Іменем України
04 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 385/1065/24
провадження № 22-з/4809/117/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року у складі головуючого судді Гришака А. М.
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Визнано інформацію, поширену відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відеохостингу YouTube на каналі «об'єктивні новини», а саме: «багато років на чолі зоопарку стоїть група людей, які займаються його розкраданням… На сьогоднішній день зоопарком керує ОСОБА_3 …Основний вид його діяльності це крадіжка бюджетних коштів…», недостовірною, та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .
Зобов'язано ОСОБА_1 протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення на відеохостингу YouTube резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3500 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору у розмірі 1295,98 грн.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, скасовано.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, зокрема щодо визнання інформації, поширеної відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відеохостингу YouTube на каналі «об'єктивні новини», а саме: «багато років на чолі зоопарку стоїть група людей, які займаються його розкраданням… На сьогоднішній день зоопарком керує ОСОБА_3 … Основний вид його діяльності це крадіжка бюджетних коштів…», недостовірною, та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , зобов'язання ОСОБА_1 протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення на відеохостингу YouTube резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів та стягнення із з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральної шкоди у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633, 60 грн.
06 жовтня 2025 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі та стягнення із позивача на користь відповідача 11 145 грн судових витрат. У вказаній заяві відповідач просив суд визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів щодо витрат на правничу допомогу. Зазначив, що постанова Кропивницького апеляційного суду була проголошена 25 вересня 2025 року, відповідно останнім днем для подання заяви та доказів на понесення витрат на правничу допомогу було 30 вересня 2025 року. Однак 30 вересня 2025 року у місті Одеса, де проживає відповідач, сталася надзвичайна погодна ситуація - сильна злива, яка офіційно призвела до людських жертв (загинуло 9 осіб), про що повідомлено засобами масової інформації. Факт перебування відповідача у м. Одеса підтверджується матеріалами справи, зокрема доказами надсилання позивачу процесуальних документів АТ «Укрпошта» з міста Одеса. У зазначений день у місті було паралізовано роботу громадського транспорту, пересування вулицями становило небезпеку для життя та здоров'я, у зв'язку з чим відповідач об'єктивно не мав можливості прибути до офісу АО «Де-Юре» за адресою: м Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, з метою підписання та отримання документів для їх подальшого надсилання до суду. Вказав, що вважає зазначені обставини пов'язаними з реальною небезпекою для життя та здоров'я, а тому вказане є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для подання доказів.
Щодо заяви про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) зазначено, що: «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 751/6006/21 (провадження № 61-11475св23) зазначено, що: «12 серпня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бовкун В. І. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. […] постанова Верховного Суду від 01 серпня 2024 року надіслана одержувачу ОСОБА_3 в його електронний кабінет 08 серпня 2024 року (т. 4 а. с. 122) […] Отже, клопотання ОСОБА_2, яке підписане представником ОСОБА_3, про поновлення строку для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат слід задовольнити».
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в апеляційній скарзі, поданій на рішення суду першої інстанції у даній справі відповідач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести і зв'язку із розглядом справи на підставі наданих послуг становить 6 000 (а. с. 6 том 2). Щодо доказів їх понесення відповідач посилався на частину восьму статті 141 ЦПК України.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2025 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, скасовано.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, зокрема щодо визнання інформації, поширеної відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відеохостингу YouTube на каналі «об'єктивні новини», а саме: «багато років на чолі зоопарку стоїть група людей, які займаються його розкраданням… На сьогоднішній день зоопарком керує ОСОБА_3 … Основний вид його діяльності це крадіжка бюджетних коштів…», недостовірною, та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , зобов'язання ОСОБА_1 протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення на відеохостингу YouTube резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів та стягнення із з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральної шкоди у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633, 60 грн.
01 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 направив на адресу Кропивницького апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (на професійну правничу допомогу). На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано договір про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року, акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року від 14 травня 2025 року, додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року від 08 серпня 2025 року, акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року від 01 жовтня 2025 року, копію квитанції про оплату ОСОБА_1 на рахунок отримувача АО ДЕ-ЮРЕ 5 000 грн.
ОСОБА_1 посилався на те, що останнім днем на подачу заяви було 30 вересня 2025 року, однак у зв'язку з тим, що він проживає у м. Одеса, у якому 30 вересня 2025 року сталася надзвичайна погодна ситуація - сильна злива, яка призвела до людських жертв, було паралізовано роботу громадського транспорту, а пересування вулицями становило небезпеку для життя та здоров'я, а тому ОСОБА_1 направив дану заяву до суду 01 жовтня 2025 року.
З огляду на викладене, керуючись вимогами ст. 127 ЦПК України, а також з урахуванням надзвичайної погодної ситуації, яка відбулась у м. Одеса 30 вересня 2025 року, де проживає відповідач, колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на подання доказів, що підтверджують розмір понесених ним витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій.
Щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, останній надав:
- договір про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Де-Юре».
Пунктом 1.1. договору визначено, що у порядку на умовах, визначених цим договором, Об'єднання зобов'язується надавати правничу (правову допомогу), а клієнт зобов'язується прийняти надану правничу (правову) допомогу.
Пунктом 5 визначено гонорар та фактичні витрати. Порядок їх обчислення і внесення.
Так, пунктом 5.1. передбачено, що необхідність сплати та розмір гонорару визначається сторонами в додатковій угоді до договору.
Фактичні витрати при наданні правничої (правової) допомоги компенсуються клієнтом в повному обсязі (пункт 5.2.).
09 травня 2025 року між Об'єднанням АО «Де-Юре» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року.
Пунктом 1 вказаної угоди визначено, що на виконання пункту 5.1. договору, сторони дійшли згоди, що розмір гонорару Об'єднання за надання правничої (правової) допомоги клієнту, яка полягає у складанні апеляційної скарги у справі №385/1065/24, становить 6 000 грн.
14 травня 2025 року сторонами підписано акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року.
Пунктом 1 акту визначено, що у період з 09 травня 2025 року по 14 травня 2025 року включно, Об'єднання надало, а клієнт отримав наступні юридичні послуги (правову допомогу), у зв'язку із розглядом справи №385/1065/24 у Кропивницькому апеляційному суді на підставі договору: написання апеляційної скарги - вартість 6 000 грн.
Пунктом 3 визначено, що на момент складення даного акту клієнтом в рахунок оплати правової допомоги було сплачено 6 000 грн в готівковій формі.
08 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Де-Юре» укладено додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року.
Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що на виконання пункту 5.1. договору сторони погодили, що розмір гонорару Об'єднання за надання правничої (правової) допомоги клієнту, яка полягає у складанні пояснень на відзив та підготовці клопотання про проведення судових засідань у Кропивницькому апеляційному суді в режимі відеоконференції у справі №385/1065/24, становить 5 000 грн.
01 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Де-Юре» укладено акт наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №09/05/2025 від 09 травня 2025 року.
Пунктом 1 акту визначено, що Об'єднання надало, а клієнт отримав наступні юридичні послуги (правову допомогу) у зв'язку із розглядом справи №385/1065/24 у Кропивницькому апеляційному суді на підставі договору:
Написання пояснень на відзив позивача - 4 000 грн, написання клопотання про проведення судових засідань у Кропивницькому апеляційному суді в режимі відеоконференції - 1 000 грн. А всього - 5 000 грн.
Пунктом 3 передбачено, що на момент складення даного Акту клієнтом в рахунок оплати правової допомоги було сплачено 5 000 грн у безготівковій формі.
Крім того, відповідачем долучено копію квитанції від 24 липня 2025 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок АО ДЕ-ЮРЕ 5 000 грн, призначення платежу - сплата за правничу допомогу.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 у даній справі подав апеляційну скаргу, додаткові пояснення у справі, а також заяву про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Відповідач довів, що понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі складають 11 000 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 10 жовтня 2023 року у справі № 316/1456/20, від 01 листопада 2023 року у справі № 205/7293/19, від 20 грудня 2023 року у справі № 753/2677/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 756/11019/22).
Щодо заяви відповідача в частині стягнення з позивача 145 грн витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій.
Зокрема, відповідач зазначив, що надсилав позивачу процесуальні документи у даній справі 09 червня 2025 року та 12 серпня 2025 року через АТ «Укрпошта».
Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів позивачу у справі заявником надано суду копії описів вкладення до цінних листів, поштових накладних, фіскальних чеків оплати поштових відправлень на загальну суму 145 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов'язані із розглядом справи в розмірі 145 грн підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку із чим наявні підстави для їх стягнення з позивача на користь відповідача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Апеляційним судом враховано, що заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі та додатки до заяви отримано представником позивача у Електронному суді, а самому позивачеві відповідач направив вказану заяву засобами поштового зв'язку, однак позивач до апеляційного суду із клопотанням про зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу не звертався.
Урахувавши докази на підтвердження надання правничої допомоги, складність справи та об'єм виконаних робіт, реального часу, необхідного для виконання таких послуг, прийнявши до уваги те, що позивач своїх заперечень не надав, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 145 грн.
Керуючись статтями 127, 141, 246, 270, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним витрат на правничу допомогу.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 145 гривень.
Постанова (додаткова) набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст складено 04.11.2025.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді С. І. Мурашко
О. І. Чельник