Справа № 758/16785/25
04 листопада 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102070000012 від 18.01.2024,-
Захисник ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102070000012 від 18.01.2024.
В обґрунтування скарги зазначає, що СВ Подільського УП ГУНП в м.Києві за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024102070000012 від 18.01.2024.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчим, за погодженням з прокурором, 20 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Скаржник вказує, що повідомлення про підозру є необгрунтованим, ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування, без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння; зазначає, що у повідомленні про підозру відсутні підтверджені доказами фактичні обставини, які б вказували на наявність складу інкримінованого ОСОБА_5 злочину. При цьому, звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, що унеможливлює кваліфікацію дій особи за ч.4 ст.190 КК України. Вказує, що всупереч вимогам КПК України повістка про виклик ОСОБА_5 надіслала останньому у застосунок viber неуповноваженою особою, а саме співробітником СБУ ОСОБА_6 .. Також посилається на порушення органом досудового розслідування правил підслідності.
У судовому засіданні захисник скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в ній факти та обставини, просив її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор просив у задоволенні скарги відмовити, вказав, що повідомлення про підозру складене та вручене у передбачений чинним кримінально-процесуальним законодавством спосіб, підстави для скасування повідомлення про підозру відсутні.
Заслухавши думку сторони захисту в обґрунтування скарги, позицію прокурора, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3)наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обґрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Однак, враховуючи положення ст. 8, 22, 26, глави 22 КПК України, слідчий суддя під час розгляду скарги, крім дотримання строків звернення зі скаргою на повідомлення про підозру, може перевірити наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024102070000012 від 18.01.2024.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою м. Києва.
20 серпня 2025 року слідчим СВ Подільського ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 .
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється у тому, що перебуваючи в безперервному злочинному стані, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами Німецького товариства міжнародного співробітництва (вК) Гмбх у особливо великих розмірах, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,10.09.2020 та 04.11.2020 знаходячись у денний час за місцем розташування Німецького товариства міжнародного співробітництва «GIZ», за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 44, оф. 2,3,4,6, достовірно розуміючи, шо Онлайн сертифікація та Онлайн сертифікація: модуль монетизації не відповідає вимогам тендерної документації, умовам договору № від 13.01.2020, технічному завданню (технічним вимогам) договору №83361257, №83366974 та умовам Спеціальної угоди (договорів ) № 83361257 від 10.09.2020 та № 83366974 від 04.11.2020 до Договорів № 83361257 віл 10.09.2020 №83366974 від 04.11.2020 (Додаток 1), діючи умисно, з корисливих мотивів підписав Акт №1 наданих послуг на підтвердження виконання договору №83361257, відповідно до якого виконавцем ФОП « ОСОБА_5 » надано послуги Німецькому товариству міжнародного співробітництва«GIZ» на розробку проекту «Онлайн сертифікація» Міністерства інфраструктури України, який став підставою для перерахування грошових коштів на рахунок ФОП « ОСОБА_5 », а також 07.12.2020 року підписав Акт приймання передачі модулей доопрацювання MVP, тим самим заволодів грошовими коштами Німецького товариства міжнародного співробітництва (вК) Гмбх в сумі 689000 грн, внаслідок чого Німецьким товариством міжнародного співробітництва (вК) Гмбх втрачено активи (спричинено збитки)на вказану суму в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімуму доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно з приміткою 3 до статті 185 КК України визнається особливо великим розміром. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 20.08.2025, а скарга на вказану підозру подана 22.10.2025, тобто зі спливом більше двох місяців з дня прийняття рішення про повідомлення про підозру. Водночас, рішень про закриття кримінального провадження чи звернення з обвинувальним актом до суду, органом досудового розслідування, не приймалося.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подано з дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих досудовим розслідуванням доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності.
Тобто під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є, зокрема, питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру. Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
При цьому, виходячи із системного аналізу п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, він є нижчим, ніж стандарт «обґрунтованої підозри», оскільки останній використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
Таким чином, слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення саме вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку.
У зв'язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Обґрунтовуючи скаргу, сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 є необґрунтованим, у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях підозрюваного ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Зазначає, що викладені у повідомленні про підозру обставини можуть свідчити лише про ймовірне неналежне виконання цивільно-правових зобов'язань, а не про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Крім цього, в повідомленні про підозру не вказано потерпілого у кримінальному провадженні, що унеможливлює кваліфікацію дій особи за ч.4 ст. 190 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні шахрайства, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Разом з цим, покладені в основу підозри докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв'язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та надають стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
При цьому, надані стороною захисту доводи, не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що наявність чи відсутність в діях особи складу злочину, правильність кваліфікації дій особи, а також належність, допустимість та достатність доказів вирішується виключно в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що при перевірці доводів та обставин, на які посилається сторона захисту, як на підстави для скасування повідомлення про підозру, захисником не наведено обставин, які б очевидно вказували на непричетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, відсутність достатніх підстав для підозри, тобто про її необґрунтованість.
Крім цього, повідомлення про підозру ОСОБА_5 складено 20 серпня 2025 року слідчим СВ Подільського ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та цього ж дня вручено ОСОБА_5 , роз'яснено підозрюваному його права, передбачені ст.42 КПК України, що підтверджується його власноручним підписом.
Щодо доводів сторони захисту про те, що виклик ОСОБА_5 для вручення повідомлення про підозру здійснено неуповноваженою особою, суд оцінює критично, оскільки підозрюваний за цим викликом з'явився до слідчого та отримав повідомлення про підозру.
За таких обставин, слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 відповідає вимогам, визначеним ст. 277 КПК України, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. При цьому, стороною обвинувачення дотримано строк та порядок вручення повідомлення про підозру, визначений ст.278 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що зміст письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, стороною обвинувачення при врученні дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини, які дають слідчому судді підстави для висновку можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КПК України, тому у задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру слід відмовити.
Керуючись ст. 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102070000012 від 18.01.2024, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1