Справа №760/4644/25
2/760/7769/25
05 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач через свого представника звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила суд:
- розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_2 , зареєстрований 21.07.2007 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції міста Києва за актовим записом №907.
В обґрунтування позову зазначається, що 21.07.2007 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції міста Києва між ОСОБА_3 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис №907.
Від шлюбу сторони мають двоє неповнолітніх дітей:
05.12.2011 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ;
13.02.2014 - ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Спільне життя не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя та відсутністю взаєморозуміння, втратили відчуття поваги та кохання один до одного.
Протягом тривалого часу вони не проживають разом як сім'я (більше двох років), не ведуть спільного побуту та бюджету.
Подружжя неодноразово намагалося знайти порозуміння та зберегти родину, однак це не дало жодного результату, наразі родина існує лише формально, шлюбно-сімейні відносини фактично припинені.
На думку позивача, примирення неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Ухвала від 26.02.2025 направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак конверт повернувся до суду з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.07.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №907.
Від шлюбу сторони мають двоє неповнолітніх дітей:
05.12.2011 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ;
13.02.2014 - ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб між ними є формальним, сторони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, а подальше їх спільне проживання у шлюбі та його збереження стало дійсно неможливим і суперечить їхнім інтересам.
Таким чином, сторони створили умови за яких їх шлюб фактично припинився.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
В контексті ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини, дитини-інваліда, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим, оскільки це суперечить інтересам сторін.
Таким чином, встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливе і суперечить інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн, слід зазначити наступне.
Представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надано до суду:
- договір №13/02/25-1 від 13.02.2025 про надання правничої допомоги;
- додаткову угоду №17/02/25-1д від 17.02.2025 до договору №13/02/25-1 про надання правничої допомоги;
- акт передачі-приймання послуг з надання правничої допомоги від 17.03.2025;
- рахунок №17/02/25-1 від 17.02.2025 (на оплату гонорару за надану професійну правничу допомогу згідно договору №13/02/25-1 від 13.02.2025 про правничу допомогу та додаткової угоди №17/02/25-1 від 17.02.2025) у розмірі 6 000,00 грн;
- платіжна інструкція №2.95519257.1 від 17.02.2025 у розмірі 6 000,00 грн, призначення платежу: сплата за правничу допомогу у справі про розірвання шлюбу.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи ; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, сторона позивача надала копію акта приймання-передачі послуг та платіжну інструкцію, згідно з якими позивач сплатив грошові кошти в загальній сумі 6000,00 грн за надання правової допомоги.
Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи зміст послуг в інтересах позивача, вказаних в акті, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн є реальними та підтвердженими матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_2 , зареєстрований 21.07.2007 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управляння юстиції міста Києва за актовим записом №907.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 968 грн 96 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн, а всього разом 2968,96 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко