Справа № 638/13157/25 Головуючий суддя І інстанції Шамраєв М. Є.
Провадження № 33/818/1667/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
29 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Цією постановою,
ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч)гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Оскаржуваною постановою встановлено, що 20.06.2025 року о 11 годині 01 хвилині м. Харків. проспект Науки 47 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Chevrolet aveo державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння огляд проводився в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння. Чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження стосовно за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що лабораторне дослідження щодо встановлення факту керування транспортним засобом проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, апелянт вважає, що працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно нього з порушенням форми - на незатвердженому бланку. Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково зазначив у своєму рішенні посилання на відмову від проведення огляду, як на підставу притягнення до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу, просив надати оцінку, зазначеним апеляційним доводам. Разом з тим, посилався на безпідставність зупинки його транспортного засобу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні, передбаченого п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374964 від 28.06.2025, в якому зазначено факт керування ОСОБА_1 20.06.2025 року о 11 годині 01 хвилині м. Харків. проспект Науки 47 транспортним засобом Chevrolet aveo державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння огляд проводився в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відомостей довідки інспектора В. Демченко, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 . Таким чином, не виконання правил дорожнього руху особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в частині дотримання обов'язків водія є свідомими та умисними діями ОСОБА_1 (а.с. 2).
Відомостями висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди) а.с.5).
З відомостей копії акту медичного огляду вбачається, що за наслідками лабораторних досліджень у водія ОСОБА_1 методом ІХГ, ТКХГ виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - канабіноїди.
Відповідно до відомостей Повідомлення про запрошення до УПП в Харківській області ДПП, ОСОБА_1 було запрошено до УПП в Харківській області 28.06.2025 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водію було роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також попереджено, що у разі його неявки за вказаною адресою та наявності підстав, протокол про адміністративне правопорушення може бути складено за відсутності ОСОБА_1 (а.с. 4).
З відомостей рапорту інспектора Д. Кулабухова вбачається, що 20.06.2025 за адресою м. Харків, пр-т Науки 47, близько 11 год 01 хв під час патрулювання у складі екіпажу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час вчинення процесуальних дій у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ. 28.06.2025 за адресою: м. Харків, вул. Шевченко 26, на підставі висновку лікаря-нарколога №1455 від 24.06.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за відсутності водія, який будучи повідомлений про день та час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за вказаною адресою не прибув.
Відомостями відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції у зв'язку з тим, що водій під час руху дорогою загального користування, а також здійснюючи маневрування не притримувався правої крайньої полоси. Про причину зупинки водію було сповіщено за першої можливості. Крім того, працівниками поліції на місці зупинки також було виявлено несправність транспортного засобу ОСОБА_1 у вигляді спущеного колеса про, що також було повідомлено водію. Вподальшому, в ході проведення процесуальних дій у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема блідість обличчя та поведінка, яка не відповідає обстановці. Належить звернути увагу, що водій під час спілкування з працівниками поліції нервував з приводу його зупинки, посилаючись на виконання замовлення по доставці. Однак, ОСОБА_1 виконав законну вимогу працівників поліції та пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 добровільно надав біологічне середовище (сечу) для проведення лабораторного дослідження. ОСОБА_1 , а також працівники поліції були повідомлені, що висновок за наслідками проведеного огляду будуть надані напротязі двох днів. У зв'язку з чим працівники поліції склали повідомлення про запрошення до УПП в Харківській області, зі змістом якого ознайомили водія. 28.06.2025 ОСОБА_1 за вказаною адресою не з'явився, у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ОСОБА_1 не скористався процесуальною можливістю та не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі (ст. 267 КУпАП). Також стороною захисту не надано відомостей про звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 5, 20, 286 КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб - працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, суд враховує, що сторона захисту не скористалась своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження версії щодо незаконності дій працівників поліції під час складання ними матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять відповідних відомостей, що обумовлюють не винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про те, що медичний огляд ОСОБА_1 належить вважати недійсним у зв'язку із порушенням лікарем вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» належить вважати суб'єктивними та безпідставними з огляду на наступне.
Вимогами п. 12 розділу ІІ та п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», в редакції чинній на момент події у їх невід'ємному взаємозв'язку встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове та проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я якому надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 10 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Відповідно до вимог п.15, 16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) видається на підставі акта медичного огляду.
Тобто, кінцевим документом який видається за наслідками медичного огляду є висновок щодо результату огляду з метою виявлення стану сп'яніння, яким саме і встановлюється наявність чи відсутність у водія заборонених речовин.
З відомостей листа голови комісії з припинення Т. Кириченко вбачається, що дослідження ОСОБА_1 проведені у відповідності до Медичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ним та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій», узгоджених Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України 18.01.2011 р.
З відомостей копії акту медичного огляду вбачається, що за результатом лабораторних тестів виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини - канабіноїди та постановлено заключний діагноз (за результатами огляду та тестів п.п. 24, 25 акту) - наркотичне сп'яніння «канабіноїди». Цей діагноз зазначений у висновку, який є первинним документом, а також підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, що лабораторні дослідження проведені не відразу а напротязі двох днів не спростовують відомостей результату, проведеного лабораторного дослідження та не можуть вважатися недійсними, оскільки інструкцією встановлено термін у 90 днів для можливості проведення повторного дослідження. Разом з тим, матеріали цієї справ не містять відомостей, щодо звернень ОСОБА_1 із заявою до КНП ХОР «ОКНЛ» для проведення повторного лабораторного дослідження або з клопотаннями до суду про проведення токсикологічного дослідження, відібраного у нього 20.06.2025 біологічного середовища, тощо. Натомість матеріали цієї справи містять неспростований висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного за результатами лабораторних досліджень обов'язковість яких передбачена Інструкцією. Таким чином, саме цей висновок надає підстав сторонньому спостерігачу стверджувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, суб'єктивними та розцінюються судом, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративну відповідальність стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства в частині його оформлення є суб'єктивними з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до приписів ч. 1 -2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Як зазначила у своїх правових висновках Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 року у справі № 335/6977/22 протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкту владних повноважень. На патрульного поліцейського під час складення протоколу про адміністративне правопорушення покладено відмінну функцію ніж та, яку має виконати суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. До повноважень патрульного поліцейського не належить встановлення та остаточна оцінка всіх обставини, які зафіксовані у протоколі, не надано повноважень проводити експертизу чи залучати спеціалістів, які володіють достатніми професійними знаннями для встановлення специфічних обставин. Фактично на уповноважену особу підрозділу поліції покладена обмежена функція, а саме збирання та фіксація доказів стосовно обставин події, що відбулася.
Оцінку доказів патрульний поліцейський повинен здійснити такою мірою, як це потрібно для визначення ймовірної особи, дії якої містять ознаки складу адміністративного правопорушення. Висновки поліцейського є вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно місять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.
Відповідно до вимог розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.20215 протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративну відповідальність відносно ОСОБА_1 було складено уповноваженою особою в електронній формі. Форма та зміст протоколу, повністю відповідають вимогам ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та розцінюються судом, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 .
Оцінюючи всю сукупність доказів у справі, як і кожен окремо, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортного засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Так, згідно з вимогами п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 «а» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Пунктом 1. 9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які обумовлюють необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Окремо належить зазначити, що суд першої інстанції під час складання постанови допустився очевидної помилки, зазначивши в мотивувальній частині п. 2.5 Правил дорожнього руху, однак у своєму рішенні посилався на відомості висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги саме пункту 2.9 а Правил дорожнього руху. Зазначена очевидна описка може бути виправлена судом першої інстанції з власної ініціативи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков