03 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10538/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) про визнання рішення №907410128312 від 07.08.2025 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ протиправним та скасувати його та зобов'язання здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення (30 липня 2025 року) та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Сереховичівської сільської ради за №241 та №242 від 12 червня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 30.07.2025 звернулась з заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок від 12.06.2025 виданих виконавчим комітетом Сереховичівської сільської ради. За принципом екстериторіальності її документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ у Львівській області. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 07.08.2025 №907410129312 йому було відмовлено у перерахунку пенсії за віком призначеної відповідно до Закону №889-VIII.
Вважає, що у відповідача не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні позивача на інший вид пенсії за наявності у неї умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця згідно із пунктом 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII. При переведенні на цей вид пенсії нарахування і виплата пенсії має здійснюватися відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі довідок доданих ним до заяви про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 06.10.2025 ГУ ПФУ у Львівській області позовних вимог не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява. Отже позивач має право перейти на пенсію державного службовця лише за матеріалами пенсійної справи. Підстав для врахування при обчисленні розміру пенсії наданих позивачем довідок про складові заробітної плати не має.
03.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ГУ ПФУ у Волинській області, оскільки позивач перебуває на обліку в даному управлінні та обов'язок виплати пенсії покладається на територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 в задоволенні клопотання представника ГУ ПФУ у Львівській області про залучення співвідповідача у справі відмовлено.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
30.07.2025 позивач звернулась з заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Заява позивача з доданими довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 07.08.2025 №907410128312 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії в зв'язку з тим, що позивачу раніше вже призначалась пенсія по Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року №2493-III (далі - Закон №2493-III), за нормами Закону №3723-ХІІ, а за нормами Закону №889-VIII не передбачено проведення перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням заробітної плати, після призначення пенсії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), яким, серед іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ Про державну службу (далі - Закон №3723-ХІІ).
01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі - Порядок №622), також установлено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України №889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 3-1 Порядку №622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Не є спірною та обставина, що позивач має понад 37 років стажу державної служби.
Більше того, у період з 01.02.2002 по 01.03.2021 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком згідно з Законом України №3723-ХІІ.
01.03.2021 позивача автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Отже, цей спір виник через бажання позивача перейти на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII, з проведенням перерахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Сереховичівської сільської ради за №241 та №242 від 12.06.2025 для призначення пенсії державного службовця.
Відповідач відмовив у перерахунку пенсії з тих підстав, що пенсія призначена на підставі Закону №3723-ХІІ перерахунку на підставі оновлених довідок не підлягає.
Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця, якщо їм вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону№3723-XII, на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.
Так, відповідно до абзацу 2 пункту 4-7 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами, зокрема, Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Суд зауважує, що позивач з 01.03.2021 було переведено на пенсію за віком відповідно до пункту 4-7 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Крім того, згідно пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII. Проте, виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Відтак, за обставин цієї справи, оскільки позивач з 01.02.2002 отримувала пенсію відповідно до Закону України №3723-ХІІ , з якої 01.03.2021 її було переведено на пенсію за Законом №1058-IV, то повернення на отримання пенсії за Законом України «Про державну службу» можливо лише шляхом переведення на підставі пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, а не шляхом повторного призначення.
Суд акцентує увагу на тому, що призначення пенсії за тим чи іншим законом можливо лише один раз, а тому в цьому випадку мова йде не про призначення пенсії вперше, а про переведення з одного виду пенсії на інший. Водночас, за бажанням позивачки їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач оскаржуваним рішенням у такому переведенні відмовив з тих підстав, що призначена на підставі Закону №3723-ХІІ пенсія перерахунку на підставі оновлених довідок не підлягає.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 зазначив, що маючи право на отримання пенсії згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним у цій справі є саме розмір пенсії, на який матиме право позивачка в разі її переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А відтак, оскільки після переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір пенсії позивача зменшиться, суд погоджується з твердженням відповідача в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для такого переведення.
Зважаючи на те, що позивачу вже було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», то відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення такого виду пенсії за вказаним Законом вперше.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №300/936/23 за подібних обставин вказав, що враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії. Оскільки законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.
Таким чином, за наявності права на отримання пенсії згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним є саме розмір пенсії, на який матиме право позивач в разі її переведення на таку пенсію у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом №1058-IV.
При цьому Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №300/936/23 вказав, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами. Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 правове регулювання перерахунку пенсії у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/6418/21.
Суд також звертає увагу на те, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 30.07.2025 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Сереховичівської сільської ради за №241 та №242 від 12.06.2025.
Тобто фактично позивач просить здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи нові довідки щодо заробітної плати.
Однак, позивач помилково не враховує, що проведення перерахунку пенсії державного службовця не передбачено законодавством. Підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №712/10182/17, від 03.11.2021 у справі №373/2149/16-а, від 19.03.2025 у справі №300/936/23.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський