СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3088/25
пр. № 2/759/2931/25
04 листопада 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Шум Л.М.
за участю секретаря: Дубини Т.М.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю та надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згодидозволу батька,
06.02.2025 представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Самарець А.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю та надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згодидозволу батька.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з «16» серпня 2014 р., про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві було зроблено відповідний актовий запис № 2072 від 16.08.2014 р.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від «23» вересня 2021 р., яке набуло законної сили 25.10.2021 р., шлюб між сторонами розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу за усною домовленістю сторін залишився проживати з позивачкою, яка весь цей час дбає як про матеріальне забезпечення дитини, та піклується про його здоров'я, розумовий, духовний та моральний розвиток. ,
Судовим наказом Святошинського райсуду м.Києва від 18.08.2024 р. № 759/16856/24 із відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина.
На даний час між сторонами виник спір щодо місця проживання дитини, у зв'язку з небажанням відповідача сплачувати аліменти на дитину, внаслідок чого відповідач забрав дитину на проживання до себе та став налаштовувати проти матері. Дитина почала гірше навчатися, пропускати шкільні заняття, тощо.
Крім того, 22.06.2024 року позивачка одружилась вдруге, з громадянином Ізраїлю ОСОБА_4 , про що Шевченківським відділом ДРАЦС у м.Києві ЦМРУМЮ (м.Київ) зроблено актовий запис № 859 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . На даний час позивачка вагітна від свого чоловіка ОСОБА_5 та має намір виїхати в Ізраїль і отримати там громадянство. Також позивачка бажає, щоб син проживав з нею у Ізраїлі, навчався там, отримував належну медичну допомогу. Крім того, дитині потрібна особлива увага, заняття з відповідними спеціалістами (зокрема, з логопедом та психологом), тощо.
Як видно з характеристики, наданої керівництвом СЗШ № 162, в якій дитина навчається у 4-В класі, з 01 вересня 2024 року ОСОБА_6 був переведений на інклюзивну форму навчання, має відставання у розвитку порівняно зі своїми однолітками.
Крім того, дитина періодично хворіє застудними захворюваннями, у зв'язку з чим для лікування та профілактики їй показане санаторно-курортне лікування, перебування на морі, можлива зміна клімату.
Однак, відповідач дозволу на виїзд неповнолітнього сина сторін на постійне місце проживання або тимчасовий виїзд дитини до Ізраїлю не надає. При цьому жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову він не наводить. Позивачка вважає, що така позиція її колишнього чоловіка шкодить інтересам дитини та не сприяє всебічному та гармонійному розвитку, порушує право дитини на повний та гармонійний розвиток особистості та вказує на зловживання відповідачем своїми батьківськими правами.
Враховуючи вищевикладене, просить суд визначити місце проживання дитини за місцем проживання позивача та надати дозвіл на тимчасовий виїзд сина до Ізраїлю, без дозволу батька.
06.02.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Шум Л.М.
11.02.2025р. ухвалою суду провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив.
08.05.2025 від представника третьої особи СУСД Святошинської РДА в м. Києві надійшло клопотання про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю та надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згодидозволу батька, в зв'язку з тим, що відповідач перебуває на військовій службі на посаді курсанта у Військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 04.03.2025 року по теперішній час.
Ухвалою суду від 25.09.2025 клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю та надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згодидозволу батька, залишено без задоволення, оскільки для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
Судом встановлено, що відповідно до наданої до справи довідки від 20.03.2025 року відповідач проходить службу у на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти у ВЧ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 . Вказана довідка не містить відомостей про участь відповідача у бойових діях та неможливість приймати участь у судовому засіданні у справі.
Представником третьої особи не надано доказів, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, який виконує бойові завдання у зоні бойових дій та бере безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення з противником, а копії наданої довідки недостатньо для зупинення провадження у справі, з підстав п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.
Ухвалою суду від 25.09.2025 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Самарець А.М. не з"явилася, подала до суду заяву про слухання справи у її відсутність та просила суд позовну вимогу про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди/дозволу батька не розглядати, а залишити вимогу щодо визначення місця проживання дитини з матір"ю.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з"явилися, про час та місце слухання справи судом повідомлялися належним чином.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в зв"язку із неявкою учасників процесу.
Суд дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з «16» серпня 2014 р., про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві було зроблено відповідний актовий запис № 2072 від 16.08.2014 р.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від «23» вересня 2021 р., яке набуло законної сили 25.10.2021 р., шлюб між сторонами розірвано.
Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу за усною домовленістю сторін залишився проживати з позивачкою, яка весь цей час дбає як про матеріальне забезпечення дитини, та піклується про його здоров'я, розумовий, духовний та моральний розвиток.
Судом встановлено, що судовим наказом Святошинського райсуду м.Києва від 18.08.2024 р. № 759/16856/24 із відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «про охорону дитинства, дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні й мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавленні батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права чинити перешкоди тому із батьків, хто проживає окрема, спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідно до ст.159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку щодо задоволення позову .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 119 ЗК України, ст. ст. 15, 19, 141, 153, 157, 159 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір"ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем її проживання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Суддя: Л.М. Шум