м. Вінниця
04 листопада 2025 р. Справа № 120/12401/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: ІНФОРМАЦІЯ_1
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язавння вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 ( далі - позивач ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( далі - відповідач ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 20 вересня 2022 року за наслідком проходження військово - лікарської комісії його визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку, що підтверджується відомостями довідки військово-лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В червні 2025 року через застосунок "Дія" ОСОБА_1 отримав військово-обліковий документ в електронній формі, в якому відсутні відомості про те, що позивач виключений з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року.
У зв'язку з зазначеним позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про його непридатність до військової служби та інформацію про виключення з військового обліку.
Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 липня 2025 року відповідач повідомив позивача, що в реєстрі «Оберіг» відсутні дані відносно ОСОБА_1 . Також повідомили, що в результаті пожежі, що виникла через влучання ворожих БпЛА в будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1 , всі документи знищено.
В свою чергу, на звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 останній листом від 04 серпня 2025 року повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 29.01.2008 року. У ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня інформація стосовно результатів проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_4 20.09.2022 року, а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не має можливості підтвердити чи спростувати інформацію про непридатність ОСОБА_1 до військової служби. Особова справа ОСОБА_1 була передана 10.01.2023 року на запит ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, вважає її протиправною та такою, що порушує його права, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою відкрито провадження в адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет та доставлено 19.03.2025 о 19:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву, з наведенням поважних причин пропуску строку.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
Суд, з'ясувавши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам, встановив таке.
Відповідно до відомостей, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 05 червня 2009 року, ОСОБА_1 звільнений у запас за пунктом 63 підпункту "г" (у зв'язку з скороченням штатів) на підставі наказу НГШ - ГК ЗСУ №508 від 21 листопада 2005 року. З 29 січня 2008 року взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а 20 вересня 2022 року взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з довідкою військово - лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року, на підставі статті 64а графи ІІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
На підставі відомостей вказаної довідки військово - лікарської комісії у графі 19 військового квитка серії НОМЕР_1 від 05 червня 2009 року, виданого на ім"я ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 внесено відомості ( проставлено відмітку ) про виключення позивача з військового обліку з 20 вересня 2022 року.
Водночас відповідно до інформації, яка наявна у військово - обліковому документі позивача в електронній формі (номер в реєстрі "Оберіг" 290820220693371300011) ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, а відомості про виключення його з військового обліку відсутні.
15 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості про непридатність його до військової служби та інформацію про виключення з військового обліку.
Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 липня 2025 року вих. № 11/212 позивача повідомлено, що в реєстрі «Оберіг» відсутні дані про ОСОБА_1 . Також зазначено, що в результаті пожежі, що виникла через влучання ворожих БпЛА в будівлю ІНФОРМАЦІЯ_8 , всі документи знищено, а тому неможливо надати запитувану інформацію.
В свою чергу, на звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 останній листом від 04 серпня 2025 року повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 29.01.2008 року. У ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня інформація стосовно результатів проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_4 20.09.2022 року, а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не має можливості підтвердити чи спростувати інформацію про непридатність ОСОБА_1 до військової служби. Особова справа ОСОБА_1 була передана 10.01.2023 року на запит ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, для вирішення питання щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про результати медичного огляду позивача військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 20.09.2022 запропоновано звернутись безпосередньо до зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами в цій справі, суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (частина 9 статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 11 статті 38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 ( далі - Порядок №1487 ), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
В свою чергу, Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон №1951) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951).
Згідно з статтею 2 Закону №1951 основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Положеннями частин пунктів 1 та 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951 визначено, що основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру ( ч. 2 ст. 3 Закону № 1951).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951 держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру.
Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстр ( частина 3 ст. 5 Закону № 1951).
Розпорядник Реєстру відповідно до закону: 1)організовує функціонування Реєстру; 2) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; 3) організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; 4) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей ( частина 4 ст. 5 Закону № 1951).
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону № 1951 органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951 органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною першою статті 6 Закону № 1951 визначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність ( частина 4 статті 6 Закону №1951).
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951 визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Частиною 1 ст. 8 Закону № 1951 встановлено, що до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1951 призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
В свою чергу частиною 2 статті 9 Закону № 1951 встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 12 Закону № 1951 реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Положеннями статті 13 Закону № 1951 визначено, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років (частина 1 ).
Відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру ( частина 2 статті 13 ).
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону ( частина 3 статті 13).
Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951 встановлено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону; 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна, дійсна та актуальна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органи адміністрування Реєстру, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (пункт 2 Порядку № 559).
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції ( пункт 5 Порядку №559 ).
Як визначено пунктом 8 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними органами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
В ході судового розгляду встановлено, що за результатами медичного обстеження позивача військово-лікарською комісією його визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64а, графи ІІІ Розладу хвороб. Вказане підтверджується довідкою військово - лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року.
На підставі відомостей вказаної довідки військово - лікарської комісії у графі 19 військового квитка серії НОМЕР_1 від 05 червня 2009 року, виданого на ім"я ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 внесено відомості ( проставлено відмітку ) про виключення позивача з військового обліку з 20 вересня 2022 року.
Із наведеного слідує, що з 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку.
Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази суд доходить висновку, що процедура виключення ОСОБА_1 з військового обліку фактично відбулась, а процедура повторного взяття на військовий облік раніше виключених з військового обліку осіб на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена.
В червні 2025 року отримавши через застосунок "Дія" військово-обліковий документ в електронній формі, позивач встановив, що у вказаному документі відсутні відомості про те, що він виключений з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року, а навпаки міститься інформація про перебування його на обліку як військовозобов"язаного.
З огляду на те, що позивач виключений з військового обліку, що підтверджується відомостями військового квитка, 15 червня 2025 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби та інформацію про виключення з військового обліку.
Проте, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 липня 2025 року вих. № 11/212 відповідач зазначив, що в реєстрі «Оберіг» відсутні дані про ОСОБА_1 .
Разом з тим, як вже зазначалося вище, факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби підтверджується відповідним військовим квитком позивача серії НОМЕР_1 , у графі 19 якого міститься запис про виключення з військового обліку 20 вересня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , (непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, довідка ВЛК від 20.09.2022 року №7/1853).
При цьому, саме на відповідача покладаються повноваження щодо внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому після отримання від позивача заяви про внесення змін відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має внести зміни до Реєстру щодо відомостей стосовно ОСОБА_1 .
На переконання суду, в даному випадку позивач виконав усі необхідні та залежні від нього дії, які вимагалися нормами чинного законодавства як на час проходження ним військово-лікарської комісії (пройшов медичний огляд, подав відповідачу військово-обліковий документ для внесення відповідних записів), так і протягом часу до звернення з позовом до суду (письмово звернувся до відповідача з заявою про внесення актуальних даних до Реєстру) та очікував від відповідача вчинення відповідних передбачених законодавством дій щодо внесення до Реєстру актуальних та дійсних відомостей щодо ОСОБА_1 .
Проте, всупереч наведеним вище законодавчим приписам відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку, що зазначені у військовому квитку в паперовій формі, відповідачем не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких також відноситься відповідач, на підставі інформації, що подається, зокрема особисто військовозобов'язаними, тому після надходження заяви від позивача у відповідача виник обов'язок внести вказані дані до цього Реєстру.
Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не привів відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у відповідність до відомостей, зазначених у військовому квитку позивача, а саме не вніс до Реєстру інформацію про виключення позивача з військового обліку, з зазначенням підстав.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яку позивач не має впливу, не може створювати негативні наслідки для позивача.
Суд зазначає, що невнесення до Реєстру актуальних відомостей про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Так, в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто на належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення, не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести відомості про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм дій щодо виключення з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Реєстру чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в спосіб, про який просить позивач, у частині вимог зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , а саме інформацію про виключення з військового обліку, з зазначенням підстав, згідно з відомостями, вказаними в військовому квитку серії НОМЕР_1 , а також інформацію про непридатність до військової служби відповідно до довідки військово-лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, суд доходить висновку, що встановлені у справі фактичні обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак адміністративний позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати понесені позивачем в цій справі у виді судового збору в сумі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальних відомостей про статус придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , до військової служби та про виключення з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року та відомостей, вказаних у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_12 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , а саме інформацію про виключення з військового обліку, з зазначенням підстав, згідно з відомостями, вказаними в військовому квитку серії НОМЕР_1 , а також інформацію про непридатність до військової служби відповідно до довідки військово-лікарської комісії №7/1853 від 20 вересня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 968,96 грн ( дев"ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна