Справа № 953/6714/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/953/6454/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1275/25
Категорія: у порядку КПК України
27 жовтня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників: - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2025 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025052110000001 від 16 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2025 задоволено клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », строком на 60 днів - до 22.11.2025 включно, без визначення застави.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або інший запобіжний захід, що не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.
Вважає, що продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою без визначення застави є непропорційним, невиправданим та таким, що порушує принцип рівності перед законом та судом.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 понад три місяці перебуває під вартою, а в клопотанні орган досудового розслідування не наводить жодних нових доказів, які б свідчили про актуальність раніше заявлених ризиків.
У даному кримінальному провадженні є шість підозрюваних, п'ятьом з яких, визначено розмір застави.
Вказані обставини, на думку захисника, свідчать про вибіркове правосуддя та необґрунтовано різний підхід слідчого судді до оцінки необхідності тримання під вартою ОСОБА_7 , без визначення розміру застави.
Посилається на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, позитивну процесуальну поведінку, родинні зв'язки, що свідчить про міцні соціальні зв'язки.
Посилається на відсутність оцінки слідчим суддею про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу, що порушує вимоги статті 178 та частини 4 статті 183 КУпАП і суперечить практиці ЄСПЛ.
Вказує на ненадання слідчим суддею оцінки доводам сторони захисту щодо необґрунтованої підозри, оскільки господарська діяльність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » була цілком легальною, висновки будівельно-технічних і товарознавчих експертиз надані стороною захисту підтверджують, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт відповідають актам виконаних робіт.
Захисник ОСОБА_8 посилається на те, що надані органом досудового розслідування експертні висновки не доводять наявність завданої державі шкоди.
Посилається на відсутність у ОСОБА_7 статусу службової особи, що виключає склад злочину, передбачений статтею 191 КК України. Крім того, слідчим суддею не надано належної оцінки доводам сторони захисту щодо відсутності об'єктивних ознак створення чи участі ОСОБА_7 у злочинній організації.
Також апеляційну скаргу подано захисником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_9 , в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або застосувати застави в порядку статті 182 КПК України.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_9 посилається на недоведення органом досудового розслідування про спричинення шкоди та незаконне заволодіння бюджетними коштами.
Вважає, пред'явлену підозру необґрунтованною, а кваліфікацію інкримінованих злочинів за частиною 4 статті 28 КК України помилковою. Також зазначає, що ОСОБА_7 не є суб'єктом кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5 статті 191 КК України.
Звертає увагу на недослідження слідчим суддею висновків судових будівельно-технічних, економічних експертиз, які не підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного, його захисників, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який проти задоволення апеляційних скарг заперечував, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить наступного висновку.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Пунктом 4 частини 4 статті 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Продовжуючи підозрювану ОСОБА_7 строк тримання під вартою, без визначення розміру застави, слідчий суддя виходив з тих обставин, що ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України продовжують існувати, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннь, враховуючи, що дії ОСОБА_7 , за вчинення яких повідомлено підозру, носить характер тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти громадської безпеки та проти власності, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, слідчий суддя дійшов висновку про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
З врахуванням вимог пункту 4 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу - застави, з огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статі 255 КК України.
З такими висновками слідчого судді щодо продовження строку тримання під вартою, без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025052110000001 від 16 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191 КК України.
28.06.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України.
28.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 191 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 191 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 5 статті 191 КК України.
23.07.2025 ОСОБА_11 повідомлено про зміну повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, частиною 1 статті 255 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 191 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 191 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 5 статті 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025 продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави до 27.09.2025.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.09.2025 продовжено термін досудового розслідування до 6 (шести) місяців, тобто до 28.12.2025 року включно.
Дослідивши матеріали провадження, судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись з клопотанням про продовження ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий навів об'єктивні обставини, що заважають завершенню досудового розслідування, а саме:
- отримати висновки восьми комп'ютерно-технічних експертиз, призначених з метою дослідження речових доказів, виявлених та вилучених в ході обшуків проведених в рамках досудового розслідування кримінального провадження (Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_5 орієнтовний строк виконання даних експертиз - лютий 2026 року);
- отримати висновок судової будівельно-технічної експертизи призначеної в рамках проведення досудового розслідування (В рамках проведення даної експертизи експертом подано клопотання про надання додаткових документів та доступу до об'єкту дослідження. На даний час слідчим подано слідчому судді Київського районного суду м. Харкова суду два клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з метою їх вилучення та надання експерту);
- встановити та допитати в якості свідків працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 , які працювали в період часу з 01.01.2024 по 31.12.2024;
- встановити та допитати в якості свідків осіб, які здійснювали технічний нагляд під час виконання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » будівельних робіт в рамках виконання договорів підряду з будівництва фортифікаційних споруд, укладених з ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- встановити та допитати в якості свідків осіб, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- встановити інших осіб, причетних до скоєння даного кримінального правопорушення, відносно яких прийняти рішення відповідно до статті 276 КПК України, а також перевірити вказаних осіб на причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень;
- розсекретити клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, а також ухвали слідчих суддей ІНФОРМАЦІЯ_9 про дозвіл на проведення НСРД;
- провести інші слідчі (розшукові) дії для повного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення;
- виконати вимоги статті 290 КПК України;
- скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Слідчим у клопотання також зазначено, що результати вищевказаних експертиз мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити злочинну діяльність злочинної організації.
Строки проведення судових експертиз не залежать від слідчого та прокурора, оскільки вини провадяться експертною установою, з урахуванням завантаженості експертів, а розсекречення документів, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться установами, які присвоїли відповідний гриф секретності.
Обставинами, які перешкоджали здійсненню цих слідчих процесуальних дій раніше, є особлива складність кримінального провадження, велика кількість слідчих та процесуальних дій, які були виконанні першочергово.
Судовим розглядом встановлено, що завершити досудове розслідування до строку дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_7 , який закінчується 27.09.2025, є неможливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати низку процесуальних дій, без яких неможливо завершити повне, всебічне та об'єктивне досудове розслідування.
Доводи, на які посилаються в апеляційних скаргах захисники підозрюваного стосовно недоведеності ризиків, заявлених у клопотанні слідчого, спростовуються матеріалами провадження, що свідчить про прийняття слідчим суддею обґрунтованого рішення, та з цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Надаючи оцінку можливості переховуватися підозрюваним від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
На думку суду апеляційної інстанції, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Належить також врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, здійснити незаконний вплив на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Щодо доводів апеляційних скарг захисників підозрюваного про необґрунтованість підозри та відсутності в матеріалах провадження доказів вини ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, суд апеляційної інстанції, виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Щодо доводів апеляційних скарг захисників підозрюваного про можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу непов'язаного з триманням під вартою або визначення альтеративного запобіжного заходу - заставу, колегія суддів враховує наступне.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191 КК України.
Під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що стійкість злочинної організації, створеної і керованої ОСОБА_7 , забезпечена стабільним складом її учасників із 6 осіб, які у складі стійкого ієрархічного об'єднання, що складається із 3 ланок, за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками організації, а також учиненням ними спільних злочинних дій упродовж тривалого часу, постійністю зв'язків усіх співучасників з метою систематичного вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з заволодінням шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем протягом 2024 року коштами резервного фонду Державного бюджету України на 2024 рік при виконанні будівельних робіт з будівництва фортифікаційних споруд в Харківській області.
Відповідно пункту 4 частини 4 статті 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
З врахуванням обставин кримінального провадження, на переконання суду апеляційної інстанції, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може бути достатнім для запобігання наявних ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а тому підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або визначення розміру застави, не вбачає.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційних скаргах захисників ОСОБА_7 - адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 доводи, не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановив:
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_11 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: