04 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9163/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 08.04.2025 №907550148971 про відмову у переведенні на пенсію по нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням коефіцієнта збільшення показника-середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у 2019-2025 року із заробітної плати станом на 01.10.2017 в розмірі 3764,40 грн протиправним та скасувати його.
2.3обов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести на пенсію по нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, провівши індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (до-ходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2016-2017 - 5377,90 грн.) та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 - у 2019-2025 роках та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з дати звернення за - перерахунком (1 квітня 2025 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ у Волинській області з 16.01.2018 як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Вказує, що згідно з розрахунком пенсії для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовувався середній заробіток за три попередні роки (за 2016- 2017 роки) року звернення за пенсією у розмірі 5377-90 грн. З 07.02.2022 була переведена на пенсію по інвалідності згідно Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII за вигіднішим варіантом. 01.04.2025 позивачем подана заява про переведення (поновлення) на пенсію знову по нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV за матеріалами пенсійної справи. Згідно пункту 4.2 (ост. абзац) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за принципом екстериторіальності мої документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Житомирській області, яким і прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 08.04.2025 №907550148971, в зв'язку зі зменшенням розміру пенсії. Однак, при проведенні попереднього розрахунку пенсійної виплати відповідач у 2019-2025 роках не провів індексацію пенсії на показник зарплати, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначенні відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за 2016- 2017 роки), а від зарплати станом на 01.10.2017 в розмірі 3764-40 грн , що призвело до зменшення розміру пенсії (лист від 30.06.2025).
Позивач вважає дії відповідача щодо проведення індексації пенсії у 2019-2025 роках в неналежному розмірі протиправними, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Вказує, що відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг було розглянуто заяву позивача від 01.04.2025 №1338 та винесено рішення про відмову у проведені перерахунку щодо переходу на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку зі зменшенням розміру пенсії.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено довічно ІІ групу інвалідності (трудове каліцтво), що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 09.07.2014 серії АВ №0264534 та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії ВЛН №0005306.
ОСОБА_1 з 28.09.2007 було призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом №1058-IV; з 15.07.2010 - переведена на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ; з 16.01.2018 - переведена на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV; з 07.02.2022 - на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №140/3274/22 позивач переведена на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу», що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 30.06.2025 №8555-7228/К-02/8-0300/25 (а. с. 8-9).
01.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про переведення з пенсії по інвалідності згідно Закону №889-VІІІ на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Житомирській області та рішенням якого від 08.04.2025 №907550148971, в зв'язку зі зменшенням розміру пенсії (а. с. 7).
Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 08.04.2025 №907550148971 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 5 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно частини третьої статті 4 Закону №1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058 призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, законом встановлено право вибору особи одного з виду пенсій.
На думку суду право ОСОБА_1 на переведення з пенсії по інвалідності відповідно Закону №3723-XII на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058-IV не суперечить приписам чинного законодавства, відтак ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії по інвалідності відповідно Закону №3723-XII на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058-IV.
Верховний Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Отже той факт, що позивач раніше отримував пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії по інвалідності, яку вона отримує наразі за Законом №889-VIII, на пенсію в межах дії №1058-IV, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
Суд зауважує, що ГУ ПФУ в Житомирській області у спірному рішенні не зазначило про відсутність у позивача достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало прийняття рішення про переведення її на пенсію згідно з Законом №1058-IV
З огляду на викладене, у ГУ ПФУ в Житомирській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про недоцільність виплати пенсії за Законом №1058-IV через те, що розрахований розмір пенсії буде меншим ніж той, який виплачується за Законом №889-VIII, оскільки саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії він бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом.
Крім цього суд констатує, що у пункті 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV законодавець передбачив пенсіонеру можливість вибору перейти на пенсію на інших підставах або поновити пенсію.
Зокрема, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Суд зазначає, що спірним питанням у розглядуваних правовідносинах є право позивача на переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058-IV, а не визначення грошового розміру пенсії.
За таких обставин безпідставним є висновок відповідача про недоцільність переведення позивача на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058-IV, а відтак відмова у переведенні на зазначений вид пенсії, яка викладена в оскаржуваному рішенні є протиправною.
За змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058-IV звернулася до пенсійного органу 01.04.2025, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 01.04.2025.
Отже, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 08.04.2025 №907550148971 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з 01.04.2025.
Щодо позовної вимоги про проведення індексації пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2016-2017 - 5377,90 грн) та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 - у 2019-2025 роках, то суд зазначає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки заявлені передчасно. Так, на момент звернення до суду з даним позовом, порушене виключно право позивача на переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідно норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Спору щодо перерахунку пенсії з урахуванням коофіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні час звернення останньої у цій справі до суду не існувало. Відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання перерахунку пенсії з урахуванням спірних коофіцієнтів є передчасним. Тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Відповідно до вимог частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, Житомирська область, місто Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 08.04.2025 №907550148971 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з 01.04.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. А. Лозовський