м. Вінниця
03 листопада 2025 р. Справа № 120/13187/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 .
Ухвалою від 23 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання доказу про сплату судового збору в розмірі 2437,71 гривень.
06 жовтня 2025 року на виконання вимог ухвали від 23 вересня 2025 року представником позивача подано до суду заяву, у якій просить звільнити військову частину від сплати судового збору на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки державі завдані збитки внаслідок дій відповідача, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення. Водночас у поданій заяві представник позивача також просить продовжити військовій частині строк для усунення недоліків у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою від 13 жовтня 2025 року заяву представника військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення та продовжено до 28 жовтня 2025 року строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання доказу про сплату судового збору в розмірі 2437,71 гривень.
27 жовтня 2025 року на виконання вимог ухвали від 13 жовтня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про відстрочення сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, у поданій заяві представник позивача також просить продовжити військовій частині строк для усунення недоліків у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для відстрочення військовій частині сплату судового збору.
Розглянувши подане позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, зважаю на таке.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 8 якої передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Також у цій постанові йдеться про те, що у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Надаючи оцінку тим обставинам, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору як такі, що створюють перешкоди для сплати судового збору саме при зверненні до суду з позовом, вважаю, що відсутні підстави для відстрочення сплати такого.
При цьому суд звертає увагу на те, що відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати такого, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд.
Крім того, посилання представника позивача у поданій заяві на приписи пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", як на підставу для відстрочення сплати судового збору, слід визнати безпідставними, адже спір у цій справі не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.
Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.
З огляду на викладене позивачу слід продовжити строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання доказу про сплату судового збору в розмірі 2437,71 гривень.
Керуючись статтями 118, 121, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 до 15 листопада 2025 року строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подання доказу про сплату судового збору в розмірі 2437,71 гривень.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович