачем місто-будівного законодавства не може свідчити про порушення позивачем законодавства податкового.
Таким чином, заважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірного формування ФОП ОСОБА_1 валових витрат та, як наслідок, заниження сум чистого оподаткованого доходу на загальну суму 128 336,08 грн, що потягнуло за собою винесення податкових-повідомлень рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.
Щодо нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає таке.
Актом перевірки № 1552/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 17.01.2025 встановлено, що за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі ПДВ 22603701 грн, в т.ч. 2018 рік - 3235648 грн, 2019 рік - 2945531 грн, 2020 рік - 2877328 грн, 2021 рік - 4549050 грн, 2022 рік - 8996144 грн та 2023 рік - 0 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2018р. по 31.12.2023р. встановлено наступне.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2018 по 31.12.2023 встановлено наступне.
Згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.06.2020 громадянином ОСОБА_1 придбано нерухоме майно, а саме: будівлю конюшні /літер А-1/, загальною площею 513,1 кв.м. Майно, що відчужується за даним Договором розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
На облаштування приміщення та прилеглої території об'єкта за адресою АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 протягом 2018-2023 років було придбано будівельні матеріали, які були включені до складу податкового кредиту (перелік яких описаний в Акті) на суму ПДВ 781 042 грн.
Згідно наданих ФОП ОСОБА_1 копій договорів підряду №03/08/20 від 03.08.2020 та №01/11/21 від 01.11.2021 з ФОП ОСОБА_4 щодо виконання робіт по встановленню паркану - облаштуванню огородження земельної ділянки, здійснення реконструкції об'єкта - будівлі конюшні під виробничо - складську будівлю з переліком матеріалів, що передані підприємцем для проведення робіт. Однак, документи що підтверджують використання будівельних матеріалів (актів виконаних робіт, актів списання тощо) до перевірки не надано.
Дані договори не вбачають факту реального здійснення господарських операцій, так як у СПД-ФО ОСОБА_4 відсутні трудові ресурси, основні засоби, будівельне, транспортне та інше обладнання, для здійснення будівельних робіт. Згідно поданих ФОП ОСОБА_1 податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2018-2023 роки встановлено відсутність нарахованих та виплачених доходів СПД-ФО ОСОБА_4 . Також СПД-ФО ОСОБА_4 за 2020-2023 роки не подавав податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та не декларував виплату доходів контрагентам.
Оскільки підприємцем на вищевказані будівельні товари не надано актів щодо здійснення будівельних робіт (відсутні виконавці будівельних послуг), відсутні акти списання будівельних матеріалів, відсутні кваліфіковані спеціалісти щодо здійснення даних робіт у самого підприємця та дане приміщення набуте у власність на фізичну особу ОСОБА_1 , то відповідно ФОП ОСОБА_1 згідно п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, що не є господарською діяльністю платника податку.
Надаючи оцінку неведеним обставинам судом враховано таке.
Відповідно до пункту 198.1 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Водночас, в силу приписів пункту 198.5 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами. необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт «г»).
Згідно пункту 198.2 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як було встановлено вище, договори підряду №03/08/20 від 03.08.2020 та №01/11/21 від 01.11.2021 з ФОП ОСОБА_4 були укладені та будівельні матеріали були придбані позивачем в межах здійснення господарської діяльності.
Відтак, відповідні витрати позивачем було віднесено до податкового кредиту у відповідності до вимог пункту 198.2 ПК України за першою подією - списання коштів з рахунку позивача.
На підтвердження реального характеру господарських операцій з придбання будівельних матеріалів та робіт з реконструкції об'єкту нерухомості та будівництва паркану позивачем надано до суду розрахунки, видаткові та товарно-транспортні накладні, акти постачання товарно-матеріальних цінностей, бухгалтерські розрахунки використання матеріалів; позиційні специфікації, що деталізують обсяг і призначення придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Надані первинні документи складені належним чином та дають змогу встановити зміст господарської операції як з юридичного боку так і фактичного, а, відтак, підтверджують матеріальний рух активів, що свідчить про фактичне здійснення робіт.
Крім того, позивачем надано до суду платіжні доручення про оплату за договорами підряду №03/08/20 від 03.08.2020 та №01/11/21 від 01.11.2021 з ФОП ОСОБА_4 .
Суд також погоджується з доводами позивача про неможливість покладення на нього відповідальності за невиконання податкових обов'язків іншого суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_4 . Недотримання контрагентом податкової дисципліни та наявність в нього порушень податкового законодавства не є свідченням нереальності чи фіктивності господарських операцій з таким суб'єктом господарювання, якщо відсутні належним чином підтвердженні порушення безпосередньо з боку позивача.
Також не заслуговують на увагу аргументи відповідача щодо того, що об'єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , придбано фізичною особою ОСОБА_1 , тоді як витрати на його реконструкцію віднесено до господарської діяльності фізичної особи-підприємця.
Чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи - підприємця.
Законодавство лише встановлює, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності.
Таким чином, нерухоме майно має реєструватися саме за фізичною особою. Відтак, дана обставина не свідчить про використання майна, зареєстрованого за фізичною особою, як такого, що не використовується в господарській діяльності.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи, а тому грошове зобов'язання з податку на додану вартість збільшено позивачу протиправно.
Відтак, у позивача відсутній обов'язок нарахування податкових зобов'язань та складання податкових накладних в порядку визначеному приписами пункту 198.5 ПК України, а отже відсутні юридичні підстави для відповідальності за порушення такого порядку.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за неподання Повідомлення 20-ОПП щодо 11 об'єктів рухомого майна та 15 об'єктів нерухомого майна, суд вказує на таке.
Факт неподання Повідомлень форми 20-ОПП щодо 11 об'єктів рухомого майна та 15 об'єктів нерухомого майна, які використовуються ФОП ОСОБА_1 в господарській діяльності та зафіксовані в Акті перевірки №15550/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 17.01.2025, позивачем не заперечується, а відтак не потребує доказування та дослідження. Судовій оцінці підлягає правомірність рішення контролюючого органу про покладення на позивача штрафних санкцій за таку бездіяльність.
Згідно з пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Пунктом 22.1 статті 22 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок № 1588), передбачено, що платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
За приписами пункту 8.4 Порядку № 1588 заява про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У заяві за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом передбачена пунктом 117.1 статті 117 ПК України.
Відтак, норми ПК України не встановлюють строки подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно пункту 117.1 статті 117 ПК України. При цьому санкція статті 117 ПК України передбачає відповідальність за порушення строків, встановлених виключно цим кодексом.
Строки повідомлення платником податків про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП встановлено виключно Порядком № 1588, однак повідомлення про об'єкт оподаткування не є тотожним заяві про взяття на облік. Отже, неповідомлення про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно пункту 117.1 статті 117 ПК України.
Отже, притягнення позивача за пунктом 117.1 статті 117 ПК України за неподання повідомлень за формою №20-ОПП є необґрунтованими, відтак податкове повідомлення-рішення № 0076132407 від 04.03.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 5 797 грн.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати винесені ГУ ДПС у Волинській області вимогу про сплату боргу № 0-0076222407 від 04.03.2025 та податкові повідомлення-рішення:
№ 0076112407 від 04.03.2025,
№ 0076122407 від 04.03.2025,
№ 0076132407 від 04.03.2025,
№ 0076172407 від 04.03.2025,
№ 0076192407 від 04.03.2025,
№ 0170862407 від 02.06.2025,
№ 0170872407 від 02.06.2025,
№ 0170882407 від 02.06.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 5 797 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер
Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2025 року.