04 листопада 2025 р. м. Вінниця Справа № 120/6775/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділ, відповідач) із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2024 № 34 «Про результати службового розслідування», яким встановлено вину ОСОБА_1 в завданні матеріальної шкоди.
В обґрунтування вимог позивач вказує на те, що не погоджується із висновками службового розслідування , оскільки в акті №33 вказано, що реєстратор вже був не придатний, відповідно, шкоди не було завдано.
Також відсутні посилання на проведення експертизи, які б свідчили про механізм ушкодження, момент настання та участь позивача .
Окрім того в протоколі від 24.04.2024 р. зазначено , що шкоди не завдано.
Про службове розслідування позивач повідомлений не був, як і його безпосередній керівник, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Усі обставини, свідчать про протиправність наказу, яким встановлено вину позивача в заподіянні матеріальної шкоди.
Ухвалою від 30.05.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження.
13.06.2025 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що саме через дії позивача пошкоджено відеореєстатор. Стосовно не зазначення в протоколі про шкоду, то відповідач вказав, що така встановлена після складання протоколу, а отже й не могла бути відображена раніше.
Також зазначив, що службове розслідування проводилось відносно ОСОБА_2 , а не позивача, відповідно, останнього не повідомляли про проведення такого розслідування.
17.06.2025 р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що всі висновки викладені відповідачем грунтуються виключно на припущеннях.
18.06.2025 р. надійшли заперечення, в яких вкотре вказано на те, що доведенно факт пошкодження відеореєстратора саме позивачем.
Ухвалою від 03.07.2025 р. витребувано докази.
Ухвалою від 27.10.2025 р. поновлено строк звернення до суду та витребувано додаткові докази.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
На виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.04.2024 № 69 «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування з метою встановлення причин завданої матеріальної шкоди, її розміру та осіб винних у пошкоджені та приході у непридатний для подальшого використання стан відеореєстратора NC 10064 DMT-1, під час доставлення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За наслідками проведення службового розслідування встановлена наявність шкоди заподіяної ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 8694 грн, шкода виникла внаслідок пошкодження відеореєстратора NC 10064 DMT-1 незаконними діями військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , що виразилося у вигляді супротиву представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання ними службових обов'язків 23.04.2024р., порушень в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено, правові підстави та умови для притягнення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 до матеріальної відповідальності відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відсутні, завдана матеріальна шкода підлягає компенсації за рахунок винної особи - солдата ОСОБА_1 .
Результати службового розслідування оформлені актом від 22.05.2024р., на підставі якого видано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.05.2024 № 34 «Про результати службового розслідування».
11.02.2025 р. позивачу направлено вимогу про відшкодування збитків.
Не погоджуючись із наказом від 23.05.2024 № 34, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (п.13 Розділу III).
До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування (п.14 Розділу III).
Пунктом 3 розділу ІV Порядку передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Відповідно до пунктів 1-4 розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (пункти 1, 2 розділу VI Порядку).
Згідно положень розділу VIII Порядку уразі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Із процитованого видно, що передбачено певний порядок проведення службового розслідування, який визначає, в тому числі, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування.
Разом з тим, слід зазначити, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.06.2025 р. №330 скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №34 від 23.05.2024 р., який є предметом оскарження у цій справі.
Отже, предмет спору відсутній, а тому позов задоволенню не підлягає.
Суд додатково зауважує, що оскільке спірне рішення скасовано не відповідачем, а іншим суб'єктом владних повноважень, дана обставина унеможливлює закриття провадження з підстав п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з підстав припинення існування спору.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_3 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Повний текст рішення сформовано 4.11.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна