про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
04 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11713/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у поновленні виплати пенсії; зобов'язання виплатити недоотриману пенсію з 01 січня 2022 року по 01 липня 2022 року та поновити виплату пенсії з 01 липня 2022 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку, або ж уточнити позовні вимоги з урахуванням строку звернення до суду, а також подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
29.10.2025 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій послався на статтю 46 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначивши, що пенсія була недоотримана позивачем з 01.01.2022 по 01.07.2022 та з 01.07.2022 пенсійні виплати було припинено на підставі повідомлення Управління з питань виплат ГУ ПФУ у Волинській області від 28.12.2022 № 0300-1802-8/43108, проте щоб не пропустити трирічний строк звернення для отримання недоотриманої пенсії представник позивача 29.10.2024 звернувся до пенсійного органу з метою подання заяви про виплату недоотриманої пенсії та поновлення виплати пенсії, однак працівник Нововолинського сервісного центру № З ГУ ПФУ у Волинській області відмовився приймати заяву мотивуючи тим, що заява про поновлення пенсії подається виключно пенсіонером а не її представником. Тому представник відразу в приміщенні ПФУ написав скаргу від свого імені на незаконні дії працівників, відповідь на яку засобами поштового зв'язку ні позивачу ні йогоу представнику так і не була надіслана.
ГУ ПФУ у Волинській області у листі № 16689-15922/Б-02/8-0300/24 від 18.12.2024 (який з'явився в поштовій скринці тільки 16.02.2025 без відповідних відміток поштової служби) зазначило, що на скаргу представника від 29.10.2024 надано відповідь листом від 07.11.2024 № 14706-14404/К-02/8-0300/24 та іншого нормами чинного законодавства не передбачено а ГУ ПФУ взагалі проігнорувало вимогу надати копію відповіді на скаргу.
В подальшому 23.06.2025 представник позивача звернувся до Нововолинського сервісного центру № 3 ПФУ з проханням надати відповідь на його скаргу від 29.10.2024. Відповідь була надана (№ 14706-14404/К-02/8-0300/24 від 07.11.2024). Після цього в межах 6 місячного строку представник позивача звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
Позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачеві з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 сформував висновки (підхід) щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії (у соціальних спорах), у яких, з-поміж іншого вказав, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Відтак отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 підлягають застосуванню у питаннях визначення строків звернення до суду у справах щодо пенсійних виплат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Водночас, у цій справі фактичні обставини свідчать про те, що позивачу припинено виплату з 01.07.2022 яку вона отримувала з 2016 року, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії (вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24).
На таке застосування положень статті 122 КАС України звернуто увагу представника позивача в ухвалі від 17.10.2025 про залишення позовної заяви без руху, де суд дійшов висновку про пропуск строку звернення до суду в частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, а саме з 01.01.2022 по 09.04.2025.
Так з позовної заяви слідує, що позивач не згідна з діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо припинення з 01.07.2022 її пенсії.
Таким чином, не отримавши пенсійну виплату за липень 2022 року, позивач вважається таким, що повинена була дізнатися про порушення своїх прав. Отримання представником позивача листів органів Пенсійного фонду не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Позивач не був обмежений у можливостях як своєчасного письмового звернення до пенсійного органу, так і самостійного виявлення невиплати спірної суми, наприклад шляхом доступу до особистого електронного кабінету на офіційному сайті Пенсійного фонду України.
Більше того, представник позивача до позовної заяви долучив заяву (вимогу) від 06.11.2024, адресовану Відділу обслуговування громадян №3 ГУ ПФУ у Волинській області, зі змісту якої слідує, що позивач ще у липні 2024 року знала про припинення виплати пенсії.
Із позовом представник позивача звернувся лише 10.10.2025 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті), тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (за період з 01.01.2022 по 09.04.2025).
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із усталеною практикою Верховного Суду причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Безпідставними є покликання представника позивача на положення частини першої статті 46 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як на підставу дотримання строку звернення до суду, оскільки дана норма стосується нарахованих сум пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. В даному випадку позивачу припинено виплату пенсії.
Також посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 про необмеження будь-яким строком позовних вимог, пов'язаних з виплатами сум пенсії за минулий час, є безпідставним, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. Таким чином, строк не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій; в спірних правовідносинах суми підвищення пенсії (доплата) не були нараховані пенсійним органом.
Отже, у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли її права на звернення до суду у вказаній вище частині позовних вимог протягом шестимісячного строку після припинення пенсії з липня 2022 року.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до суду не містить таких обставин.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява в частині позовних вимог за період з 01.01.2022 по 09.04.2025 подана з пропуском строку звернення до суду, при цьому представником позивача не наведено доводів та їх документального підтвердження, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248 КАС України,
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.01.2022 по 09.04.2025 повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Мачульський