м. Вінниця
04 листопада 2025 р. Справа № 120/13663/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне»
до: Агрономічної сільської ради
про: бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне» до Агрономічної сільської ради про бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відмови Агрономічної сільської ради оформленої листом від 28.03.2025 № 346 «Про розгляд листа».
Ухвалою від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Крім іншого, відповідач заяву про пропуск позивачем строку звернення до суду, у зв'язку з чим просив залишити позовну заяву без розгляду.
03.11.2025 від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, як слідує з матеріалів справи, позивач зазначає, що дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів 28 березня 2025 року, коли отримав лист від відповідача, як відповідь на його звернення, а саме лист Агрономічної сільської ради 346 від 28.03.2025.
Водночас, в матеріалах справи наявний лист відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради (структурний підрозділ виконавчого комітету Агрономічної сільської ради) № 51 від 03.03.2025 (відповідь на лист (заяву) позивача № 34 «Про розгляд та встановлення тарифів (зміни шляхом корегування) з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» від 17.02.2025), де вказано обгрунтування причин такої відмови з посиланням на нормативно- правові акти, зокрема, закінчення строку дії тарифу на плановий 2024 рік, у зв'язку з бездіяльністю позивача та неподанням останнім заяву з відповідним пакетом документів у передбачений законодавством строк.
Стосовно посилань позивача на вжиття ним заходів досудового врегулювання спору, якими, на його думку, є звернення до відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради, а потім до Агрономічної сільської ради за результатами розгляду якої було отримано відповідь від 28.03.2025 року, то суд зазначає, що у клопотанні не вказано жодних норм чинного законодавства, якими встановлено механізм обов'язкового досудового врегулювання спору між позивачем та відповідачем у спірних правовідносинах. Відтак, доводи клопотання в цій частині є безпідставними.
Крім того, суддя зазначає, що відповідь на заяву позивачу не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації, тощо.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких.
У відповідності до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що вирішення судом питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду можливе лише за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення такого строку (або у випадку, якщо позивач не заявить такого клопотання) і виключно в тому разі, якщо суд дійде висновку, що зазначені позивачем причин пропуску строку звернення до суду не є поважними.
На це додатково вказують положення пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, якими встановлено повноваження суду щодо залишення позовної заяви без розгляду саме з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху на стадії судового розгляду із встановленням позивачу строку, передбаченого частиною 13 статті 171 КАС України, для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.
Водночас суд звертає увагу на те, що наслідки невиконання позивачем вимог цієї ухвали визначені у пункті 7 частини 1 статті 240 КАС України, згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне» до Агрономічної сільської ради про бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.