03 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8911/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Каверін Сергій Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_2 , позивач), звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі також - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач-1), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ) (далі також - Військова частина НОМЕР_3 , відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_4 ) (далі також - Військова частина НОМЕР_4 , відповідач-3), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_5 ) (далі також - Військова частина НОМЕР_5 , відповідач-4), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_6 , далі також - Військова частина НОМЕР_6 , відповідач-5), в якому просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із грудня 2015 року по березень 2016 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити забезпечення ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по березень 2016 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із квітня 2016 року по серпень 2016 року включно;
зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із квітня 2016 року по серпень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по серпень 2017 року включно;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28.02.2018 включно;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 05.02.2019 включно;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 05.02.2019 включно у розмірі 3941,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 06.02.2019 по грудень 2019 року включно;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 06.02.2019 по грудень 2019 року включно у розмірі 3941,66 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2020 року по 23.07.2021 включно;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із січня 2020 року по 23.07.2021 включно у розмірі 3941,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з грудня 2015 року по березень 2016 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_1 ); з квітня 2016 року по серпень 2016 року включно - в НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ); з вересня 2016 року по серпень 2017 року включно та з 06.02.2019 по грудень 2019 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_13 (військова частина НОМЕР_7 ); з вересня 2017 року по 05.02.2019 включно (наказ від 05.02.2019 №53-ос) - в ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ); з січня 2020 року по 23.07.2021 включно - в ІНФОРМАЦІЯ_14 (військова частина НОМЕР_6 ).
Згідно з Витягу з Наказу начальника НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.07.2021 №422-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.07.2021
Вказує, що при проходженні військової служби позивачу із грудня 2015 року до березня 2018 року поточна індексація грошового забезпечення не нараховувалася взагалі, або нараховувалася з неправильним визначенням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Позивач вважає дії відповідачів щодо визначення інших місяців, ніж січень 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації у період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно протиправними, оскільки із грудня 2015 року при нарахуванні індексації не міг застосовуватись інший місяць, як місяця обчислення індексу споживчих цін (так званий базовий місяць) ніж січень 2008 року.
Також стверджує, що з боку відповідачів порушено право позивача на отримання індексації-різниці за період із березня 2018 року до часу звільнення з військової служби. Зазначає, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року (у порівняні з лютим 2018 року) відбулося на 521,49 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становить 4463,15 грн. Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач набув право із березня 2018 року на отримання індексації-різниці в сумі 3 941,66 грн (сума можливої індексації 4463,15 грн відняти суму підвищення доходу 521,49 грн).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
19.08.2025 представник відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) подав до суду відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказує, що час проходження військової служби у різних військових є безперервним. А розрахунку при звільнення здійснюються однією військовою частиною, що є останнім місцем проходження військової служби. А відтак, і розрахунок при звільненні, в тому числі й у разі незгоди щодо порядку розрахунку, має здійснити виключно та військова частина, в якій позивач знаходився на фінансовому забезпеченні і яка є останнім місцем служби військовослужбовця перед звільненням з військової служби в державній прикордонній службі України.
Попри те, що позивач певний час проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє не може бути уповноважене на здійснення таких виплат, навіть якщо буде встановлено, що позивач має право на здійснення перерахунку певних виплат за періоди проходження служби в регіональному управлінні, або раніше.
Також відповідач-1 зазначив, що індексація ОСОБА_1 в спірний період нараховувалась, але не виплачувалась у зв'язку з відсутністю фінансування.
Вважає, що оскільки ж в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми.
26.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника Адміністрації Державної прикордонної служби України, у якому представник даного відповідача також заперечив щодо задоволення позову ОСОБА_1 . В обгрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах в органах Державної прикордонної служби України. Останнім місцем проходження військової служби позивача був ІНФОРМАЦІЯ_15 , з якого він був звільнений у липні 2021 року.
Отже, оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача був ІНФОРМАЦІЯ_15 (Військової частини НОМЕР_6 ), то саме останній повинен був розраховувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення.
Оскільки позивач військової служби в Адміністрації Держприкордонслужби не проходив, вважає, що Адміністрація Держприкордонслужби не є належним відповідачем, що стосується позовної вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб
Відповідач-2 (Військова частина НОМЕР_3 ) також подав до суду відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами ОСОБА_1 не погодився, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вказує, що кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України з липня 2015 року не передбачено виплата індексації грошових доходів персоналу. Тому, позивачу індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у прикордонному загоні не нараховувалась.
Наголошує, що позивач не врахував той факт, що у 2008 році у НОМЕР_2 прикордонного загону не існувало посади на якій проходив військову службу позивач. Дана посада була створена лише у 2015 році згідно зі штатом №Шт-34 гриф затвердженим Директивою Адміністрації Державної прикордонної служби України 21.08.2015 №86гриф. Відтак вважає, що відсутні правові підстави для застосування базового місяця 2008 року до посад, які не існували у 2008 році, та були створені лише у 2015 році.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача-5 зазначила, що під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених НОМЕР_8 прикордонному загону коштів, у відповідності до ст. 17 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Інструкції №558.
Вказує, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року, у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017, відбулося на 5361,62 грн сума. Оскільки сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн, тому сума індексації грошового забезпечення становить 00,00 грн. (сума підвищення доходу перевищила суму індексації). Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач не має права на отримання індексації-різниці за спірний період.
Щодо вимог позивача про стягнення суми індексації із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, стверджує, що положеннями Порядку №44 виплата такої компенсації не передбачена.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Державної прикордонної служби України, зокрема:
з грудня 2015 року по березень 2016 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
з квітня 2016 року по серпень 2016 року включно - в НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_3 );
з вересня 2016 року по серпень 2017 року включно та з 06.02.2019 по грудень 2019 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_13 (військова частина НОМЕР_7 );
з вересня 2017 року по 05.02.2019 включно (наказ від 05.02.2019 №53-ос) - в ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 );
з січня 2020 року по 23.07.2021 включно - в ІНФОРМАЦІЯ_14 (військова частина НОМЕР_6 ).
Згідно з витягу з Наказу начальника НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.07.2021 №422-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.07.2021
Позивач вважає, що у період проходження військової служби йому не у повному розмірі виплачувалась індексація грошового забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ).
Відповідно до статті 18 Закону №2017-ІІІ, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно частиною 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 статті 1 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
У відповідності до ст. 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як слідує з положень статті 5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно зі ст. 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
За п. 1-1 Порядку №1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто з 01.12.2015 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, є січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 виступає січень 2008 року.
В постановах від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Враховуючи викладене, при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2018 застосуванню підлягав січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.
У матеріалах справи відсутні докази розрахунку та виплати позивачу індексації грошового забезпечення позивача у спірний період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, а відтак, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.07.2021 (включно), суд зазначає наступне.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 23.03.2023 у справі №4003826/21, порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Відповідно до абз. 3, 4, 6 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Як зазначено Верховним Судом у вказаній постанові, буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Аналогічні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21 з подібними правовідносинами.
Таким чином, необхідною умовою для отримання позивачем індексації-різниці є встановлення різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи особистої картки грошового забезпечення позивача №3276 за 2018 рік, грошове забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2018 року склало 12 638,93 грн, в тому числі: посадовий оклад - 1 185 грн; оклад за військовим званням - 130 грн; надбавка за вислугу років - 526 грн; надбавка за ВОВЗ - 1 288,70 грн; надбавка за ОУС - 177,75 грн; надбавка за кваліфікацію - 29,63 грн; надбавка за службу в ум. режим. обмежень - 118,50 грн; премія - 4 266 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 4 917,35 грн (а.с.18 зворот).
Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року склало 13 160,42 грн, в тому числі: посадовий оклад - 6 340 грн; оклад за військове званням - 1 410 грн; надбавка за кваліфікацію - 190,20 грн; надбавка за вислугу років - 3 875 грн; премія - 634 грн; надбавка за службу в ум. режим. обмежень - 634 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 77,22 грн (а.с.18 зворот).
Аналогічна інформація про доходи ОСОБА_1 у лютому 2018 року у сумі 12 638,93 грн та у березні 2018 року у сумі 13 160,42 грн відображена у Довідці ОК-5 (а.с.38-40) та Довідці ОК-7 (а.с.37).
Отже, збільшення розміру грошового забезпечення з 01.03.2018 склало 521,49 грн. (13 160,42 грн. - 12 638,93 грн.).
Суд враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду по справі №820/3719/18 від 14.04.2020. Так Верховний Суд зазначив, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць. Верховний Суд дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що позивач додаткову грошову винагороду та винагороду за участь в АТО отримував щомісячно під час проходження служби і вони входили до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказані складові повинні включатися до розрахунку грошової допомоги військовослужбовців при звільненні.
З огляду на викладене, враховуючи те, що винагорода відповідно до Постанови КМУ №889 та винагорода АТО/ООС є щомісячними виплатами, вказані складові грошового забезпечення повинні бути враховані під час розрахунку індексації.
Отже, судом встановлено, що грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів у березні 2018 року збільшився на 521,49 грн.
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), взято за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100 %, тобто 1762,00 грн * 253,30 % / 100 % = 4463,15 грн.
Суд зазначає, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 521,49 грн, а сума індексації в березні 2018 року складає 4463,15 грн., тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Отже, в період з 01.03.2018 позивач мав право на нарахування і виплату індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Проте, відповідачі безпідставно оминув норми абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.
Розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 521,49 грн = 3 941,66 грн.
Отже позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3 941,66 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини. У даному випадку позивач звільнився з військової служби 23.07.2021.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу у спірний період індексація грошового забезпечення виплачувалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, тобто виплачувалась «поточна» індексація.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо вимоги здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).
Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №380/813/22 та від 27.09.2023 у справі №420/23176/21.
З приводу тверджень відповідачів про те, що позивачу індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у прикордонному загоні не нараховувалась, оскільки кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України не передбачено виплата індексації грошових доходів персоналу, суд зазначає, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).
Щодо належного відповідача у справі суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до положень Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, основними обов'язками якої, зокрема є: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення №1115/2009).
Відповідно до пункту 12 Положення №1115/2009 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців з державою, зокрема включення їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби або виключення з таких списків, присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військових званнях, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо, оформлюється письмовими наказами на підставі документів, види та форма яких установлюються наказом Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 121 Положення №1115/2009 вибуття військовослужбовця до нового місця служби здійснюється після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу або письмового повідомлення про його призначення на посаду чи зарахування у розпорядження начальника відповідного органу Держприкордонслужби, в тому числі доведеного технічними засобами передачі інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу органу Держприкордонслужби здійснюється після здавання ним посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання органом витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення військовослужбовця по службі.
На підставі пункту 293 Положення №1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 25.06.2018 №558 (далі - Інструкція № 558) грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Абзац 21 пункту 13 глави 10 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2017 №468 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.2017 за №1011/30879), в свою чергу визначає, що в наказах начальників органів Держприкордонслужби про виключення зі списків особового складу органу Державної прикордонної служби України у зв'язку зі звільненням з військової служби в обов'язковому порядку зазначається, які необхідно здійснити виплати: матеріальної допомоги на оздоровлення, додаткових грошових винагород, одноразової грошової допомоги при звільненні, в якому розмірі та за який термін військової служби тощо.
Аналіз правових норм свідчить, що звільнений з військової служби військовослужбовець на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби має бути повністю забезпечений матеріальним і грошовим забезпеченням.
Тобто, у випадку звільнення військовослужбовця з військової служби з ним має бути проведено повний розрахунок за всіма видами належного йому на день звільнення продовольчого, речового та грошового забезпечення.
Розрахунок з військовослужбовцем проводитися військовою частиною на грошовому утриманні якої (останньої) він знаходився.
Отже, розрахунок з військовослужбовцем проводитися військовою частиною на грошовому утриманні якої (останньої) він знаходився, та звідки був звільнений.
Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.05.2025 у справі №380/26344/23 та враховується судом в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України:
з грудня 2015 року по березень 2016 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
з квітня 2016 року по серпень 2016 року включно - в НОМЕР_2 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_3 );
з вересня 2016 року по серпень 2017 року включно та з 06.02.2019 по грудень 2019 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_13 (військова частина НОМЕР_7 );
з вересня 2017 року по 05.02.2019 включно (наказ від 05.02.2019 №53-ос) - в ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 );
з січня 2020 року по 23.07.2021 включно - в ІНФОРМАЦІЯ_14 (військова частина НОМЕР_6 ).
Згідно з Витягу з Наказу начальника НОМЕР_8 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.07.2021 №422-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.07.2021
Оскільки позивача було звільнено саме з військової частини НОМЕР_6 , відповідно військова частина НОМЕР_9 є останнім місцем проходження служби позивача.
А відтак, саме на Військову частину НОМЕР_6 слід покласти обов'язок здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 23.07.2021 включно у розмірі 3941,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб
Покладаючи на Військову частину НОМЕР_6 обов'язок здійснити виплату позивачу індексації грошового забезпечення, суд виходить з того, що нормами ч. 2 ст. 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява N 38722/02).
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
З огляду на встановлені судом обставини у справі, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Позивач, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів на підтвердження інших судових витрат суду не надано.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із грудня 2015 року по березень 2016 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із квітня 2016 року по серпень 2016 року включно.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із вересня 2016 року по серпень 2017 року включно.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із вересня 2017 року по 28.02.2018 включно.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 05.02.2019 включно.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_7 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період із 06.02.2019 по грудень 2019 року включно.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із січня 2020 року по 23.07.2021 включно.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 (військова частина НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 23.07.2021 включно у розмірі 3941,66 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 03 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_10 ).
Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_16 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).
Відповідач-2: НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ).
Відповідач-3: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ).
Відповідач-4: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ).
Відповідач-5: ІНФОРМАЦІЯ_15 (Військової частини НОМЕР_6 ) ( АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_15 ).
Суддя Н.В. Стецик