про передачу адміністративної справи за підсудністю
03 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 200/4998/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не розгляду моєї заяви-розрахунку №1910219445-2025-4 від 30.04.2025 року по лікарняному листку непрацездатності серії АДУ № 122556 (дублікат листка непрацездатності серії АДТ № 886459); зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву-розрахунок № 1910219445-2025-4 від 30.04.2025 року по лікарняному листку непрацездатності серії АДУ № 122556 (дублікат листка непрацездатності серії АДТ № 886459), з урахуванням висновків суду.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
09.10.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу №200/4998/25 передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду, за правилами територіальної підсудності.
Вказана адміністративна справа надійшла на адресу Волинського окружного адміністративного суду 28.10.2025 (вх. № 52943/25).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 справу №200/4998/25 передано для розгляду судді Мачульський В.В.
Вирішуючи питання щодо прийняття справи до свого провадження, слід зазначити, що відсутні підстави для її прийняття, з огляду на наступне.
Стаття 29 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) містить виключний перелік обставин, за наявності яких суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду.
Так, відповідно до частини 1 цієї статті суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:
1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);
2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;
5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;
6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;
7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
Суддею Донецького окружного адміністративного суду в ухвалі від 09.10.2025 року про передачу справи до іншого суду зроблено посилання на частину 1 статті 25 КАС України як на норму, яка визначає перелік справ, підсудності адміністративної справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань). Як встановлено Донецьким окружним адміністративним судом згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 , тому суд дійшов висновку, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Волинського окружного адміністративного суду.
Разом з тим, нормою вищезгаданої статті (ч.1 ст.25 КАС України) не передбачено що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за зареєстрованим місцезнаходження позивача саме як фізичної особи-підприємця, а навпаки за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, що і було зроблено позивачем ОСОБА_1 у липні 2025 року.
Згідно абзацу п'ятого статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев'ятий статті 3 вказаного Закону).
Як слідує із тексту позовної заяви та усіх наявний в ній матеріалів, зареєстрованим місце проживанням ОСОБА_1 є місто Костянтинівка Донецької області.
Більше того, з отриманої на запит суду відповіді №1957096 від 31.10.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактична адреса проживання якої є: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ні позивач - ОСОБА_1 , ні відповідач - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м.Ужгород) у справі не зареєстровані у встановленому законом порядку у Волинській області, що вказує на те, що адміністративна справа №200/4998/25 територіально не підсудна та не підлягає вирішенню Волинським окружним адміністративним судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/44/20 сформувала правовий висновок про те, що за відсутності волевиявлення позивача, до якого суду необхідно передати справу, її розгляд судом за місцем проживання позивача об'єктивно сприятиме його захисту прав і свобод.
Суддя звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким, чином, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Вирішуючи справу «Занд проти Австрії», рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «суд, встановлений законом» передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частинами шостою та восьмою статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п.п. 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною п'ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, даний спір підлягає до розгляду по суті Донецьким окружним адміністративним судом, оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) позивача є Донецька область. Разом з тим, статус позивача як фізичної особи-підприємця та реєстрація якого є на території Волинської області, не є переважаючою обставиною щодо розгляду даної справи Волинським окружним адміністративним судом.
Донецький окружний адміністративний суд передаючи справу на розгляд Волинському окружному адміністративному суду не врахував усі норми КАС України.
При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку не підлягає до застосування норма частини першої статті 30 КАС України, відповідно до якої спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, оскільки, як було встановлено вище, дана справа була передана Волинському окружному адміністративному суду з порушенням порядку, встановленого статтею 29 цього Кодексу, а відтак обов'язок щодо прийняття до свого провадження даної справи, встановлений частиною другою статті 30 КАС України, у Волинського окружного адміністративного суду відсутній.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною шостою цієї статті передбачено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За правилами частини восьмої статті 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративна справа №200/4998/25 підлягає передачі на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 30, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу №200/4998/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, передати на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Мачульський