03 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/6535/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації до Ківерцівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівник Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Ківерцівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність яка полягає у не укладенні охоронного договору на пам'ятку історії “Пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945р.р.», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Омельне, вул. Центральна, який належить до об'єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний номер 341).
Зобов'язання Ківерцівської міської ради на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, укласти з Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку історії “Пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945р.р.», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Омельне, вул. Центральна, який належить до об'єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний номер 341).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі Ківерцівської міської ради перебуває пам'ятка історії - Пам'ятник землякам у с. Омельне, однак, досі Ківерцівською міською радою, в порушення ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п.12, 15 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини не укладено, відтак, наявні підстави для зобов'язання у судовому порядку відповідача укласти такий договір.
З огляду на вказане прокурор просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Відповідно до розпорядження Волинської обласної Ради депутатів трудящих №477-р від 28.11.1975 взято на облік об'єкт культурної спадщини місцевого значення - пам'ятник землякам у с. Макаревичі, Ківерцівського району, Волинської області та присвоєно охоронний номер 341.
Постановою Президії Верховної Ради України від 15.06.1992 селу Макаревичі Ківерцівського району відновлено колишнє найменування Омельне.
Згідно Листа Луцької районної державної адміністрації від 23.01.2025 №279/22/2-25 - вказана пам'ятка є пам'яткою історії місцевого значення, знаходиться на території Ківерцівської ОТГ, власником пам'ятки є Ківерцівська міська рада, охоронний договір на вказану пам'ятку станом на теперішній час не укладено. На вказану пам'ятку виготовлено паспорт та облікову картку. Крім того, згідно інформації Луцької районної державної адміністрації від 17.03.2025 №1038/18/2-25 - останньою впродовж 2021 року неодноразово надсилалися листи до усіх територіальних громад району щодо необхідності укладання/поновлення охоронних договорів на об'єкти культурної спадщини, які розташовані на території відповідних громад. Також у 2023-2024 роках при заступнику голови Луцької РДА (протокол від 15.06.2023, від 06.07.2023 та від 19.06.2024) розглядалось питання укладення охоронних договорів на пам'ятки культури на території відповідних територіальних громад. Окремим доручення протоколу від 06.07.2023 визначено завдання, у тому числі Ківерцівській територіальній громаді, вжити вичерпних заходів для укладення таких договорів.
З вищенаведених листів Луцької РДА вбачається, що Ківерцівською міською радою відповідне доручення не виконано.
Згідно з інформацією Ківерцівської міської ради від 02.05.2025 №816/02-03/2-25 вказаний пам'ятник в с.Омельне перебуває на балансі Ківерцівської міської ради (інвентарний номер 101300005). Відповідно до акту візуального обстеження вказаної пам'ятки від 02.05.2025 - остання знаходиться на вул. Центральній в с. Омельне на роздоріжжі. Загальний стан пам'ятки - незадовільний. З листа Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації від 28.03.2025 №511/02.1-24/2-25 вбачається, що охоронний договір на вказану пам'ятку не укладався.
За наведених обставин, вказане свідчить про протиправну бездіяльність Ківерцівської міської ради щодо укладення охоронних договорів на пам'ятки культури, у зв'язку із чим вимушені звернутися до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Відповідно до п.п.6, 17 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій, належить, у тому числі, забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Частинами 1, 2 ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її(його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом(особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.25 Закону України «Про охорону культурної спадщини» юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.
Основним завданням охоронного договору є встановлення режиму використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, видів і термінів виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Тобто саме такий договір є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам'ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.
Згідно з пунктом 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Важливим елементом охоронного договору, який підтверджує його публічно-правову природу, є предмет - пам'ятка історії, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об'єктів.
Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб'єктний склад.
Так, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст.23 Закону.
Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Отже, враховуючи свою правову природу, зміст, суб'єктний склад та мету, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону, є адміністративним.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.
Частиною 3 ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладення охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. №630) (далі - Порядок), дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об'єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно п. 5 Порядку охоронний договір укладається на пам'ятку чи її частину за видами об'єктів культурної спадщини.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що охоронні договори укладаються на пам'ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.
Згідно п.п.12 Порядку власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.14 Порядку охоронний договір укладається власником (користувачем) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).
Пунктом 15 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 №630 встановлено, що у разі, коли пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).
Таким чином, ураховуючи, що пам'ятник землякам у с. Омельне перебуває на балансі Ківерцівської міської ради, охоронний договір повинен укладатися із органом охорони культурної спадщини обласної, держадміністрації - Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації.
При цьому, обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника (користувача) пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник (користувач) повинен бути його ініціатором.
Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм законодавства, юридичні або фізичні особи, які є власниками (користувачами) об'єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані визначені документи.
Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у справі №120/10793/22 від 20.01.2025.
Саме Ківерцівська міська рада, на балансі якої перебуває вищевказана пам'ятка культури зобов'язана укласти відповідний охоронний договір з органом охорони культурної як її власник у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Так, згідно ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Разом з тим, при укладенні охоронного договору (додаток №1 до Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини в редакції від 30 травня 2024 №630) власник (користувач) бере на себе відповідальність зі збереження пам'ятки, а також зобов'язується: утримувати пам'ятку (її частину) відповідно до вимог норм і правил пожежної безпеки, в належному санітарному та технічному стані, утримувати територію пам'ятки упорядженою, не проводити земляних робіт на території пам'ятки без погодження з органом охорони, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці; не робити будь-яких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, без спеціального письмового дозволу органу охорони; негайно повідомляти органу охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам'ятці (її частині), і своєчасно вживати заходів для приведення пам'ятки (її частини) в належний стан; своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам'ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам'ятки; проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи в строки, передбачені пунктом 13 цього договору, а у разі потреби - у строки, визначені окремим розпорядженням органу охорони.
Всупереч вищевказаним нормам законодавства відповідач упродовж тривалого часу не виконує свого обов'язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини.
Таким чином, на балансі Ківерцівської міської ради перебуває пам'ятка історії - Пам'ятник землякам у с. Омельне, однак, досі Ківерцівською міською радою, в порушення ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п.12,15 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини не укладено
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито заходів, спрямованих на укладення з Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку історії “Пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945р.р.», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Омельне, вул. Центральна, який належить до об'єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний номер 341).
Бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, спрямованих на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, є загрозою для самовільної, хаотичної, неконтрольованої забудови історичних центрів та місць на території громади, є викликом непоправному руйнуванню пам'яток історії та культури, знищенню історичної спадщини громади.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю шляхом визнання протиправною бездіяльності Ківерцівської міської ради щодо не укладення охоронних договорів на пам'ятки культури та зобов'язання відповідача вжити заходів щодо укладення з Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку історії “Пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945р.р.», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Омельне, вул. Центральна, який належить до об'єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний номер 341).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Ківерцівської міської ради, яка полягає у не укладенні охоронного договору на пам'ятку історії “Пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945р.р.», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с.Омельне, вул. Центральна, який належить до об'єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний номер 341).
Зобов'язати Ківерцівську міську раду на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, укласти з Управлінням культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку історії “Пам'ятник землякам, які загинули у 1941-1945р.р.», що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с.Омельне, вул. Центральна, який належить до об'єктів культурної спадщини місцевого значення (охоронний номер 341).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 13) в інтересах Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 45841565).
Відповідач: Ківерцівська міська рада (45201, Волинська область, м.Ківерці, вул. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 26516861).
Суддя Ю.Ю. Сорока