СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7058/25
ун. № 759/26062/25
05 листопада 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 щодо неповернення тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна у кримінальному провадженні № 12024000000001274 внесеного до ЄРДР 21.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України,
31.10.2025 року до Святошинського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 щодо неповернення тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна у кримінальному провадженні № 12024000000001274 внесеного до ЄРДР 21.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України.
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що 14.07.2025 в рамках вказаного кримінального провадження слідчим групи слідчих на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2025 у справі № 759/13563/25 проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого у останнього вилучене належне йому майно, а саме:- банківська карта АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 ; - банківська карта «otрbank» НОМЕР_2 ; - ноутбук «Asus» сірого кольору із серійним номером K9RMC-BJ7XY-CFFPV-R2QTC 24W34; - мобільний телефон «Samsung»; - usb-накопичував «gembind» в корпусі чорного кольору; - грошові кошти в сумі 269 000 грн.; - грошові кошти в сумі 6000 доларів США; - банківська карта «otрbank» НОМЕР_3 .
Натомість, на переконання захисту, вилучені у ОСОБА_4 речі (грошові кошти, мобільний телефон, банківські карти, ноутбук, флеш-накопичувач) не містять жодних ознак використання у будь якій протиправній діяльності, не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання і вилучення в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, отже є тимчасово вилученим майном.
Згідно з листом Святошинського районного суду міста Києва від 23.07.2025 № 01/926/2025, за період з 14.07.2025 по 22.07.2025 до слідчих суддів вказаного суду клопотання слідчих, прокурорів про арешт майна ОСОБА_4 , вилученого під час обшуків в рамках кримінального провадження № 12024000000001274 від 21.06.2024, не надходили і судом не розглядалися.
Таким чином, станом на теперішній час тимчасово вилучене майно ОСОБА_4 безпідставно зберігається у органу досудового розслідування, чим грубо порушуються вимоги кримінального процесуального законодавства, а відтак підлягає негайному поверненню власнику/законному володільцю.
У судовому засіданні представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав у повному обсязі.
Слідчий у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги. Окрім того, слідчим скеровано до суду письмові заперечення у яких останній просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки майно, яке скаржник просить повернути не відноситься до тимчасово вилученого, оскільки в ухвалі суду про дозвіл на обшук було чітко вказано згадане майно.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Так, положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду
Статтею 169 КПК України визначено порядок припинення тимчасово вилученого майна.
Так, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволені клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частиною 6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ( ОСОБА_6 ) від 19.06.2025 року у справі №759/13563/25 надано слідчим, які входять до групи слідчих та прокурорам, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024000000001274 дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адерсою: АДРЕСА_1 , для відшукання та вилучення: підроблених інсектицидів, пестицидів, етикеток, голограми, ємностей які використовуються ФМС Корпорейшн, ТОВ «Syngenta» та ТОВ «БАЙЄР», обладнання для друкування етикеток, обладнання для виготовлення тари, кришок та інших комплектуючих необхідних для упакування агрохімії, засобів зв'язку (мобільних телефонів, сім-карток, планшетів, ноутбуків, комп'ютерної техніки, флеш-накопичувачів), які використовують причетні до кримінального правопорушення особи під час координації своїх протиправних дій, документів, чорнових записів, які містять або можуть містити дані про здійснення незаконного збуту фальсифікованої продукції права на продаж якої належать ФМС Корпорейшн, ТОВ «Syngenta» та ТОВ «БАЙЄР», грошових коштів та банківський карток, на яких знаходяться грошові кошти, що отримані в результаті злочинної діяльності, звітність про здійснення злочинної діяльності.
З огляду на викладене, аналізуючи ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, слід дійти висновку, що майно, яке скаржник просить повернути, входить до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, а відтак вказане майно не є тимчасово вилученим.
Вищевикладене свідчить, що вилучене майно не має статусу тимчасово вилученого майна, тобто на режим його подальшого утримання не поширюються вимоги ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України, а, отже, на слідчого та прокурора не покладався обов'язок протягом 48 годин ініціювати перед слідчим суддею вирішення долі зазначеного майна шляхом накладення арешту на нього.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 щодо неповернення тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна у кримінальному провадженні № 12024000000001274.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 167, 168, 169, 171, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 щодо неповернення тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна у кримінальному провадженні № 12024000000001274 внесеного до ЄРДР 21.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1